У молекулі незаміщеного бензену електронна густина розподілена рівномірно, а тому електрофільний реагент може атакувати рівною мірою будь-який з шести атомів Карбону.
Якщо в бензеновому кільці міститься будь-який замісник, то під його впливом відбувається перерозподіл п-електронної густини циклу, тому нова група вступає у вже визначене положення стосовно вже наявного замісника. У реакціях електрофільного заміщення в монозаміщених бензенах, залежно від електронної природи замісника, група, що вступає, може займати переважно орто-, мета- або иара-положення, а реакція може проходити швидше або повільніше, ніж із самим бензеном.
За впливом на напрямок реакцій електрофільного заміщення і на реакційну здатність бензенового кільця замісники можна розподілити на дві групи — замісники І роду (орто-, иа/?а-орієнтан-ти) і замісники II роду (.ме/иа-орієнтанти). До замісників І роду належать атоми і атомні групи, які виявляють негативний індуктивний (-1) та позитивний мезомерний (+М) ефект: МН2, ОН, ОК, ОСОК, Р, СІ, Вг, І (див. розд. 4.2).
Особливе місце займають Аік-групи (СН3-, КСН2-...), які мають +М-ефект і в той же час +/-ефект. Відбувається ефект над-пряження (гіперкон'югація).
N0,
Замісники Іроду збільшують електронну густину (за винятком галогенів) у бензеновому кільці й тим самим активують його в реакціях електрофільного заміщення; замісники І роду спрямовують заміщення переважно в орто- та пара-положення.
+ 2Н20
о-нітрофенол
л-нітрофенол
N0,
До замісників IIроду належать групи, які виявляють негативний індуктивний (-/) та негативний мезомерний (-М) ефект: ^02, $03Н, Ш, СНО, СООН,СС13. Замісники II роду зменшу-
Ненасичені вуглеводні. Глава 13
ють електронну густину в бензеновому кільці та знижують швидкість реакцій електрофільного заміщення порівняно з незаміще-ним бензеном. При цьому новий замісник спрямовується переважно в л*е#ш-положення:
N0
N0,
Н1чЮ3; Н2304
М і
нітробензен
л*-динітробензен
Слід зазначити, що наведена вище орієнтація заміщення не є абсолютною, а свідчить лише про головний напрямок реакції з переважним утворенням того чи іншого ізомеру. Наприклад, при нітруванні нітробензену утворюється 93 % мета-, 6 % орто- тії 1 % йора-динітробензену.
Механізм впливу замісників у бензеновому кільці на напрямок та швидкість реакцій електрофільного заміщення можна пояснити з огляду на електронні ефекти, які відіграють істотну роль у розподілі електронної густини в стаціонарному стані молекули (див. розд. 4.3).
Замісники І роду (крім галогенів) виявляють електронодонорні властивості. Вони підвищують електронну густину на всіх атомах Карбону бензенового кільця, але більшою мірою на атомах Карбону в орто- та ларя-положеннях:
■
/-ефект
5-
с
+Л/-ефект
СН3 +/-ефект
+А/-ефект
Це сприяє електрофільному заміщенню порівняно з реакціями 5Ев незаміщеному бензені і переважній атаці електрофільного частинкою орто- та лоро-положень.
Замісники II роду, навпаки, за рахунок -І- або -М-ефектів виявляють електроноакцепторні властивості, викликаючи загальне зменшення електронної густини в бензеновому кільці, але більшою мірою цей вплив проявляється в орто- і пара -положеннях.
Хому вони утруднюють реакції електрофільного заміщення взага-лі а особливо з участю орто- і иара-положень. Як наслідок — заМіщення відбувається переважно в .ме/иа-положенні:
N0-, -7-ефЄКТ
4*6
8+
Як відомо, атом галогену в бензеновому ядрі виявляє негативний індуктивний та позитивний мезомерний ефекти, причому, в статичному стані -/-ефект більший за +М-ефект:
-/-ефект » +Л/-ефект
Як наслідок — відбувається зміщення електронної густини бензенового кільця в бік атома галогену і через це реакційна здатність циклу в реакціях 8Езнижується. У динамічному стані в атомів галогенів +Л/-ефект більший за -/-ефект, тому галогени виступають як орієнтанти І роду і спрямовують електрофільне заміщення в орто- та «оро-положення. Тобто галогени, подібно до орієнтан-тів II роду, утруднюють електрофільне заміщення.