Гліцериновий альдегід обрано як стандарт лише тому, що за допомогою низки хімічних реакцій його можна перетворити в численні інші оптично активні сполуки, не торкаючись зв'язку з асиметричним атомом Карбону. Наприклад, без порушення конфігурації хірального центру (+)-гліцериновий альдегід можна перетворити в (-)-молочну кислоту. Отже, (-)-молочна кислота буде мати таку ж конфігурацію, що і (+)-гліцериновий альдегід, тобто D-конфігурацію:
сно
соон
н
н
РВг3
сн2он
D-(+)-гліцериновий альдегід
Вг2/Н2О
СН2ОН
СООН
н—І— он
СН2Вг
СООН
н—І—он сн3
D- (—) -молочна кислота
Володимир ПРЕЛОГ (1906-1998)
Швейцарський хімік. Роботи присвячені стереохімії, синтезу і дослідженню органічних сполук, у тому числі антибіотиків. Сформулював (1950) правило Прелога про кращу конформацію оптично активних речовин у ході їхнього перетворення. Розробив (1966) разом з К. Інгольдом загальноприйняту систему R,S-позначень для просторових конфігурацій, вони ж увели поняття «хіральність».
Лауреат Нобелівської премії (1975, разом із Дж. У. Корнфортом).
цей приклад свідчить про те, що молекули з однаковою конфігурацією необов'язково мають обертати площину поляризованого світла в одному напрямі.
Аналогічним чином, незалежно від знака обертання, конфігурація інших оптично активних сполук довільно віднесена до D- чи L-гліцеринового альдегіду або відповідно до D- чи L-стереохімічного ряду.
Пізніше експериментальним шляхом було встановлено, що довільно приписана (+)- і (-)-гліцериновому альдегіду конфігурація відповідає істинному розташуванню замісників у просторі, тобто абсолютній конфігурації цих речовин. цей удалий збіг дозволив уникнути плутанини в хімічній літературі, тому що встановлена для різних сполук відносна конфігурація набула сили абсолютної.
D,L-Система позначення конфігурації оптичних ізомерів застосовується лише для структурно споріднених з гліцериновим альдегідом сполук. До них належать речовини з такою конфігурацією хірального центру, коли в проекції Фішера з одного боку від вертикальної лінії розташований атом Гідрогену, а з іншого боку — група —OH, —NH2, —NO2, атом галогену тощо. якщо зазначені замісники знаходяться справа, молекула має D-конфігурацію, а якщо зліва — L-конфігурацію:
Глава 5
соон
соон
сн3
н—кон
н2іч—1—н
н—ксі
СН2СООН
сн3
С2Н5
D-яблучна кислота
і,-аланін
D-2-хлоробутан
Щодо сполук з кількома хіральними центрами приналежність ізомерів до D-або L-стереохімічного ряду встановлюють за конфігурацією асиметричного атома Карбону з найбільшим порядковим номером, тобто за нижнім асиметричним атомом Карбону в проекції Фішера:
н-
но-
О
чн -н
-он
но-но-
но-
р
чн -н -н
-н
н-
но-
н-
н-
О
чн -он -н -он
-он
СН2ОН
D-треоза
СН2ОН
L-рибоза
СН2ОН
D-глюкоза
Винятком із цього правила є а-амінокислоти, а-гідроксикислоти, винна кислота, у яких приналежність до D- чи L-ряду встановлюють за конфігурацією а-атома Карбону (верхнього асиметричного атома Карбону в проекції Фішера):
но-
СООН СООН СООН
Н!
"он
-н "он"
-он .„...
соон
н
н-
сн3
L-треонін
"НО-
сн3
D-винна кислота
L-a,b-дигідрокси-масляна кислота
Просторове положення однакових замісників у молекулах з двома сусідніми асиметричними атомами Карбону прийнято позначати в назві ізомеру префіксами трео- і еритро-.
Трео-ізомерами називають речовини, у проекціях Фішера яких однакові замісники при асиметричних атомах Карбону розташовані з різних боків, еритро-ізомерами— відповідно з одного боку:
соон
Н-Н-
-он
-сі
соон
D- еритро -хлоряблучна кислота
но-
сі-
соон
-н -н
соон
L-еритро -хлоряблучна кислота
н-
сі-
соон
-он -н
соон
соон
соон
L-трео -хлоряблучна кислота
D,L-Система позначення конфігурації, незважаючи на широке використання, має обмежену сферу застосування. Іноді сполука містить такі замісники навколо асиметричного центра, що буває просто неможливо будь-яким чином порівняти його конфігурацію з гліцериновим альдегідом.
Останнім часом в органічній хімії все ширше стала застосовуватися більш універсальна номенклатурна система позначення абсолютної конфігурації оптичних ізомерів — R,S-система, запропонована Каном, Інгольдом і Прелогом.
ІЗОмерІя ОрГанІЧних СПОЛУК. ПрОСтОрОВа БУДОВа мОЛеКУЛ
R,S-Система ґрунтується на визначенні напрямку послідовного зниження старшинства замісників, зв'язаних з асиметричним атомом Карбону.
Старшинство замісників установлюється підрахунком атомних номерів еле-ментів, спочатку безпосередньо зв'язаних з хіральним центром, а потім, якщо це необхідно,— елементів наступних елементних шарів. Чим більший атомний номер, тим старший замісник. У молекулі бромойодохлорометану (рис. 5.7, а) замісники утворюють такий ряд послідовно зменшуваного старшинства:
—I, —Вr, —Сl, —Н
1Н
Вг
-І > -Вг > -СІ > -Н
5-конфігурація
^-конфігурація
СООН
-ОН > -СООН > -СН3 > -Н
^-конфігурація б
5-конфігурація
Рис. 5.7. Визначення конфігурації за R,S-системою:
а — бромойодохлорометану; б — молочної кислоти
якщо два або більше атомів, безпосередньо зв'язаних з асиметричним центром, однакові, то порядок старшинства замісників, до складу яких уходять ці атоми, визначається аналогічним чином у другому елементному шарі, тобто шляхом підрахунку суми атомних номерів елементів, безпосередньо зв'язаних з атомами першого шару, причому атомні номери елементів, зв'язаних подвійним зв'язком, подвоюються, а потрійним — потроюються.
Так, у молекулі молочної кислоти (рис. 5.7, б) у першому елементному шарі (8O, 6C, 1H, 6C) бачимо, що найстаршим замісником є група —OH, а наймолодшим —Н. Для з'ясування старшинства замісників —СООН і —СН3, що мають у першому шарі однакові атоми ( С), необхідно розглянути другий елементний шар. Сума атомних номерів другого елементного шару СН3-групи — 1 + 1 + 1=3, а групи —СООН — 8 + 8 • 2 = 24 (див. рис. 5.7, б). Отже, група —СООН старша від групи —СН3, а всі замісники навколо хірального центру молочної кислоти розташовуються в такий ряд послідовно зменшуваного старшинства:
—OH, —СООН, —СН3, —Н
Після встановлення старшинства замісників, згідно з R,S-системою опису кон-фігурації стереоізомерів, модель молекули або її стереохімічну формулу розглядають
R-гліцериновий альдегід
Слід пам'ятати, що непарне число перестановок замісників у проекції Фішера приводить до обернення конфігурації: