Стан платіжного балансу

Платіжний баланс (balance of payments) – співвідношення між сумою грошових надходжень, отриманих країною з-за кордону, та сумою здійснених нею платежів за кордон протягом певного періоду.

Платіжний баланс є вартісним вираженням масштабів, структури та характеру зовнішньоекономічних операцій країни та її участі у світовому господарстві. За формою складання Платіжний баланс є статистичним звітом, у якому в систематизованому вигляді наведено сумарні дані про зовнішньо­економічні операції резидентів країни з резидентами інших країн з нерезидентами) за певний період (місяць, квартал, рік). П.б. складається на певну дату.

Основні компоненти платіжного балансу групуються за двома рахунками: рахунком поточних операцій, рахунком операцій з капіталом і фінансових операцій.

Платіжний баланс складається з двох частин – надходжень і платежів.

Стан платіжного балансу України у 2013 році покращився. За попередніми оцінками його зведене сальдо за цей період було додатним і становило 2,0 млрд. дол. США порівняно з від’ємним (“мінус” 4,2 млрд. дол. США) у 2012 році.

Дефіцит поточного рахунку за 2013 рік становив 16,1 млрд. дол. США, у 2012 році – 14,3 млрд. дол. США. Збільшення дефіциту відбулося через зниження експорту товарів (на 7,6%) у зв’язку з несприятливою для українських виробників кон’юнктурою на світових товарних ринках. Обсяг імпорту товарів за цей період зменшився на 5,8%.

Профіцит рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій за 2013 рік збільшився до 18,2 млрд. дол. США порівняно з 10,1 млрд. дол. США у 2012 році. Основними чинниками збільшення надходжень за цим рахунком було залучення коштів державним та приватним секторами. Крім того, на стані фінансового рахунку позитивно відобразилося скорочення попиту на готівкову іноземну валюту. Приріст її обсягу в позабанківському обігу в 2013 році зменшився у 2,1 раза (до 3,8 млрд. дол. США з 8,0 млрд. грн. у 2012 році).

3.3. Методичне забезпечення організації та контролю самостійної роботи студентів

На основі лекції «Аналіз імпорту та експорту України» студентам для засвоєння матеріалу пропонується самостійна робота.

Самостійна робота студента (СРС) – є основним засобом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час [1].

Самостійна робота студента передбачає: опрацювання навчального матеріалу, виконання індивідуальних завдань, науково-дослідну роботу.

Навчальний час, відведений на самостійну роботу студента денної форми навчання, регламентується робочим навчальним планом і може становити від 1/3 до 2/3 від загального обсягу навчального часу, відведеного на вивчення конкретної дисципліни.

Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається робочою програмою, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, збірниками завдань, комплектами індивідуальних семестрових завдань, практикумами, комп’ютерними навчальними комплексами, методичними рекомендаціями з організації СРС [1].

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль разом з навчальним матеріалом, що вивчався при проведенні аудиторних навчальних занять.

Індивідуальні завдання з дисципліни (реферати, розрахункові, графічні, розрахунково-графічні роботи, контрольні роботи, що виконуються під час СРС (домашні контрольні роботи), курсові, реферати, презентації, ессе, дипломні проекти (роботи) та ін. сприяють більш поглибленому вивченню студентом теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використання знань на практиці. Види індивідуальних завдань з навчальних дисциплін визначаються робочим навчальним планом. Наявність позитивних оцінок, отриманих студентом за індивідуальні завдання, є необхідною умовою допуску до семестрового контролю з дисципліни [23].

Охарактеризуємо критерії оцінювання презентації. При оцінці презентації враховуються такі позиції:

1. Зміст

- розкрито всі аспекти теми;

- матеріал викладений у доступній формі;

- слайди розташовані в логічній послідовності;

- заключний слайд із висновками;

- бібліографія з перерахуванням всіх використаних ресурсів.

2.Елементи оформлення

- зміна слайдів;

- дизайн;

- анімація: стандартні, установка ефектів при зміні слайдів;

- графіки, діаграми, малюнки.

3. Елементи творчості

- оригінальність і винахідливі приклади.

Таблиця 3.3.1.

« Критерії оцінювання презентації »

Охарактеризуємо критерії оцінювання реферату. Викладене розуміння реферату, як цілісного авторського тексту визначає критерії його оцінювання: новизна змісту; обґрунтованість вибору джерел; ступінь розкриття сутності питання; дотримання вимог до оформлення.

Новизна змісту:

а) актуальність теми дослідження;

б) новизна й самостійність у постановці проблеми, формулювання нового аспекту відомої проблеми у встановленні нових зв'язків (міжпредметних, внутрішньопредметних, інтеграційних);

в) уміння працювати з дослідженнями, аналітичною літературою, систематизувати й структурувати матеріал;

г) наявність авторської позиції, самостійність оцінок і суджень;

д) стильова єдність тексту.

Ступінь розкриття сутності питання:

а) відповідність плану темі реферату;

б) відповідність змісту й плану реферату;

в) повнота й глибина знань з теми;

г) обґрунтованість способів і методів роботи з матеріалом;

е) уміння узагальнювати, робити висновки, зіставляти різні точки зору по одному питанню (проблемі).

Обґрунтованість вибору джерел:

а) оцінка використаної літератури: чи розглянуті найбільш відомі роботи з теми дослідження (у т.ч. журнальні публікації останніх років, останні статистичні дані, довідки й т.д.).

Дотримання вимог до оформлення:

а) правильність оформлення посилання на використану літературу, список літератури;

б) оцінка грамотності й культури викладу (у т.ч. орфографічної, пунктуаційної, стилістичної культури), володіння термінологією;

в) дотримання вимог до обсягу реферату.

Таблиця 3.3.2.

«Критерії оцінювання реферату»

Охарактеризуємо критерії оцінювання повідомлення та ессе. При оцінці відповіді необхідно виділити наступні елементи:

- актуальність описаної проблеми та реальність запропонованого механізму вирішення даної проблеми;

- подання власної точки зору (позиції, ставлення) при розкритті проблеми;

- розкриття проблеми на теоретичному рівні (у порінянні і з обґрунтуваннями);

- логіка в аргументації свої точки зору, врахування реальних обставин суспільного життя та власного життєвого досвіду;

- оригінальність підходу до вирішення проблем;

- узгодженість в тексті ключових тез та аргументів;

- несуперечність особистісних суджень.

Таблиця 3.3.3

«Критерії оцінювання повідомлень та ессе»

Умови за яких студент може отримати додаткові бали:

- робота у студентських наукових гуртках, семінарах;

- участь у роботі факультативів, наукових і науково-практичних конференцій, семінарів, олімпіад тощо;

- участь у науковій та науково-методичній роботі кафедр, факультетів, наукових підрозділів університету;

- інші види діяльності, що ініціюється університетом, факультетом, кафедрою й органами студентського самоврядування. Заходи, які підвищують мотивацію студентів: матеріально-соціальні винагороди за результатами навчання студента та участі у суспільному житті інституту (підвищення стипендії, заохочувальні призи, подарунки, зниження плати за навчання, оплачене харчування, надання безплатного місця в гуртожитку, культурний відпочинок, відпочинок під час канікул).

Поиск по сайту: