Бернгард Хрістіан Готфрід ТОЛЛЕНС (1841-1918)

Німецький хімік. Працював (1864—1873) у лабораторії Ш. А. Вюр-ца у Вищій медичній школі в Пари­жеві, професор Геттінгенського уні­верситету (з 1873) і директор Хіміко-агрономічного інституту цього універ­ситету.

Основні наукові дослідження при­
свячені органічній хімії і біохімії. За­
ймався вивченням вуглеводного об­
міну в рослинному організмі. Створив
методику визначення вуглеводів. Роз­
робив метод одержання фурфуролу де­
гідратацією пентоз. Уперше здійснив
синтез толуену на основі метил- і фе-
нілгалогенідів. Найбільший інтерес становлять а, |3-не-

насичені альдегіди, в яких подвійний вуглець-вуглецевий зв'язок кон'югований з карбонільною групою. Найпростішими представниками цієї групи сполук є акро­леїн та кротоновий альдегід:

н₂с=сн—

акролеїн

,0

^чн

сн₃—сн=сн—

кротоновий алвдегід

,0

н

Акролеїн добувають внутрішньомолекулярною дегідратацією гліцерину (див. с. 338) при нагріванні з калій гідросульфатом КНSO₄, а кротоновий альдегід — у результаті кротонової конденсації ацетальдегіду (див. с. 384).

Для ненасичених альдегідів характерні реакції карбонільних сполук і нена­сичених вуглеводнів. а,(З-Ненасичені альдегіди, що містять у своїй структурі кон'юговану систему, мають низку особливостей, які відрізняють їх від інших аль­дегідів. Зокрема, приєднання до них галогеноводнів відбувається всупереч правилу Марковникова. Спочатку проходить приєднання HHal по кінцях кон'югованої системи з утворенням нестійкого енолу, який відразу ж ізомеризується в альдегід (правило Ельтекова — Ерленмейєра):

аЛЬДеГІДи. КетОни

н₂с=сн—

Н

сн₂—сн=с

Вг

„8+

сн₂—сн₂—

Вг

391 /°

^чн

акролеїн

З -бромопропаналь; р-бромопроігіоновий альдегід

н₂с=сн—

н

н₂о

сн₂—сн₂— он

,0

н

З -гідроксипропаналь; р-гідроксипропіоновий альдегід

як карбонільні сполуки ненасичені альдегіди взаємодіють з ціанідною кисло­тою з утворенням ціангідринів:

_/он н₂с=сн—с—н

н₂с=сн—с + н

Наявність кон'югованої системи в молекулі кротонового альдегіду приводить до підвищеної рухливості атомів Гідрогену метильної групи, завдяки чому він здатний вступати в реакції кротонової конденсації:

сн₃-с;

ацетальдепд

сн₃—сн=сн—с_ч —

сн₃— сн= сн— сн= сн—с^

сорбіновий альдегід

о

н

Утворений сорбіновий альдегід здатний вступати в реакцію з новою молекулою ацетальдегіду, тому в процесі реакції утворюється суміш ненасичених альдегідів.

Акролеїн і кротоновий альдегід використовують в синтезі низки сполук, у тому числі і лікарських препаратів.

ДІАЛЬДЕГІДИ. ДИКЕТОНИ

Сполуки, які містять дві альдегідні групи, належать до діальдегідів, а дві кето­групи — до дикетонів. Найпростішим представником діальдегідів є гліоксаль або етандіаль, а дикетонів — діацетил або бутандіон:

ч

н

гліоксаль

н

сн₃—с—с—сн₃ о о

діацетил

Глава 23

Гліоксаль — кристалічна речовина, ді­ацетил — рідина. Обидві речовини забарвлені в жовтий колір.

І гліоксаль, і діацетил можна отримати при обережному окисненні відповідних двох­атомних спиртів — етиленгліколю і 2,3-бу-тандіолу. Вони мають характерні для карбо­нільних сполук властивості. Реакції можуть проходити за участі як однієї, так і двох функціональних груп.

При окисненні гліоксалю утворюється щавлева кислота:

Поиск по сайту: