Залізний вік — 1 тис. років до н. е. — IV ст. н. е.
1,5 тис. років до н. е. — виникнення праслов'янських племен в індоєвропейському масиві народів.
IV ст. до н. е. — створення грецьких колоній у Причорномор'ї і Криму: Ольвія, Херсонес, Пантікапея, Тіра. Залишки руїн Херсонеса.
V ст. до н. е. — подорож Геродота в Скіфію й опис скіфських переказів. 331 рік до н. е. — облога Ольвії військами Олександра Македонського.
IV ст. до н. е. — створення золотої скіфської пекторалі (1150 г золота 958 проби, 30,6 см у діаметрі) — нагрудна прикраса. Знахідку століття виявив археолог Борис Мозолевський у кургані Товста Могила на Дніпропетровщині 21 червня 1971 р.
Кінець IV ст. н. е. — початок V ст. н. е. — існування держави антів.
V ст. н. е. — об'єднання племен гунів під владою Атілли. 860-ті роки — прийняття християнства частиною русів. 911 — договір князя Олега з Візантією.
945 — договір князя Ігоря з Візантією.
957 — відвідання княгинею Ольгою Константинополя.
961—962 — місія єпископа Адальберта до Києва.
979 — Польське посольство в Києві.
980—1015 — князювання Володимира Святославича в Києві.
988—989 — запровадження християнства на Русі.
990-ті роки — будівництво Десятинної церкви в Києві.
1017—1037 — будівництво Софійського собору в Києві. Створення фресок та мозаїк собору.
1019—1054 — князювання Ярослава Мудрого в Києві.
1036 — будівництво Спаського собору в Чернігові, у якому
збереглися фрагменти фресок.
1037—1050 — написання митрополитом Іларіоном Київським «Слова про закон і благодать» — пам'ятки культури і філософської думки України.
1037 — зведення Золотих воріт у Києві.
Бл. 1039 — створення першого Київського літопису.
1049 — сватання французького короля до княжни Анни Ярославни.
1054 — поділ земель на уділи.
1056—1057 — створення Остромирового євангелія.
1060-ті роки — будівництво Дмитріївського (згодом Михайлівського) Золотоверхого собору в Києві. Зруйнований 1934 р., відбудований 2001 р.
1070—1088 — зведено Михайлівський собор у Видубичах.
1073—1078 — зведено Успенський собор у Києво-Печерській лаврі. Підірваний у 1941 р.
1073—1090 — функціонування іконописної майстерні в Печорській лаврі.
Кінець XI — початок XII ст. — будівництво церкви Спаса на Берестові. Діяльність іконописця Києво-Печерської лаври Алімпія.
XI—XII ст. — створення зводу норм давньоруських законів «Руська правда» — пам'ятки української культури і права.
1073 — написання «Ізборника Святослава».
1086 — заснування в Києві першої школи для дівчат.
1096—1097 — Володимир Мономах пише грамотицю (лист) до Олега Святославича.
Бл. 1110 — написання літописцем Нестором «Повісті минулих літ».
1117 — Володимиром Мономахом складено «Повчання дітям» — пам'ятка української християнської культури і моралі. Твори Володимира Мономаха — видатні пам'ятки письменства Київської Русі. Збереглись у складі «Повісті минулих літ» за Лаврентіївським списком.
XI — початок XII ст. — укладення житій перших східнослов'янських святих — Бориса і Гліба, Антонія та Феодосія Печерських.
XII ст. — створення Київського літопису.
Кінець XII — початок XIII ст. — зведено П'ятницьку церкву в Чернігові (архітектор П. Милоніг) та церкву Василя в Овручі.
1146 — будівництво Кирилівської церкви, у якій збереглося 800 м фрескового розпису.
1155 — вивезення Андрієм Боголюбським ікони Вишгородської Богородиці Ніжності (Єлеуси) до Суздаля. Зберігається в Третьяковській галереї.
1169 — зруйнування Києва Володимиро-Суздальським князем Андрієм Боголюбським.
XII ст. — діяльність митрополита Климента Смолятича (автор «Послання пресвітеру Фомі») та Кирила Туровського.
Бл. 1185 — написання «Слова о полку Ігоревім».
1187 — перша літописна згадка назви «Україна».
1240 — 70-денна оборона Києва від орд Батия.
1250 — заснування міста Львова.
1288 — написання ікони Печорської (Свенської) Богоматері.
1292 — закінчено Галицько-Волинський літопис.
1483 — видання в Римі латинською мовою першої друкованої української книги «Прогностична оцінка поточного 1483 року» Юрія Дрогобича-Котермака, ректора Болонського університету, який народився і помер у Дрогобичі.
1490-ті роки — перші документальні згадки про українських козаків.
1491 — видання в Кракові кирилицею книг «Октоїх», «Часослов».
1529 — створено перший Литовський статут.
1550-ті роки — князь Дмитро Вишневецький засновує Запорозьку Січ.
XIII—XVI ст. — будівництво замків у Луцьку, Кременці, Хусті, Хотині.
XIV—XV ст. — будівництво Мукачівського замку.
1438—1452 — будівництво Білгород-Дністровської фортеці (архітектор Федорок).
XV—XVI ст. — побудовано замки в Острозі і Кам'янці-Подільському.
1556—1561 — створення на пергаменті пам'ятки культури — рукописного Пересопницького євангелія в срібному окладі з мініатюрами.
1573—1578 — будівництво вежі Корнякта та Чорної Кам'яниці у Львові — період Ренесансу.
1574 — вихід у світ «Апостола» Івана Федорова у Львові.
1580— заснування академії і друкарні в Острозі.
1581 — видання Острозької біблії.
1586 — Львівське братство затверджує статут.
1590-ті роки — перші козацькі повстання Криштофа Косинського та Северина Наливайка.
1596 — Брестська унія.
1615 — заснування Київського братства, школи і друкарні в Лаврі.
1618 — видання «Граматики» Мелетія Смотрицького.
1622 — помер гетьман Петро Сагайдачний. Піклувався про розвиток української культури. З усім запорозьким військом вступив до Київського братства. Йому присвячено ряд поетичних та художніх творів. Відомий його портрет на коні (у ренесансному стилі).
1627 — видання «Лексикону славеноросського» Памви Беринди у Києві.
1648 — початок визвольної боротьби під проводом Б. Хмельницького.
1649 — Зборівська битва, визвольна боротьба українського народу, Зборівська угода.
1687—1709 — гетьманування Івана Мазепи.
1702 — створено козацький літопис Самовидця.
1710 — гетьманування Пилипа Орлика. Створення першої у світі демократичної конституції.
1720 — указ Петра І, спрямований проти української мови.
1738 — заснування співацької школи в Глухові та колегіуму в Переяславі.
1744—1764 — будівництво собору св. Юра у Львові (архітектор Меретин, стиль рококо).
1746—1753 — будівництво Андріївської церкви в Києві (архітектор В. Растреллі, рококо). Іконопис Г. і Д. Левицьких і О. Антропова.
1748—1749 — будівництво фонтана Самсона на Подолі в Києві (арх. І. Григорович-Барський).
1753 — будівництво оборонної церкви в Суботові, усипальниця сім'ї Хмельницьких (рококо).
1754 — Степан Ковнір — український зодчий, колишній кріпак Києво-Печерської лаври побудував 46-метрову дзвіницю на Дальніх печерах у лаврі (поєднання готики та українського бароко).
1771—1791 — будівництво Успенського собору в Почаєві за проектом Г. Гофмана (рококо).
1771—1788 — діяльність Д. Левицького — керівника класу портрета Петербурзької академії мистецтв. Створив портрети П. Демидова, Д-Дідро.
1773 — філософський твір Г. С. Сковороди «Розмова п'яти подорожніх про справжнє щастя в житті».
1775 — Катерина II руйнує Запорозьку Січ.
1798 — вийшла друком «Енеїда» І. П. Котляревського.
1799 —1803 — будівництво палацу К. Розумовського в Батурині (арх. Ч. Камерон).
1805 — відкриття Харківського університету.
1810 — зведення ротонди на Аскольдовій могилі (арх. А. Меленський).
1819 — перша вистава «Наталки Полтавки» в Києві.
1819 — побудовано перші цукрові заводи в Україні. 1834 — відкриття Київського університету.
1837—1842 — споруджено будинок Київського національного університету — приклад класицизму (арх. В. Беретті).
1844—1847 — створення офортів «Живописна Україна», акварелі «Богданова церква в Суботові» Т. Шевченком.
1822—1825 — знайдено рукопис «Історії Русів» (перше видання 1846 р.).
1840 — перше видання «Кобзаря» Т. Г. Шевченка.
1846—1847 — створення Кирило-Мефодіївського братства в Києві.
1853 — споруджено пам'ятник св. Володимиру в Києві. Проект В. Демут-Малиновського, бронзова статуя П. Клодта, п'єдестал у вигляді каплиці — архітектора Тона.
1862—1882 — будівництво Володимирського собору в Києві (російсько-візантийський стиль) за проектом І. Штрома, О. Беретті, А. Прахова.
1863 — циркуляр міністра П. Валуєва про заборону українського друкованого слова.
1868 — інженер А. Власенко сконструював перший у світі зернозбиральний комбайн (жниварку-молотарку).
1871 —заснування колегії Павла Ґалаґана в Києві.
1875— створено картини «Чумацький шлях», «Степ» А. Куїнджі.
1875— Емський указ царя про повну заборону української мови в театрі і друці.
1880—1891 — І. Рєпін написав картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану».
1891 — утворення «Братства тарасівців» — нелегальної організації в Україні.
1894 — М. С. Грушевський очолив кафедру історії у Львівському університеті.
1896 — відкриття Вікентієм Хвойкою перших пам'яток трипільської культури. Трипільці — могутня землеробська цивілізація, її пам'ятки виявлені на території 200 тис. км2. Датується IV—III (V—IV) тис. до н. е. Трипільці розписували посуд червоною, чорною, білою фарбами, вохрою, або у дві-три фарби. Поселення налічували тисячі жител, у яких мешкало 10—14 тис. осіб. Будинки часто двоповерхові.
1898 — вихід у світ першого тому «Історії України-Руси» М. Грушевського.
1899 — заснування в Києві Музею старовини і мистецтв. Участь учених з України в археологічному з'їзді.
1900—1902 — заснування в Києві видавництва «Вік».
1902—1905 — збудовано будинок Державного банку в Києві (ранній ренесанс, архітектори О. Кобелєв і О. Вербицький).
1903 — відкриття пам'ятника І. Котляревському в Полтаві.
1904 — заснування в Києві при музичній школі М. Лисенка драма тичної школи під керівництвом старшої дочки М. Старицького — Марії Старицької.
1906 — заснування професором В. М. Довнар-Запольським Вищих жіночих комерційних курсів, які стали базою створення комерційного інституту. Нині Київський національний економічний університет.
1907—1909 — вихід у світ «Словаря української мови» Б. Грінченка.
1909 — перший український освітньо-економічний конгрес «Просвіти» у Львові.
1913 — збудовано будинок Педагогічного музею (нині Будинок учителя). Архітектор Ф. Альошин, стиль ампір. У 1917—1918 роках тут містилася Центральна Рада.
1914 — відзначення 100-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. 1914—1916 — видання першої енциклопедії українознавства «Украинский народ в прошлом й настоящем» у Петербурзі (вийшло 2 томи).
1917 (березень) — відкриття української гімназії ім. Шевченка в Києві.
1917 — в Україні відкрито 57 середніх шкіл, 217 — неповних середніх, а в 1918 — ще 23.
1917 — видано в Україні 300 тис. підручників для шкіл, 1918 — 2 млн.
1918 (22 січня)—проголошено незалежну самостійну Українську Народну Республіку.
1917 – відкриття Української Академії Мистецтв у Києві.
1918 – відкриття Української Академії наук.
1918 — створено Національний художній музей.
1918 — створено Український історичний музей.
1918 — організовано Українську державну капелу під керівництвом Олександра Кошиця та симфонічний оркестр. Відкрито Державний народний театр, Молодий театр.
1918 (листопад) — відкрито Українську академію мистецтв. Серед її професорів були такі визначні художники: Юрій Нарбут, Федір Кричевський, Михайло Бойчук, Олександр Мурашко.
1918 — заснування в Катеринославі (Дніпропетровську) університету.
1918 — створення у Києві музично-драматичного інституту імен М. В. Лисенка.
1919 — створено Академію наук України, яку очолив президент В. Вернадський, відділ історії — Д. Багалій, орієнталістики — А. Кримський, літератури — М. Петров, мови — С. Смаль-Стоцький, мінералогії— В. Вернадський, економіки — М. Туган-Барановський.
1919 (22 січня) — Трудовий конгрес проголосив Акт соборності, тобто об'єднання Української Народної Республіки з Західноукраїнською Народною Республікою.
1919 — створення Загальнонародної бібліотеки України (тепер Національна бібліотека України ім. В. Вернадського).
1919 — заснування літературно-художнього часопису «Мистецтво».
1919 — започатковано об'єднання українських поетів-символістів «Музагет».
1919 — створення республіканського симфонічного оркестру ім. М. В. Лисенка.
1920 — постанова РНК УРСР про обов'язкове вивчення української мови в школах з неукраїнською мовою навчання.
1920 — створення в Харкові першого українського наукового медичного інституту.
1920 — створення Л. Курбасом Київського драматичного театру.
1920 — заснування Драматичного театру ім. І. Франка.
1920— створено українську капелу «Думка», керівник К. Стеценко.
1921— постанова РНК про боротьбу з неписьменністю.
1922— засновано Державний український архів.
1922 — створення Українського сільськогосподарського інституту.
1922 — створення видавництва ВУАН — Всеукраїнської академії наук.
1922 — створення спілки селянських письменників «Плуг».
1922 — створення Л. Курбасом театру «Березіль», у якому працювали актори А. Бучма, М. Крушельницький, Н. Ужвій та ін.
1922 — створення першого в Україні товариства художників ім. Костанді.
1923 — створення спілки пролетарських письменників «Гарт». 1923 — створення одного з перших українських художніх фільмів
«Остап Бандура».
1923 – 1933 – радянська українізація.
1925 — відкриття у Харкові Українського театру опери та балету.
1925 — заснування «Вільної академії пролетарської літератури» (Вапліте).
1925 – заснування Одеської Держдрами.
1925 – 1928 – літературна дискусія.
1926—1932 — зростання мережі педагогічних інститутів з 12 до 46.
1926 — створення в Одесі першого в Україні науково-дослідного інституту фізики.
1926 — відкриття в Києві Російського драматичного театру ім. Л. Українки.
1926 — відкриття в Полтаві пам'ятника М. Гоголю (скульптор Л. Позен).
1926 – 1929 – робота О.Довженка на Одеській кінофабриці ВУФКУ.
1929—1932 — будівництво Київського залізничного вокзалу (архітектори О. Вербицький, П. Альошин, стиль модерн).
1928 — заснування «Товариства сучасних архітекторів України».
1929 — створення «Українського мистецького об'єднання».
1930 — заснування об'єднання радянських письменників України, до якого увійшли представники спілок «Молодняк», «Плуг», «Західна Україна», «Пролітфронт».
1930 – 1931 – процес СВУ.
1932 — у Харкові вперше в СРСР здійснено штучно ядерну реакцію.
1932 — створення Союзу радянських композиторів України.
1933 — відновлення університетської освіти в Україні (Київ, Одеса, Харків, Дніпропетровськ).
1933— президія ВУАН виключила з академії академіків М. Возняка, Ф. Колессу, К. Студинського та ін. як «ворогів народу».
1933 — репресії проти Л. Курбаса та театру «Березіль».
1933 – самогубство Скрипника та Хвильового.
1934 — створення Спілки письменників України, посилення репресій проти письменництва.
30-ті—40-ві роки — панування соціалістичного реалізму.
1935 — відкриття в Києві Ботанічного саду Академії наук України ім. О. В. Фоміна.
1935 — відкриття в Харкові пам'ятника Т. Шевченку (скульптор М. Манізер).
1936—1939 — споруджено будинок Верховної Ради УРСР у Києві (архітектор В. Заболотний, російський класицизм).
1937 — створення чотирьох секцій Академії наук, що об'єднували 12 відділів фізико-технічних та математичних наук, біологічних і хіміко-технологічних наук.
1938 — постановою ЦК КП(б)У «Про реорганізацію шкіл на Україні» посилено процес русифікації народної освіти.
1938 — створення Спілки художників України.
1939 — створення Спілки композиторів України.
1939 — відкриття пам'ятника Т. Шевченку в Києві.
1939 — відкриття меморіального музею та пам'ятника Т. Шевченку в Каневі (скульптор М. Манізер).
1939 — створення скульптурних портретів І. Франка та Т. Шевченка (скульптор Г. Пивоваров).
1940 — кількість вищих навчальних закладів зросла до 173, середніх— до 693.
1940 — відкриття у Львові Театру опери та балету. 1951—1957 — забудова Хрещатика в Києві (архітектори О. Власов, А. Добровольський, український модерн).
1947 – 1951 – псевдонаукові сталінські дискусії.
1946 – 1948 – ідеологічні кампанії "ждановщина".
1956 – початок хрущовської відлиги.
1952—1958 — побудовано павільйони Виставки передового досвіду
в народному господарстві УРСР.
1964 – пожежа в державній бібліотеці АН в Києві.
1965 – перша хвиля арештів дисидентів.
1970 – загибель художниці Алли Горської.
1973 – в Києві створена перша в історії людства «Енциклопедія кібернетики» (видана українською мовою),
1973 – в Харківському відділенні АН України зразу ж за американськими вченими Чиказького центру (піонерами в цій галузі) розщеплено атом.
1976 – була створена Українська Гельсінська група.
1979 – загибель композитора Володимира Івасюка.
1989 – ухвалення Закону про державний статус української мови.
1991 – Акт проголошення незалежності України — документ, прийнятий позачерговою сесією Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991року, яким проголошено незалежність України та створення самостійної держави — України. Тим самим було покладено край юридичному існуванню УРСР.
1994 – в України провадиться міжнародний фестиваль імені уславленого французького танцюриста українського походження Сержа Лифаря (художній керівник паризької Гранд Опера).