 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
РИБОНУКЛЕЇНОВІ (РНК) І ДЕЗОКСИРИБОНУКЛЕЇНОВІ (ДНК) КИСЛОТИ⇐ ПредыдущаяСтр 89 из 89
Нуклеїнові кислоти являють собою високомолекулярні гетерополімери, які складаються із залишків ортофос-фатної кислоти і рибози або дезоксирибози, що чергуються, сполучених з нуклеїновими основами, які виступають у полімерному ланцюзі як «бокові» групи (рис. 24.1).
З ))—цукрова частина (залишок рибози в РНК або дезоксиробози в ДНК)
Т))—залишок Г А)— залишок ^=/ тиміну ^==і^ аденіну Рис. 24.1. Схема ділянки полінуклеотидного ланцюга молекули нуклеїнової кислоти Певна послідовність нуклеотидних ланок у полінуклеотид-ному ланцюзі називається первинною структурою нуклеїнових кислот. Просторова орієнтація полінуклеотидних ланцюгів у молекулі називається вторинною структурою нуклеїнових кислот. Уперше модель вторинної структури ДНК у вигляді подвійної спіралі описали американський біохімік Дж. Уотсон і англійський біохімік Ф. Крік (1953 р.). Спираючись на роботи Л. Полінга, А. Тодца, Е. Чаргаффа, М. Уїлкінса та інших, вони дійшли висновку, що молекула ДНК являє собою дві паралельні правозакру-чені спіралі (подвійна спіраль), фіксовані між собою ван-дер-ва-альсовими силами тяжіння, що діють вздовж спіралі між ядрами нуклеїнових основ (міжшіощинна вертикальна взаємодія). Крім того, вторинна структура стабілізується водневими зв'язками між залишками нуклеїнових основ двох паралельних спіралей. У моделі Уотсона та Кріка діаметр спіралі становить 1,8—2,0 нм. Кожен виток спіралі містить 10 пар основ. Крок спіралі дорівнює 3,4 нм (рис. 24.2). Відстань між площинами основ по вертикалі дорівнює 0,34 нм. Полінуклеотидні ланцюги подвійної спіралі розташовані в протилежних напрямках. При цьому основи розташовані всередині спіралі, а залишки фосфатів та дезоксирибози — іззовні. Глава 24 Нуклеїнові кислоти - 451
И-Н ■ ■ • N ОИі- -° У/ пентоза| Н і | пентоза
водневі зв'язки НиткЬ А О залишок тиміну
АТ
Рис. 24.3. Схема будови подвійної спіралі ДНК Між піримідиновими та пуриновими нуклеїновими основами паралельних ниток подвійної спіралі ДНК утворюються водневі зв'язки. При цьому аденін утворює зв'язок з тиміном, а гуанін — із цитозином. Тому їх називають комплементарними парами (А—Т і О—С). У комплементарній парі О—С є три водневі зв'язки, а в комплементарній парі А—Т — два водневі зв'язки. (Більш наочно комплементарність проілюстровано на рис. 24.3 і на форзаці II, рис. 3). РНК являє собою одинарну спіраль. Вторинна структура РНК має відносно невелику масу. Кількість нуклеотидів коливається від 75 до кількох тисяч. Полінуклеотидний ланцюг РНК не має чітко визначеної будови. Вона може укладатися сама на себе і утворювати окремі дволанцюгові ділянки: —О—О—С—ї_і— О— О—С—А— С—С—С—С І і ; і ; ; ; ; ; і і ; і У* —С— У— С—О— II— С— С—У— О—О— О—О—С А—А— Водневі зв'язки в РНК не підлягають таким суворим правилам, як у ДНК: гуанін (О) може утворювати водневі зв'язки як з урацилом (II), так і з цитозином (С). Тому дволанцюгові ділянки РНК не комплементарні, а нуклеотидний склад може змінюватися. Відомі три типи РНК: матрична, або ще — інформаційна РНК (м-РНК), рибосомна РНК(р-РНК) і транспортна РНК (т-РНК). Інформаційна, або матрична РНК (м-РНК) зчитує та переносить генетичну інформацію від ДНК, що міститься у хромосомах, до рибосом, де відбувається синтез білка за чітко визначеною послідовністю амінокислот. Транспортна РНК (т-РНК) переносить амінокислоти до рибосом, де вони з'єднуються пептидними зв'язками в тій послідовності, яку задає м-РНК. Рибосомна РНК (р-РНК) безпосередньо бере участь у синтезі білків у рибосомах. Рибосоми — це складні надмолекулярні структури, які складаються з чотирьох р-РНК і кількох десятків білків. Рибосоми — це «фабрики» з виробництва білків. Усі види РНК синтезуються на подвійній спіралі ДНК. Послідовність основ у м-РНК — це генетичний код, який «записується» ■ Глава 24
у вигляді триплетів — послідовностей трьох нуклеотидів. Особливістю генетичного коду є те, що він універсальний для всіх організмів (і для людини, і для вірусів). Наприклад, включення в білок залишку фенілаланіну здійснюється одним і тим же триплетом у таких різних організмах, як кишкова паличка, водорость хламідомонада, морський їжак та людина. Отже, властивості ДНК та РНК визначаються послідовністю основ у полінуклеотидному ланцюзі та просторовою будовою ланцюга. Послідовність основ містить генетичну інформацію, а залишки моносахаридів та фосфатів відіграють структурну роль (носії основ). В останні десятиліття наука молекулярна біологія швидко розвивається і шукає відповіді на нові питання. Скажімо, розшифрування генетичного коду дає можливість керувати хімічними процесами в живих організмах. З'явилась генна інженерія, що займається питаннями клонуванням генів. 0 КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ВПРАВИ 1. Які дві групи азотистих основ називають нуклеїновими? Наведіть схеми таутомерних перетворень урацилу та аденіну. В яких тауто-мерних формах ці сполуки є учасниками утворення нуклеозидів? 2. Які продукти утворюються під час часткового та повного гідролізу дезоксирибонуклеїнових кислот? Напишіть схему таутомерії тимі-ну. Яка з таутомерних форм бере участь в утворенні нуклеозиду? 3. Дайте визначення поняття «нуклеозиди». Укажіть ]Ч-глікозидні зв'язки у формулах уридину та аденозину. 4. Дайте визначення поняття «нуклеотиди». Наведіть формули нуклеотидів, які містять залишки урацилу, цитозину, аденіну, гуаніну. 5. За допомогою яких хімічних зв'зків утворюються комплементарні пари нуклеїнових основ? Які нуклеїнові основи є комплементарними? 6. Дайте визначення поняття «нуклеїнові кислоти».
ГЛАВА ЛІПІДИ І Ліпіди, або жироподібні речовини, — це численна група природних органічних сполук, здебільшого похідних вищих аліфатичних кислот і спиртів. Ліпіди містяться в усіх клітинах живих організмів і беруть участь у різноманітних фізіологічних та біохімічних процесах. За будовою та властивостями вони дуже неоднорідні. Проте всі ліпіди мають спільну особливість — розчинність у неполярних розчинниках (етері, хлороформі, вуглеводнях). Різне відношення жироподібних речовин до дії гідролізуючих реагентів покладено в основу поділу ліпідів на вмилювані та не-омилювані.
ЛІПІДИ Неомилювані
(Ізопреноїди)
Гліко-ліпіди
До неомилюваних ліпідів належать не здатні до гідролізу ізопреноїди та простагландини. Омилювані ліпіди поділяють на прості ліпіди, гідроліз яких дає суміш тільки спиртів і карбонових кислот (жири та воски) (див. розд. 19.4), і складні ліпіди, що утворюють при гідролізі, крім спиртів і карбонових кислот, також фосфатну кислоту, моно- або олігосахариди (фосфоліпіди та гліко-ліпіди). Глава 25 Ліпіди
Простагландини.Дослідження простагландинів розгорнулися після 1933 року, коли було виявлено фізіологічно активну речовину біогенного походження, що стимулює непосмуговану мускулатуру та знижує кров'яний тиск. Згодом її було названо простагландином (ПГ), оскільки тоді вважали, що вона утворюється в передміхуровій залозі {§1апа"и1а ргозіаіа). Структуру цього простагландину було визначено 1962 року, а в 1968 році вперше вдалося здійснити його синтез. Сьогодні відомо кілька десятків простагландинів. Усі вони містять карбоксильну групу та 20 атомів Карбону в молекулі, тобто їх можна розглядати як похідні ейкоза-нової кислоти. простанова кислота Простагландини мають низку різноманітних фізіологічних і фармакологічних властивостей. Вчені припускають, що простагландини регулюють обмін речовин у клітинах організму, тобто є «клітинними гормонами». Відомо, що вони впливають на процеси згортання крові, знижують кров'яний тиск і пригнічують виділення шлункового соку. Найважливішою властивістю простагландинів є їх здатність стимулювати скорочення непосмугованих м'язів. Є відомості про можливість використання простагландинів і як бронхолітичних, антивиразко-вих та інших засобів. Механізм дії простагландинів досі не з'ясовано, проте встановлено, що деякі протизапальні засоби гальмують біосинтез і послаблюють фізіологічну дію простагландинів. Ізопреноїди— це група природних сполук, які вважають продуктами перетворення ізопрену СН2=С(СН3)—СН=СН2.