Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

В'ячеслав Євгенович ТИЩЕНКО (1861-1941)



к—с— сн,

ЗІ2; ШОН

Радянський хімік, академік (з 1935). Основна сфера наукових інтересів — хімія природних сполук. Розробив (1899) спосіб одержання алкоголятів алюмінію. Відкрив (1906) реакцію ес-терової конденсації (реакція Тищен­ка). Вивчав (1890) склад нафти (під керівництвом Д. І. Менделєєва). Автор книги «Каніфоль і скипидар» (1895). Досліджував склад соснової живиці, канадського і російського бальзамів. Розробив каталітичний спосіб одер­жання камфори зі скипидару. Запро­понував новий тип склянок для про­мивання й осушення газів (склянки Тищенка). Під його керівництвом роз­роблені способи одержання багатьох хімічно чистих реактивів.


До групи реакцій, які проходять за участі а-атома Карбону, належать галогенування та розглянута вище альдольна конденсація.

н+
+ Вг,

реакція галогенування.Альдегіди та кетони як СН-кислоти легко вступають у реакції з га­логенами з утворенням а-галогенозаміщених продуктів:

Я

сн3—сн2

сн3—сн— вг

,0

+ НВг

а-бромопропіоновий альдегід Н+
сн3—с—сн3 о—►

Н

С12

•► сн3—с—сн2—сі + на о

хлорацетон

к—с

+ СНІЛ

\

(Жа

а-Галогенопохідні альдегідів та кето-нів мають сльозоточиву дію і називаються лакриматорами (від лат. lacrima — сльоза). а-Моногалогенопохідні оксосполук одер­жують у присутності мінеральної кислоти. У лужному середовищі відбувається подальше заміщення атомів Гідрогену при а-атомі Кар­бону, що дозволяє отримати ди- і тригалоге-нозаміщені альдегіди та кетони.


Реакцію утворення йодоформу використовують в аналітичній практиці під на­звою «йодоформна проба». Вона застосовується для відкриття груп СН3—С—

і СН3СН—. Спирти, які містять угруповання СН3СН—, в умовах реакції спо-


ОН


ОН


аЛЬДеГІДи. КетОни

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- 387

чатку окиснюються до відповідного альдегіду або кетону і лише потім піддаються йодуванню (див. с. 329).

РЕАКЦІЇ ПОЛІМЕРИЗАЦІЇ

Альдегіди, на відміну від кетонів, здатні полімеризуватися. Реакція поліме­ризації проходить за звичайних умов і прискорюється в присутності мінеральних кислот. Так, уже в 40%-вому водному розчині формальдегіду (формаліну), особли­во при температурі нижче 9 °С, спостерігається випадання білого осаду продукту лінійної полімеризації (параформу):

п \:=о + н2о —► но—сн2— (осн2)л—он

ті'

п параформ (л = 8...100)

Полімеризація ацетальдегіду в присутності слідів сульфатної кислоти при­водить до утворення за певних умов двох циклічних продуктів — паральдегіду та метальдегіду. Паральдегід утворюється, якщо реакцію проводити при 20°С, а метальдегід — при 0°С:

сн3 йсн3-с; л -^_л СНз

/СН ^ п *>^. %СН

О о

не .сн т

н3с^ о ^сн3 к^ ^сн3

паральдегід метальдегід

Паральдегід — рідина (т. кип. 128°С), метальдегід — тверда речовина, вико­ристовується в побуті як сухе паливо під назвою «сухий спирт».

Реакція полімеризації оборотна, при нагріванні продуктів реакції з мінераль­ними кислотами відбувається їх деполімеризація.

РЕАКЦІЇ ВІДНОВЛЕННЯ ТА ОКИСНЕННЯ

реакції відновлення.Реакцію відновлення альдегідів та кетонів широко ви­користовують для виробництва спиртів (альдегіди відновлюються до первинних, а кетони — до вторинних спиртів). У техніці спирти добувають унаслідок ката­літичного гідрування; приєднання водню відбувається в присутності кобальту, нікелю або платини:

к-с' -^=^ к-сн2-он н

Відновлення альдегідів або кетонів до спиртів у лабораторії здійснюють літій алюмогідридом ІіАШ4 або воднем у момент виділення:

п

сн3— сн2— с ------- *-»► сн3—сн2—сн2—он

н



Глава 23


реакції окиснення.Альдегіди та кетони по-різному реагують на дію окисників. Альдегіди дуже легко окиснюються; навіть при дії таких слабких окисників, якими є іони Ag+ і Сu2+, вони перетворюються в карбонові кислоти.

Реакцію окиснення альдегідів амоніачним розчином аргентум оксиду (реак­тив Толленса) називають реакцією «срібного дзеркала». Іон Аргентуму в цій реакції відновлюється до вільного срібла, яке виділяється у вигляді дзеркала на стінках пробірки:


К—С


О

н


+ 2[А§(КН3)2]ОН


2А§1 + К—С;


,0

Ога.


н2о


Аліфатичні альдегіди також відновлюють реактив Фелінга (суміш розчину купрум(ІІ) сульфату з лужним розчином калій-натрієвої солі виннокам'яної кис­лоти):

Си8О4 СООК НС —ОН не—он СООИа сегнетова сіль

Си(0Н)2| ■+ С00\

|Си(ОН)2
-КОН; -ИаОН

не—о^н\ но—єн нс—о'н \но—сн

СООК ^ООС

мідно-виннокислий комплекс


СООч нс—онх нс—он СООК

При нагріванні альдегідів з фелінговою рідиною утворюється цегляно-червоний осад купрум(I) оксиду:

о

КаООС

; 2КОН
+ к—с
н

Но—сн

ЧНО—СН

чоос

о

СООК

к—с
2СиОН
2О

нс—он нс—он

СООКа

СиОН

-+ Си2О|+ Н20

цегляно-червоний

Реакції окиснення альдегідів амоніачним розчином аргентум оксиду і реактивом Фелінга використовуються в аналітичній практиці для виявлення альдегідної групи. Кетони за даних умов не окиснюються, тому цими реакціями розрізняють альдегіди і кетони.

Окиснення кетонів відбувається лише в присутності сильних окисників (KMnО4, K2Сr2O7 тощо). При цьому відбувається розрив зв'язків С—С між ато-


аЛЬДеГІДи. КетОни

мами Карбону карбонільної групи та вуглеводневого радикала. У результаті реакції утворюється суміш карбонових кислот:

н—с^ + сн3—с^ + сн3—сн2—с^
0 он он он

бутанон мурашина оцтова пропіонова

кислота кислота кислота

За продуктами реакції окиснення кетонів визначають їх будову.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.