Аналіз системи менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Організаційна структура управління ЗЕД як складова частина внутрішньо- організаційного управління визначається, насамперед, загальною стратегією підприємства, а також стратегією ЗЕД як її складової.

Головними завданнями в ЗЕД підприємства можуть бути:

1. Участь в розробці стратегії ЗЕД підприємства.

2. Сприяння розвитку ЗЕД підприємства з метою прискорення його соціально-економічного розвитку.

3. Управління експортним потенціалом підприємства, постійне його зміцнення й розвиток.

4. Забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з договорів та угод із зарубіжними партнерами.

5. Вивчення кон’юктури іноземних ринків, збір і накопичення відповідної інформації.

6. Організація експортно-імпортних операцій, забезпечення їх ефективності.

7. Здійснення рекламної діяльності.

Одним з основних інструментів управління ефективністю експортної діяльності підприємства та його економічною стабільністю в цілому є аналіз стану експортної торгівлі, який дає змогу на ранньому етапі виявити тенденцію розвитку досліджуваних чинників, оцінити та проаналізувати можливі наслідки їх впливу на ефективність експорту та розробити шляхи вдосконалення експортної діяльності підприємства [25].

Основною метою проведення аналізу експортної діяльності підприємства є підвищення ефективності експортної діяльності підприємства і пошук її резервів .

У процесі досягнення основної мети аналізу вирішуються такі завдання, як:

- вивчення тенденцій продажів продукції підприємства на експорт, а також встановлення орієнтирів розвитку експорту на рівні держави та провідних світових ринків;

- підвищення економічної обґрунтованості встановлених нормативів ефективності експорту, що досягається здійсненням ґрунтовного ретроспективного (поточного) аналізу;

- вивчення виконання встановлених планів з продажу продукції на експорт.

Аналіз проводиться не тільки з метою констатації фактів і оцінювання досягнутих результатів, а й для виявлення недоліків, помилок та оперативного впливу на процес експортних продажів. Для цього:

- проводиться пошук резервів підвищення ефективності експорту;

- визначається економічна ефективність використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

- прогнозуються результати експортної діяльності;

- здійснюється порівняльний аналіз маркетингових заходів;

- готуються аналітичні матеріали для вибору оптимальних управлінських рішень у сфері експорту підприємства.

Певні служби виконують відповідні функції для здійснення ЗЕД. В компетенцію маркетингової служби входять участь фірми в розробці стратегії і планів ЗЕД підприємства; вивчення ринків збуту і можливостей виходу на них; забезпечення реклами і руху товару; підготовка конкурентних матеріалів і конкурентного листа, необхідних для формування базисних умов контракту; прогнозування конюктури товарних ринків і динаміки цін; аналіз ефективності експортно-імпортних операцій і окремих угод; збирання, накопичення і обробка необхідної інформації; методичне забезпечення роботи по вивченню зовнішніх ринків і вимог до якості продукції; забезпечення участі фірми у виставках, ярмарках, аукціонах, торгах та ін [13].

Функціями оперативно-комерційної служби являються проведення переговорів з іноземними фірмами; підготовка комерційних розрахунків по базисних і валютно-фінансових умовах контракту; організація поставок (перевезення, страхування зовнішньоторгових вантажів) відповідно до контракту і контроль за їх виконанням; забезпечення технічного і гарантійного обслуговування експортної та імпортної продукції; перегляд рекламацій по експорту й імпорту; ведення комерційної переписки з іноземними фірмами та ін.

До управління ефективністю експортної діяльності підприємству рекомендується виділити вагомі чинники, на яких буде ґрунтуватись комплексний аналіз ефективності експортної діяльності та виокремити такі з них, на які підприємство може істотно впливати. Це завдання виконується методом класифікації чинників залежно від їх внутрішнього та зовнішнього походження (табл. 2.1.1).

Таблиця 2.1.1

Поиск по сайту: