СТИСЛА ХРОНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ

Енеоліт — 4—3 тис. до н. е.

V ст. до н. е. — подорож Геродота в Скіфію й опис скіфських переказів.
331 рік до н. е. — облога Ольвії військами Олександра Македонського.

IV ст. до н. е. — створення золотої скіфської пекторалі (1150 г золота 958 проби, 30,6 см у діаметрі) — нагрудна прикраса. Знахідку століт­тя виявив археолог Борис Мозолевський у кургані Товста Могила на Дніпропетровщині 21 червня 1971 р.

Кінець IV ст. н. е. — початок V ст. н. е. — існування держави антів.

V ст. н. е. — об'єднання племен гунів під владою Атілли.
860-ті роки — прийняття християнства частиною русів.
911 — договір князя Олега з Візантією.

945 — договір князя Ігоря з Візантією.

957 — відвідання княгинею Ольгою Константинополя.

961—962 — місія єпископа Адальберта до Києва.

979 — Польське посольство в Києві.

980—1015 — князювання Володимира Святославича в Києві.

988—989 — запровадження християнства на Русі.

990-ті роки — будівництво Десятинної церкви в Києві.

1017—1037 — будівництво Софійського собору в Києві. Створення фресок та мозаїк собору.

1019—1054 — князювання Ярослава Мудрого в Києві.

1036 — будівництво Спаського собору в Чернігові, у якому

збереглися фрагменти фресок.

1037—1050 — написання митрополитом Іларіоном Київським «Сло­ва про закон і благодать» — пам'ятки культури і філософської думки України.

1037 — зведення Золотих воріт у Києві.

Бл. 1039 — створення першого Київського літопису.

1049 — сватання французького короля до княжни Анни Ярославни.

1054 — поділ земель на уділи.

1056—1057 — створення Остромирового євангелія.

1060-ті роки — будівництво Дмитріївського (згодом Михайлівського) Золотоверхого собору в Києві. Зруйнований 1934 р., відбудований 2001 р.

1070—1088 — зведено Михайлівський собор у Видубичах.

1073—1078 — зведено Успенський собор у Києво-Печерській лаврі. Підірваний у 1941 р.

1073—1090 — функціонування іконописної майстерні в Печорській лаврі.

Кінець XI — початок XII ст. — будівництво церкви Спаса на Берес­тові. Діяльність іконописця Києво-Печерської лаври Алімпія.

XI—XII ст. — створення зводу норм давньоруських законів «Руська правда» — пам'ятки української культури і права.

1073 — написання «Ізборника Святослава».

1086 — заснування в Києві першої школи для дівчат.

1096—1097 — Володимир Мономах пише грамотицю (лист) до Олега Святославича.

Бл. 1110 — написання літописцем Нестором «Повісті минулих літ».

1117 — Володимиром Мономахом складено «Повчання дітям» — пам'ятка української християнської культури і моралі. Твори Володи­мира Мономаха — видатні пам'ятки письменства Київської Русі. Збере­глись у складі «Повісті минулих літ» за Лаврентіївським списком.

XI — початок XII ст. — укладення житій перших східнослов'янсь­ких святих — Бориса і Гліба, Антонія та Феодосія Печерських.

XII ст. — створення Київського літопису.

Кінець XII — початок XIII ст. — зведено П'ятницьку церкву в Чер­нігові (архітектор П. Милоніг) та церкву Василя в Овручі.

1146 — будівництво Кирилівської церкви, у якій збереглося 800 м фрескового розпису.

1155 — вивезення Андрієм Боголюбським ікони Вишгородської Бо­городиці Ніжності (Єлеуси) до Суздаля. Зберігається в Третьяковській галереї.

1169 — зруйнування Києва Володимиро-Суздальським князем Анд­рієм Боголюбським.

XII ст. — діяльність митрополита Климента Смолятича (автор «По­слання пресвітеру Фомі») та Кирила Туровського.

Бл. 1185 — написання «Слова о полку Ігоревім».

1187 — перша літописна згадка назви «Україна».

1240 — 70-денна оборона Києва від орд Батия.

1250 — заснування міста Львова.

1288 — написання ікони Печорської (Свенської) Богоматері.

1292 — закінчено Галицько-Волинський літопис.

1483 — видання в Римі латинською мовою першої друкованої української книги «Прогностична оцінка поточного 1483 року» Юрія Дрогобича-Котермака, ректора Болонського університету, який наро­дився і помер у Дрогобичі.

1490-ті роки — перші документальні згадки про українських козаків.

1491 — видання в Кракові кирилицею книг «Октоїх», «Часослов».

1529 — створено перший Литовський статут.

1550-ті роки — князь Дмитро Вишневецький засновує Запорозьку Січ.

XIII—XVI ст. — будівництво замків у Луцьку, Кременці, Хусті, Хотині.

XIV—XV ст. — будівництво Мукачівського замку.

1438—1452 — будівництво Білгород-Дністровської фортеці (архіте­ктор Федорок).

XV—XVI ст. — побудовано замки в Острозі і Кам'янці-Подільському.

1556—1561 — створення на пергаменті пам'ятки культури — руко­писного Пересопницького євангелія в срібному окладі з мініатюрами.

1573—1578 — будівництво вежі Корнякта та Чорної Кам'яниці у Львові — період Ренесансу.

1574 — вихід у світ «Апостола» Івана Федорова у Львові.

1580— заснування академії і друкарні в Острозі.

1581 — видання Острозької біблії.

1586 — Львівське братство затверджує статут.

1590-ті роки — перші козацькі повстання Криштофа Косинського та Северина Наливайка.

1596 — Брестська унія.

1615 — заснування Київського братства, школи і друкарні в Лаврі.

1618 — видання «Граматики» Мелетія Смотрицького.

1622 — помер гетьман Петро Сагайдачний. Піклувався про розвиток української культури. З усім запорозьким військом вступив до Київсь­кого братства. Йому присвячено ряд поетичних та художніх творів. Ві­домий його портрет на коні (у ренесансному стилі).

1627 — видання «Лексикону славеноросського» Памви Беринди у Києві.

1648 — початок визвольної боротьби під проводом Б. Хмельницького.

1649 — Зборівська битва, визвольна боротьба українського народу,
Зборівська угода.

1687—1709 — гетьманування Івана Мазепи.

1702 — створено козацький літопис Самовидця.

1710 — гетьманування Пилипа Орлика. Створення першої у світі демократичної конституції.

1720 — указ Петра І, спрямований проти української мови.

1738 — заснування співацької школи в Глухові та колегіуму в Пере­яславі.

1744—1764 — будівництво собору св. Юра у Львові (архітектор Меретин, стиль рококо).

1746—1753 — будівництво Андріївської церкви в Києві (архітектор В. Растреллі, рококо). Іконопис Г. і Д. Левицьких і О. Антропова.

1748—1749 — будівництво фонтана Самсона на Подолі в Києві (арх. І. Григорович-Барський).

1753 — будівництво оборонної церкви в Суботові, усипальниця сім'ї Хмельницьких (рококо).

1754 — Степан Ковнір — український зодчий, колишній кріпак Ки­єво-Печерської лаври побудував 46-метрову дзвіницю на Дальніх пече­рах у лаврі (поєднання готики та українського бароко).

1771—1791 — будівництво Успенського собору в Почаєві за проек­том Г. Гофмана (рококо).

1771—1788 — діяльність Д. Левицького — керівника класу портре­та Петербурзької академії мистецтв. Створив портрети П. Демидова, Д-Дідро.

1773 — філософський твір Г. С. Сковороди «Розмова п'яти подоро­жніх про справжнє щастя в житті».

1775 — Катерина II руйнує Запорозьку Січ.

1798 — вийшла друком «Енеїда» І. П. Котляревського.

1799 —1803 — будівництво палацу К. Розумовського в Батурині (арх. Ч. Камерон).

1805 — відкриття Харківського університету.

1810 — зведення ротонди на Аскольдовій могилі (арх. А. Меленський).

1819 — перша вистава «Наталки Полтавки» в Києві.

1819 — побудовано перші цукрові заводи в Україні.
1834 — відкриття Київського університету.

1837—1842 — споруджено будинок Київського національного уні­верситету — приклад класицизму (арх. В. Беретті).

1844—1847 — створення офортів «Живописна Україна», акварелі «Богданова церква в Суботові» Т. Шевченком.

1822—1825 — знайдено рукопис «Історії Русів» (перше видання 1846 р.).

1840 — перше видання «Кобзаря» Т. Г. Шевченка.

1846—1847 — створення Кирило-Мефодіївського братства в Києві.

1853 — споруджено пам'ятник св. Володимиру в Києві. Проект В. Демут-Малиновського, бронзова статуя П. Клодта, п'єдестал у ви­гляді каплиці — архітектора Тона.

1862—1882 — будівництво Володимирського собору в Києві (російсько-візантийський стиль) за проектом І. Штрома, О. Беретті, А. Прахова.

1863 — циркуляр міністра П. Валуєва про заборону українського друкованого слова.

1868 — інженер А. Власенко сконструював перший у світі зерно­збиральний комбайн (жниварку-молотарку).

1871 —заснування колегії Павла Ґалаґана в Києві.

