Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Риба – джерело хвороб людини і тварин



Значення зовнішнього середовища як природного резервуару збудників небезпечних для людини та тварин хвороб, що зустрічаються у рибогосподарських водоймах

Риби – водні тварини, існування яких залежить від якості навколишнього середовища – води і ґрунту, на якому розташований водойм.

І вода, і грунт, і навіть риба можуть стати природним резервуаром збудників небезпечних хвороб, які вражають риб, свійських і диких тварин. Серед цих хвороб є і такі, що викликають іноді дуже небезпечні захворювання людей.

Перелік хвороб прісноводних риб, що реєструється на Україні.

Вірусні хвороби:

1. Весняна веремія коропів.

2. Вірусний бранхіонекроз.

3. Запалення плавального міхура.

4. Лімфоцистіс.

5. Лімфосаркома щук.

6. Віспа коропа.

Бактеріальні хвороби:

7. Аеромоноз коропів.

8. Псевдомоноз коропів.

9. Псевдомоноз товстолобиків.

10. Чума щук.

11. Ерсиніоз канального сома.

12. Ентеріт (кишкова септицемія).

13. Стрептококози.

14. Псевдотуберкульоз (пастерельоз).

15. Ерітродерматити.

16. Міксобактеріози.

Мікози:

17. Бронхіомікоз.

18. Сапролегніоз та ахліоз (дерматомікоз).

19. Хвороба Стаффа.

Хвороби викликані водоростями:

20. Альгові хвороби.

21. Мукофільоз коропа.

Протозойні хвороби:

22. Трипаносомоз.

23. Костіоз.

24. Кріптобіоз.

25. Кокцидіоз.

26. Сфероспороз коропа.

27. Міксобольоз товстолобиків.

28. Злоякісна мікроспоридіозна анемія коропів.

29. Хілодонельоз.

30. Іхтіофтіріоз.

31. Триходініоз.

32. Апіозомоз.

Гельмінтози

33. Дактілогірози.

34. Гіродактильози.

35. Діскотильоз.

36. Діплозоони, що паразитують у риб

37. Каріофільоз.

38. Кавіоз.

39. Трієнофороз.

40. Ботріоцефальоз.

41. Лігульоз.

42. Сангвінікольоз.

43. Діплостомоз.

44. Тетракотильоз.

45. Іхтіокотильоз.

46. Філометроїдоз коропа.

47. Скрябіланоз білого амура.

48. Помфоринхоз коропа.

49. Метахіноринхоз.

50. Пісцікольоз.

Крустацеози

51. Ергазільоз.

52. Сінергазільоз.

53. Лерніоз.

54. Аргульоз.

Гельмінтозоонози

55. Опісторхоз.

56. Діфілоботріоз.

 

Риба – джерело хвороб людини і тварин

Згідно з літературними і науковими даними, риба, яка виловлена з водойма забрудненого стічними водами та органічними речовинами, може бути забруднена патогенною і умовно патогенною мікрофлорою. У такої риби ознаки захворювання, як правило, відсутні, але вона являється носієм мікроорганізмів.

Відомо, що риби можуть переносити збудників холери, чуми свиней, бактерій ­­­­бешихи, мікобактерії сухот і кишкової палички, сальмонел, лептоспір, клострідій ботулізму і правця та різної кокової мікрофлори.

При деяких умовах названі вище мікроорганізми потрапляють з оточуючого середовища у кишечник можуть проникати ще в живій рибі в інші внутрішні органи і м’язи.

Це явище має місце у недоброякісній рибі, а також у травмованій, хворій, отруєній і снулій, якщо вона зберігалась при кімнатній температурі більше 6-ти годин.

Вживання такої риби в сирому, в’яленому, копченому вигляді, а також після недостатньої термічної обробки з наступним довготривалим зберіганням продукту при кімнатній температурі може привести до захворювання.

Причиною тому являється мікроорганізми, що розмножились при підвищеній температурі і їх токсини як екзотоксини так і ендотоксини.

Доведена можливість харчових токсикоінфекцій спричинених умовно-патогенною мікрофлорою, яка постійно зустрічається у водоймах і в рибі.

Це бактерії Citrobactbr, Klebsiella, Pseudomanas, Aeromonas, Hafnia, Vibrio paraheumolyticus.

Давидов О.Н., Темніханов Ю.Д. у книзі «Болезни пресноводных рыб» описують хвороби, що виникають після харчування рибою і рибними продуктами, які проходять як кишкові захворювання з характерними для них є гострим протіканням, коротким інкубаційним періодом, відсутністю передачі хвороби від однієї людини до другої.

Це аеромоноз – сезонне захворювання (влітку) з враженням шлунково-кишкового тракту з невеликим підвищенням температури, біллю в череві, нудотою. В тяжких випадках – проносом і дегідратацією.

Сальмонельоз. Збудник Salm. Thypimurium. Захворювання пов’язане з вживанням риби і крабів, протікає у тяжкій формі з летальним закінченням для 10% від загальної кількості хворих. Лікарів насторожує той факт, що збудники цієї важкої хвороби знаходять на зябрах і у кишково-шлунковому тракті більшості риб, виловлених в тих місцях водоймах де скидаються побутові стічні води.

Стафілококоз. Стафілококи розповсюджені у природі. Більшість з них ведуть сапрофітний спосіб життя. Захворювання стафілококозом у людей виникає тоді, коли вони вживають продукти, в тому числі і рибні, один грам яких містить в собі 1 млн. і більше стафілококів. Підступним являється те, що вигляд і дух такого продукту не мають ознак псування.

Клінічні ознаки хвороби такі: інкубаційний період всього 2-3 години. Найбільш характерними симптомами є: нудота, пронос, слабкість, болі у шлунку. Температура, звичайно нормальна, а одужання настає наступного дня.

Вібріози. Збудник – галофільні вібріони, які попадають в організм людини з сирою рибою. Симптоми хвороби: пронос, нудота. Помирають тільки ослаблені іншою хворобою люди.

Ботулізм. Важке захворювання внаслідок вживання зовнішньо доброякісної риби з симптомами неврологічного характеру і смертністю 80% від 100% хворих.

Паразитарні захворювання

Діфілоботріоз. Збудник стьожківець широкий довжиною до 20 метрів зараження людини відбувається при харчуванні: сирою рибою і ікрою щук, в яких знаходяться живі личинки стьожківця широкого.

Важкість захворювання залежить від кількості паразитів. Симптоми: слабкість, нудота, анемія, втрата працездатності, іноді смерть.

Опісторхоз. Хворіють люди і хижаки (кози, собаки, лисиці).

Збудник захворювання опісторхіси паразитують у печінці людини, в жовчних протоках і в жовчному міхурі.

Клінічна картина: людина пригнічена, підвищується температура, печінка збільшується і ущільнюється, розвивається жовчнокам’яна хвороба.

Гігієнічні заходи у рибництві та контроль якості води та ґрунтів для рибогосподарських цілей

При облаштуванні нового водоймища треба оцінити якість води, особливості ґрунту, і склад ґрунту. Задля основи ставка піщаний і піщано-гравійний грунт і водонепроникний грунт не підходить, найліпшим являється піщано-глинистий грунт.

Цей грунт забезпечує гарний розвиток природної кормової бази. Глинистий грунт, менш продуктивний. Торф’яний грунт неприйнятний для будівництва ставів.

Крім того, необхідно проводити санітарну оцінку ґрунту по результатам хімічного, мікробіологічного і гельмінтологічного дослідження.

 

Таблиця 1 – Показники забруднення ґрунту

Грунт Мікробне число млн.. в 1 г. Титр БТКП Анаеробів Clpezfringens
Забруднений вище 3 – 5 0,001 і менше 0,0001 і нижче
Помірно забруднені 2,5 – 3 0,01 – 0,001 0,01 – 0,0001
Слабо забруднений 0,1 – 0,01 0,1 – 0,01
Чистий 1 – 1,5 1,0 і вище 0,1 і вище

 

Таблиця 2 – Санітарна оцінка води

Колі титр Оцінка
в 100 мл і вище бездоганна вода
в 10 мл здорова
в 1 мл сумнівна
в 0,1 мл нездорова

 

Гельмінтологічні дослідження води

Воду пропускають крізь планктонну сітку. Осад досліджують під мікроскопом.

Гельмінтологічне дослідження ґрунту

5 – 10 г ґрунту ретельно змішують з 20 мл 5% NаОН. Одержану суміш центрифугують. Осад змішують з розчином NаNО3 і 5 разів центрифугують і поверхневу плівку досліджують під мікроскопом на наявність яєць гельмінтів.

Задля виявлення в ґрунті личинок гельмінтів користуються загальновідомим гельмінтоскопічним методом Бермана. Для дослідження беруть 200-400 г подрібненого ґрунту і послідовно його промивають, центрифугують, і осад досліджують під мікроскопом на наявність личинок гельмінтів.

Метод Гнідіної М.П. дозволяє личинок паразитичних нематод від вільноживучих нематод відрізняти за допомогою формаліну. Встановлено, що паразитарні нематоди гинуть в розчині формаліну за 12, а вільноживучі за 45 хвилин.

 


ЛЕКЦІЯ 2

 

САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ЗАХОДИ В РИБНИЦТВІ

 

Санітарно-гігієнічна оцінка води.

1. Санітарно-гігієнічна оцінка води рибогосподарських водойм, що використовуються для риборозведення.

2. Природа забруднення води.

3. Фізичні, хімічні та біологічні забруднювачі.

4. ГДК токсичних речовин, мікроорганізмів у воді на ґрунтах рибогосподарських водойм.

 

Санітарно-гігієнічна оцінка води рибогосподарських водойм, що використовується для риборозведення

Вивчення впливу стічних вод на водойм та на його мешканців є основою ПК біологічно шкідливих речовин і санітарно-технічної оцінки складу і властивостей води водоймі, використуємих в цілях розведення риби.

Крім того, знання механізму впливу стоків, як на водний режим так і на гідробіонтів допомагає вибрати оптимальні схеми водоочищення.

Основним критерієм якості води для рибогосподарських водойм є її придатність для життя водних організмів, їх нормального відтворення, а також протікання усіх біологічних процесів, які забезпечують круговорот речовин у водоймі, включаючи його самоочищення.

Критерій якості води для рибогосподарських водойм відрізняється від такого ж для водойма питного і культурно-побутового призначення тим, що одна кількість біологічно активної речовини справляє неоднакову дію на людей і гідробіонтів.

Тому для встановлення рибогосподарських нормативів виходять з максимально переносимих концентрацій токсиканта для найбільш чутливого ланцюжка кругообігу речовин у водоймах, зменшених на коефіцієнт безпеки (10 – 100 разів).

Тільки охорона всього ланцюга водної екосистеми забезпечує високу біопродуктивність водойм, збереження і відтворення первинної (фітопланктон), вторинної (зоопланктон, зообентос) і кінцевої продукції риби.

У відповідності з цим серед великої кількості екологічних факторів, що впливають на життя водойми і гідробіонтів нормуються найбільш важливі фактори: температура, вміст кисню, суспендованих речовин, реакція середовища, наявність плаваючих домішок, отруйних речовин і деяких інших.

Температура води має першорядне значення для життя гідробіонтів. З нею пов’язані процеси харчування, розмноження, пересування риб та інших гідробіонтів.

У зв’язку з цим дуже важливим являється підтримування оптимальних температур, які забезпечують нормальну життєдіяльність усього біологічного ланцюга у водоймі.

Таблиця 3 – Загальні вимоги до властивостей води об’єктів, що використовуються для рибогосподарських цілей

Показники складу та властивостей води водойми, або водотоку Водні об’єкти, які використовують для збереження і розведення цінних видів риб, чутливих до змін кількості кисню Водні об’єкти, які використовуються для всіх інших рибогосподарських потреб
Завислі речовини Вищі природного на 0,25 мг/л Вищі природного на 0,75 мг/л
Суспензії природні більш 30 мг/л Збільшувати на 5% не більше Збільшувати на 5% не більше
Плаваючі речовини нафти, жирів Не повинно бути Не повинно бути
Забарвлення, дух присмак Не повинно бути Не повинно бути
Температура Влітку не вище 200 взимку 80 Заборонені різні заміни
рН 6,5 -8,5 6,5 -8,5
Розчинений кисень (взимку) 6,0 мг/л у полудень 6,0 мг/л у полудень
Розчинний кисень влітку 6,0 мг/л у полудень 6,0 мг/л у полудень
Біохімічна потреба у кисні при температурі 200 3,0 м/г 3,0 м/г
Отруйні речовини Не вище ГДК Не вище ГДК

 

Кисень грає важливу роль в організації умов існування водної флори і фауни. Тому кількість його повинно відповідати найбільш сприятливим параметрам біологічної продуктивності водойм і процесів їх самоочищення. В зв’язку з цим повинен бути передбачений запас кисню у воді для підтримання життєвих функцій мешканців водойми на деякий період у випадку термінових змін його вмісту.

Другим важливим показником являється величина біохімічного споживання кисню (БСК) БСК являється непрямим показником бактеріального органічного забруднення, а також процесів самоочищення води. Нормування за киснем і БСК проводять взимку, коли кисневий режим у водоймах особливо напружений. Треба також враховувати те, що в рибогосподарствах є дві групи водойм.

До першої групи водойм умовно відносять ті, в яких мешкають або заходять в них цінні породи риб, які мають високу чутливість до вмісту кисню у воді.

До другої групи відносять решту водойм.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.