Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Бернгард Хрістіан Готфрід ТОЛЛЕНС (1841-1918)



,0
Р « сн3— сн2— сн= сн—
н

Німецький хімік. Працював (1864—1873) у лабораторії Ш. А. Вюр-ца у Вищій медичній школі в Пари­жеві, професор Геттінгенського уні­верситету (з 1873) і директор Хіміко-агрономічного інституту цього універ­ситету.

а,р-ненасичений алвдегід
,0
т Р сн3— сн= сн—сн2
н
р,у-ненасичений алвдегід

Основні наукові дослідження при­
свячені органічній хімії і біохімії. За­
ймався вивченням вуглеводного об­
міну в рослинному організмі. Створив
методику визначення вуглеводів. Роз­
робив метод одержання фурфуролу де­
гідратацією пентоз. Уперше здійснив
синтез толуену на основі метил- і фе-
нілгалогенідів. Найбільший інтерес становлять а, |3-не-

насичені альдегіди, в яких подвійний вуглець-вуглецевий зв'язок кон'югований з карбонільною групою. Найпростішими представниками цієї групи сполук є акро­леїн та кротоновий альдегід:


н2с=сн—

акролеїн


,0

чн


сн3—сн=сн—

кротоновий алвдегід


,0

н


Акролеїн добувають внутрішньомолекулярною дегідратацією гліцерину (див. с. 338) при нагріванні з калій гідросульфатом КНSO4, а кротоновий альдегід — у результаті кротонової конденсації ацетальдегіду (див. с. 384).

Для ненасичених альдегідів характерні реакції карбонільних сполук і нена­сичених вуглеводнів. а,(З-Ненасичені альдегіди, що містять у своїй структурі кон'юговану систему, мають низку особливостей, які відрізняють їх від інших аль­дегідів. Зокрема, приєднання до них галогеноводнів відбувається всупереч правилу Марковникова. Спочатку проходить приєднання HHal по кінцях кон'югованої системи з утворенням нестійкого енолу, який відразу ж ізомеризується в альдегід (правило Ельтекова — Ерленмейєра):


аЛЬДеГІДи. КетОни

н2с=сн—

Н


сн2—сн=с

Вг


 


„8+


сн2—сн2

Вг


391 /°

чн


 


акролеїн


З -бромопропаналь; р-бромопроігіоновий альдегід


 


Аналогічно перебігає гідратація в кислому середовищі: .О

н2с=сн—


н


н2о


сн2—сн2— он


,0

н


З -гідроксипропаналь; р-гідроксипропіоновий альдегід

як карбонільні сполуки ненасичені альдегіди взаємодіють з ціанідною кисло­тою з утворенням ціангідринів:


 

/он н2с=сн—с—н

н2с=сн—с + н

Наявність кон'югованої системи в молекулі кротонового альдегіду приводить до підвищеної рухливості атомів Гідрогену метильної групи, завдяки чому він здатний вступати в реакції кротонової конденсації:


р н

 

н

сн3-с;

ацетальдепд


сн3—сн=сн—сч


сн3— сн= сн— сн= сн—с^

сорбіновий альдегід


о

н


Утворений сорбіновий альдегід здатний вступати в реакцію з новою молекулою ацетальдегіду, тому в процесі реакції утворюється суміш ненасичених альдегідів.

Акролеїн і кротоновий альдегід використовують в синтезі низки сполук, у тому числі і лікарських препаратів.

ДІАЛЬДЕГІДИ. ДИКЕТОНИ

Сполуки, які містять дві альдегідні групи, належать до діальдегідів, а дві кето­групи — до дикетонів. Найпростішим представником діальдегідів є гліоксаль або етандіаль, а дикетонів — діацетил або бутандіон:


°

ч

н

гліоксаль


н


сн3—с—с—сн3 о о

діацетил




Глава 23

Гліоксаль — кристалічна речовина, ді­ацетил — рідина. Обидві речовини забарвлені в жовтий колір.

І гліоксаль, і діацетил можна отримати при обережному окисненні відповідних двох­атомних спиртів — етиленгліколю і 2,3-бу-тандіолу. Вони мають характерні для карбо­нільних сполук властивості. Реакції можуть проходити за участі як однієї, так і двох функціональних груп.

При окисненні гліоксалю утворюється щавлева кислота:


 


°

н
н
Н

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.