Бензальдегід(бензойний альдегід) С6Н5—СНО. Безбарвна рідина з запахом гіркого мигдалю (т. кип. 179,2°С), утворюється при гідролізі глікозиду амігдалину, який міститься в мигдалі, кісточках персиків, абрикосів. Бензальдегід розчинний у спирті, практично нерозчинний у воді. його можна одержати каталітичним окисненням толуену, омиленням бензиліденхлориду або з бензену реакцією Гат-термана — Коха.
На повітрі бензальдегід легко окиснюється до бензойної кислоти. Бензойний альдегід використовується як ароматична речовина в парфумерії і харчовій промисловості, як сировина для виробництва арилметанових барвників. Ванілін(4-гідрокси-3-метоксибензальдегід). Кристалічна речовина (т. пл. 81—83°С), добре розчиняється в спирті, етері, малорозчинна у воді.
осн,
Ванілін як пахучу речовину використовують у харчовій і парфумерній промисловості.
он
ацетофенон
Він є вихідною речовиною в синтезі протитуберкульозного препарату «Фтивазид».
(метилфенілкетон). Кристалічна речовина
С— СН,
(т. пл. 19,6°С, т. кип. 202,3°С), розчиняється в спирті, етері, бензені, нерозчинна у воді. Ацетофенон використовують як пахучу речовину в парфумерії, а також у синтезі деяких лікарських препаратів.
Бензофенон(дифенілкетон). Кристалічна речовина, розчинна в етері, у спирті, бензені, нерозчинна у воді. Одержують бензофенон взаємодією бензену з тетрахлорометаном з подальшим гідролізом проміжного продукту — дифенілди-хлорометану:
СС14 (А1С13) -2НС1 '
СІ СІ
Бензофенон знайшов своє застосування у виробництві ароматизаторів, синтезі барвників тощо.
аЛЬДеГІДи. КетОни
хінони. це циклічні а,|3-ненасичені дикетони. Найпростішими представниками цього класу сполук є о-хінон і п-хінон:
о-хшон;
1,2-бензохінон;
3,5-щпшогексадієн-1,2-діон
я-хшон;
1,4-бензохінон;
2,5-циклогексадієн-1,4-діон
п-Хінон уперше був виділений 1838 року російським хіміком Олександром Абрамовичем Воскресенським при окисненні хінної кислоти.
Добувають хінони окисненням двохатомних фенолів або амінофенолів. Для одержання п-хінону як окисник використовують калій дихромат або манган(IV) оксид у сульфатній кислоті:
ОН
он
гідрохінон
ОН
2
и-амінофенол
о-Хінон найчастіше добувають окисненням пірокатехіну аргентум оксидом; реакцію проводять у середовищі етеру або бензену без доступу вологи в присутності натрій сульфату:
Н
[О]
пірокатехін
Хімічні властивості хінонів обумовлені наявністю в їх структурі кратних зв'язків і карбонільних груп.
Хінони легко відновлюються до двохатомних фенолів:
[ ]
ОН
[ ]
)
пірокатехін
Глава 23
п-Хінон реагує з галогенами: О О
-.1 г ґГ 71 С12 (надлшп.); і л --------- ^.
-НС1
сґ у хі о
тетрахлоробензохінон; хлораніл
Приєднання галогеноводневих кислот, амінів, спиртів (у присутності кислот) проходить за типом 1,4-приєднання з подальшою ароматизацією продукту приєднання:
Н
Н
НВг
-вг
вг
Вг ОН
бромогідрохінон
н
он
феніламіногідрохінон
осн3 он
метоксигідрохінон
При взаємодії п-хінону з гідроксиламіном залежно від співвідношення реаген-тів утворюються моно- або діоксим:
о и—он іч—он
—он
—он
л-хінондіоксим
У розчинах зазвичай спостерігається часткове перетворення п-хіноксиму в п-нітрозофенол, а п-хінондіоксиму — у п-нітрозо-N-гідроксианілін:
З фенолами хінони утворюють міцні комплекси з переносом заряду. Унаслідок взаємодії п-хінону з гідрохіноном утворюється стійка сполука хінгідрон.
ОН- -О
Он--о
хінгідрон
Окисні властивості хінонів виявляються в низці біохімічних процесів.
Важливими похідними 1,4-бензохінонів є убіхінони (від лат. иЬідиііош — присутній усюди). Убіхінони містяться в кожній живій клітині і беруть участь у най-складніших біохімічних процесах. За класифікацією ферментів вони належать до групи коферментів Q.
О
— СН=С—СП2\ Н
убіхінони (я = 6*10)
1,4-Нафтохіноновий фрагмент міститься в деяких сполуках групи вітаміну К, які стимулюють процес згортання крові.
К
О
вітамін К
Хінони використовують для виробництва барвників, проявників для фотографії; п-бензохінон застосовують як дубильну речовину.
Глава 24
КАРБОНОВІ КИСЛОТИ. МОНОКАРБОНОВІ КИСЛОТИ
Карбоновими кислотами називають похідні вуглеводнів, що містять у своєму складі одну або кілька карбоксильних груп —COOH.
Залежно від природи вуглеводневого радикала, зв'язаного з карбоксильною групою, розрізняють аліфатичні (насичені і ненасичені), аліциклічні та ароматичні карбонові кислоти. За кількістю карбоксильних груп кислоти поділяють на моно-карбонові, дикарбонові, трикарбонові і полікарбонові.