Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Способи очистки стічних вод



Існуючі методи очистки стічних вод ділять на механічні і біологічні. Метою механічної очистки стічної рідини є розподіл її на рідку і тверду фракцію (0,5% від її маси).

Основними методами механічної очистки являються проціджування, відстоювання і центрифугування.

Проціджування – відділення великих твердих частинок. Для цього використовують решітки з різною шириною прозорів.

Відстоювання дозволяє звільнити стічну рідину від мінеральних і органічних суспензій. Цей процес проходить у пісколовках, відстійниках (горизонтальних, вертикальних, радіальних) жиро-, нафто-, смоло-, маслоуловлювачах.

Центрифугування застосовують для виділення з стічних вод важких домішок, а також для розділення неоднорідних систем, які складаються з двох, або більше фаз (суспензій, емульсій, аерозолів).

Звільнена від механічної суміші рідка фракція стічних вод очищується біологічно, в природних або в штучних умовах.

Природна біологічна очистка заснована на здатності мікроорганізмів використовувати для свого росту і харчування органічні речовини, які знаходяться в стічних водах. Механізм природної очистки умовно розподіляють на дві стадії: адсорбція поверхнею клітини мікроорганізму органічних і неорганічних речовин, які знаходяться в стічній рідині, руйнування (мінералізація) абсорбованих речовин.

В природних умовах біологічна очистка протікає повільно, тому цей вид обеззаражування стоків відносять до екстенсивних методів.

Природну біологічну очистку проводять на полях фільтрації і полях зрошення в біологічних ставках. Очистка стічних вод на полях фільтрації і полях зрошення – найбільш надійний в санітарному відношенні метод. Проте даний метод природної біологічної очистки застосовується для знешкодження побутових стоків від невеликих населених пунктів.

Допустиме навантаження на поля фільтрації залежить від характеру ґрунту та її фільтраційної, ці здатності, рівня ґрунтових вод, кліматичних умов, а також якості самих стоків і коливається від 50 до 200м3/га на добу.

Принципіальною відмінністю полів зрошення від полів фільтрації є те, що на полях зрошення одночасно з очищенням стоків відбувається утилізація в сільськогосподарських цілях мінеральних і органічних речовин.

Механізм природного біологічного очищення в біологічних ставках проходить безпосередньо у воді.

Глибина очистка стічної рідини у ставу залежить від кількості води, яка очищується, її початкової забрудненості і якості забруднюючих речовин, а також температури води. В теперішній час застосовують ставки з природною і штучною аерацією, яка пришвидшує процеси очищення рідини.

Для очистки як побутових так і промислових стоків широко використовують штучну біологічну очистку: біофільтрами, аерофільтрами, аеротенками.

Біофільтри здатні очистити 1000 м3 води за добу пропускаючи її крізь фільтруючий матеріал: шлак, керамзит, гравій, кільця решітки з пластмаси. Висота фільтруючого шару повинна бути не вища 2м.

Механізм очищення стоків в тому, що брудна вода залишає на фільтрі колоїдні і завислі речовини, які створюють дуже тонку плівку,з мікроорганізмами. Мікроорганізми біоплівки окислюють органічні речовини стоків. Біоплівка наростає, а потім гине, змивається водою і виноситься з біофільтру. Ефект очищення на біофільтрах досягає 90% і більше.

Аерофільтри відрізняються від біофільтрів примусовою подачею повітря знизу доверху. Внаслідок чого процес окислення йде інтенсивніше, що забезпечує можливість збільшення кількості очищувальної рідини.

Аеротенки використовують для біологічного очищення значної кількості стічних вод. Механізм очищення в аеротенку обумовлено наявністю активного мула. Активний мул – це біоценоз мікроорганізмів-мінералізаторів, сорбуючих і окислюючи в присутності кисню повітря органічні речовини рідини, що очищується.

Окислювальна потужність аеротенків залежить від багатьох факторів: фізико-хімічного складу і концентрації забруднюючих речовин, дози активного мулу, способу його подачі, кількість подаваємого повітря, засобу його диспергування.

За для збільшення інтенсивності і підвищення ефективності роботи аеротенка, суміш стічної рідини з активним мулом аерується упродовж всього аеротенка. Кисень подається в аеротенк з повітрям за допомогою потужних механічних засобів з одночасним потужним перемішуванням вмісту аеротенка.

Після аеротенків стічна рідина поступає у вторинні відстійники. Вони призначені для затримки біологічної плівки з стічної рідини від біофільтра і активного мула, який поступає з стоками з аеротенків. Активний мул, знаходячись у вторинних відстійниках в анаеробних умовах, втрачає свої властивості за 1 годину.

Стічна рідина після механічного і біологічного очищення перед випуском у водойм обробляється рідким хлором. Доза хлору після механічного очищування 30 мг/л, після штучного біологічного очищення 10 мг/л. хлорування відбувається в спеціальних контактних резервуарах. Час контакту не менше 30хв. В процесі очищення стічних вод створюється осад у вигляді водної суспензії мінеральних та органічних речовин і надлишку активного мула. Всі вони підлягають спеціальному очищенню – бродінню з наступним висушуванням на мулових майданчиках. Мінеральний осад скидають в шлаконакопичувач.

Найбільш безпечними для оточуючого середовища засобами очищення осадів являються анаеробне бродіння, аеробна стабілізація ущільнення, механічне обезводнення, термічне висушування, спалювання.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.