Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

N40 Психологічний аналіз навчання як виду діяльності.



 

Навчання, яке в послідовній зміні основних типів діяльності, що здійснюється протягом життя кожно§ людини, слідує за грою і передує праці, істотно відрізняється від гри і зближується насилу по загальній установці: у навчанні, як і в праці, потрібно виконувати завдання - готувати уроки, дотримувати дисципліну; учбова робота будується на обов'язках. Загальна установка особи в навчанні вже не ігрова, а трудова.

Основна мета навчання, стосовно яко§ пристосовується вся його громадська організація, полягає в підготовці до майбутньо§ самостійно§ трудово§ діяльності; основний засіб - освоєння узагальнених результатів того, що створене попередньою працею людства; освоюючи підсумки минуло§ суспільно§ праці, людина готується до власно§ трудово§ діяльності. Включаючи навчання як сторону в навчання, ми розглядаємо процес навчання як єдиний процес, що включає і вчителя, і учня, об'єднаних певними взаєминами, замість того щоб розривати і протиставляти вчення і навчання, як це неодноразово робилося. Разом з тим, виділяючи все ж таки учення як особливу сторону процесу, ми підкреслюємо активність учня. Процес вчення в цілому включає взаємодію учня і вчителя; навчання не пасивне сприйняття, як би приймання переданих вчителем знань, а §х освоєння.

Навчання в цьому специфічному сенсі слова є своєрідним похідним видом діяльності, в якій мета зрушена або зміщена в порівнянні з діяльністю, для яко§ вона служить підготовкою. Те, що в цій останній є лише передумовою, засобом, способом §§ здійснення, в ученні виступає як мета. Наприклад, дитина спочатку опановує мовою, користуючись нею в процесі спілкування, а не вивчаючи §§ в процесі учення. Оволодіння мовою здійснюється у нього в результаті діяльності, направлено§ зовсім не на оволодіння нею, а на спілкування за допомогою мови. Такий процес навчання, при якому навчання стає результатом діяльності, не будучи §§ метою, може бути дуже ефективним. Існують, таким чином, два способи навчання і два види діяльності, в результаті яких чоловік опановує новими знаннями і уміннями.

-- Один з них спеціально направлений на оволодіння цими знаннями і уміннями як на свою пряму мету.

-- Інший приводить до оволодіння цими знаннями і уміннями, здійснюючи інші цілі. Дія, виконана раз як учбова дія, з метою навчитися, тобто опанувати способом виконання дано§ ді§, і зовні та ж дія, виконана не в учбовому, а в діловому плані, з метою отримати певний результат, це психологічно різні ді§.

У першому випадку суб'єкт зосереджений головним чином на способах його виконання, на його схемі, в другому - на результаті; у останньому випадку необхідно врахувати додаткові обставини, не істотні або не такі істотні в першому; різна в обох випадках міра відповідальності і у зв'язку з цим загальна установка особи.

 

N41. Психологічний аналіз ігрово§ діяльності.

 

Гра - це вид діяльності, який спрямовує дитину до оволодіння значеннями речей і явищ, які закріплені мовною практикою, а також до оперування цими значеннями.

Особливість гри полягає в тому, що в результаті виконання ціє§ діяльності не створюється якийсь суспільно значущій продукт, а §§ метою є сама ігрова діяльність.

Гра -це провідний вид діяльності, який притаманний дошкільному віку. Залишається характерною для людей і в інших вікових періодах ( у шкільному, дорослому віці).

В ігровій діяльності дитина, окрім предметів-знарядь, дитина використовує іграшки, тобто речі, за допомогою яких відображають інші, справжні речі.

Гра притаманна також і тваринам, але у тварин вона спрямована на задоволення §х біологічних потреб.

Основні новоутворення, які виникають завдяки включенню дитини в ігрову діяльність:

-- Тренує дитину в оволодінні значеннями речей і явищ, які закріплені за допомогою мови, та в оперуванні цими значеннями;

-- Гра сприяє усвідомленню виконанню дій (як операцій), вчить виконувати такі операці§ на основі саморегулювання (правил);

-- Розширює самосвідомість дитини - від сприйняття себе як суб"єкта предметних дій до сприйняття себе як носія соціально§ ролі, суб"єкта людських стосунків.

Основні види та етапи розвитку гри в людини:

1) в перші 2 роки для дитини характерні функціональні ігри - це ігри які спрямовані на оволодіння рухами і діями з навколишніми предками. ( Пр: дитина включає кнопку, яка показує, що плата працює);

2) конструктивні ігри -ігри, спрямовані на створення чогось, в цих іграх дитина осмислює значення предметів і §х взаємоді§ між собою;

3) в 3-4 роки у дитини з'являються сюжетно-рольові ігри. (гра в "дочки - матері", " в лікаря - хворого). Ці ігри спрямовані на оволодіння певними ролями та стосунками між людьми.

4) гра за правилами - характерна для школярів та дорослих. (Пр: спортивні ігри, вирішення кросвордів і т.д.) За допомогою цих ігор людина вдосконалює сво§ розумові і фізичні сили, переключається на інший вид діяльності, отримує емоційне задоволення.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.