Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ПРЕДМЕТ ОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ



ОРГАНІЧНА



шпш

 


ПІДРУЧНИК

для студентів вищих навчальних закладів

І—II рівнів акредитації

та учнів загальноосвітніх шкіл

з класами поглибленого вивчення хімії


За редакцією професора В. П. ЧЕРНИХ
.
,
.
 
Харків Видавництво НФаУ «Оригінал»

 


УДК 373.167.1:547.1 ББК 24.2я72 4-49


Затверджено Міністерством освіти і науки України (лист № 14/18.2-1831 від 29.07.2004р.)


 


 


Рецензенти: В. Д. ОРЛОВ, доктор хімічних наук, професор, завідувач кафедри органічної хімії Харківського національного університету ім. В. Н. Ка-разіна;

А. М. ДЕМЧЕНКО, доктор фармацевтичних наук, професор кафедри хімії Чернігівського педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Чериих В. П» та ін.

4-49 Органічна хімія: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. І—II рів­нів акредитації та учнів загальноосвітніх шкіл з класами по­глибленого вивчення хімії / В. П. Черних, І. С. Гриценко, Н. М. Єлисєєва; За ред. В. П. Черних.— X.: Вид-во НФаУ; Оригінал, 2004.— 464 а: іл

І8ВИ 966-615-235-5.

І8ВИ 966-649-014-5.

У підручнику систематизовано поняття про будову і властивості органіч­них сполук. Розглянуто механізми реакцій, поглиблено висвітлено всі пи­тання шкільного курсу хімії. Після кожного розділу дано приклади завдань. аз.ви, ММ1ЧНИХ елементів відповідають рекомендаціям Національної ко-ШРАГ ШНИ 3 ХІМІЧН0Ї теРмінології та номенклатури згідно з правилами

ББК 24.2я72 УДК 373.167.1:547.1

І8ВК 966-615-235-5

I8ВN 966 644 П14 <? Черних В. П., Гриценко І. С, Єлисєєва Н. М., 2004

ичу-иіч-3 © Національний фармацевтичний університет, 2004


ПЕРЕДМОВА

Органічна хімія зараз бурхливо розвивається, а її викладання перебуває в пошуку нових підходів. У пропонованому підручнику викладено основи сучасної органічної хімії з урахуванням досвіду викладання цієї дисципліни в Національному фармацевтичному університеті. Об'єм матеріалу відповідає програмі з органічної хі­мії для класів хіміко-біологічного профілю та класів з поглибле­ним вивченням хімії.

Підручник побудовано за принципом початкового викладання фундаментальних загальнотеоретичних положень органічної хімії з подальшим описом реакційної здатності найважливіших класів органічних речовин.

У загальнотеоретичному розділі розглянуто основні теоретичні положення органічної-хімії, а саме: природа хімічного зв'язку, вза­ємний вплив атомів в органічних молекулах, ізомерія, просторова будова і геометрія молекул, кислотно-основні властивості орга­нічних речовин, механізми органічних реакцій.

В основу викладення матеріалу покладено класифікацію орга­нічних сполук за функціональними групами, що дозволяє уник­нути дублювання матеріалу і сприяє формуванню цілісних уяв­лень про реакційну здатність органічних сполук.

На думку авторів, учень, який оволодів матеріалом, поданим У підручнику, має здобути міцні знання із сучасних основ орга­нічної хімії та навички роботи зі спеціальною літературою.

Цей підручник не для тих, хто ще вагається, а для тих, хто вже обрав майбутню професію, пов'язану з хімією.

Підручник може бути корисним також студентам вищих на­вчальних закладів І—II рівнів акредитації фармацевтичних та ме-Дико-біологічних спеціальностей.

Автори будуть вдячні читачам за критичні зауваження, корисні поради й побажання щодо змісту і оформлення цього видання.


Вступ до органічної хімії



 


ВСТУП ДО ОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ

ПРЕДМЕТ ОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ

Органічна хімія як самостійна наука сформувалася на початку XIX століття. Назву «органічна» було запропоновано шведським хіміком Й. Берцеліусом у 1808 році. Вона походить від слова «ор­ганізм», оскільки на той час предметом вивчення органічної хімії були речовини, які утворювалися тільки в живих організмах ніби­то за участі особливої «життєвої сили» (віталістичні погляди). І хоч подальший розвиток довів помилковість віталістичного погляду на походження органічних речовин, первісна назва збереглась, але її зміст принципово змінився. За ознакою наявності в усіх органіч­них сполуках атома Карбону німецький хімік X. Гмелін у 1848 році дав визначення органічній хімії як хімії сполук Карбону. Однак, як відомо, існують сполуки Карбону, які належать до неорганічних речовин, наприклад, СО, С02, солі карбонатної та ціанистоводне­вої кислот. З огляду на це інший німецький хімік — К. Шорлем-мер — запропонував більш точне визначення органічної хімії: нау­ка, що вивчає вуглеводні та їх похідні.

Сучасна органічна хімія — одна з найбільших галузей приро­дознавства. Виділення її в окремий розділ хімічної науки спричи­нене великою кількістю та різноманіттям органічних сполук, їх різною реакційною здатністю, а також винятковою важливістю органічної хімії в житті людини та суспільства.

Зараз відомо понад п'ять мільйонів органічних речовин, у той час як неорганічних — лише близько 700 тисяч. Щороку вчені одержують приблизно 200 тисяч нових органічних сполук.

Органічні речовини відіграють важливу роль у життєдіяльності рослинних і тваринних організмів, вони є основою прояву життя. Досягнення органічної хімії широко впроваджені в повсякденне життя людини — це пластмаси й синтетичний каучук, барвники та вибухові речовини, штучні волокна і паливо, лікарські речови-


ни тощо. Надзвичайно важливе місце посідає органічна хімія в сис­темі фармацевтичної освіти, оскільки 90 % лікарських препара­тів — це органічні сполуки.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.