Розглянемо докладніше діючі умови страхування вантажів, що перевозяться.

Як уже зазначалося, страхувальником може бути особа, котра має страховий інтерес у даному вантажі: відправник та одержувач, фізична чи юридична особа. Страховиком в Україні може бути лише страхова компанія, що одержала ліцензію Укрстрахнагляду та має право здійснювати цей вид страхування згідно з її установчими документами. Об’єктом страхування вантажів є вантаж, перевезення якого обумовлюється економічними взаємовідносинами сторін.

При здійсненні зовнішньоторговельних операцій невіддільною частиною міжнародного торговельного контракту є положення про страхування вантажу. Серед умов торговельних угод, що були видані Міжнародною торговельною палатою в 1936 році під назвою «Міжнародні комерційні терміни"» (INCOTERMS), з останнім перевиданням V 1990 році, найширшого застосування набули чотири основних типи: СІР, САF, FОВ, FАS [18].

За угодою СІР (вартість, страхування, фрахт) продавець зобов’язується доставити вантаж у порт відправлення, завантажити на борт судна, зафрахтувати тоннаж, сплатити вартість фрахту та з рахувати вантаж від транспортних (морських, автомобільних, авіа них, залізничних) ризиків на весь час перевезення до моменту передачі його покупцеві.

Угода САF (вартість, фрахт) передбачає, що продавець має власним коштом укласти договір транспортного перевезення вантажу до місця призначення, вказаного у контракті, та забезпечити доставку вантажу на борт судна. Обов’язок страхування вантажу лежить на покупцеві. За угодою FОВ («вільний на борту») продавець зобов'язується провести завантаження вантажу на борт судна (транспортного засобу що попередньо був зафрахтований покупцем). Обов’язок страхування вантажу також належить покупцеві.

Угода FАS («вільний вздовж борту») передбачає, що продавець організовує доставку вантажу до пункту навантаження, а вся інша відповідальність за вантаж покладається на покупця.

ДП «АСЗ № 1 ПАТ «АК “Богдан Моторс”» при експорті своєї продукції найчастіше використовує угоди FАS і СІР.

Отже, страхування вантажів залишається найбільш розробленим та традиційним видом. Він постійно розвивається та вдосконалюється, вишукуючи нові модифікації, що мають на меті якнайповніше задовольнити потреби всіх зацікавлених сторін ринкового процесу господарювання.

2.2. Аналіз фінансових результатів від зовнішньо­економічної діяльності підприємства та оцінка його фінансового стану

Одним із найбільш важливих напрямків підвищення ефективності виробництва та економіки країни є розвиток зовнішньоекономічної діяльності її підприємницьких структур. Однак визначення ефективних напрямків діяльності підприємств у сфері зовнішньоекономічної діяльності неможливе без ретельного аналізу її стану.

Діяльність підприємств у зовнішньоекономічній сфері стає одним із важливих об’єктів економічного аналізу. Такий аналіз дає змогу з’ясувати стан і основні тенденції розвитку світового господарства, кон’юнктуру світового ринку, економіко-правові засади зовнішньоекономічної діяльності, а також визначити пріоритетні напрями активізації цієї діяльності.

Для підвищення ефективності управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств потрібне якісне інформаційне забезпечення економічного аналізу. У свою чергу, повнота і достовірність аналітичної інформації залежить від загального стану бухгалтерського і податкового обліку. Основними джерелами даних для економічного аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств є бухгалтерська і статистична звітність, звіти про міждержавний експорт та імпорт, митні декларації, міждержавні біржові довідники тощо [13].

ДП «АСЗ № 1 ПАТ «АК “Богдан Моторс”» представляє свою продукцію на зовнішньому ринку протягом багатьох років. Тому система зовнішньоекономічних зв’язків підприємства є досить розвинутою. Так, на сьогодні головними країнами-партнерами автомобільного заводу є Росія, Білорусь, Азербайджан, Молдова, Казахстан, Грузія, Сербія, Польща.

Докладніше обсяги експорту за аналізований період розглянемо у наступній таблиці 2.2.1.

Таблиця 2.2.1

Поиск по сайту: