Моносахариди класифікують, зважаючи на дві ознаки: характер оксогрупи (альдегідна або кетонна) і довжину карбонового ланцюга. Залежно від наявності в структурі моносахаридів альдегідної або кетонної групи їх поділяють на альдози і кетози. За кількістю атомів Карбону в молекулі моносахариди класифікують на триози (С3), тетрози (С4), пентози (С5), гексози (С6) і т. д. Моносахариди, до складу яких входить понад шість атомів Карбону, називають вищими цукрами. Більшість природних моносахаридів є пентозами і гексозами. Звичайно при класифікації зважають вод-
Глава 22
ночас на обидві класифікаційні ознаки, наприклад, альдопентоза, альдогексоза, кетопентоза, кетогексоза.
о
Л
НОН
■
Н.
•с^°
НОН
нон
4СНОН 5СН2ОН
альдопентоза
н.
2)
2СНОН 3СНОН 4СНОН 5СНОН
6СН2ОН
альдогексоза
6СН2ОН
кетогексоза
У назвах моносахаридів, як правило, користуються тривіальною номенклатурою. Усі тривіальні назви мають закінчення -оза, наприклад, глюкоза, фруктоза, галактоза, рибоза та ін. Номенклатуру ШРАС до назв вуглеводів практично не застосовують.
СТЕРЕОІЗОМЕРІЯ
Молекули моносахаридів містять декілька асиметричних атомів Карбону, і тому вони існують у вигляді різних просторових ізомерів. Наприклад, альдопентоза має 3 асиметричні атоми Карбону, тому тій же самій структурній формулі відповідає вісім стереоізомерів (23), альдогексоза містить 4 асиметричні атоми Карбону і може існувати у вигляді 24 = 16 стереоізомерів (N=2", де п — кількість асиметричних атомів Карбону).
Для зображення стереоізомерів на площині користуються проекційною формулою Фішера.
Усі ізомери моносахаридів поділяють на і)- і ^-стереохімічні ряди, належність до яких визначається конфігурацією асиметричного атома Карбону, максимально віддаленого від карбонільної групи (для пентоз — С4, для гексоз — С5). Якщо конфігурація цього хірального атома Карбону збігається з конфігурацією ^-гліцеринового альдегіду, то моносахарид відносять до .О-ряду, якщо ж із конфігурацією £-гліце-ринового альдегіду, — то до І-ряду, наприклад:
,0
О
Вуглеводи
Н.
•4*
н.
-^
ІН-
|Н-
-—ОН: СН2ОН
2>-гліцериновий альдегід
-—он;
СН2ОН
і-гліцериновий альдегід
н.
о
о
но-н-ін-
&
-он -н -он -он
Н^
но-^ н^
6СН2ОН
Д-глюкоза
СН2ОН
=0
-н
-он
-он
6СН2ОН
£>-фруктоза
ь<
-он -н
-Н!
н-но-но-
СН20Н
І-арабіноза
СН2ОН
=0
-н
-он
-ні
н4 іно-^
6сн2он
і-сорбоза
Так, із 16 стереоізомерів альдогексози 8 належать до 2)-ряду, а 8 — до і-ряду. Представники 2)-ряду є оптичними антиподами Х-ряду, тобто альдогексоза існує у вигляді 8 пар енантіомерів. Наприклад, енантіомерами є О-глюкоза і і-глюкоза.
о
о
^
■^
-он -н -он -он
-н -он -н -н
н-
но-
н-
н-
СН2ОН
.О-глюкоза
но-
н-
но-
но-
сн2он
і-глюкоза
Переважна більшість природних моносахаридів належать до -О-ряду. Найважливішими природними моносахаридами є:
о
о
о
н-
н-н-
^
-он -он -он
сн2он
2>-рибоза
^
а.
-он
-н
-он
н-
но-
н-
сн2он
/>-ксилоза
^
в.
-он
-н
-н
н-но-но-
сн2он
І-арабіоза
398-
но-но-
о
о
.0
V
^
^
Глава 22
СН2ОН
-н -н -он -он
н-
но-
н-
н-
-он -н -н -он
-ОН
-н
-он
-он
н-но-но-
н-
І 2 с=о
Но—І—н
н-н-
н—^он
СН2ОН
СН2ОН
В- галактоза
СН2ОН
Х)-глюкоза
Н-4-ОН СН2ОН
.О-маноза
/)-фруктоза
Просторові ізомери моносахаридів, які відрізняються конфігурацією одного або декількох атомів Карбону і не належать до дзеркальних ізомерів (енантіомерів), називаються діастереомерами. Так, 2)-глюкоза і />-галактоза, £-маноза і 5-глюкоза, 2?-маноза і 2?-га-лактоза складають пари діастереомерів. Діастереомери, що відрізняються конфігурацією тільки одного асиметричного атома Карбону, називають епімерами. Наприклад, І)-глюкоза і /^-галактоза, а також І>-глюкоза і І>-маноза складають пари епімерів. Отже, епімерія є окремим випадком діастереомери.
Найважливішою властивістю речовин, молекули яких мають асиметричний атом Карбону або асиметричні в цілому, є їх здатність обертати площину поляризованого променя світла (див. розд. 20.2.2). Тому моносахариди виявляють оптичну активність. Обертання площини поляризованого світла вправо позначають знаком (+), а вліво — знаком (-). Однак слід пам'ятати, що напрямок обертання визначається експериментально і зовсім не пов'язаний з конфігурацією, тобто належністю до 2>- або Х-ряду.Так, форма 2)-глюкози, яка зустрічається в природі, є правообертальною, а природна форма £>-фруктози — лівообертальною.
БУДОВА МОНОСАХАРИДІВ
Тривалий час у науці панувала думка, нібито моносахариди є сполуками з відкритим карбоновим ланцюгом, містять у своєму складі альдегідну або кетонну групу і кілька спиртових гідроксилів. Однак при подальшому вивченні їх будови було встановлено, що деякі властивості моносахаридів не узгоджуються з цими твердженнями. Так, виявилося, що моносахариди, будучи альдегідами, не дають деяких реакцій на альдегідну групу. Зокрема, вони не утворюють за звичайних умов гідросульфітні похідні, не дають забарвлення з фуксинсульфітною кислотою. При нагріванні мо-
Вуглеводи
носахаридів зі спиртами в присутності сухого хлороводню в реакцію вступає тільки одна гідроксильна група вуглеводу, хоча, виходячи з лінійної структури, за цих умов має утворитися сполука типу етеру по всіх гідроксильних групах. Не мало пояснення і характерне для моносахаридів явище мутаротації (від лат. тиіо — змінюю, гоіаііо — обертання) — зміна величини оптичного обертання свіжоприготованих розчинів. На пояснення цих фактів російський хімік А. А. Коллі (1870 р.), а потім німецький Б. Толленс (1883 р.) висловили припущення про циклічну будову моносахаридів.
Як відомо, альдегіди реагують зі спиртами з утворенням напів-ацеталів (див. розд. 17.4):
к—сг + к—он
Ті
г
. к—с—ок.
н
напівацеталь
г^Ч
а-піран
Аналогічно моносахариди, будучи полігідроксіальдегідами або полігідроксикетонами, утворюють циклічні напівацеталі внаслідок внутрішньомолекулярної взаємодії карбонільної та просторово зближеної з нею спиртової груп. Причому, за теорією напруження циклів найбільш сприятливою є взаємодія, якщо вона приводить до утворення п'яти- або шестичленних циклів. Шестичленний цикл утворюється при взаємодії ок-согрупи з гідроксильною групою при С5 альдогексоз або С6 кетогексоз. Він називається піранозним (від шестичленного гетероциклу пірану).
Цей процес можна зобразити так:
он н
_,-Р°л
В Г«
1—с—он-""
<
5^0
-сн
Внутрішньомолекулярне утворення напівацеталю приводить до того, що атом Карбону карбонільної групи перетворюється на аси-
Глава 22
метричний. Цей новий хіральний центр називається аномерним, а відповідні йому два нові стереоізомери — а- і (}-аномерами. Гідроксильна група, утворена в процесі циклізації моносахариду при аномерному центрі, називається напівацетальною, або глікозидною.
глікозидний гідроксил
СН2ОН
Р-£>-глюкопіраноза
,аномернии центр
СН2ОН
Д-глюкоза
глікозидний гідроксил
СН2ОН
а-Л-глюкопіраноза
В ос-аномеру розміщення напівацетального гідроксилу таке ж саме, як і гідроксилу «кінцевого» хірального центру (асиметричного атома Карбону, що визначає належність до В- або 1-ряду). Тому в проекційних формулах моносахаридів І)-ряду глікозидний гідроксил в ос-аномеру розміщений справа від вертикальної лінії карбонового ланцюга, а у Р-аномеру — зліва.
-О-тН
ГЛІКОЗИДНИЙ
гідроксил
СН2ОН
аномернии центр
но 3
н 4
н—&
(
^Но
глікозидний гідроксил
Л_ Л-гЬтлг-тпіпянтя
П- іЬп л/^гт я
п- П-гЬпл/ь-тлпіпяі-іп'їя
о
фуран
При взаємодії оксогрупи з гідроксильною групою при С4 альдогексоз або С5 кетогексоз утворюється п'ятичлен-ний цикл, який називають фуранозним (від п'ятичленно-го гетероциклу фурану).
Вуглеводи
о
^
СН2ОН
а-І>-фруктофураноза
глікозидний гідроксил
СН2ОН
3-/>-глюкофураноза
глікозидний гідроксил
н-
но-
н-
і_ноічс?-сн2он -он
-н
СН2ОН
р-О-фруктофураноза
аномерний центр
СН2ОН
СН2ОН
но-н-н-
СН2ОН
і)-фруктоза
,0-глюкоза аномерний центр
глікозидний гідроксил
СН2ОН
а--0-глюкофураноза
глікозидний гідроксил
Наведені вище зображення циклічних форм моносахаридів називаються формулами Коллі—Толленса.
Оскільки формули Коллі—Толленса громіздкі й незручні для зображення циклічних структур, англійський хімік-органік X. Хеуорс у 20-ті роки XX століття запропонував зображувати циклічні форми моносахаридів у вигляді плоских багатокутників, розміщених перпендикулярно до площини креслення. Хімічні зв'язки циклу, що знаходяться над площиною, зображують жирними лініями, а зв'язки, розміщені за площиною,— звичайними лініями. Атом Оксигену в циклі розміщується за площиною рисунка, причому, у піранозному циклі — у правому куті, у фуранозному — вгорі. Символи атомів Карбону в циклі не зображують.
О
-О
піранозний цикл фуранозний цикл
Замісники, які знаходяться у формулі Коллі—Толленса зліва від вертикалі, розміщують над площиною циклу, а ті що справа,—
Глава 22 402------------------------------------------------------------------
під площиною. У моносахаридах 2)-ряду група 6СН2ОН знаходиться над площиною циклу, а в моносахаридах Х-ряду — під площиною.