Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Синдром порушення травлення (мальдигестія)



Мальдигестія – патологічний стан, зумовлений порушенням перетравлювання корму внаслідок дефіциту травних ферментів і солей жовчних кислот, недостатнього змішування корму з жовчю та соком підшлункової залози. Для гідролізу крохмалю необхідний вплив амілолітичних ферментів слини, підшлункової залози і кишечнику. Крохмаль гідролізується альфа-амілазою до олігосахаридів і навіть мальтози. Олігосахариди перетравлюються під впливом специфічних ферментів – олігосахаридаз, які локалізуються на посмугованій каймі ентероцитів, мальтоза – під впливом мальтази, сахароза кормів – сахаразою, лактоза – лактазою. Протеїн гідролізується пепсином у шлунку, трипсином і хімотрипсином підшлункового соку та ентеропептидазою кишечнику. Триацилгліцероли розщеплюються панкреатичною ліпазою, дію якої посилюють солі жовчних кислот, емульгуючи жири.

Мальдигестія розвивається при патології шлунка, підшлункової залози і печінки з секреторною недостатністю, при ентериті з недостатністю порожнинного і пристінкового травлення.

Дисахариди, що не гідролізувалися в тонкому кишечнику, потрапляють у товстий, де вони зазнають дії бактеріальних ферментів і зброджуються до молочної кислоти (реакція калу стає кислою). Сахараза, крім цього, здатна зв’язувати значну кількість води й утримувати її в кишечнику, в результаті чого з’являється пронос. Варті уваги і вікові особливості перетравлювання вуглеводів. Зокрема, активність лактази у дорослих тварин знижується або й повністю відсутня. Тому згодовування молока таким тваринам, особливо кішкам, спричинює розвиток діареї і метеоризму кишечнику.

Основний гідроліз жирів здійснюється у тонкому кишечнику за участі панкреатичних ферментів. При ураженні підшлункової залози (гострий і хронічний панкреатит, злоякісні пухлини, кіста чи атрофія) знижується її екскреторна функція тв активність ферментів, у тому числі ліпази, внаслідок чого жири не перетравлюються повністю і виводяться з калом (стеаторея). Калові маси рідкі, пінисті, переважно мазеподібної консистенції, сірого або глинисто-жовтого кольору, жирні на вигляд, гнильного запаху, реакція найчастіше лужна. Із жирових елементів різко збільшена кількість нейтрального жиру, жирних кислот міститься мало. Кількість аміаку збільшена (Смирнов А.М., 1981).

Однією з умов нормального гідролізу жирів ліпазою є їх емульгування жовчю і жовчними кислотами, які знижують поверхневий натяг жирових крапель і диспергують їх. У такий спосіб поверхня контакту жиру з ліпазою значно збільшується. При патології печінки секреція жовчі та жовчних кислот зменшується, що суттєво знижує гідроліз жирів і всмоктування їх у кишечнику. За недостатності жовчовиділення колір калу сіро-білий, глинистий, що особливо добре помітно у молодняку молочного віку, консистенція здебільшого мазеподібна, запах – зловонний, реакція кисла або лужна. В калі багато жирних (Смирнов А.М., 1981).

За недостатності протеолітичних ферментів неперетравлені білки надходять у товстий кишечник, де за участі мікрорганізмів розпадаються з утворенням токсичних амінів і ароматичних сполук, які всмоктуються у кров і спричиняють інтоксикацію. У калових масах м’ясоїдних знаходять залишки м’язової і сполучної тканини (кусочки або окремі незмінені волокна).

Недостатнє перетравлення в товстому кишечнику проявляється наступними ознаками: при переважанні процесів бродіння консистенція калу кашоподібна, часто піниста через пухирці газу, колір – жовтий, запах – кислий, реакція – кисла; кількість органічних кислот у калі збільшена; нейтральний жир відсутній або знаходиться в невеликій кількості, жирних кислот – мало. При переважанні гнильних процесів у кишечнику кал рідкий, темно-коричневий, гнильного запаху, лужної реакції, кількість аміаку значно збільшена, нейтральний жир відсутній, жирних кислот – мало, реакція на розчинний білок найчастіше позитивна (Смирнов А.М., 1981).




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.