1875— створено картини «Чумацький шлях», «Степ» А. Куїнджі.

1875— Емський указ царя про повну заборону української мови в
театрі і друці.

1880—1891 — І. Рєпін написав картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

1891 — утворення «Братства тарасівців» — нелегальної організації в Україні.

1894 — М. С. Грушевський очолив кафедру історії у Львівському університеті.

1896 — відкриття Вікентієм Хвойкою перших пам'яток трипільської культури. Трипільці — могутня землеробська цивілізація, її пам'ятки виявлені на території 200 тис. км². Датується IV—III (V—IV) тис. до н. е. Трипільці розписували посуд червоною, чорною, білою фарбами, вох­рою, або у дві-три фарби. Поселення налічували тисячі жител, у яких мешкало 10—14 тис. осіб. Будинки часто двоповерхові.

1898 — вихід у світ першого тому «Історії України-Руси» М. Грушевського.

1899 — заснування в Києві Музею старовини і мистецтв. Участь
учених з України в археологічному з'їзді.

1900—1902 — заснування в Києві видавництва «Вік».

1902—1905 — збудовано будинок Державного банку в Києві (ран­ній ренесанс, архітектори О. Кобелєв і О. Вербицький).

1903 — відкриття пам'ятника І. Котляревському в Полтаві.

1904 — заснування в Києві при музичній школі М. Лисенка драма­
тичної школи під керівництвом старшої дочки М. Старицького — Марії Старицької.

1906 — заснування професором В. М. Довнар-Запольським Вищих жіночих комерційних курсів, які стали базою створення комерційного інституту. Нині Київський національний економічний університет.

1907—1909 — вихід у світ «Словаря української мови» Б. Грінченка.

1909 — перший український освітньо-економічний конгрес «Про­світи» у Львові.

1913 — збудовано будинок Педагогічного музею (нині Будинок учи­теля). Архітектор Ф. Альошин, стиль ампір. У 1917—1918 роках тут містилася Центральна Рада.

1914 — відзначення 100-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка.
1914—1916 — видання першої енциклопедії українознавства «Украинский народ в прошлом й настоящем» у Петербурзі (вийшло 2 томи).

1917 (березень) — відкриття української гімназії ім. Шевченка в Києві.

1917 — в Україні відкрито 57 середніх шкіл, 217 — неповних сере­дніх, а в 1918 — ще 23.

1917 — видано в Україні 300 тис. підручників для шкіл, 1918 — 2 млн.

1918 (22 січня)—проголошено незалежну самостійну Українську
Народну Республіку.

1917 – відкриття Української Академії Мистецтв у Києві.

1918 – відкриття Української Академії наук.

1918 — створено Національний художній музей.

1918 — створено Український історичний музей.

1918 — організовано Українську державну капелу під керівництвом Олександра Кошиця та симфонічний оркестр. Відкрито Державний на­родний театр, Молодий театр.

1918 (листопад) — відкрито Українську академію мистецтв. Серед її професорів були такі визначні художники: Юрій Нарбут, Федір Кричевський, Михайло Бойчук, Олександр Мурашко.

1918 — заснування в Катеринославі (Дніпропетровську) університету.

1918 — створення у Києві музично-драматичного інституту імен М. В. Лисенка.

1919 — створено Академію наук України, яку очолив президент В. Вернадський, відділ історії — Д. Багалій, орієнталістики — А. Крим­ський, літератури — М. Петров, мови — С. Смаль-Стоцький, мінерало­гії— В. Вернадський, економіки — М. Туган-Барановський.

1919 (22 січня) — Трудовий конгрес проголосив Акт соборності, тобто об'єднання Української Народної Республіки з Західноукраїнсь­кою Народною Республікою.

1919 — створення Загальнонародної бібліотеки України (тепер На­ціональна бібліотека України ім. В. Вернадського).

1919 — заснування літературно-художнього часопису «Мистецтво».

1919 — започатковано об'єднання українських поетів-символістів «Музагет».

1919 — створення республіканського симфонічного оркестру
ім. М. В. Лисенка.

1920 — постанова РНК УРСР про обов'язкове вивчення української
мови в школах з неукраїнською мовою навчання.

1920 — створення в Харкові першого українського наукового меди­чного інституту.

1920 — створення Л. Курбасом Київського драматичного театру.

1920 — заснування Драматичного театру ім. І. Франка.

1920— створено українську капелу «Думка», керівник К. Стеценко.

1921— постанова РНК про боротьбу з неписьменністю.

1922— засновано Державний український архів.

1922 — створення Українського сільськогосподарського інституту.

1922 — створення видавництва ВУАН — Всеукраїнської академії наук.

1922 — створення спілки селянських письменників «Плуг».

1922 — створення Л. Курбасом театру «Березіль», у якому працю­вали актори А. Бучма, М. Крушельницький, Н. Ужвій та ін.

1922 — створення першого в Україні товариства художників ім. Костанді.

1923 — створення спілки пролетарських письменників «Гарт».
1923 — створення одного з перших українських художніх фільмів

«Остап Бандура».

1923 – 1933 – радянська українізація.

1925 — відкриття у Харкові Українського театру опери та балету.

1925 — заснування «Вільної академії пролетарської літератури»
(Вапліте).

1925 – заснування Одеської Держдрами.

1925 – 1928 – літературна дискусія.

1926—1932 — зростання мережі педагогічних інститутів з 12 до 46.

1926 — створення в Одесі першого в Україні науково-дослідного ін­ституту фізики.

1926 — відкриття в Києві Російського драматичного театру ім. Л. Українки.

1926 — відкриття в Полтаві пам'ятника М. Гоголю (скульптор Л. Позен).

1926 – 1929 – робота О.Довженка на Одеській кінофабриці ВУФКУ.

1929—1932 — будівництво Київського залізничного вокзалу (архі­тектори О. Вербицький, П. Альошин, стиль модерн).

1928 — заснування «Товариства сучасних архітекторів України».

1929 — створення «Українського мистецького об'єднання».

1930 — заснування об'єднання радянських письменників України,
до якого увійшли представники спілок «Молодняк», «Плуг», «Західна Україна», «Пролітфронт».

1930 – 1931 – процес СВУ.

1932 — у Харкові вперше в СРСР здійснено штучно ядерну реакцію.

1932 — створення Союзу радянських композиторів України.

1933 — відновлення університетської освіти в Україні (Київ, Одеса,
Харків, Дніпропетровськ).

1933— президія ВУАН виключила з академії академіків М. Возняка, Ф. Колессу, К. Студинського та ін. як «ворогів народу».

1933 — репресії проти Л. Курбаса та театру «Березіль».

1933 – самогубство Скрипника та Хвильового.

1934 — створення Спілки письменників України, посилення репре­сій проти письменництва.

30-ті—40-ві роки — панування соціалістичного реалізму.

1935 — відкриття в Києві Ботанічного саду Академії наук України
ім. О. В. Фоміна.

1935 — відкриття в Харкові пам'ятника Т. Шевченку (скульптор М. Манізер).

1936—1939 — споруджено будинок Верховної Ради УРСР у Києві (архітектор В. Заболотний, російський класицизм).

1937 — створення чотирьох секцій Академії наук, що об'єднували
12 відділів фізико-технічних та математичних наук, біологічних і хіміко-технологічних наук.

1938 — постановою ЦК КП(б)У «Про реорганізацію шкіл на Украї­ні» посилено процес русифікації народної освіти.

1938 — створення Спілки художників України.

1939 — створення Спілки композиторів України.

1939 — відкриття пам'ятника Т. Шевченку в Києві.

1939 — відкриття меморіального музею та пам'ятника Т. Шевченку в Каневі (скульптор М. Манізер).

1939 — створення скульптурних портретів І. Франка та Т. Шевченка
(скульптор Г. Пивоваров).

1940 — кількість вищих навчальних закладів зросла до 173, середніх— до 693.

1940 — відкриття у Львові Театру опери та балету. 1951—1957 — забудова Хрещатика в Києві (архітектори О. Власов, А. Добровольський, український модерн).

1947 – 1951 – псевдонаукові сталінські дискусії.

1946 – 1948 – ідеологічні кампанії "ждановщина".

1956 – початок хрущовської відлиги.

1952—1958 — побудовано павільйони Виставки передового досвіду

в народному господарстві УРСР.

1964 – пожежа в державній бібліотеці АН в Києві.

1965 – перша хвиля арештів дисидентів.

1970 – загибель художниці Алли Горської.

1973 – в Києві створена перша в історії людства «Енциклопедія кібернетики» (видана українською мовою),

1973 – в Харківському відділенні АН України зразу ж за американськими вченими Чиказького центру (піонерами в цій галузі) розщеплено атом.

1976 – була створена Українська Гельсінська група.

1979 – загибель композитора Володимира Івасюка.

1989 – ухвалення Закону про державний статус української мови.

1991 – Акт проголошення незалежності України — документ, прийнятий позачерговою сесією Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991року, яким проголошено незалежність України та створення самостійної держави — України. Тим самим було покладено край юридичному існуванню УРСР.

1994 – в України провадиться міжнародний фестиваль імені уславленого французького танцюриста українського походження Сержа Лифаря (художній керівник паризької Гранд Опера).

Поиск по сайту: