Для зображення просторової будови органічних сполук користуються молекулярними моделями і стереоформулами. Наочніше уявлення про просторову будову молекули дають молекулярні моделі.
Молекулярні моделі.Зазвичай використовують три основні типи моделей: кульостержньові, скелетні (моделі Драйдінга) і півсферичні (моделі Бріглеба—Стюарта).
Рис. 5.2. Моделі молекул
етану (зліва) і етилену (справа):
а — кульостержньові; б — Драйдінга;
в — півсферичні (Бріглеба—Стюарта)
У кульостержньових моделях молекул атоми представлені кульками різного кольору, а хімічні зв'язки — стержнями (рис. 5.2, а). Кульки зв'язані одна з одною стержнями з урахуванням взаємного розташування атомів у просторі. Кульостержньові моделі зручні
для розгляду валентних кутів і обертання навколо простих зв'язків, однак вони не відображають відносних розмірів атомів та міжатомних відстаней у молекулі.
Моделі Драйдінга, на відміну від кульостержньових, обмежуються зображенням лише скелета (рис. 5.2, б).
Півсферичні моделі Бріглеба—Стюарта відображають реальні молекули з урахуванням просторового розташування атомів, міжатомних відстаней і розмірів атомів (рис. 5.2, в). Незважаючи на те, що півсферичні моделі найбільш вдало відображають реальні молекули, вони не придатні для розгляду валентних кутів між атомами і обертання навколо простих зв'язків.
Стереоформули.Для зображення просторової будови органічних сполук на площині (наприклад, на аркуші паперу або дошці) користуються стереохімічними та перспективними формулами, а також проекційними формулами Ньюмена.
У стереохімічних формулах хімічні зв'язки, розташовані в площині креслення, зображують звичайною рискою, зв'язки, що перебувають над площиною,— жирним клином або жирною рискою, а розташовані під площиною — штриховим клином або пунктирною лінією:
С—С з=і ,С—Й
НН Н Н
етан
Перспективні формули подають просторову будову на площині з урахуванням розгляду молекули вздовж одного з карбон-карбо-нових зв'язків. Зовнішнім виглядом вони нагадують лісопильні козли:
Н СН3
Н/% Н/С^Н
Н\с^н н^с^н
І І
н сн3
етан н-бутан
При побудові проекційних формул Ньюмена молекулу розглядають у напрямку одного С—С-зв'язку так, щоб атоми, які утворю-
Глава 5
ють цей зв'язок, заслоняли один одного. З обраної пари ближній до спостерігача атом Карбону зображують крапкою, а дальній — колом. Хімічні зв'язки ближнього атома Карбону з іншими атомами подають лініями, що беруть початок від точки в центрі кола, й дальнього — від кола:
етан
-
-■
Жодний з наведених способів зображення просторової будови не є універсальним. Стереохімічні формули частіше застосовують для опису стереохімічних аспектів перебігу реакцій, перспективні і проекційні формули Ньюмена — для зображення конформацій молекули. (Докладніше конформаційна ізомерія розглядається в гл. 8 і 9).