На відміну від медикаментозного дослідження дослідження клинико-психологической інтервенції нерідко проводилося фрагментарно (одна робота на дослідницьку установу); програми досліджень в цій області складаються рідко. Дослідницька програма містить в собі тимчасові рамки, усередині яких в якійсь черговості здійснюються окремі покрокові дії, і в результаті можна говорити про поступове зростання знань. Але крім тимчасової осі вимірювання в програмі закладені і зв'язки між інститутами і установами по всій країні, тобто над однією і тією ж або близькою проблемою працюють одночасно декілька установ. У таких дослідницьких програмах потрібно враховувати також макро- і мікроплощини інтервенцій. Дослідницькі програми не повинні обмежуватися оцінкою якоїсь форми інтервенції (фазами I—III). Задовільні результати по фазах I—III є необхідними, але не достатніми умовами для поліпшення охорони здоров'я. Спеціальні дослідження виразно показали, що необхідно приділяти додаткову увагу і фазі IV, головне завдання якої — впровадження результатів досліджень в практику при обліку гарантії якості. Для поліпшення охорони здоров'я дуже важливо мати загальну методологію, і окремим аспектам, що саме відносяться до неї, присвячений даний розділ. Ця методологія орієнтована в першу чергу на перевірку ефективності; але для пояснення дій мають значення змісту і методи багатьох приватних сфер психології (загальна психологія, психологія особи, психологія розвитку, соціальна психологія, біологічна психологія і т. д.). Головною метою дослідження клинико-психологической інтервенції повинна бути постійна оптимізація обслуговування пацієнтів; а це можливо лише за наявності зворотного зв'язку, що не уривається, між дослідженням і практичною клинико-психологической діяльністю.
Література
Agras, W. S. & Berkowitz, R. (1980). Clinical research in behavior therapy: halfway there? Behavior Therapy, 11, 472-487.
American Psychiatric Asssociation (1993). Practice guideline for the major depressive disorder in adults. American Journal of Psychiatry, 150 (suppl. 4).
American Psychiatric Asssociation (1997). Practice guideline for the treatment of patients with schizophrenia. American Journal of Psychiatry, 154 (suppl. 4).
American Psychologist (1994). Psychology in the public forum (Practice Guidelines). American Psychologist, 49, 30-61.
APA Commission on Psychotherapies (1982). Psychotherapy research. American Psychiatric Association.
Bastine, R., Fiedler, P. & Kommer, D. (Hrsg.). (1989). Psychotherapeutische ProzeЯforschung (Themenheft). Zeitschrift fьr Klinische Psychologie, 18 (1).
Baumann, U. (Hrsg.). (1984). Psychotherapie: Makro-/Mikroperspektive. Gцttingen: Hogrefe.
Baumann, U. (1986). Zum Placebo-Konzept in der Psychotherapie. In H. Hippius, K. Ьberla, G. Laakmann & J. Hasford (Hrsg.), Das Placebo-Problem (S. 97-105). Stuttgart: Fischer.
Baumann, U. (1998). Wie objektiv ist die Wirksamkeit der Psychotherapie. In Ch. Mundt, M. Linden & W. Barnett (Hrsg.), Psychotherapie in der Psychiatrie (S. 15-26). Berlin: Springer.
Baumann, U. & Ьhlein, H. (1994). Leitsдtze zur Dokumentation klinisch-psychologischer/psychotherapeutischer Interventionen. Bonn: Deutscher Psychologen Verlag.
Bellack, A. S. & Hersen, M. (Eds.). (1984). Research methods in clinical psychology. New York: Pergamon.
Bents, H., Frank, R. & Rey, E. R. (Hrsg.). (1996). Erfolg und MiЯerfolg in der Psychotherapie. Regensburg: Roderer.
Bьhringer, G. & Hahlweg, K. (1986). Kosten-Nutzen Aspekte psychologischer Behandlung. Psychologische Rundschau, 37, 1-19.
Corey, G., Schneider-Corey, M. & Callanan, P. (1993). Issues and ethics in the helping professions. Pacific Grove: Brooks/Cole Publ.
Eysenck, H. J. (1952). The effects of psychotherapy: an evaluation. Journal of Consulting Psychology, 16, 319-324.
Fassnacht, G. (1995). Systematische Verhaltensbeobachtung. Mьnchen: Reinhardt.
Franklin, R., Allison, D. & Gorman, B. (Eds.). (1997). Design and analysis of single-case research. Mahwah N.J.: Lawrence Erlbaum.
Fricke, R. & Treinies, G. (1985). Einfьhrung in die Metaanalyse. Bern: Huber.
Gabbhard, G. O., Lazar, S. G., Hornberger, J. & Spiegel, D. (1997). The economic impact of psychotherapy: а review. American Journal of Psychiatriy, 154, 147-157.
Gottman, J. M. & Rushe, R. H. (Eds.). (1993). The analysis of change (special series). Journal of Consulting and Clinical Psychology, 61 (6).
Grawe, K., Donati, R. & Bernauer, F. (1994). Psychotherapie im Wandel. Von der Konfession zur Profession. Gцttingen: Hogrefe.
Greenberg, L. S. & Newman, F. L. (Eds.). (1996). Psychotherapy change process research (special series). Journal of Consulting and Clinical Psychology, 64 (3).
Hollon, S. (1996). The efficacy and effectiveness of psychotherapy relative to medications. American Psychologist, 51, 1025-1030.
Howard, K. I. & Orlinsky, D. E. (1972). Psychotherapeutic processes. Annual Review of Psychology, 23, 615-668.
Jones, E. E. (Ed.). (1993). Single-case research in psychotherapy (special series).Journal of Consulting and Clinical Psychology, 61 (3).
Kдchele, H., Novak, P. & Traue, H. C. (1989). Psychotherapeutische Prozesse. Zeitschrift fьr psychosomatisache Medizin und Psychoanalyse, 35, 364-382.
Kaminski, G. (1970). Verhaltenstheorie und Verhaltensmodifikation. Stuttgart: Klett.
Kazdin, A. E. (1980). Research design in clinical psychology. New York: Harper & Row.
Kazdin, A. E. (Ed.). (1992). Methodological issues and strategies in clinical research. Washington DC: American Psychological Association.
Kazdin, A. E. (1994). Methodology, design and evaluation in psychotherapy research. In A. E. Bergin & S. L. Garfield (Eds.), Handbook of psychotherapy and behavior change (4th ed., pp. 19-71). New York: Wiley.
Kazdin, A. E. (Ed.). (1996a). Validated treatments (special series). Clinical Psychology, 3 (3).
Kazdin, A. E. (Ed.). (1996b). Evaluation in clinical practice (special series). Clinical Psychology, 3 (2).
Kazdin, A. E. & Wilson, G. T. (1978). Evaluation of behavior therapy. Cambridge: Ballinger Publ.
Kendall, Ph. & Chambless, D. L. (Eds.). (1998). Empirically supported psychological therapies. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 66 (1).
Kiesler, D. J. (1969). A grid model for theory and research in psychotherapies. In L. D. Eron & R. Callahan (Eds.), The relation of theory to practice in psychotherapy. Chicago: Aldine Publ. Comp.
Koch, U. & Schцfer, G. (Hrsg.). (1986). Sprachinhaltsanalyse in der psychiatrischen und psychosomatischen Forschung. Mьnchen: Psychologie Verlags Union.
Kцhnken, G., Seidenstьcker, G. & Baumann, U. (1979). Zur Systematisierung von Methodenkriterien fьr Psychotherapiestudien. In U. Baumann, H. Berbalk & G. Seidenstьcker (Hrsg.), Klinische Psychologie. Trends in Forschung und Praxis (Band 2, S. 72-128). Bern: Huber.
Laireiter, A.-R. & Baumann, U. (1996). Dokumentation von Verhaltenstherapie. In J. Margraf (Hrsg.), Lehrbuch der Verhaltenstherapie (Band 1, S. 499-525). Berlin: Springer.
Laireiter, A.-R., Lettner, K. & Baumann, U. (1996). Dokumentation von Psychotherapie. Mцglichkeiten und Grenzen. In F. Caspar (Hrsg.), Psychotherapeutische Problemanalyse (S. 315-343). Tьbingen: Deutsche Gesellschaft fьr Verhaltenstherapie.
Laireiter, A.-R., Lettner, K. & Baumann, U. (1998). Psycho-Dok. Allgemeines Dokumentationssystem fьr Psychotherapie (Manual, Glossar, System). Tьbingen: Deutsche Gesellschaft fьr Verhaltenstherapie.
Lambert, M.-J. & Bergin, A. E. (1994). The effectiveness of psychotherapy. In A. E. Bergin & S. L. Garfield (Eds.), Handbook of psychotherapy and behavior change (4th ed., pp. 143-189). New York: Wiley.
Leimkьhler, A. M. & Mьller, U. (1996). Patientenzufriedenheit — Artefakt oder soziale Tatsache. Nervenarzt, 67, 765-773.
Lipsey, M. & Wilson, D. B. (1993). The efficacy of psychological, educational, and behavioral treatment. Comfirmation from meta-analysis. American Psychologist, 48, 1181-1209.
Lцsel, F. (1987). Methodik und Problematik von Meta-Analysen — mit Beispielen der Psychotherapieforschung. Gruppendynamik, 18, 323-343.
Margraf, J. & Schneider, S. (1996). Paniksyndrom und Agoraphobie. In J. Margraf (Hrsg.), Lehrbuch der Verhaltenstherapie (Band 2, S. 1-27). Berlin: Springer.
Mohr, D. C. (1995). Negative outcome in psychotherapy: а critical review. Clinical psychology, 2, 1-27.
Mцller, H. J. & Leimkьhler, A. M. (1995). Qualitдtssicherung in der psychiatrischen Forschung. In H. J. Haug & R. D. Stieglitz (Hrsg.), Qualitдtssicherung in der Psychiatrie (S. 63-91). Stuttgart: Enke.
Mьller-Oerlinghausen, B. & Linden, M. (1981). Rationalitдt der Indikation zur psychopharmakologischen Behandlung. In U. Baumann (Hrsg.), Indikation zur Psychotherapie (S. 210-220). Mьnchen: Urban & Schwarzenberg.
Neumer, S. & J. Margraf (1996). Kosten-Effektivitдts- und Kosten-Nutzen-Analyse. In J. Margraf (Hrsg.), Lehrbuch der Verhaltenstherapie (Band 1, S. 543- 551). Berlin: Springer.
Ogles, B. M., Lambert, M. J. & Masters, K. S. (1996). Assessing outcome in clinical practice. Boston: Allyn and Bacon.
Orlinsky, D., Grawe, K. & Parks, B. (1994). Process and outcome in psychotherapy — noch einmal. In A. Bergin & S. Garfield (Eds.), Handbook of psychotherapy and behavior change. (4th ed., pp. 270-376). New York: Wiley.
Orlinsky, D. E. & Howard, K. I. (1986). Process and outcome in psychotherapy. In S. L. Garfield & A. E. Bergin (Eds.), Handbook of psychotherapy and behavior change (3rd ed., pp. 311-381). New York: Wiley.
Pekarik, G. (1993). Beyond effectiveness: uses of consumer-oriented criteria in definig treatment success. In Th. R. Giles (Ed.), Handbook of effective psychotherapy (pp. 409-436). New York: Plenum.
Petermann, F. (Hrsg.). (1996a). Einzelfallanalyse (3. Aufl.). Mьnchen: Oldenbourg.
Petermann, F. (1996b). Einzelfalldiagnostik in der klinischen Praxis (3. Aufl.). Weinheim: Beltz, PVU.
Reinecker, H. (1994). Grundlagen der Verhaltenstherapie. (2. Aufl.). Weinheim: Beltz, PVU.
Rosenthal, R. (1995). Writing meta-analytic reviews. Psychological Bulletin, 118, 183-192.
Roth, A. & Fonagy, P. (1996). What works for whom?A critical review of psychotherapy research. New York: Guilford Press.
Russell, R. L. (Ed.). (1995). Multivariate process research (special series). Journal of Consulting and Clinical Psychology, 63 (1).
Schaap, C., Bennun, I., Schindler, L. & Hoogduin, K. (1993). The therapeutic relationship in behavioural psychotherapy. New York: Wiley.
Schindler, L. (1991). Die empirische Analyse der therapeutischen Beziehung. Beitrдge zur ProzeЯforschung in der Verhaltenstherapie. Berlin: Springer.
Schindler, L (1995). ProzeЯforschung. In A. Ehlers & K. Hahlweg (Hrsg.), Enzyklopдdie der Psychologie. Klinische Psychologie (Bd. 1; S. 269-298). Gцttingen: Hogrefe.
Schmelzer, D. (1997). Verhaltenstherapeutische Supervision. Gцttingen: Hogrefe.
Seligman, M. E. P. (1995). The effectiveness of psychotherapy. American Psychologist, 50, 965-974.
Smith, M. L., Glass, G. V. & Miller, T. I. (1980). The benefits of psychotherapy. Baltimore: John Hopkins University Press.
Spiegel, R. (1995). Einfьhrung in die Psychopharmakologie (2. Aufl.). Bern: Huber.
Task Force APA (1993). Task Force on promotion and dissemination of psychological procedures. Washington: American Psychological Association (ьbersetzt in Auszьgen: Hahlweg, K. (1995). Zur Fцrderung und Verbreitung psychologischer Verfahren. Ein APA-Bericht (Editorial). Zeitschrift fьr Klinische Psychologie, 24, 275-284).
Vandenbos, G. R. (Ed.). (1996). Outcome assessment of psychotherapy (special section). American Psychologist, 51 (10).
Wallbott, H. G. (1994).Verhaltensbeobachung. In R. D. Stieglitz & U. Baumann (Hrsg.), Psychodiagnostik psychischer Stцrungen (S. 95-106). Stuttgart: Enke.
Wittmann, W. W. & Matt, G. E. (1986). Meta-Analysen als Integration von Forschungsergebnissen am Beispiel deutschsprachiger Arbeiten. Psychologische Rundschau, 37, 20-40.