Природа забруднення води

Фізичні і хімічні забруднювачі

Одним із головних показників небезпечності водного середовища є показник активної реакції середовища (рН). Відомо, що кислі і лужні промислові і побутові стоки викликають значні зміни умов проживання гідробіонтів. Тому коливання активної реакції рН води при змішуванні і з стоками повинні залишатися в межах рН від 6,5 до 8,0.

Завислі речовини, які постійно наявні у воді, чинять не водні організми пряму та опосереднену дію (порушення газообміну в організмі риб внаслідок травмування зябер, погіршення умов харчування внаслідок зменшення кормових ресурсів, знищення ікри, втрати нерестових ділянок та інше.

Нормування завислих речовин у воді рибогосподарських водойм передбачає установлення припустимого збільшення не тільки кількості завислих частинок в порівнянні із фоновим, але і розміром самих завислих частинок.

Узагальнюючи вимоги, які пред’являють до гідрохімічного режиму водойм рибоводних господарств і заходів треба пам’ятати, що вода повинна бути безпечною для риб.

Хімічні показники придатності води для різних типів рибоводних підприємств в залежності від виду риб наведені в таблиці 4.

Таблиця 4 – Показники придатності води різних типів для риборозведення

На півдні, на засолених ґрунтах допускається сульфати ( до 50 мг/л) хлоридів (30 мг/л).

ГДК токсичних речовин

Серед інших нормованих показників особливе місце займають отруйні речовини, вміст яких в рибогосподарських водоймах незалежно від їх категорії не повинна перевищувати встановлених ГДК (таблиця 5).

Таблиця 5 – Перелік гранична допустима концентрація шкідливих речовин у воді рибогосподарських водойм

Додержання таких норм передбачає забезпечення нормальних умов життя і відтворення гідробіонтів, збереження їх промислових якостей із збереженням оптимальних режимів самих водоймі, процесів самоочищення і придатності їх для водопостачання населенню.

Дослідним шляхом розраховується ГДК шкідливої речовини у воді рибогосподарських водоймі. ГПК – гранична припустима концентрація.

Це така концентрація речовини (або комплексна речовин), яка не пошкоджує режим водойма і стан мешканців і їх потомства.

В рибогосподарському нормуванні як і в гігієнічному прийняті органолептичний, загально санітарний і токсикологічний показники шкідливості. Крім цих трьох основних показників використовується ще один – погіршення якостей промислових гідробіонтів.

В рибогосподарській практиці за гранично допустиму концентрацію (ГДК) приймають максимально недіючу (нешкідливу) концентрацію, яка не діє на найбільш слабке біологічне населення водойми.

Гранично припустима концентрація – це така концентрація речовини або комплект речовин, короткочасна або довготривала, дія якої на водні організми

прямо або крізь змінене під її дією водне середовище не викличуть в них на протязі всього циклу розвитку змін, які виходять за межу фізіологічних пристосувань. При (ГДК) не змінюються такі показники, як плодючість риби, якість потомства, а для промислових гідробіонтів товарність, смакові якості.

Іншими словами: ГДК це така концентрація, яка не викликає порушень біологічних і рибогосподарських норм в сучасності і в майбутньому.

Відомо, що у водойм потрапляють не одне, а декілька токсичних речовин.

Кожна з них по різному діють на водойму та її мешканців, але сума частих від ділення концентрацій кожного токсиканта не повинна перевищувати одиниці.

Наприклад + … + ≤ 1

ЛЕКЦІЯ 3

СТІЧНІ ВОДИ ТА ЇХ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА. СПОСОБИ ОЧИСТКИ І ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ВОДИ

1. Санітарна оцінка стічних вод.

2. Природа забруднювачів стічних вод.

3. Способи очистки стічних вод.

4. Біологічне самоочищенні води.

Стічні води – води, забруднені в результаті використання в побуті або на виробництві, а також води від атмосферних опадів, що видаляються з території населених пунктів і підприємств каналізацією.

Поиск по сайту: