Залежно від способу перекриття атомних орбіталей розрізняють ковалентні зв'язки двох типів: а- (грец. «сігма») і я- (грец. «пі») зв'язки. а-Зв'язки утворюються внаслідок перекриття атомних (5, р, сі) і гібридних (зр3, зр1, зр) орбіталей уздовж лінії, яка з'єднує ядра атомів (о-перекриття) (рис. 3.4).
Максимальна електронна густина при а-перекритті знаходиться на осі, що з'єднує два ядра.
Хімічний зв'язок
_££^. ООО СХХХВ
а б в
г ґ
Рис.3.4. Схема перекриття атомних орбіталей при утворенні ст-зв'язку: а) тип 5-і; б) з-р; в) р-р; г) з-зр1; ґ) зр^-зр3
У більшості органічних сполук а-зв'язки утворюються переважно за рахунок перекриття гібридних зр3-, зр2- і 5^-орбіталей, які є енергетично вигіднішими та забезпечують більш ефективне перекриття (рис. 3.5). У молекулі етану (С2Н6) а-зв'язки С—Н утворюються внаслідок осьового я-5/?3-перекриття, а а-зв'язок С—С — за рахунок 5р3-5р3-перекриття орбіталей. Завдяки тому, що максимальна електронна густина при а-перекритті зосереджена в просторі між ядрами атомів, а-зв'язок міцний.
Н Н |. |. Н-г-С-^С-^Н
|а |о
Н Н
етан
Рис.3.5. Схема утворення а-зв'зків у молекулі етану
Поряд з перекриттям атомних орбіталей уздовж осі, що з'єднує ядра атомів, існує так зване бокове перекриття атомних орбіталей. У ньому беруть участь тільки паралельно розташовані р-атомні орбіталі. Бокове перекриття р-орбіталей називають я-пе-рекриттям, а зв'язок, що утворюється,— я-зв'язком (рис. 3.6, а).
Максимальна електронна густина я-зв'язку сконцентрована у двох областях — вище і нижче осі, що з'єднує ядра атомів. Тому я-зв'язок є більш слабким, ніж а-зв'язок. я-Зв'язок утворюється лише між атомами, які знаходяться в зр2- і яр-гібридному стані (рис. 3.6, б).
У молекулі етилену (С2Н4) (рис. 3.6, б) електронні хмари атомів Карбону перебувають у я/^-гібридному стані. а-Перекриття трьох гібридизованих орбіталей кожного з атомів Карбону дає розглянуті вище а-зв'язки (два С—Н і один С—С). я-Перекриття двох негіб-
Глава З
Хімічний зв язок
Рис. 3.6. Схеми утворення л-зв'язку:
а — загальна; 5-у молекулі етилену; в — у молекулі ацетилену
я-перекриття
Н / /* V
н
«?-АО Карбону
я-перекривання (я-зв'зок)
я-перекривання (я-зв'зок)
ст-перекривання (ст-зв'язок)
ридизованих р-орбіталей дає карбон-карбоновий л-зв'язок. Унаслідок цього між атомами Карбону утворюється подвійний зв'язок, який складається із а- і л-зв'язків. При цьому л-зв'язок розташований у площині, перпендикулярній до площини а-зв'язку.
Аналогічно утворюється л-зв'язок між атомами, що знаходяться в 5/ьгібридному стані.
У молекулі ацетилену С2Н2 (рис. 3.6, в) електронні хмари атомів Карбону перебувають у .^-гібридному стані і утворюють між собою потрійний зв'язок, який складається з одного а- і двох л-зв'язків. о-Зв'язок виникає за рахунок перекриття .^-гібридизованих орбіталей, а чотири р-орбіталі утворюють два л-зв'язки, які розташовані у взаємно перпендикулярних площинах.
Залежно від кількості електронних пар, які беруть участь в утворенні хімічного зв'язку між двома атомами, розрізняють прості
й кратні ковалентні зв'язки. Прості зв 'язки (їх ще називають одинарними) представлені завжди а-зв'язком. До складу кратних зв'язків, поряд із ст-зв'язком, входить також л-зв'язок. Серед кратних зв 'язків вирізняють подвійні і потрійні.
Розрив зв'язку.Ми розглянули, як відбувається утворення ковалентного зв'язку між атомами. Але хімічні реакції являють собою єдність двох протилежних процесів — розриву одних зв'язків та утворення інших. Розрив ковалентного зв'язку може відбуватися по-різному — гетеролітично (з утворенням іонів) або гемолітично (з утворенням радикалів):
:В
В
А+
АУЗ
■*• А- + В
іонний розрив, або гетеролітичний радикальний розрив, або гемолітичний
Частинки, що утворюються при гемолітичному розриві зв'язку і мають неспарені електрони, називаються вільними радикалами. Зазвичай вони нестійкі, хімічно активні та швидко перетворюються на стійкі молекули.
Отже, існує два принципово протилежні способи розриву ковалентного зв'язку — з утворенням іонів та з утворенням вільних радикалів. Який із способів буде реалізований у ході тієї чи іншої реакції, залежить від природи атомів і умов реакції.