Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Методична частина та методологічна частина програми



 

Програма соціологічного дослідження - науковий документ, що містить схему логічно обґрунтованого переходу від загальних теоретичних уявлень про досліджуване соціальне явище, до використання інструментарію і виконання дослідницьких процедур (збирання, обробки та аналізу інформації). Вона є стратегічним документом, який дає змогу зробити висновки щодо концептуальних засад, методики проведення, спрогнозувати його результативність.

Програма соціологічного дослідження складається з двох частин:

І. Методологічна частина:

1.1. Формулювання проблеми та опис проблемної ситуації.

Проблема – обґрунтовує необхідність вивчення певної області соціального життя, розробки теоретичних засобів і практичних дій, які направлені на виявлення причин, що визивають протиріччя, на їх вирішення.

Проблемна ситуаціяпротиріччя між усвідомленням потреб і незнанням, як це зробити, незнання засобів і методів досягнення мети (наприклад, конфлікти).

1.2. Об’єкт дослідження – носій проблемної ситуації, певна соціальна реальність, яка потребує цілеспрямованого вивчення, сфера діяльності суб’єкта (соціальні спільноти, суб'єкти, процеси у їх конкретних, відносно завершених станах та взаємодії).

1.3. Предмет дослдіження - найбільш значущі з теоретичної або практичної точки зору особливості, сторони об'єкту, які необхідно дослідити.

1.4. Формулювання мети - модель очікуваного кінцевого результату; містить в собі відповідь на питання, для чого воно проводиться, орієнтує дослідження на кінцевий результат, визначає логіку і спрямованість завдань, упорядковує різноманітні дослідницькі процедури (наприклад. дослідження громадської думки щодо майбутніх виборів, вивчення попиту населення на певні товари, тенденцій злочинності серед певного прошарку населення, з'ясування становища молоді на ринку тощо).

Відповідно до мети класифікують соціологічні дослідження.

1.5. Формулювання гіпотез – гіпотеза це наукове припущення, що висувається для пояснення певних фактів, головна її функція полягає в отриманні нового знання, яке збагачує уявлення про досліджувану проблему. У соціологічному дослідженні застосовують різноманітні види гіпотез.

За змістом виокремлюють гіпотези описові (містять припущення про фактичний стан об'єкта, його функціонування), пояснюючі (орієнтовані на встановлення причин, чинників, що пояснюють механізми функціонування об'єкта), прогнозні (передбачають тенденції та напрями функціонування і розвитку об'єкта).

За рівнем аналізу гіпотези бувають теоретичні (існують у формі теоретичних припущень), статистичні (формулюються як система показників й індексів статистики), емпіричні (постають як операційні поняття, індекси, показники).

З огляду на завдання дослідження виокремлюють основні та другорядні гіпотези. Крім того, гіпотези бувають первинні (робочі гіпотези, висунуті в ході розробки програми дослідження) та вторинні (висунуті замість первинних, якщо ті не підтверджуються під час дослідження).

1.5. Взначення завдань соціологічного дослідження - логічно сформульованих настанов, вказівок, послідовне вирішення яких конкретизує поставлену мету і забезпечує її реалізацію.

Завдання соціологічного дослідження поділяють на головні (передбачають пошук відповідей на головне запитання, безпосередньо пов'язане з розв'язанням поставленої проблеми), часткові (виникають у процесі вирішення головних завдань, випливають з них і також спрямовані на розв'язання проблеми) і додаткові (можуть бути логічно не пов'язаними з метою дослідження, виникають у разі необхідності вирішення якихось додаткових питань, наприклад, методичних).

1.6. Логічний аналіз основних понять (інтерпретація та операціоналізація понять) – процедура тлумачення, уточнення змісту понять, що складають концептуальну схему дослідження.

Ця соціологічна процедура залежить від виду соціологічного дослідження і передбачає такі послідовні операції:

- аналіз наукової літератури, пошук теоретичних визначень поняття, яке належить інтерпретувати, з'ясування сутності, створення його цілісного образу;

- визначення якостей, характеристик поняття і систематизація найважливіших ознак досліджуваного цілісного образу;

- вибір прямих показників для кожної з визначених характеристик, що дає змогу їх зафіксувати і побудувати так звані індикатори (найпростіші показники), які можна використати потім в інструментарії соціологічного дослідження.

 

ІІ. Методична частина програмипередбачає:

- визначення досліджуваної сукупності, встановлення вибірки дослідження;

- вибір методів збирання первинної соціологічної інформації (опитування, аналіз документів, спостереження, експеримент);

- розробка інструментарію;

- збирання соціологічної інформації;

- вибір методів обробки та аналізу отриманої інформації, її інтерпретація та надання рекомендацій.

 

Розглянемо основні поняття:

Вибірка – визначений об’єкт дослідження, всі ті індивіди, яких необхідно дослідити.

