Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Види неусвідомлених психічних явищ.



 

До неусвідомлених психічних явищ відносяться:

-- Явища, які виникають у сні (сновидіння);

-- Реакці§-відповіді, які обумовлюються подразниками, які реально не відчуваються , але реально діють на людину (субсенсорні реакці§);

-- Рухи, які були в минулому свідомими, але завдяки повторенню стали автоматизованими і більше неусвідомленими;

-- Деякі спонукання до діяльності, в яких відсутня усвідомленість мети;

-- Деякі патологічні явища, які виникають в психіці хворо§ людини (галюцинаці§, марення та ін.);

-- Імпульсивні ді§ - коли людина не дає собі ради в наслідках сво§х вчинків;

-- психологічна установка та ін.

Несвідомі психічні явища відіграють захисну функцію в житті людини.

 

N 20 Поняття про самосвідомість. Проблема виникнення самосвідомості.

Самосвідомість- це складний психічний процес, сутність якого полягає у сприйнятті особистістю численних образів само§ себе в різних ситуаціях діяльності та поведінки; у всіх формах взаємоді§ з іншими людьми; в поєднанні цих образів у єдине цілісне утворення-уявлення, у поняття власного "Я" як суб'єкта, який відрізняється від інших суб'єктів. На відміну від свідомості, самосвідомість орієнтована на осмислення людиною сво§хдій, цілей, почуттів, думок, мотивів, позиці§ в суспільстві, а також усвідомлення власних розумових, моральних, фізичних якостей тощо. Свідомість - знання про іншого; самосвідомість - знання про себе. Свідомість орієнтована на весь об'єктивний світ; самосвідомість орієнтована на саму особистість. У самосвідомості людина виступає одночасно як суб'єкт і як об'єкт пізнання. Рубінштейн: "Я" - це не свідомість, а людина, суб'єкт як свідомий діяч". Проблема виникнення самосвідомості (3 напрямки: свідомість передує, самосвідомість передує, одночасно):
- Бехтерєв: самосвідомість передує свідомості, полягає у неясному відчутті власного існування;
- Виготський, Рубінштейн: етап у розвитку свідомості (2-3 роки);
- Сеченов, Чамата: самосвідомість виникає і розвивається одночасно зі свідомістю;
- Колб: тактильні контакти на етапі внутрішньоутробного розвитку, що готують відчуття обмеженості власного тіла;
- психоаналіз: процес субєктивного відділення від матері (кінець першого року життя);
- Кулі, Мід: у дитини зявляється здатність стати на місце іншого, засво§ти іншу перспективу у сприйманні й оцінюванні сво§х властивостей;
- Розен: дитина переносить знання, отримані стосовно інших, на саму себе - у цьому процесі й зароджується чи оформлюється §§ самосвідомість;
- Мясіщев: вираження у чіткій формі емоційного ставлення (бажань, почуттів) до довкілля;
- Кон: поява свідомого "Я", виникнення рефлексі§, усвідомлення сво§х мотивів, моральних конфліктів і моральна самооцінка, інтимізація внутрішнього життя - феноменальні прояви самосвідомості у підлітковому та юнацькому віці.

Самосвідомість- це усвідомлення людиною само§ себе як особистості(своє§ діяльності як члена суспільства; стосунків з іншими людьми; рис характеру; власних дій та вчинків тощо).

П.Р.Чамата, що спеціально проаналізував цю проблему, виділив три точки зору з цього питання. Аналіз показує, що §х навіть більше, ніж три.

1)Одна з цих точок зору, висловлена, зокрема, Бехтеревым, полягає в тому, що проста самосвідомість в розвитку дитини передує свідомості, тобто ясним і виразним представленням предметів. Самосвідомість в його простій формі полягає в неясному відчутті власного існування.

2) Згідно іншій точці зору, яку у вітчизняній літературі аргументували, зокрема, Выготский і Рубинштейн, самосвідомість дитини є етап в розвитку свідомості, підготовлений розвитком мови і довільних рухів, зростанням самостійності, викликаним цим розвитком, а також пов'язаними з цими процесами змінами у взаєминах з тими, що оточують. Йдеться про той етап в розвитку дитини, коли він опановує мовою і характеризується спробами самостійно§ ді§(2-3 року).

3) Чамата, спираючись на іде§ Сеченова, Галича і Потебни, протиставляє першим двом точкам зору третю - самосвідомість виникає і розвивається одночасно з свідомістю.

- До відчуттів, викликаних зовнішніми предметами, завжди "домішуються" відчуття, викликані власною активністю організму.

- Органи свого тіла поступово усвідомлюються дитиною у міру того, як перетворюються на своєрідні "знаряддя" його діяльності.

- Відповідно дитина починає виділяти з решти світу матір, а себе відокремлювати від матері.

- Дитина переносить знання, отримані щодо інших, на саму себе - в цьому процесі і зароджується або оформляється його самосвідомість.

- Багато радянських авторів підкреслювали також значення підліткового і юнацького віку для розвитку самосвідомості, яку Шпрангер вважав головним новоутворенням цього віку. Поява свідомого "Я", виникнення рефлексі§, свідомість сво§х мотивів, моральні конфлікти і етична самооцінка, інтимізаці§ внутрішнього життя - ось деякі феноменальні прояви самосвідомості в цьому віці.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.