Структуру ізопреноїдів мають деякі лікарські засоби, вітаміни, гормони, ароматичні речовини тощо. За хімічною класифікацією ізопреноїди належать до різних класів сполук, але їх виділено в одну групу за біогенетичною ознакою, оскільки спільною ланкою в їхніх молекулах є ізопреновий фрагмент. До ізопреноїдів відносять терпени, каротиноїди. Терпени. Група терпенів включає терпенові вуглеводні та їх ок-сигеновмісні похідні (спирти, альдегіди, кетони), так звані терпе- ноїди. До терпенових вуглеводнів належать ненасичені вуглеводні складу (С5Н8)„, де я вказує кількість ізопренових фрагментів і коливається від 2 до 8. Ізопрен (я = 1) не прийнято відносити до терпенів. У природі терпени зустрічаються в складі ефірних масел. На відміну від жирних олій ефірні олії леткі й повністю випаровуються, не залишаючи масних плям. Ефірні масла — джерела запахів різноманітних рослин (троянда, м'ята, лаванда, апельсин, лимон та ін.). Аромат суниць, наприклад, зумовлений вмістом в ефірній олії майже 50 різних терпенів. В основі будови молекул більшості моноциклічних терпено'щів лежить скелет ментану,який включає 2 фрагменти ізопрену. Ментан здобувають гідруванням цимолу:
Сн,
и-цимол, п-ізопропілметилбензен Ментан — рідина, розчинна в етанолі, нерозчинна у воді. До похідних ментану належить терпенощ ментол - основний компонент ефірного масла м'яти перцевої. У промисловості ментол здобувають алкілуванням .м-крезолу з подальшим гідруванням тимолу, що утворився.
:сн—он, н+
он
н3с лі-крезол Ментол— летка кристалічна речовина (т. пл. 41—43 °С) із сильним м'ятним запахом, холодить ротову порожнину, викликає ха- Глава 25 Ліпіди
Застосовується як слабкий антисептичний, заспокійливий та знеболювальний засіб у складі цілого ряду лікарських препаратів (бороментол, пектусин та інші), ЗО %-вий розчин ментолу в його естері з ізовалеріановою кислотою — ментилізовалеріанат — використовують при стенокардії як судинозвужувальний препарат під назвою «валідол».Завдяки приємному запаху та смаку ментол широко застосовують у кондитерський та парфумерно-косметичній промисловості.
Розчини камфори застосовують зовнішньо як антисептичні та місцевоподразнювальні засоби. При підшкірному введенні камфора стимулює дихальний та судиноруховий центри, обмінні процеси в серцевому м'язі, запобігає утворенню тромбів тощо. Камфора є вихідною речовиною для синтезу бромокамфори — заспокійливого засобу при захворюваннях центральної нервової системи. Поліпшує серцеву діяльність. Каротиноїди— група природних пігментів, подібних за будовою до каротину (пігмент уперше було виділено з моркви). Молекули каротиноїдів мають у своєму складі значну кількість спряжених подвійних зв'язків, чим, власне, і пояснюється їхнє забарвлення. Подвійні зв'язки мають /я/?аяоконфігурацію. Більшість каротиноїдів належать до тетратерпенів, бо їх молекули містять 40 атомів Карбону. Каротиноїди розчинні в рослинних і тваринних жирах, зазвичай легко окиснюються киснем повітря. Каротин— пігмент жовто-червоного кольору, міститься в моркві, молоці, вершковому маслі, листі рослин і багатьох плодах. Яскраве забарвлення листя восени зумовлене наявністю каротину, який стає помітним внаслідок руйнування зеленого пігменту — хлорофілу. Усі ізомери каротину є попередниками вітамінів групи А, тобто провітамінами. Під впливом ферментів в організмі вони розще- і3\^ (_-гі3
плюються за місцем зв'язку С15—С16 з утворенням вітаміну А, — ретинолу. Вітамін Аі (ретинол) міститься тільки в продуктах тваринного походження. Багатими його джерелами є вершкове масло, яєчний жовток, печінка тварин і морських риб, риб'ячий жир. У рослинах вітамін А! не зустрічається.
Вітамін А, (ретинол)
Вітамін А! вважається фактором росту. При нестачі його в їжі спостерігається затримка росту, схуднення, знижується опірність організму до інфекційних захворювань. Ранньою ознакою А-віта-мінної недостатності є послаблення сутінкового зору (куряча сліпота).
Передмова.................................................................................................................... З Глава 1. Вступ до органічної хімії.............................................................................. 4 1.1. Предмет органічної хімії........................................................................ 4 1.2. Короткий огляд історії розвитку органічної хімії........................... 5 1.3. Розвиток теоретичних уявлень про будову органічних сполук......................................................................................................... 7 1.4. Способи зображення органічних молекул..................................... 10 Глава 2. Класифікація і номенклатура органічних сполук.................................. 13 2.1. Класифікація органічних сполук...................................................... 13 2.2. Номенклатура органічних сполук................................................... 16 Глава 3. Хімічний зв'язок......................................................................................... 23 3.1. Типи хімічних зв'язків............................................................................ 23 3.2. Хімічний зв'язок в органічних сполуках.......................................... 27
3.2.1. Гібридизація атомних орбіталей.................................................... 27 3.2.2. Ковалентні а- і я-зв'язки................................................ .•.................... 30 3.2.3. Основні характеристики ковалентних зв'язків............................ 33 Контрольні питання та вправи.................................................................. 36 Глава 4. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках...................................... 38 4.1. Індуктивний ефект................................................................................. 38 4.2. Мезомерний ефект (ефект спряження)............................................. 41 4.3. Сумісна дія індуктивного і мезомерного ефектів замісників...... 44 4.4. Надспряження (гіперкон'югація)....................................................... 45 Глава 5. Ізомерія органічних сполук. Просторова будова молекул...................... 47 5.1. Структурна ізомерія.............................................................................. 47 5.2. Просторова ізомерія (стереоізомерія).............................................. 49 5.3. Способи зображення просторової будови..................................... 50 Глава 6. Кислотність і основність органічних сполук............................................ 53 6.1. Кислотність і основність за теорією Бренстеда............................ 53 6.2. Типи органічних кислот і основ......................................................... 54 6.3. Кислоти і основи Льюїса................... г................................................ 56 Глава 7. Механізми органічних реакцій................................................................. 58 7.1. Поняття про типи механізмів реакцій............................................... 58 7.2. Поняття про типи органічних реакцій.............................................. 60 ВУГЛЕВОДНІ Глава 8. Алкани......................................................................................................... 64 8.1. Електронна та просторова будова алканів.................................... 65 8.2. Номенклатура......................................................................................... 66 8.3. Ізомерія..................................................................................................... 70 8.4. Способи добування............................................................................... 71
8.4.1. Природні джерела................................................................................ 71 8.4.2. Синтетичні методи добування......................................................... 72 Зміст 8.5. Фізичні властивості................................................................................ 74 8.6. Хімічні властивості................................................................................ 75
8.6.1. Реакції радикального заміщення (5Л)............................................. 75 8.6.2. Крекінг.................................................................................................... 81 8.7. Окремі представники. Застосування................................................ 82 Контрольні питання та вправи......................................................... 84 Глава 9. Циклоалкани.............................................................................................. 86 9.1.Класифікація та номенклатура.......................................................... 86 9.2. Ізомерія..................................................................................................... 88 9.3. Способи добування. Фізичні властивості........................................ 89 9.4. Будова циклоалканів............................................................................ 90 9.5. Хімічні властивості................................................................................ 94 9.6. Окремі представники. Застосування................................................ 96 Контрольні питання та вправи......................................................... 96 НЕНАСИЧЕШ ВУГЛЕВОДНІ Глава 10. Алкени........................................................................................................... 98 10.1. Номенклатура......................................................................................... 99 10.2. Ізомерія................................................................................................... 100 10.3. Електронна і просторова будова алкенів..................................... 102 10.4. Способи добування............................................................................. 103 10.5. Фізичні властивості.............................................................................. 107 10.6. Хімічні властивості.............................................................................. 107
10.6.1. Реакції електрофільного приєднання (АЕ)................................... 108 10.6.2. Реакції відновлення та окиснення.................................................. 112 10.6.3. Полімеризація алкенів....................................................................... 115 10.6.4. Алільне галогенування алкенів...................................................... 117 10.7. Окремі представники. Застосування. Ідентифікація................... 118 Контрольні питання та вправи....................................................... 119 Глава 11. Алкадієни.............................................................................................. 122 11.1. Номенклатура....................................................................................... 122 11.2. Будова алкадієнів................................................................................. 123 11.3. Алкадієни зі спряженими зв'язками................................................. 125
11.3.1. Способи добування........................................................................... 125 11.3.2. Хімічні властивості............................................................................ 126 11.3.3. Натуральний і синтетичний каучук............................................. 129 11.4. Окремі представники. Застосування............................................... 133 Контрольні питання та вправи....................................................... 133 Глава 12. Алкіни..................................................................................................... 135 12.1. Номенклатура та ізомерія.................................................................. 135 12.2. Електронна та просторова будова молекул алкінів.................. 136 12.3. Способи добування............................................................................. 137 12.4. Фізичні властивості.............................................................................. 139 12.5. Хімічні властивості............................................................................... 139
12.5.1. Реакції електрофільного приєднання (АЕ)................................... 139 12.5.2. Реакції заміїцення............................................................................... 141 12.5.3. Реакції окиснення та відновлення.................................................. 142
12.5.4. Димеризація і тримеризація алкінів............................................. 143 12.6. Окремі представники. Застосування.............................................. 143 Контрольні питання та вправи................................................................ 145 Глава 13. Одноядерні арени....................................................................................... 147 13.1. Будова бензену. Ароматичність....................................................... 147 13.2. Номенклатура та ізомерія................................................................. 151 13.3. Способи добування............................................................................. 153
13.3.1. Природні джерела............................................................................. 153 13.3.2. Синтетичні методи добування....................................................... 154
13.4. Фізичні властивості.............................................................................. 155 13.5. Хімічні властивості.............................................................................. 156
13.5.1. Реакції електрофільного заміщення (5Е)...................................... 156 13.5.2. Реакції приєднання........................................................................... 162 13.5.3. Реакції окиснення.............................................................................. 163 13.5.4. Галогенування гомологів бензену з участю бокового ланцюга.................................................................................................. 164 13.6. Вплив замісників у бензеновому кільці на напрямок та швидкість реакцій електрофільного заміщення...................... 165 13.7. Орієнтація в дизаміщеному бензені................................................ 167 13.8. Окремі представники. Застосування.............................................. 170 Контрольні питання та вправи................................................................ 171 13.9. Представники багатоядерних аренів............................................. 174 13.9.1. Нафтален............................................................................................. 174 13.9.2. Антрацен.............................................................................................. 177 Глава 14. Природні джерела вуглеводнів................................................................. 179 14.1. Природний та попутний нафтовий гази........................................ 179 14.2. Нафта. Нафтопродукти..................................................................... 180 14.3. Коксування вугілля............................................................................. 183 Контрольні питання та вправи....................................................... 185 Глава 15. Гетероциклічні сполуки............................................................................ 187 15.1. Класифікація та номенклатура........................................................ 187 15.2. Ароматичність гетероциклів............................................................. 189 15.3. Кислотно-оснбвні властивості гетероциклів................................ 192 15.4. П'ятичленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом.... 193
15.4.1. Способи добування........................................................................... 193 15.4.2. Фізичні властивості........................................................................... 194 15.4.3. Хімічні властивості............................................................................ 194 15.4.4. Найважливіші похідні піролу......................................................... 199 15.5. Шестичленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом........................................................................................ 201 15.6. П'яти- і шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами...... 207 15.7. Представники конденсованих систем гетероциклів.................. 209 Контрольні питання та вправи................................................................ 209 Глава 16. Гідроксильні похідні вуглеводнів........................................................... 212 16.1. Одноатомні спирти.............................................................................. 213 16.1.1. Номенклатура..................................................................................... 213 16.1.2. Ізомерія................................................................................................. 214 16.1.3. Фізичні властивості............................................................................ 215 Зміст 16.1.4. Способи добування.......................................................................... 217 16.1.5. Хімічні властивості............................................................................ 221 16.1.6. Ідентифікація спиртів....................................................................... 227 16.1.7. Окремі представники........................................................................ 228 16.2. Дво- і триатомні спирти...................................................................... 231 16.2.1. Способи добування дво- і триатомних спиртів........................ 232 16.2.2. Фізичні властивості........................................................................... 234 16.2.3. Хімічні властивості............................................................................ 234 16.2.4. Окремі представники........................................................................ 238 16.3. Одноатомні феноли............................................... ."............................. 240 16.3.1. Номенклатура та ізомерія............................................................... 240 16.3.2. Способи добування........................................................................... 241 16.3.3. Фізичні властивості........................................................................... 242 16.3.4. Хімічні властивості............................................................................ 243 16.3.5. Найважливіші представники.......................................................... 250 16.4. Дво- і триатомні феноли...................................................................... 251 Контрольні питання та вправи....................................................... 252 Глава 17. Насичені альдегіди і кетони...................................................................... 256 17.1. Номенклатура та ізомерія................................................................. 256 17.2. Способи добування............................................................................. 259 17.3. Фізичні властивості.............................................................................. 261 17.4. Хімічні властивості.............................................................................. 263 17.5. Окремі представники........................................................................... 272 Контрольні питання та вправи....................................................... 275 КАРБОНОВІ КИСЛОТИ Глава 18. Монокарбонові кислоти........................................................................... 280 18.1. Насичені монокарбонові кислоти......................................... '........ 280 18.1.1. Номенклатура та ізомерія............................................................... 280 18.1.2. Способи добування........................................................................... 283 18.1.3. Фізичні властивості........................................................................... 284 18.1.4. Хімічні властивості............................................................................ 285 18.1.5. Окремі представники......................................................................... 292 18.2. Ненасичені монокарбонові кислоти............................................... 294 18.2.1. Номенклатура та ізомерія............................................................... 294 18.2.2. Способи добування........................................................................... 296 18.2.3. Фізичні властивості........................................................................... 296 18.2.4. Хімічні властивості............................................................................ 297 18.2.5. Окремі представники......................................................................... 298 18.3. Ароматичні монокарбонові кислоти............................................... 299 18.3.1. Способи добування........................................................................... 299 18.3.2. Фізичні властивості............................................................................ 300 18.3.3. Хімічні властивості............................................................................ 300 18.3.4. Окремі представники. Ідентифікація............................................. 302 Контрольні питання та вправи....................................................... 303 18.4. Насичені дикарбонові кислоти......................................................... 305 18.4.1. Номенклатура та ізомерія............................................................... 305 18.4.2. Способи добування........................................................................... 305 18.4.3. Фізичні властивості............................................................................ 306
18.4.4. Хімічні властивості............................................................................ 306 18.4.5. Окремі представники........................................................................ 307 18.5. Ароматичні дикарбонові кислоти................................................... 309 Глава 19. Функціональні похідні карбонових кислот........................................... 314 19.1. Галогенангідриди карбонових кислот (ацилгалогеніди).......... 314 19.1.1. Номенклатура.................................................................................... 314 19.1.2. Способи добування........................................................................... 315 19.1.3. Фізичні властивості........................................................................... 315 19.1.4. Хімічні властивості............................................................................ 315 19.1.5. Окремі представники........................................................................ 317 19.2. Ангідриди карбонових кислот.......................................................... 317 19.2.1. Номенклатура.................................................................................... 318 19.2.2. Способи добування........................................................................... 318 19.2.3. Фізичні властивості........................................................................... 319 19.2.4. Хімічні властивості............................................................................ 319 19.2.5. Окремі представники........................................................................ 320 19.3. Естери карбонових кислот................................................................ 320 19.3.1. Номенклатура.................................................................................... 320 19.3.2. Способи добування........................................................................... 321 19.3.3. Фізичні властивості........................................................................... 322 19.3.4. Хімічні властивості............................................................................ 323 19.3.5. Окремі представники ...................................................................... 324 19.4. Жири........................................................................................................ 326 19.4.1. Номенклатура та ізомерія............................................................... 328 19.4.2. Способи добування........................................................................... 329 19.4.3. Фізичні властивості........................................................................... 329 19.4.4. Хімічні властивості............................................................................ 329 19.4.5. Воски. Твіни......................................................................................... 334 19.5. Аміди карбонових кислот.................................................................. 335 19.5.1. Номенклатура.................................................................................... 335 19.5.2. Способи добування........................................................................... 336 19.5.3. Фізичні властивості........................................................................... 