Генеральна сукупність – всі одиниці визначеного об’єкту.

Вибіркова сукупність – частина генеральної сукупності, яка відібрана за певними правилами і зберігає всі її ознаки, тобто є репрезентативною.

Репрезентативність вибірки – склад досліджуваних повинен максимально наближатися до відповідних характеристик і пропоцій в генеральній сукупності.

Вибірка не може абсолютно точно відтворювати генеральну сукупність, тому вона завжди матиме певні відхилення від неї.

Помилка репрезентативності - відхилення вибіркової сукупності за певними характеристиками від генеральної сукупності.

Чим більша величина відхилень, тим значніша помилка репрезентативності, тим нижча якість отриманих даних. Головне завдання на цьому етапі соціологічного дослідження - врахувати помилку репрезентативності під час інтерпретації та узагальнення результатів дослідження, проведеного із застосуванням вибіркового методу.

Значну роль у визначенні якості інформації, отриманої в результаті емпіричного дослідження, окрім репрезентативності, відіграють такі параметри, як надійність і валідність.

Надійність інформації - адекватність одержаних результатів дослідження соціальній ситуації.

Забезпечується вона врахуванням так званих випадкових помилок, які є неминучими внаслідок неоднорідності досліджуваного контингенту. Чим однорідніший контингент обстеження і чим більший обсяг вибіркової сукупності, тим незначніша випадкова помилка вибірки і відповідно вища якість отриманої інформації. Випадкові помилки виникають також і через низьку якість інструментарію, непрофесійну роботу дослідника тощо. Величину випадкової помилки можна розрахувати за допомогою спеціальних математичних формул.

Валідність інформації - відповідність результатів саме тим явищам і процесам, які передбачалося дослідити.

До зниження валідності можуть призвести не тільки помилки інструментарію, а й систематичні помилки вибірки - помилки, які виникають внаслідок неправильних вихідних статистичних даних про параметри контрольних ознак генеральної сукупності, занадто малого обсягу вибірки, хибного застосування способу відбору одиниць аналізу тощо.

 

Існує досить значна база видів вибірки. Кожний вид відповідає виду і меті дослідження. Так, можна скористатися простим випадковим вибором (теорія вірогідності), але не для всіх випадків це підходитиме. Наприклад, при дослідженні відносно однорідної сукупності (наприклад, студенти певного університету) можна звернутися до «гніздової» вибірки – коли за одиницю відбору беруть групи, колективи («гнізда»). Зручність, доступність і простота виокремлення гнізд роблять цей метод раціональним та економним. Але формальний підхід до виокремлення гнізд може призвести до спотворення реальної картини досліджуваного об'єкта.

Квотна вибірка застосовується тоді, коли до початку дослідження відомі статистичні дані про контрольні ознаки елементів генеральної сукупності, цих ознак буває не більше чотирьох (наприклад, дослідника цікавлять заміжні жінки віком від 25 до 30 років, які мають двох дітей і мешкають на певній території). Це дає змогу побудувати вибіркову сукупність, відтворивши найважливіші пропорції генеральної сукупності, а на підставі цих пропорцій розрахувати відповідні квоти. Інформацію, яка утворює квоти, одержують з документів державної чи відомчої статистики.

Метод «снігової кулі» використовують, коли потрібно опитати декілька сот, наприклад, представників громадських організацій, знаючи, припустимо, лише 10 з них. Тоді інших респондентів шукають за допомогою цих 10, якщо кожен з них погодиться повідомити про своїх знайомих, які належать до цих організацій, а ті повідомлять про своїх знайомих. Наслідком цього буде збільшення кількості людей, яких можна буде опитати, тобто вибірка, формується поступово, як «снігова куля».

Всі наведені типи вибірок відносять до однощаблевих. У сучасній практиці проведення масових великомасштабних досліджень застосовують складні багатощаблеві вибірки, які поєднують різні підходи до її формування

Вибір методів збирання соціологічної інформації залежатиме від мети і специфіки дослідження, але дуже часто застосовують кілька методів одночасно (наприклад, аналізуючи стан успішності студентів внз можна провести опитування та проаналізувати навчальну документацію).

Звичайно намагаються зібрати первинну інформацію (з перших вуст), але можна апелювати й до вторинної – інформація з проблеми, що цікавить, яка зібрана і узагальнена іншими та міститься у відповідних документах, звітах, виданнях і т.п.

Результати проведенних досліджень підлягають обробці і інтерпретації . Обробка може проводитися у механічний спосіб, але звичайно сьогодні це здійснюється за допомогою комп’ютерних програм. Висновки і рекомендації, які надаються після обробки і аналізу отриманої соціологічної інформації, вимагають високого професіоналізму і досвіду.

Отже, проведення соціологічного дослідження – це складна, коштовна та відповідальна праця, яка потребує високого професіоналізму та досвідченості.




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.