Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ХІХ СТ.: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ТА КУЛЬТУРНІ ПРОЦЕСИ У СХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ТА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ



(2 год.)

Після вивчення теми курсанти повинні знати:

а) дати:

· скасування кріпосного права та проведення ліберальних реформ (роки);

· Кримська війна (роки);

· заснування товариства «Просвіта» у Львові (рік), товариство імені Тараса Шевченка та його реорганізації в НТШ;

· утворення Народної ради (рік);

· вихід у світ першого номера журналу «Основа» (рік);

· утворення Київської (старої) громади (рік);

· підписання Валуєвського циркуляра та Ємського указу (рік);

· утворення «Братства тарасівців», першої політичної партії;

· існування Кирило-Мефодіївського братства (роки);

· життя Т. Шевченка (роки);

· скасування кріпосного права та проведення ліберальних реформ (роки);

· вихід у світ першого номера журналу «Основа»;

· підписання Валуєвського циркуляра, Ємського указу;

· утворення київської громади «Братство тарасівців».

б) назви:

· міст-центрів громадівського, народовського, москвофілського, радикального рухів;

· першого українського науково-літературного журналу, що виходив на платку 60х

XIX ст.;

· неофіційних друкованих органів громадівців, москвофілів і народовців рухів у 1870-х – 1880-х рр.;

· найчисельніших і найвпливовіших декабристських організацій;

· програми «Південного товариства» і Кирило-Мефодіївського братства та їх основні положення;

· міст-центрів громадівського руху;

· неофіційних друкованих органів громадівців 70х-80х рр.

· в) імена прізвища лідерів громадівського, народовського і радикального рухів«Південного товариства», товариства «об’єднаних слов’ян, Кирило-Мефодіївського братства;

г) основний зміст громадської і наукової діяльності В. Антоновича, Н. Драгоманова, І. Франка.

д) визначити поняття і терміни:

· суспільно-політичний рух, політична течія, громадська організація;

· Валуєвський циркуляр, Ємський указ;

· українофіли, хлопомани, українські громади;

· молоді громади, народовці, москвофіли, радикали;

· ринкові відносини, криза поміщицького господарства, реформа, промисловий переворот, адміністративно-територіальний устрій;

· декабристський рух;

· національна ідея, національно-визвольний рух, культурно-освітній рух, національне відродження;

· суспільно-політичний рух, політична течія, Валуєвський циркуляр, Ємський указ, хлопоманство, громадівський рух.

Після вивчення теми студенти повинні вміти:

а) розповідати про:

· основний зміст реформи Олександра II та її результати для під російської України, соціально-економічний розвиток у II половині XIX ст.;

· діяльність громадівців у II половині XIX ст.;

· діяльність москвофілів, народовців та радикалів у II половині XIX ст.

· економічний розвиток та соціальні відносини в Наддніпрянщині;

· життя та громадсько-політичну діяльність Т. Шевченка;

· основний зміст реформи Олександра II та її результати для під російської України, соціально-економічний розвиток у II половині XIX ст.;

· діяльність громадівців у II половині XIX ст.

б) встановити наслідки:

· скасування кріпосного права та проведення інших реформ на східноукраїнських землях;

· промислового перевороту для Українських земель;

· скасування кріпосного права та проведення інших реформ на східноукраїнських землях;

· промислового перевороту для українських земель.

в) обґрунтувати твердження, що російський уряд провадив політику асиміляції українців;

г) охарактеризувати політичні погляди та діяльність громадівців;

д) доводити, що поміщицьке господарство, менш продуктивне, ніж господарство, в якому використовується праця найманих робітників (або довести протилежну думку).

е) обґрунтувати твердження про колоніальний характер політики Росії щодо

українських земель.

є) охарактеризувати програмні засади та діяльність «Південного товариства», Кирило-Мефодіївського товариства, політичні погляди та діяльність громадівців.

ж) обґрунтувати твердження, що російський уряд проводив політику асиміляції українців.

з) визначити особливості українського національного руху.

Питання для обговорення:

1. Українські землі у складі двох імперій.

2. Особливості розвитку економіки України в ХІХ ст.

3. Національно-культурне відродження. Кирило-Мефодіївське братство.

4. Суспільно-політичний рух у Галичині. Москвофіли і народовці.

5. Громадівський рух. Народництво.

 

Розкриття теми необхідно розпочати із з’ясування соціально-економічного та політичного становища українських земель у складі Австрійської та Російської імперій, українські землі яких на середину ХІХ ст. була розділена на дев’ять губерній:

· Правобережжя – Київська, Волинська, Подільська – сильний вплив польської шляхти.

· Південь України – Катеринославська, Херсонська, Таврійська.

· Лівобережжя – Чернігівська, Полтавська, Харківська – зберігали традиції козацтва.

В результаті розподілів Речі Посполитої (кінець ХVIII ст.) Правобержна Україна і Волинь увійшли до складу Росії, Галичина і Буковина – до складу Австрії. На цих територіях було створене Королівство Галичини і Лодомерії повністю підпорядковане Австрії.

У другому питанні варто вказати, що унаслідок перебування українських земель під владою різних імперій відбувається дезінтеграція суспільно-господарських та політичних систем українського суспільства.

Кінець ХVIII ст. – початок ХІХ ст. – період кризи феодально-кріпосницької системи. Наслідком стала жорстка необхідність проведення соціально-економічних реформ у Австрії: від реформ Йосипа ІІ (кінець ХVIII ст.) до відміни кріпацтва 1848 р.

В Російській імперії реформи було проведено у 1960-х – 70-х рр. у результаті відбувся перехід від аграрної до аграрно-індустріальної системи соціально-економічного устрою.

Останні два питання взаємопов’язані, оскільки у громадському житті поділеного українського суспільства спостерігаються спільні тенденції. Наслідком складних соціальних процесів в українському суспільстві став різночасовий сплеск національно-культурного пробудження українського народу.

Суспільно-політичне життя на українських землях у складі двох імперій відбувалося відповідно до результатів проведених соціально-економічних змін. Виникають різні суспільні течії, спрямовані на відродження національної самосвідомості, інколи й незалежності українських земель, але з різними політичними орієнтаціями:

· Русофіли (москвофіли) – метою ставили порятунок від ополячення в орієнтації на Російську імперію. Існували на західноукраїнських землях. У 1870 р. створили політичну організацію "Російська Рада". Мали друкований орган "Слово".

· Народовці – рух народних мас за розвиток української культури й освіти, використання місцевої народної мови. Культурно-освітня діяльність (мова, театр). Не проводили критики владних та політичних структур та ідей.

· Радикали (громади) – пропагували національну українську ідею на демократичному ґрунті, віру у можливість досягнення національного самовизначення. Діяльність – культурно-освітні заходи.

Характерною рисою громадського життя під тиском доктрини графа Уварова "самодержавство, православ’я, народність" стало виникнення суспільних рухів української інтелігенції як наприклад Кирило-Мефодіївське братство . Братство стало першим суспільно-політичним об’єднанням, першим провісником формування політичних партій на українських землях.

 

Додаткові завдання для самостійної роботи і самоперевірки.




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.