Через нестачу місця ми можемо розглянути лише деякі особово-орієнтовані гіпотези про роль диспозиційних чинників в етіології депресивних розладів; такі загальні концепції, як, наприклад, концепція «предепрессивной особи» («prдdepressive Persцnlichkeit»), стоять в одному ряду з безліччю концепцій, що специфічно трактують внесок в розвиток депресії окремих властивостей особи. Взагалі і для цієї області дослідження справедливе те, що відмінності між попередніми подіями і симптомами або наслідками депресивних розладів виявляються насилу; емпіричні дані тут дають вельми попередню картину (Mцller & v. Zerssen, 1987; Klein, Kupfer & Shea, 1993; Mundt & Fiedler, 1996; і ін.). До змінним, що викликали у зв'язку з цим особливий інтерес, відносяться у тому числі і ознаки підвищеної интерперсональной залежності, і ознаки заниженої або нестійкої самооцінки; при цьому необхідно відзначити, що емпіричних доказів того, що ці змінні передують виникненню депресивного розладу, поки дуже мало; правда, на занижену самооцінку указували не раз, але зафіксовані і виключення (Birtchnell, 1991; Bernet, Ingram & Johnson, 1993). To же саме можна сказати і про гіпотезу підвищених значень нейротизма, що неодноразово висувалася, у схильних до депресій осіб — вона має потребу надалі емпіричному уточненні (Hirschfeld & Shea, 1992).
Цікаве питання особливого роду відноситься до потенційної предикторной функції субклінічних депресивних тенденцій для виникнення депресій клінічного ступеня тяжкості; відповідні зв'язки з давніх пір постулировались в рамках моделей особи або темпераменту і останніми роками були уточнені в психобіологічній концепції Акиськала (Akiskal, 1991). Те, що субсиндромальные депресивні симптоми є чинником риски для прояву картини депресивного розладу, що клінічно діагностується, як і для першого прояву великої депресії, підтверджується результатами багатьох останніх проспективных досліджень (Lewinsohn, Hoberman & Rosenbaum, 1988; Horwath, Johnson, Klerman & Weissman, 1994). Чи йде при цьому мова дійсно про вираз довготривалої диспозиційної характеристики особі, ще необхідно з'ясувати; в принципі, ці дані в контексті активно і проблем, що безперервно дискутують, заслуговують особливої уваги.
Додаткові аспекти: коморбидность, демографічні ознаки
На закінчення слід виділити ще деякі емпіричні дані, які хоча і не релевантны для етіології безпосередньо, але все таки містять цілком гідну уваги інформацію про можливі фонові умови депресивного розвитку. Як виявляється з ряду епідеміологічних досліджень по питаннях коморбидности, підвищена вірогідність виникнення депресій може бути наслідком тривожних розладів; зворотний зв'язок спостерігається значно рідше (Wacker, 1995). Зважаючи на те значення, яке в теоретичних дискусіях і терапевтичній практиці відвіку додавалося послідовності тревога—депрессия, ці дані викликають підвищений інтерес (ср. Wolpe, 1971; 1990; і ін.). Іншу релевантну фонову інформацію дають демографічні чинники риски, розроблені у відповідних епідеміологічних дослідженнях. Те, що хворобливість депресивними розладами у жінок істотно вище, ніж у чоловіків, із зрозумілих причин породжує багато важливих етіологічних питань (Nolen-Hoeksema, 1990); те ж саме справедливо і для відмінностей в хворобливості розладами залежно від віку, наприклад доведено, що у молодих людей частота депресивних розладів значно зростає, причому частота депресій зростає після пубертатного періоду (Wittchen, 1994; Harrington, 1993). Пояснення таким даним, швидше за все, будуть знайдені в рамках інтеграційних моделей депресії.
Висновок
Стисло резюмуємо все вищесказане. Очевидно, що на різних рівнях є чинники, чия роль в генезе депресії як потенційних чинників впливу — стресових або диспозиційних чинників дії — сьогодні порівняно добре доведена. Разом з цим очевидно і те, що етіологічне дослідження депресій сьогодні ще тільки починає розвиватися. Процеси, що відбуваються в біологічній, психосоциальной і психологічній площинах, виявилися значно складнішими, ніж це передбачалося в первинних гіпотезах 70-х і 80-х гг.; диференційований концептуальний і емпіричний аналіз цих процесів, і перш за все взаємозв'язків між ними, тільки починається. А якщо ще врахувати, що багато проблем специфіки депресивного захворювання також залишаються невирішеними, наприклад значна частина приведених вище чинників впливу є релевантними не тільки в продромальной фазі депресії, але і інших психічних розладів, то стає ясним, скільки ще належить зробити в цьому відношенні в майбутньому.
Той факт, що до досконалого розуміння багатовимірної структури умов виникнення депресивних розладів можна прийти лише поступово, не потребує додаткового пояснення. Поза сумнівом, майбутні дослідження повинні концентруватися на систематичній емпіричній перевірці інтеграційних моделей. Як підкреслювалося вище, гіпотези, висунуті в контексті загальної концепції діатезу-стресу, заслуговують серйозної уваги; їх необхідно розвивати і далі, враховуючи і інші специфічні патерни взаємозв'язку між певними чинниками впливу. Розробка таких констелляций риски, як проміжна мета на довгому шляху до створення крупних биопсихосоциальных моделей депресії є інтересом не тільки з погляду фундаментальної науки, але і з погляду прикладної клінічної сфери.
Література
Abramson, L. Y., Metalsky, G. I. & Alloy, L. B. (1989). Hopelessness depression: A theory-based subtype of depression. Psychological Review, 96, 358-372.
Abramson, L. Y., Seligman, M. E. P. & Teasdale, J. D. (1978). Learned helplessness in humans: Critique and reformulation. Journal of Abnormal Psychology, 87, 49-74.
Akiskal, H. S. (1991). An integrative perspective on recurrent mood disorders: The mediating role of personality. In J. Becker & A. Kleinman (Eds.), Psychosocial aspects of depression (pp. 215-235). Hillsdale, New Jersey: Lawrence Erlbaum.
Beck, A. T. (1970). Depression. Causes and treatment. Philadelphia: University of Pennsylvania Press.
Beck, A. T., Rush, A. J., Shaw, B. F. & Emery, G. (1994). Kognitive Therapie der Depression (4. Aufl.). Weinheim: Psychologie Verlags Union.
Bernet, C. Z., Ingram, R. E. & Johnson, B. R. (1993). Self-esteem. In C. G. Costello (Ed.), Symptoms of depression (pp. 141-159). New York: Wiley.
Birtchnell, J. (1991). Redefining dependence: A reply to Cadbury's critique. British Journal of Medical Psychology, 64, 253-261.
Blцschl, L. (1993). Interpersonelles Verhalten und Depression: Befunde, Probleme, Perspektiven. In L. Montada (Hrsg.), Bericht ьber den 38. KongreЯ der Deutschen Gesellschaft fьr Psychologie in Trier 1992 (Bd. 2, S. 134-140). Gцttingen: Hogrefe.
Blцschl, L. (1994). Zur Rolle hostiler Tendenzen in der Depression: Verhaltensdiagnostische Aspekte. In D. Bartussek & M. Amelang (Hrsg.), Fortschritte der Differentiellen Psychologie und Psychologischen Diagnostik (S. 259-267). Gцttingen: Hogrefe.
Blцschl, L. (1997). Neuere Entwicklungen der psychologischen Depressionsforschung: Дtiologische Aspekte. In H. Mandl (Hrsg.), Bericht ьber den 40. KongreЯ der Deutschen Gesellschaft fьr Psychologie in Mьnchen 1996 (S.19-24). Gцttingen: Hogrefe.
Brown, G. W. (1989). Depression: а radical social perspective. In K. R. Herbst & E. S. Paykel (Eds.), Depression. An integrative approach (pp. 21-44). Oxford: Heinemann.
Buchanan, G. M. & Seligman, M. E. P. (Eds.). (1995). Explanatory style. Hillsdale, New Jersey: Lawrence Erlbaum.
Coyne, J. C., Burchill, S. A. L. & Stiles, W. B. (1991). An interactional perspective on depression. In C. R. Snyder & D. R. Forsyth (Eds.), Handbook of social and clinical psychology. The health perspective (pp. 327-349). New York: Pergamon.
Dohrenwend, B. B., Shrout, P. E., Link, B. G., Skodol, A. E. & Stueve, A. (1995). Life events and other possible psychosocial risk factors for episodes of schizophrenia and major depression: A case-control study. In C. M. Mazure (Ed.), Does stress cause psychiatric illness? (pp. 43-65). Washington, DC: American Psychiatric Press.
Engel, R. A. & DeRubeis, R. J. (1993). The role of cognition in depression. In K. S. Dobson & P. C. Kendall (Eds.), Psychopathology and cognition (pp. 83-119). San Diego: Academic Press.
Feldman, L. A. & Gotlib, I. H. (1993). Social dysfunction. In C. G. Costello (Ed.), Symptoms of depression (pp. 85-112). New York: Wiley.
Fritze, J., Deckert, J., Lanczik, M., Strik, W., Struck, M. & Wodarz, N. (1992). Zum Stand der Aminhypothesen depressiver Erkrankungen. Nervenarzt, 63, 3-13.
Gilbert, P. (1992). Depression. The evolution of powerlessness. Hove: Lawrence Erlbaum.
Gotlib, I. H. & Hammen, C. L. (1992). Psychological aspects of depression. Toward а cognitive-interpersonal integration. Chichester: Wiley.
Harrington, R. (1993). Depressive disorder in childhood and adolescence. Chichester: Wiley.
Hautzinger, M. & de Jong-Meyer, R. (1994). Depressionen. In H. Reinecker (Hrsg.), Lehrbuch der Klinischen Psychologie. Modelle psychischer Stцrungen (2., ьberarb. U. erw. Aufl., S. 177-218). Gцttingen: Hogrefe.
Henderson, A. S. (1992). Social support and depression. In H. O. F. Veiel & U. Baumann (Eds.), The meaning and measurement of social support (pp. 85-92). New York: Hemisphere.
Hirschfeld, R. M. A. & Shea, M. T. (1992). Personality. In E. S. Paykel (Ed.), Handbook of affective disorders (2nd ed., pp. 185-194). Edinburgh: Churchill Livingstone.
Horwath, E., Johnson, J., Klerman, G. L. & Weissman, M. M. (1994). What are the public health implications of subclinical depressive symptoms? Psychiatric Quarterly, 65, 323-337.
Jones, E. E. (1996). Introduction to the special section on attachment and psychopathology: Part 1. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 64, 5-7.
Kendler, K. S., Kessler, R. C, Walters, E. E., MacLean, C., Neale, M. C., Heath, A. C. & Eaves, L. J. (1995). Stressful life events, genetic liability, and onset of an episode of major depression in women. American Journal of Psychiatry, 152, 833-842.
Klein, M. H., Kupfer, D. J. & Shea, M. T. (Eds.). (1993). Personality and depression. A current view. New York: Guilford.
Kuhl, J. & Helle, P. (1994). Motivational and volitional determinants of depression: The degenerated-intention hypothesis. In J. Kuhl & J. Beckmann (Eds.), Volition and personality. Action versus state orientation (pp. 283-296). Seattle: Hogrefe & Huber.
Lewinsohn, P. M. (1974). A behavioral approach to depression. In R. J. Friedman & M. M. Katz (Eds.), The psychology of depression: Contemporary theory and research (pp. 157-185). New York: Wiley.
Lewinsohn, P. M., Hoberman, H. M. & Rosenbaum, M. (1988). A prospective study of risk factors for unipolar depression. Journal of Abnormal Psychology, 97, 251-264.
Lewinsohn, P. M., Hoberman, H., Teri, L. & Hautzinger, M. (1985). An integrative theory of depression. In S. Reiss & R. R. Bootzin (Eds.), Theoretical issues in behavior therapy (pp. 331-359). Orlando, Florida: Academic Press.
Lowman, R. L. (1993). Counseling and psychotherapy of work dysfunctions. Washington, DC: American Psychological Association.
Mцller, H.-J. & Zerssen, D. V. (1987). Prдmorbide Persцnlichkeit von Patienten mit affektiven Psychosen. In K. P. Kisker, H. Lauter, J.-E. Meyer, C. Mьller & E. Strцmgren (Hrsg.), Affektive Psychosen (Psychiatrie der Gegenwart Band 5; 3. Aufl., S. 165-179). Berlin: Springer.
Mundt, C. & Fiedler, P. (1996). Konzepte psychosozialer Vulnerabilitдt fьr affektive Erkrankungen. In H.-J. Mцller & A. Deister (Hrsg.), Vulnerabilitдt fьr affektive und schizophrene Erkrankungen (S. 1-9). Wien: Springer.
Nolen-Hoeksema, S. (1990). Sex differences in depression. Stanford, California: Stanford University Press.
Nurnberger, J. I., Jr. & Gershon, E. S. (1992). Genetics. In E. S. Paykel (Ed.), Handbook of affective disorders (2nd ed.) (pp. 131-148). Edinburgh: Churchill Livingstone.
Parker, G. (1992). Early environment. In E. S. Paykel (Ed.), Handbook of affective disorders (2nd ed., pp. 171-183). Edinburgh: Churchill Livingstone.
Paykel, E. S. & Cooper, Z. (1992). Life events and social stress. In E. S. Paykel (Ed.), Handbook of affective disorders (2nd ed., pp. 149-170). Edinburgh: Churchill Livingstone.
Propping, P. (1989). Psychiatrische Genetik. Befunde und Konzepte. Berlin: Springer.
Pyszczynski, T. & Greenberg, J. (1992). Hanging on and letting go. Understanding the onset, progression, and remission of depression. New York: Springer.
Rehm, L. P. (1977). A self-control model of depression. Behavior Therapy, 8, 787-804.
Reynolds, W. M. & Johnston, H. F. (Eds.). (1984). Handbook of depression in children and adolescents. New York: Plenum.
Robins, C. J. & Hayes, A. M. (1995). The role of causal attributions in the prediction of depression. In G. M. Buchanan & M. E. P. Seligman (Eds.), Explanatory style (pp. 71-97). Hillsdale, New Jersey: Lawrence Erlbaum.
Schreiber, W., Lauer, C. J., Holsboer, F. & Krieg, J.-C. (1996). Neurobiologische Vulnerabilitдtsmarker fьr psychiatrische Erkrankungen. Ergebnisse einer Familienstudie bei Angehцrigen affektiv erkrankter Patienten. In H.-J. Mцller & A. Deister (Hrsg.), Vulnerabilitдt fьr affektive und schizophrene Erkrankungen (S. 43-49). Wien: Springer.
Segrin, C. & Abramson, L. Y. (1994). Negative reactions to depressive behaviors: A communication theories analysis. Journal of Abnormal Psychology, 103, 655-668.
Seligman, M. E. P. (1974). Depression and learned helplessness. In R. J. Friedman & M. M. Katz (Eds.), The psychology of depression: Contemporary theory and research (pp. 83-125). New York: Wiley.
Smith, T. W. & Allred, K. D. (1989). Major life events in anxiety and depression. In P. C. Kendall & D. Watson (Eds.), Anxiety and depression. Distinctive and overlapping features (pp. 205-223). San Diego, California: Academic Press.
Teasdale, J. D. (1988). Cognitive vulnerability to persistent depression. Cognition and Emotion, 2, 247-274.
Thase, M. E. & Howland, R. H. (1995). Biological processes in depression: An updated review and integration. In E. E. Beckham & W. R. Leber (Eds.), Handbook of depression (2nd ed., pp. 213-279). New York: Guilford.
Tsuang, M. T. & Faraone, S. V. (1990). The genetics of mood disorders. Baltimore: The John Hopkins University Press.
Wacker, H.-R. (1995). Angst und Depression. Eine epidemiologische Untersuchung. Bern: Huber.
Whybrow, P. C, Akiskal, H. S. & McKinney, W. T., Jr. (1984). Mood disorders. Toward а new psychobiology. New York: Plenum.
Wittchen, H.-U. (1994). Wie hдufig sind depressive Erkrankungen? Diagnostik und Hinweise auf eine Zunahme depressiver Stцrungen. In M. Hautzinger (Hrsg.), Verhaltenstherapie bei Depressionen (S. 10-24). Baltmannsweiler: Rцttger-Schneider.
Wolpe, J. (1971). Neurotic depression: Experimental analog, clinical syndromes, and treatment. American Journal of Psychotherapy, 25, 362-368.
Wolpe, J. (1990). The practice of behavior therapy (4th ed.). New York: Pergamon.