337 19.5.4. Хімічні властивості............................................................................ 337 19.5.5. Окремі представники........................................................................ 339 19.6. Нітрили (ціаніди).................................................................................. 342 19.6.1. Номенклатура.................................................................................... 342 19.6.2. Способи добування.......................................................................... 342 19.6.3. Хімічні властивості........................................................................... 343 19.6.4. Окремі представники........................................................................ 344 Контрольні питання та вправи....................................................... 344 Глава 20. Гетерофункціональні карбонові кислоти.............................................. 346 20.1. Галогенокарбонові кислоти.............................................................. 346 20.1.1. Номенклатура.................................................................................... 346 20.1.2. Способи добування........................................................................... 347 20.1.3. Фізичні та хімічні властивості........................................................ 348 20.2. Гідроксикислоти.................................................................................. 350 20.2.1. Номенклатура та ізомерія............................................................... 351 20.2.2. Оптична ізомерія................................................................................ 352
Зміст 20.2.3. Аліфатичні гідроксикислоти.......................................................... 357 20.3. Амінокислоти........................................................................................ 364 20.3.1. Номенклатура та ізомерія............................................................... 364 20.3.2. Способи добування........................................................................... 365 20.3.3. Фізичні та хімічні властивості........................................................ 366 20.3.4. Окремі представники........................................................................ 368 Контрольні питання та вправи....................................................... 368 Глава 21. Аміни...................................................................................................... 371 21.1. Номенклатура та ізомерія................................................................. 371 21.2. Алкіламіни.............................................................................................. 373
21.2.1. Способи добування........................................................................... 374 21.2.2. Фізичні властивості. Просторова будова.................................... 375 21.2.3. Хімічні властивості............................................................................ 377 21.3. Ариламіни.............................................................................................. 380 21.3.1. Способи добування................................................................... ,...... 381 21.3.2. Фізичні та хімічні властивості......................................................... 382 21.4. Окремі представники. Застосування............................................... 389 Контрольні питання та вправи....................................................... 390 Глава 22. Вуглеводи................................................................................................... 394 о 22.1. Моносахариди..................................................................................... 395 22.1.1. Класифікація та номенклатура...................................................... 395 22.1.2. Стереоізомерія.................................................................................... 396 22.1.3. Будова моносахаридів..................................................................... 398 22.1.4. Способи добування........................................................................... 405 22.1.5. Фізичні властивості............................................................................ 405 22.1.6. Хімічні властивості............................................................................ 405 22.1.7. Окремі представники......................................................................... 411 22.2. Дисахариди............................................................................................ 414 22.2.1. Відновні дисахариди......................................................................... 414 22.2.2. Невідновні дисахариди.................................................................... 417 22.3. Полісахариди........................................................................................ 418 *■ Контрольні питання і вправи........................................................... 423 Глава 23. Білки........................................................................................................... 426 • 23.1. а-Амінокислоти як мономери білків................................................ 427 23.1.1. Стереоізомерія..................................................................................... 430 23.1.2. Фізичні властивості............................................................................ 430 23.1.3. Способи добування........................................................................... 431 23.1.4. Хімічні властивості............................................................................. 431
23.2. Будова пептидів і білків...................................................................... 433 23.3. Синтез пептидів та їх властивості................................................... 439 23.4. Функції білків в організмі................................................................... 441 Контрольні питання та вправи....................................................... 442 Глава 24. Нуклеїнові кислоти................................................................................... 444 24.1. Будова нуклеїнових кислот.............................................................. 444 ' 24.2. Рибонуклеїнові (РНК) і дезоксирибонуклеїнові (ДНК) кислоти.................................................................................................... 448 Контрольні питання та вправи....................................................... 452 Глава 25. Ліпіди...................................................................................................... 453
Навчальне видання
Поиск по сайту: |
^сня
Неомилювані ліпіди
сн,
СН3
[Н], №
рактерне почуття холоду та поколювання при втиранні в шкіру. Виявляє хімічні властивості вторинних спиртів.
Камфора— представник більш складних терпенів. Це безбарвна кристалічна речовина (т. пл. 178 °С) з різким характерним запахом, летка (сублімується), розчинна в етанолі, малороз-О чинна у воді. За хімічними властивостями камфора — типовий кетон.
За фізичними властивостями це кристалічна речовина жовтого кольору, т. пл. 63—64 °С, легко розчинна в жирах.
ЗМІСТ
Органічна хімія
Органічна хімія