N40 Психологічний аналіз навчання як виду діяльності.

Навчання, яке в послідовній зміні основних типів діяльності, що здійснюється протягом життя кожно§ людини, слідує за грою і передує праці, істотно відрізняється від гри і зближується насилу по загальній установці: у навчанні, як і в праці, потрібно виконувати завдання - готувати уроки, дотримувати дисципліну; учбова робота будується на обов'язках. Загальна установка особи в навчанні вже не ігрова, а трудова.

Основна мета навчання, стосовно яко§ пристосовується вся його громадська організація, полягає в підготовці до майбутньо§ самостійно§ трудово§ діяльності; основний засіб - освоєння узагальнених результатів того, що створене попередньою працею людства; освоюючи підсумки минуло§ суспільно§ праці, людина готується до власно§ трудово§ діяльності. Включаючи навчання як сторону в навчання, ми розглядаємо процес навчання як єдиний процес, що включає і вчителя, і учня, об'єднаних певними взаєминами, замість того щоб розривати і протиставляти вчення і навчання, як це неодноразово робилося. Разом з тим, виділяючи все ж таки учення як особливу сторону процесу, ми підкреслюємо активність учня. Процес вчення в цілому включає взаємодію учня і вчителя; навчання не пасивне сприйняття, як би приймання переданих вчителем знань, а §х освоєння.

Навчання в цьому специфічному сенсі слова є своєрідним похідним видом діяльності, в якій мета зрушена або зміщена в порівнянні з діяльністю, для яко§ вона служить підготовкою. Те, що в цій останній є лише передумовою, засобом, способом §§ здійснення, в ученні виступає як мета. Наприклад, дитина спочатку опановує мовою, користуючись нею в процесі спілкування, а не вивчаючи §§ в процесі учення. Оволодіння мовою здійснюється у нього в результаті діяльності, направлено§ зовсім не на оволодіння нею, а на спілкування за допомогою мови. Такий процес навчання, при якому навчання стає результатом діяльності, не будучи §§ метою, може бути дуже ефективним. Існують, таким чином, два способи навчання і два види діяльності, в результаті яких чоловік опановує новими знаннями і уміннями.

-- Один з них спеціально направлений на оволодіння цими знаннями і уміннями як на свою пряму мету.

-- Інший приводить до оволодіння цими знаннями і уміннями, здійснюючи інші цілі. Дія, виконана раз як учбова дія, з метою навчитися, тобто опанувати способом виконання дано§ ді§, і зовні та ж дія, виконана не в учбовому, а в діловому плані, з метою отримати певний результат, це психологічно різні ді§.

У першому випадку суб'єкт зосереджений головним чином на способах його виконання, на його схемі, в другому - на результаті; у останньому випадку необхідно врахувати додаткові обставини, не істотні або не такі істотні в першому; різна в обох випадках міра відповідальності і у зв'язку з цим загальна установка особи.

N41. Психологічний аналіз ігрово§ діяльності.

Гра - це вид діяльності, який спрямовує дитину до оволодіння значеннями речей і явищ, які закріплені мовною практикою, а також до оперування цими значеннями.

Особливість гри полягає в тому, що в результаті виконання ціє§ діяльності не створюється якийсь суспільно значущій продукт, а §§ метою є сама ігрова діяльність.

Гра -це провідний вид діяльності, який притаманний дошкільному віку. Залишається характерною для людей і в інших вікових періодах ( у шкільному, дорослому віці).

В ігровій діяльності дитина, окрім предметів-знарядь, дитина використовує іграшки, тобто речі, за допомогою яких відображають інші, справжні речі.

Гра притаманна також і тваринам, але у тварин вона спрямована на задоволення §х біологічних потреб.

Основні новоутворення, які виникають завдяки включенню дитини в ігрову діяльність:

-- Тренує дитину в оволодінні значеннями речей і явищ, які закріплені за допомогою мови, та в оперуванні цими значеннями;

-- Гра сприяє усвідомленню виконанню дій (як операцій), вчить виконувати такі операці§ на основі саморегулювання (правил);

-- Розширює самосвідомість дитини - від сприйняття себе як суб"єкта предметних дій до сприйняття себе як носія соціально§ ролі, суб"єкта людських стосунків.

Основні види та етапи розвитку гри в людини:

1) в перші 2 роки для дитини характерні функціональні ігри - це ігри які спрямовані на оволодіння рухами і діями з навколишніми предками. ( Пр: дитина включає кнопку, яка показує, що плата працює);

2) конструктивні ігри -ігри, спрямовані на створення чогось, в цих іграх дитина осмислює значення предметів і §х взаємоді§ між собою;

3) в 3-4 роки у дитини з'являються сюжетно-рольові ігри. (гра в "дочки - матері", " в лікаря - хворого). Ці ігри спрямовані на оволодіння певними ролями та стосунками між людьми.

4) гра за правилами - характерна для школярів та дорослих. (Пр: спортивні ігри, вирішення кросвордів і т.д.) За допомогою цих ігор людина вдосконалює сво§ розумові і фізичні сили, переключається на інший вид діяльності, отримує емоційне задоволення.

Поиск по сайту: