Завершальні зауваження. Аналіз основи профілактичних і сприяючих зміцненню здоров'я заходів показує

Аналіз основи профілактичних і сприяючих зміцненню здоров'я заходів показує, що в даний час лише украй обережно можна говорити про наукове обгрунтування профілактичних заходів. Етіологічне знання, яке ми маємо в своєму розпорядженні, підтверджене в дуже невеликому об'ємі. Також лише у відомих межах ми можемо стверджувати, що знаємо, які фізичні, соціальні і культурні базисні блага важливі для життя і розвитку і як вони взаємодіють з індивідуальними передумовами конкретної людини, якій потрібно допомогти зберегти психічне здоров'я. Проте незважаючи на такий стан речей, не можна не визнати, що в окремих профілактичних сферах у нас все-таки є наукові знання, а значить, і опорні точки для застережливих заходів, особливо неспецифічних.

На мій погляд, суперечка навколо того, яка повинна бути методологія емпіричного обгрунтування програм, тобто відносно їх ефективності, заздалегідь можна вирішити явно на користь класичного дослідження оцінки. Етнометодологичеськие альтернативи не можуть тут узяти верх (ср. Cook & Matt, 1990). Head-Start-программы, що базуються на класичній ідеї оцінки, представляються, крім того, корисними основами для комплексних програм. В даний час настає нове покоління комплексних програм, які продовжуються у дусі колишніх експериментів Head-Start (ср. Price, Cowen, Lorion & Ramos-McKay, 1988).

Наукове обгрунтування профілактичних програм є необхідною передумовою для успішної профілактики, але, на жаль, для ширшого розповсюдження профілактики цього недостатньо. На індивідуальному рівні «тяжкість страждання», що конкретно переживається, є куди дієвішим мотивом для звернення по терапевтичну допомогу, чим проспективное розуміння насущної необхідності змінити стиль життя і поведінки. На суспільному і економічному рівнях профілактика до цих пір не приводила до значних структурних змін. Структура сучасної системи забезпечення систематично зміцнюється відносно терапії, чого не можна сказати про профілактику; це стосується і окремих осіб, які хочуть індивідуально поліпшити свою власну «здорову поведінку», і людей, що професійно займаються профілактикою. Без рішучої перестановки структурних акцентів в нинішній системі забезпечення на користь профілактики важко чекати яких-небудь змін нашої «здорової поведінки», орієнтованої на хворобу.

Література

Abelin, T., Junker, C. & Perneger, T. (1996). Epidemiologie und Gesundheitsstatistik. In F. Gutzwiller & O. Jeanneret (Hrsg.), Sozial- und Prдventivmedizin, Public Health (S. 55-107). Bern: Huber.

Aebischer, K. (1987). Brustkrebs. Psychische Belastung und deren Bewдltigung. Fribourg/Schweiz: Universitдtsverlag. Bern: Huber.

Albee, G. W. (1980). A competency model must replace the defect model. In L. A. Bond & J. C. Rosen (Eds.), Competences and coping during adulthood (pp. 75-104). Hanover, N. M.: University Press of New England.

Albee, G. W. (1996). Revolutions and counterrevolutions in prevention. American Psychologist, 51, 1130-1133.

Andrews, S. R., Blumenthal, J. B., Johnson, D. L, Kahn, A. J., Ferguson, C. J., Lasater, T. M., Malone, P. E. & Wallace, D. B. (1982). The skills of mothering: A study of parent child development centers. Monographs of the Society for Research in Child Development, 47, Serial No. 198.

Baker, S. P., O'Neill, B. & Karpf, R. S. (Eds.). (1984). The injury fact book. Lexington, MA: Heath.

Beaglehole, R., Bonita, R. & Kjellstrцm, T. (1997). Einfьhrung in die Epidemiologie. Bern: Huber.

Becker, P. (1984). Primдre Prдvention. In L. R, Schmidt (Hrsg.), Lehrbuch der Klinischen Psychologie (S. 355-389). Stuttgart: Enke.

Becker, P. (1997). Psychologie der seelischen Gesundheit. Bd. 1 (2. Aufl.). Gцttingen: Hogrefe.

Bodenmann, G. (1997). StreЯ und Partnerschaft. Gemeinsam den Alltag bewдltigen. Bern: Huber.

Bowlby, J. (1968). Child care and the growth of love. Harmondsworth; Middlesex: Penguin Books.

Campbell, D. T. & Stanley, J. C. (1966). Expenmental and quasi-experimental designs for research. Chicago: Rand McNally.

Caplan, G. (1964). Principles of preventive psychiatry. New York: Basic Books.

Coie, J. D., Watt, N. F., West, St. G., Hawkins, W. J., Asarnow, J. R., Markman, H. J., Ramey, S. L, Shure, M. B. & Long, B. (1993). The Science of prevention. A conceptual framework and some directions for а national research program. American Psychologist, 48, 1013-1022.

Cook, T. D. & Matt, G. E. (1990). Theorien der Programmevaluation - Ein kurzer AbriЯ. In U. Koch & W. W. Wittmann (Hrsg.), Evaluationsforschung (S. 15-38). Heidelberg: Springer.

Cronbach, L. J., Ambron, S. R. & Dornbusch, S. M. (1980). Toward reform of program evaluation. San Francisco: Jossey-Bass.

Danish, S. J. & D'Angelli, A. R. (1981). Kompetenzerhцhung als Ziel der Intervention in Entwicklungsverlдufen ьber die Lebensspanne. In S. H. Filipp (Hrsg.), Kritische Lebensereignisse (S. 156-183). Mьnchen: Urban & Schwarzenberg.

Dembo, M. H., Sweitzer, M. & Lauritze, P. (1985). An evaluation of group parent education: Behavioral, PET, and Adlerian programs. Review of Educational Research, 55, 155-200.

Dubois-Arber, F., Jeannin, A., Meystre-Agustoni, G., Moreau-Gruet, F., Haour-Knipe, M., Spencer, B. & Paccaud, F. (Hrsg.). (1997). Evaluation der Aids-Prдventionsstrategie in der Schweiz im Auftrag des Bundesamtes fьr Gesundheit (Bericht Nr. 120a). Lausanne: Institut fьr Sozial- und Prдventivmedizin.

Ermert, C., Klinkner, M. & Sander, E. (1995). Elterntraining fьr alleinerziehende Mьtter. In M. Perrez, J.-L. Lambert, C. Ermert & B. Plancherei (Hrsg.), Familie im Wandel (S. 96-105). Fribourg/Bern: Universitдtsverlag/Huber.

Filipp, S. H. & Grдser, H. (1982). Psychologische Prдvention im Umfeld kritischer Lebensereignisse. In J. Brandtstдdter & A. von Eye (Hrsg.), Psychologische Prдvention (S. 155-195). Bern: Huber.

Folberg, J. & Milne, A. (Eds.). (1988). Divorce mediation: Theory and practice. New York: Guilford Press.

Frieling, E. (1990). Anspruch und Wirklichkeit von Humanisierungsprojekten. In F. Frei & I. Udris (Hrsg.), Das Bild der Arbeit (S. 227-243). Bern: Huber.

Fthenakis, W. E., Niesei, R. & Oberndorfer, R. (1988). Die Bedeutung des Vaters in geschiedenen und wiederverheirateten Familien. Heilpдdagogische Forschung, XIV, 180-190.

Grawe, K., Donati, R. & Bernauer, F. (1994). Psychotherapie im Wandel. Von der Konfession zur Profession. Gцttingen: Hogrefe.

Gutzwiller, F. & Jeanneret, O. (Hrsg.). (1996). Sozial- und Prдventivmedizin, Public Health. Bern: Huber.

Hahlweg, K., Thurmaier, F., Engl, J., Eckert, V. & Markman, H. J. (1993). Prдvention von Beziehungsstцrungen. System Familie, 6, 89-100.

Hany, F. A. (1988). Programmevaluation in der Hochbegabtenfцrderung. Psychologie in Erziehung und Unterricht, 35, 241-255.

Harlow, H. F. & Harlow, M. K. (1962). Social deprivation in monkeys. Scientific American, 207, 136-146.

Heim, E. & Perrez, M. (Hrsg.). (1994). Krankheitsverarbeitung. Jahrbuch der Medizinischen Psychologie 10. Gцttingen: Hogrefe.

Heller, K. (1996). Coming of age of prevention science. Comments on the 1994 National Institute of Mental Health-Institute of medicine prevention reports. American Psychologist, 51, 1123-1127.

Hobfoll, S. E. (1989). Conservation of ressources. A new attempt at conceptualizing stress. American Psychologist, 44, 513-524.

Hornung, R. (1997). Determinanten des Gesundheitsverhaltens. In R. Weitkunat, J. Haisch & M. Kessler (Hrsg.), Public Health und Gesundheitspsychologie (S. 36-37). Bern: Huber.

Hornung, R. & Gutscher, H. (1994). Gesundheitspsychologie: Die sozialpsychologische Perspektive. In P. Schwenkmezger & L. Schmidt (Hrsg.), Lehrbuch der Gesundheitspsychologie (S. 65-87). Stuttgart: Enke.

Hornung, R., Wydler, H., Vontobel, J., Tschopp, A. & Gutzwiller, F. (1989). Evaluation der Aidsprдventionskampagne in Zьricher Schulen (Forschung und Dokumentation Nr. 1). Zьrich: Universitдt, Institut fьr Sozial- und Prдventivmedizin.

Hьsler, G. (1995). HIV und AIDS. Wirksamkeit psychologischer Interventionen. Fribourg; Bern: Universitдtsverlag/Huber.

Huxley, P. & Kerfoot, M. (1995). A typology of crisis services for mental health. Journal of Mental Health, 4, 431-435.

Ischi, N. & Perrez, M. (1988). Verhaltenstherapeutische Intervention in der Schulklasse durch Mediatoren: Erfolg mit Symptomverschiebung. Heilpдdagogische Forschung, 14, 162-169.

Jaede, W. (1991). Trennungs- und Scheidungsberatung in Erziehungsberatungsstellen unter besonderer Berьcksichtigung kindlicher Entwicklungskriterien. In W. E. Fthenakis & H.-R. Kunze (Hrsg.), Trennung und Scheidung — Familie am Ende? (S. 106-125). Grafschaft: Vektor-Verlag.

Jeffery, R. W. (1997). Risikoverhalten und Gesundheit: Individuelle und populationsbezogene Perspektive. In R. Weitkunat, J. Haisch & M. Kessler (Hrsg.), Public Health und Gesundheitspsychologie (S. 126-137). Bern: Huber. (Erstverцffentlichung: Risk behaviors and health. Contrasting individual and population perspectives. American Psychologist, 44 (9), 1194-1202, 1989).

Johansson, S., Veden, A. & Wilhelmsson, C. (1983). Myocardial infarction in women. Epidemiologic Review, 5, 67-95.

Johnson, D. L. (1988). Primary prevention of behavior problems in young children: The Houston Parent-Child Development Center. In R. H. Price, E. L. Cowen, R. P. Lorion & J. Ramos-McKay (Eds.), Fourteen ounces of prevention: A casebook for practitioners (pp. 44-52). Washington DC: American Psychological Association.

Kempe, R. S. & Kempe, H. (1980). KindsmiЯhandlung. Stuttgart: Klett; Cotta.

Kцhle, C. & Kцhle, P. (1988). Prдventiv orientiertes Elterntraining. Evaluation zweier Kursprogramme. Heilpдdagogische Forschung, 14, 142-147.

Legewie, H. (1982). Prдvention. In R. Bastine, P. A. Fiedler, K. Grawe, S. Schmidtchen & G. Sommer (Hrsg.). Grundbegriffe der Psychotherapie (S. 269-272). Weinheim: Edition Psychologie.

Maccoby, N. & Solomon, D. S. (1981). Heart disease prevention. Community studies. In R. E. Rice & W. J. Paisley (Eds.), Public communications campaigns (pp. 105-125). Beverly Hills: Sage.

Matarazzo, J. D. (1984). Behavioral immunogenes and pathogens in health and illness. In B. L. Hammonds & C. J. Scheirer (Eds.), Psychology and health (pp. 5-43). Washington: American Psychological Association.

Mattson, M. E., Pollack, E. S. & Cullen, J. W. (1987). What are the odds that smoking will kill you? American Journal of Public Health, 77, 425-431.

Meichenbaum, D. (1986). Stress inoculation training. New York: Pergamon Press.

Minsel, B. & Quast, W. (1988). Elterntraining fьr Eltern von Kindern mit Zu-Bett-Geh-Problemen, Ein- und Durchschlafstцrungen. Heilpдdagogische Forschung, 14, 135-141.

Mittag, W. & Jerusalem, M. (1997). Evaluation von Prдventionsprogrammen. In R. Schwarzer (Hrsg.), Gesundheitspsychologie. Ein Lehrbuch (S. 595-611). Gцttingen: Hogrefe.

Munoz, R. F., Mrazek, P. J. & Haggerty, R. J. (1996). Institute of medicine report on prevention of mental disorders. American Psychologist, 51, 1116-1122.

Myrtek, M. (1998). Metaanalyse zur psychophysiologischen Persцnlichkeitsforschung. In F. Rцsler (Hrsg.), Enzyklopдdie der Psychologie. Serie Biologische Psychologie. Bd. 5: Ergebnisse und Anwendungen der Psychophysiologie (S. 285-344). Gцttingen: Hogrefe.

Nelles, J. (1997). HIV-Prдvention im Strafvollzug: Evaluationsprojekte. In M. Rihs-Middel & H. Lotti (Hrsg.), Suchtforschung des Bundesamtes fьr Gesundheit 1993-1996 (S. 369-378). Bern: Bundesamt fьr Gesundheit (BAG).

Neuburger, B. & Bader, K. (1998). Optimistische Zukunftseinschдtzung und ihre Auswirkung auf gesundheitliches Vorsorgeverhalten: Leben Pessimisten gesьnder? Zeitschrift fьr Gesundheitspsychologie (im Druck).

NIMH Prevention Research Steering Committee (1993). The prevention of mental disorders: A national research agenda: Executive summary. Rockville, MD: Author.

Nцldner, W. (1989). Gesundheitspsychologie — Grundlagen und Forschungskonzepte. In D. Rьdiger, W. Nцldner, D. Haug & E. Kopp (Hrsg.), Gesundheitspsychologie — Konzepte und empirische Beitrдge (S. 11-20). Regensburg: Roderer.

Patry, J.-L. (Hrsg.). (1982). Feldforschung. Bern: Huber.

Paulus, P. (1992). Ottawa-Charta zur Gesundheitsfцrderung. Weltgesundheitsorganisation (WHO). In P. Paulus (Hrsg.), Prдvention und Gesundheitsfцrderung (S. 17-22). Kцln: Gesellschaft fьr wissenschaftliche Gesprдchspsychotherapie.

Pedro-Carroll, J. L. & Cowen, E. L. (1985). The children of divorce intervention program: An investigation of the efficacy of а school-based prevention program. Journal of Consulting Clinical Psychology, 53, 603-611.

Perrez, M. (1992). Counseling and preventive intervention for HIV-positive persons and AIDS patients. In F. Paccaud, J. P. Vader & F. Gutzwiller (Eds.), Assessing AIDS prevention (pp. 235-253). Basel: Birkhдuser.

Perrez, M. (1994). Optimierung und Prдvention im erzieherischen Bereich. In K. A. Schneewind (Hrsg.), Psychologie der Erziehung und Sozialisation. Enzyklopдdie der Psychologie (S. 585-617). Gцttingen: Hogrefe.

Perrez, M., Bьchel, F., Ischi, N., Patry, J. L., Thommen, B. & Kormann, A. (1985). Erziehungspsychologische Beratung und Intervention als Hilfe zur Selbsthilfe in Familie und Schule. Bern: Huber.

Perrez, M. & Gebert, S. (1994). Verдnderung gesundheitsbezogenen Risikoverhaltens: Primдre und sekundдre Prдvention. In P. Schwenkmezger & L. R. Schmidt (Hrsg.), Lehrbuch der Gesundheitspsychologie (S. 169-187). Stuttgart: Enke.

Perrez, M., Minsel, B. & Wimmer, H. (1985). Was Eltern wissen sollten. Eine psychologische Schule fьr Eltern, Lehrer und Erzieher. Salzburg: Otto Mьller.

Petermann, F., Noeker, M., Bochmann, F., Bode, U., Grabisch, B. & Herlan-Criado, H. (1988). Beratung von Familien mit krebskranken Kindern: Konzeption und empirische Ergebnisse. Bern: Peter Lang.

President's Commission on Mental Health (1977/78). Report to the President. Washington, DC: U. S. Government Printing Office.

Price, R. H., Cowen, E. L., Lorion, R. P. & Ramos-McKay, J. (1988). 14 ounces of prevention. A casebook for practitioners. Washington: American Psychological Association.

Prochanska, J. O., DiClemente, C. C., & Norcross, J. C. (1992). In search of how peoples change. American Psychologist, 47, 1102-1114.

Roberts, A. R. (Ed.). (1990). Crisis intervention handbook: Assessment, treatment, and research. Belmont, CA: Wadsworth.

Rosenberg, M. S. & Reppucci, N. D. (1985). Primary prevention of child abuse. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 53, 576-585.

Rossi, P. H. & Freeman, H. E. (1993). Evaluation. A systematic approach (5th ed.). London: Sage.

Rьdiger, D. (1990). Beratung in der Schule. Aufgaben fьr Lehrer, Beratungslehrer und Schulpsychologen. In N. Grewe (Hrsg.). Beratungslehrer — eine neue Rolle im System (S. 27-36). Neuwied-Frankfurt: Luchterhand.

Rundall, T. G. & Bruvold, W. H. (1988). A meta-analysis of school-based smoking and alcohol use prevention programs. Health Education Quarterly, 15, 317-334.

Schinke, S. P., Schilling, R. F. & Snow, W. H. (1987). Stress management with adolescent at the Junior High transition: An outcome evaluation of coping skills intervention. Journal of Human Stress, 6, 16-22.

Schnabel, P.-E., Kolip, P. & Hurrelmann, K. (1997). Gesundheitsfцrderung und Gesundheitswissenschaften. In Ch. Klotter (Hrsg.), Prдvention im Gesundheitswesen (S. 61-81). Gцttingen: Verlag fьr Angewandte Psychologie.

Schwarzer, Ch. (1997). Beratung in der Schule. In F. E. Weinert (Hrsg.), Psychologie des Unterrichts und der Schule. Enzyklopдdie der Psychologie (S. 771-804). Gцttingen: Hogrefe.

Schwarzer, R. (1992). Psychologie des Gesundheitsverhaltens. Gцttingen: Hogrefe.

Schwarzer, R. & Renner, B. (1997). Risikoeinschдtzung und Optimismus. In R. Schwarzer (Hrsg.), Gesundheitspsychologie (S. 43-66). Gцttingen: Hogrefe.

Schweinhart, L. J. & Weikart, D. P. (1988). The High/Scope Perry Preschool Program. In R. H. Price, E. L. Cowen, R. P. Lorion & J. Ramos-McKay (Eds.), Fourteen ounces of prevention: A casebook for practitioners (pp. 53-65). Washington DC: American Psychological Association.

Schwenkmezger, P. (1997). Interaktionistische Konzepte personaler Dispositionen in der Gesundheitspsychologie. In R. Weitkunat, J. Haisch & M. Kessler (Hrsg.), Public Health und Gesundheitspsychologie (S. 62-67). Bern: Huber.

Schwenkmezger, P. & Schmidt, L. (Hrsg.). (1994). Lehrbuch der Gesundheitspsychologie. Stuttgart: Enke.

Somaini, B. (1989). Prдvention. In H.Jдger (Hrsg.), AIDS und HIV- Infektion. Diagnostik, Klinik, Behandlung. Handbuch und Atlas fьr Klinik und Praxis (S. 1-17). Landsberg а. L.: Ecomed.

Teld, M. J., Miller, L. M., Killen, J. D. & Cooke, S. (1990). Social influence approach to smoking prevention: The effects of videotape delivery with and without same-age peer leader participation. Addictive Behaviors, 15, 21-28.

Vuataz, M. (1990). Arbeitspapier des «Centre Hospitalier Universitaire Vaudois. Dйpartement de gynecologie-obstйtrique» Lausanne. 20.2.1990.

Walter, U. & Schwarz, F. W. (1997;. Evaluation und PrдventionsmaЯnahmen. In Ch. Klotter (Hrsg.), Prдvention im Gesundheitswesen (S. 115-136). Gцttingen: Verlag fьr Angewandte Psychologie.

Weitkunat, R., Haisch, J. & Kessler, M. (Hrsg.). (1997). Public Health und Gesundheitspsychologie. Bern: Huber.

Wottawa, H. & Thierau, H. (1990). Lehrbuch Evaluation. Bern: Huber.

Zigler, E., Taussig, C. & Black, K. (1992). Early childhood intervention. A promising preventative for juvenile delinquency. American Psychologist, 47, 997-1006.

Поиск по сайту: