Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

СТИСЛА ХРОНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ



УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Археологічні епохи:

Палеоліт — 3 млн років — 10 тис. років до н. е.

Мезоліт — 10—12 тис. — 7—6 тис. років до н. е.

Неоліт — 7—5 тис. до н. е.

Енеоліт — 4—3 тис. до н. е.

Бронзовий вік — 2—1 тис. до н. е.

Залізний вік — 1 тис. років до н. е. — IV ст. н. е.

1,5 тис. років до н. е. — виникнення праслов'янських племен в індо­європейському масиві народів.

IV ст. до н. е. — створення грецьких колоній у Причорномор'ї і
Криму: Ольвія, Херсонес, Пантікапея, Тіра. Залишки руїн Херсонеса.

V ст. до н. е. — подорож Геродота в Скіфію й опис скіфських переказів.
331 рік до н. е. — облога Ольвії військами Олександра Македонського.

IV ст. до н. е. — створення золотої скіфської пекторалі (1150 г золота 958 проби, 30,6 см у діаметрі) — нагрудна прикраса. Знахідку століт­тя виявив археолог Борис Мозолевський у кургані Товста Могила на Дніпропетровщині 21 червня 1971 р.

Кінець IV ст. н. е.початок V ст. н. е. — існування держави антів.

V ст. н. е. — об'єднання племен гунів під владою Атілли.
860-ті роки — прийняття християнства частиною русів.
911 — договір князя Олега з Візантією.

945 — договір князя Ігоря з Візантією.

957 — відвідання княгинею Ольгою Константинополя.

961—962 — місія єпископа Адальберта до Києва.

979 — Польське посольство в Києві.

980—1015 — князювання Володимира Святославича в Києві.

988—989 — запровадження християнства на Русі.

990-ті роки — будівництво Десятинної церкви в Києві.

1017—1037 — будівництво Софійського собору в Києві. Створення фресок та мозаїк собору.

1019—1054 — князювання Ярослава Мудрого в Києві.

1036 — будівництво Спаського собору в Чернігові, у якому

збереглися фрагменти фресок.

1037—1050 — написання митрополитом Іларіоном Київським «Сло­ва про закон і благодать» — пам'ятки культури і філософської думки України.

1037 — зведення Золотих воріт у Києві.

Бл. 1039 — створення першого Київського літопису.

1049 — сватання французького короля до княжни Анни Ярославни.

1054 — поділ земель на уділи.

1056—1057 — створення Остромирового євангелія.

1060-ті роки — будівництво Дмитріївського (згодом Михайлівського) Золотоверхого собору в Києві. Зруйнований 1934 р., відбудований 2001 р.

1070—1088 — зведено Михайлівський собор у Видубичах.

1073—1078 — зведено Успенський собор у Києво-Печерській лаврі. Підірваний у 1941 р.

1073—1090 — функціонування іконописної майстерні в Печорській лаврі.

Кінець XI — початок XII ст. — будівництво церкви Спаса на Берес­тові. Діяльність іконописця Києво-Печерської лаври Алімпія.

XI—XII ст. — створення зводу норм давньоруських законів «Руська правда» — пам'ятки української культури і права.

1073 — написання «Ізборника Святослава».

1086 — заснування в Києві першої школи для дівчат.

1096—1097 — Володимир Мономах пише грамотицю (лист) до Олега Святославича.

Бл. 1110 — написання літописцем Нестором «Повісті минулих літ».

1117 — Володимиром Мономахом складено «Повчання дітям» — пам'ятка української християнської культури і моралі. Твори Володи­мира Мономаха — видатні пам'ятки письменства Київської Русі. Збере­глись у складі «Повісті минулих літ» за Лаврентіївським списком.

XI — початок XII ст. — укладення житій перших східнослов'янсь­ких святих — Бориса і Гліба, Антонія та Феодосія Печерських.

XII ст. — створення Київського літопису.

Кінець XII — початок XIII ст. — зведено П'ятницьку церкву в Чер­нігові (архітектор П. Милоніг) та церкву Василя в Овручі.

1146 — будівництво Кирилівської церкви, у якій збереглося 800 м фрескового розпису.

1155 — вивезення Андрієм Боголюбським ікони Вишгородської Бо­городиці Ніжності (Єлеуси) до Суздаля. Зберігається в Третьяковській галереї.

1169 — зруйнування Києва Володимиро-Суздальським князем Анд­рієм Боголюбським.

XII ст. — діяльність митрополита Климента Смолятича (автор «По­слання пресвітеру Фомі») та Кирила Туровського.

Бл. 1185 — написання «Слова о полку Ігоревім».

1187 — перша літописна згадка назви «Україна».

1240 — 70-денна оборона Києва від орд Батия.

1250 — заснування міста Львова.

1288 — написання ікони Печорської (Свенської) Богоматері.

1292 — закінчено Галицько-Волинський літопис.

1483 — видання в Римі латинською мовою першої друкованої української книги «Прогностична оцінка поточного 1483 року» Юрія Дрогобича-Котермака, ректора Болонського університету, який наро­дився і помер у Дрогобичі.

1490-ті роки — перші документальні згадки про українських козаків.

1491 — видання в Кракові кирилицею книг «Октоїх», «Часослов».

1529 — створено перший Литовський статут.

1550-ті роки — князь Дмитро Вишневецький засновує Запорозьку Січ.

XIII—XVI ст. — будівництво замків у Луцьку, Кременці, Хусті, Хотині.

XIV—XV ст. — будівництво Мукачівського замку.

1438—1452 — будівництво Білгород-Дністровської фортеці (архіте­ктор Федорок).

XV—XVI ст. — побудовано замки в Острозі і Кам'янці-Подільському.

1556—1561 — створення на пергаменті пам'ятки культури — руко­писного Пересопницького євангелія в срібному окладі з мініатюрами.

1573—1578 — будівництво вежі Корнякта та Чорної Кам'яниці у Львові — період Ренесансу.

1574 — вихід у світ «Апостола» Івана Федорова у Львові.

1580— заснування академії і друкарні в Острозі.

1581 — видання Острозької біблії.

1586 — Львівське братство затверджує статут.

1590-ті роки — перші козацькі повстання Криштофа Косинського та Северина Наливайка.

1596 — Брестська унія.

1615 — заснування Київського братства, школи і друкарні в Лаврі.

1618 — видання «Граматики» Мелетія Смотрицького.

1622 — помер гетьман Петро Сагайдачний. Піклувався про розвиток української культури. З усім запорозьким військом вступив до Київсь­кого братства. Йому присвячено ряд поетичних та художніх творів. Ві­домий його портрет на коні (у ренесансному стилі).

1627 — видання «Лексикону славеноросського» Памви Беринди у Києві.

1648 — початок визвольної боротьби під проводом Б. Хмельницького.

1649 — Зборівська битва, визвольна боротьба українського народу,
Зборівська угода.

1687—1709 — гетьманування Івана Мазепи.

1702 — створено козацький літопис Самовидця.

1710 — гетьманування Пилипа Орлика. Створення першої у світі демократичної конституції.

1720 — указ Петра І, спрямований проти української мови.

1738 — заснування співацької школи в Глухові та колегіуму в Пере­яславі.

1744—1764 — будівництво собору св. Юра у Львові (архітектор Меретин, стиль рококо).

1746—1753 — будівництво Андріївської церкви в Києві (архітектор В. Растреллі, рококо). Іконопис Г. і Д. Левицьких і О. Антропова.

1748—1749 — будівництво фонтана Самсона на Подолі в Києві (арх. І. Григорович-Барський).

1753 — будівництво оборонної церкви в Суботові, усипальниця сім'ї Хмельницьких (рококо).

1754 — Степан Ковнір — український зодчий, колишній кріпак Ки­єво-Печерської лаври побудував 46-метрову дзвіницю на Дальніх пече­рах у лаврі (поєднання готики та українського бароко).

1771—1791 — будівництво Успенського собору в Почаєві за проек­том Г. Гофмана (рококо).

1771—1788 — діяльність Д. Левицького — керівника класу портре­та Петербурзької академії мистецтв. Створив портрети П. Демидова, Д-Дідро.

1773 — філософський твір Г. С. Сковороди «Розмова п'яти подоро­жніх про справжнє щастя в житті».

1775 — Катерина II руйнує Запорозьку Січ.

1798 — вийшла друком «Енеїда» І. П. Котляревського.

1799 —1803 — будівництво палацу К. Розумовського в Батурині (арх. Ч. Камерон).

1805 — відкриття Харківського університету.

1810 — зведення ротонди на Аскольдовій могилі (арх. А. Меленський).

1819 — перша вистава «Наталки Полтавки» в Києві.

1819 — побудовано перші цукрові заводи в Україні.
1834 — відкриття Київського університету.

1837—1842 — споруджено будинок Київського національного уні­верситету — приклад класицизму (арх. В. Беретті).

1844—1847 — створення офортів «Живописна Україна», акварелі «Богданова церква в Суботові» Т. Шевченком.

1822—1825 — знайдено рукопис «Історії Русів» (перше видання 1846 р.).

1840 — перше видання «Кобзаря» Т. Г. Шевченка.

1846—1847 — створення Кирило-Мефодіївського братства в Києві.

1853 — споруджено пам'ятник св. Володимиру в Києві. Проект В. Демут-Малиновського, бронзова статуя П. Клодта, п'єдестал у ви­гляді каплиці — архітектора Тона.

1862—1882 — будівництво Володимирського собору в Києві (російсько-візантийський стиль) за проектом І. Штрома, О. Беретті, А. Прахова.

1863 — циркуляр міністра П. Валуєва про заборону українського друкованого слова.

1868 — інженер А. Власенко сконструював перший у світі зерно­збиральний комбайн (жниварку-молотарку).

1871 —заснування колегії Павла Ґалаґана в Києві.

1875— створено картини «Чумацький шлях», «Степ» А. Куїнджі.

1875— Емський указ царя про повну заборону української мови в
театрі і друці.

1880—1891 — І. Рєпін написав картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

1891 — утворення «Братства тарасівців» — нелегальної організації в Україні.

1894 — М. С. Грушевський очолив кафедру історії у Львівському університеті.

1896 — відкриття Вікентієм Хвойкою перших пам'яток трипільської культури. Трипільці — могутня землеробська цивілізація, її пам'ятки виявлені на території 200 тис. км2. Датується IV—III (V—IV) тис. до н. е. Трипільці розписували посуд червоною, чорною, білою фарбами, вох­рою, або у дві-три фарби. Поселення налічували тисячі жител, у яких мешкало 10—14 тис. осіб. Будинки часто двоповерхові.

1898 — вихід у світ першого тому «Історії України-Руси» М. Грушевського.

1899 — заснування в Києві Музею старовини і мистецтв. Участь
учених з України в археологічному з'їзді.

1900—1902 — заснування в Києві видавництва «Вік».

1902—1905 — збудовано будинок Державного банку в Києві (ран­ній ренесанс, архітектори О. Кобелєв і О. Вербицький).

1903 — відкриття пам'ятника І. Котляревському в Полтаві.

1904 — заснування в Києві при музичній школі М. Лисенка драма­
тичної школи під керівництвом старшої дочки М. Старицького — Марії Старицької.

1906 — заснування професором В. М. Довнар-Запольським Вищих жіночих комерційних курсів, які стали базою створення комерційного інституту. Нині Київський національний економічний університет.

1907—1909 — вихід у світ «Словаря української мови» Б. Грінченка.

1909 — перший український освітньо-економічний конгрес «Про­світи» у Львові.

1913 — збудовано будинок Педагогічного музею (нині Будинок учи­теля). Архітектор Ф. Альошин, стиль ампір. У 1917—1918 роках тут містилася Центральна Рада.

1914 — відзначення 100-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка.
1914—1916 — видання першої енциклопедії українознавства «Украинский народ в прошлом й настоящем» у Петербурзі (вийшло 2 томи).

1917 (березень) — відкриття української гімназії ім. Шевченка в Києві.

1917 — в Україні відкрито 57 середніх шкіл, 217 — неповних сере­дніх, а в 1918 — ще 23.

1917 — видано в Україні 300 тис. підручників для шкіл, 1918 — 2 млн.

1918 (22 січня)—проголошено незалежну самостійну Українську
Народну Республіку.

1917 – відкриття Української Академії Мистецтв у Києві.

1918 – відкриття Української Академії наук.

1918 — створено Національний художній музей.

1918 — створено Український історичний музей.

1918 — організовано Українську державну капелу під керівництвом Олександра Кошиця та симфонічний оркестр. Відкрито Державний на­родний театр, Молодий театр.

1918 (листопад) — відкрито Українську академію мистецтв. Серед її професорів були такі визначні художники: Юрій Нарбут, Федір Кричевський, Михайло Бойчук, Олександр Мурашко.

1918 — заснування в Катеринославі (Дніпропетровську) університету.

1918 — створення у Києві музично-драматичного інституту імен М. В. Лисенка.

1919 — створено Академію наук України, яку очолив президент В. Вернадський, відділ історії — Д. Багалій, орієнталістики — А. Крим­ський, літератури — М. Петров, мови — С. Смаль-Стоцький, мінерало­гії— В. Вернадський, економіки — М. Туган-Барановський.

1919 (22 січня) — Трудовий конгрес проголосив Акт соборності, тобто об'єднання Української Народної Республіки з Західноукраїнсь­кою Народною Республікою.

1919 — створення Загальнонародної бібліотеки України (тепер На­ціональна бібліотека України ім. В. Вернадського).

1919 — заснування літературно-художнього часопису «Мистецтво».

1919 — започатковано об'єднання українських поетів-символістів «Музагет».

1919 — створення республіканського симфонічного оркестру
ім. М. В. Лисенка.

1920 — постанова РНК УРСР про обов'язкове вивчення української
мови в школах з неукраїнською мовою навчання.

1920 — створення в Харкові першого українського наукового меди­чного інституту.

1920 — створення Л. Курбасом Київського драматичного театру.

1920 — заснування Драматичного театру ім. І. Франка.

1920— створено українську капелу «Думка», керівник К. Стеценко.

1921— постанова РНК про боротьбу з неписьменністю.

1922— засновано Державний український архів.

1922 — створення Українського сільськогосподарського інституту.

1922 — створення видавництва ВУАН — Всеукраїнської академії наук.

1922 — створення спілки селянських письменників «Плуг».

1922 — створення Л. Курбасом театру «Березіль», у якому працю­вали актори А. Бучма, М. Крушельницький, Н. Ужвій та ін.

1922 — створення першого в Україні товариства художників ім. Костанді.

1923 — створення спілки пролетарських письменників «Гарт».
1923 — створення одного з перших українських художніх фільмів

«Остап Бандура».

1923 – 1933 – радянська українізація.

1925 — відкриття у Харкові Українського театру опери та балету.

1925 — заснування «Вільної академії пролетарської літератури»
(Вапліте).

1925 – заснування Одеської Держдрами.

1925 – 1928 – літературна дискусія.

1926—1932 — зростання мережі педагогічних інститутів з 12 до 46.

1926 — створення в Одесі першого в Україні науково-дослідного ін­ституту фізики.

1926 — відкриття в Києві Російського драматичного театру ім. Л. Українки.

1926 — відкриття в Полтаві пам'ятника М. Гоголю (скульптор Л. Позен).

1926 – 1929 – робота О.Довженка на Одеській кінофабриці ВУФКУ.

1929—1932 — будівництво Київського залізничного вокзалу (архі­тектори О. Вербицький, П. Альошин, стиль модерн).

1928 — заснування «Товариства сучасних архітекторів України».

1929 — створення «Українського мистецького об'єднання».

1930 — заснування об'єднання радянських письменників України,
до якого увійшли представники спілок «Молодняк», «Плуг», «Західна Україна», «Пролітфронт».

1930 – 1931 – процес СВУ.

1932 — у Харкові вперше в СРСР здійснено штучно ядерну реакцію.

1932 — створення Союзу радянських композиторів України.

1933 — відновлення університетської освіти в Україні (Київ, Одеса,
Харків, Дніпропетровськ).

1933— президія ВУАН виключила з академії академіків М. Возняка, Ф. Колессу, К. Студинського та ін. як «ворогів народу».

1933 — репресії проти Л. Курбаса та театру «Березіль».

1933 – самогубство Скрипника та Хвильового.

1934 — створення Спілки письменників України, посилення репре­сій проти письменництва.

30-ті—40-ві роки — панування соціалістичного реалізму.

1935 — відкриття в Києві Ботанічного саду Академії наук України
ім. О. В. Фоміна.

1935 — відкриття в Харкові пам'ятника Т. Шевченку (скульптор М. Манізер).

1936—1939 — споруджено будинок Верховної Ради УРСР у Києві (архітектор В. Заболотний, російський класицизм).

1937 — створення чотирьох секцій Академії наук, що об'єднували
12 відділів фізико-технічних та математичних наук, біологічних і хіміко-технологічних наук.

1938 — постановою ЦК КП(б)У «Про реорганізацію шкіл на Украї­ні» посилено процес русифікації народної освіти.

1938 — створення Спілки художників України.

1939 — створення Спілки композиторів України.

1939 — відкриття пам'ятника Т. Шевченку в Києві.

1939 — відкриття меморіального музею та пам'ятника Т. Шевченку в Каневі (скульптор М. Манізер).

1939 — створення скульптурних портретів І. Франка та Т. Шевченка
(скульптор Г. Пивоваров).

1940 — кількість вищих навчальних закладів зросла до 173, середніх— до 693.

1940 — відкриття у Львові Театру опери та балету. 1951—1957 — забудова Хрещатика в Києві (архітектори О. Власов, А. Добровольський, український модерн).

1947 – 1951 – псевдонаукові сталінські дискусії.

1946 – 1948 – ідеологічні кампанії "ждановщина".

1956 – початок хрущовської відлиги.

1952—1958 — побудовано павільйони Виставки передового досвіду

в народному господарстві УРСР.

1964 – пожежа в державній бібліотеці АН в Києві.

1965 – перша хвиля арештів дисидентів.

1970 – загибель художниці Алли Горської.

1973 – в Києві створена перша в історії людства «Енциклопедія кібернетики» (видана українською мовою),

1973 – в Харківському відділенні АН України зразу ж за американськими вченими Чиказького центру (піонерами в цій галузі) розщеплено атом.

1976 – була створена Українська Гельсінська група.

1979 – загибель композитора Володимира Івасюка.

1989 – ухвалення Закону про державний статус української мови.

1991 – Акт проголошення незалежності України — документ, прийнятий позачерговою сесією Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991року, яким проголошено незалежність України та створення самостійної держави — України. Тим самим було покладено край юридичному існуванню УРСР.

1994 – в України провадиться міжнародний фестиваль імені уславленого французького танцюриста українського походження Сержа Лифаря (художній керівник паризької Гранд Опера).

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.