· першого українського науково-літературного журналу, що виходив на платку 60х
XIX ст.;
· неофіційних друкованих органів громадівців, москвофілів і народовців рухів у 1870-х – 1880-х рр.;
· найчисельніших і найвпливовіших декабристських організацій;
· програми «Південного товариства» і Кирило-Мефодіївського братства та їх основні положення;
· міст-центрів громадівського руху;
· неофіційних друкованих органів громадівців 70х-80х рр.
· в) імена прізвища лідерів громадівського, народовського і радикального рухів«Південного товариства», товариства «об’єднаних слов’ян, Кирило-Мефодіївського братства;
г) основний зміст громадської і наукової діяльності В. Антоновича, Н. Драгоманова, І. Франка.
д) визначити поняття і терміни:
· суспільно-політичний рух, політична течія, громадська організація;
· Валуєвський циркуляр, Ємський указ;
· українофіли, хлопомани, українські громади;
· молоді громади, народовці, москвофіли, радикали;
· основний зміст реформи Олександра II та її результати для під російської України, соціально-економічний розвиток у II половині XIX ст.;
· діяльність громадівців у II половині XIX ст.;
· діяльність москвофілів, народовців та радикалів у II половині XIX ст.
· економічний розвиток та соціальні відносини в Наддніпрянщині;
· життя та громадсько-політичну діяльність Т. Шевченка;
· основний зміст реформи Олександра II та її результати для під російської України, соціально-економічний розвиток у II половині XIX ст.;
· діяльність громадівців у II половині XIX ст.
б) встановити наслідки:
· скасування кріпосного права та проведення інших реформ на східноукраїнських землях;
· промислового перевороту для Українських земель;
· скасування кріпосного права та проведення інших реформ на східноукраїнських землях;
· промислового перевороту для українських земель.
в) обґрунтувати твердження, що російський уряд провадив політику асиміляції українців;
г) охарактеризувати політичні погляди та діяльність громадівців;
д) доводити, що поміщицьке господарство, менш продуктивне, ніж господарство, в якому використовується праця найманих робітників (або довести протилежну думку).
е) обґрунтувати твердження про колоніальний характер політики Росії щодо
українських земель.
є) охарактеризувати програмні засади та діяльність «Південного товариства», Кирило-Мефодіївського товариства, політичні погляди та діяльність громадівців.
ж) обґрунтувати твердження, що російський уряд проводив політику асиміляції українців.
з) визначити особливості українського національного руху.
Питання для обговорення:
1. Українські землі у складі двох імперій.
2. Особливості розвитку економіки України в ХІХ ст.
4. Суспільно-політичний рух у Галичині. Москвофіли і народовці.
5. Громадівський рух. Народництво.
Розкриття теми необхідно розпочати із з’ясування соціально-економічного та політичного становища українських земель у складі Австрійської та Російської імперій, українські землі яких на середину ХІХ ст. була розділена на дев’ять губерній:
· Правобережжя – Київська, Волинська, Подільська – сильний вплив польської шляхти.
· Південь України – Катеринославська, Херсонська, Таврійська.
· Лівобережжя – Чернігівська, Полтавська, Харківська – зберігали традиції козацтва.
В результаті розподілів Речі Посполитої (кінець ХVIII ст.) Правобержна Україна і Волинь увійшли до складу Росії, Галичина і Буковина – до складу Австрії. На цих територіях було створене Королівство Галичини і Лодомерії повністю підпорядковане Австрії.
У другому питанні варто вказати, що унаслідок перебування українських земель під владою різних імперій відбувається дезінтеграція суспільно-господарських та політичних систем українського суспільства.
Кінець ХVIII ст. – початок ХІХ ст. – період кризи феодально-кріпосницької системи. Наслідком стала жорстка необхідність проведення соціально-економічних реформ у Австрії: від реформ Йосипа ІІ (кінець ХVIII ст.) до відміни кріпацтва 1848 р.
В Російській імперії реформи було проведено у 1960-х – 70-х рр. у результаті відбувся перехід від аграрної до аграрно-індустріальної системи соціально-економічного устрою.
Останні два питання взаємопов’язані, оскільки у громадському житті поділеного українського суспільства спостерігаються спільні тенденції. Наслідком складних соціальних процесів в українському суспільстві став різночасовий сплеск національно-культурного пробудження українського народу.
Суспільно-політичне життя на українських землях у складі двох імперій відбувалося відповідно до результатів проведених соціально-економічних змін. Виникають різні суспільні течії, спрямовані на відродження національної самосвідомості, інколи й незалежності українських земель, але з різними політичними орієнтаціями:
· Русофіли (москвофіли) – метою ставили порятунок від ополячення в орієнтації на Російську імперію. Існували на західноукраїнських землях. У 1870 р. створили політичну організацію "Російська Рада". Мали друкований орган "Слово".
· Народовці – рух народних мас за розвиток української культури й освіти, використання місцевої народної мови. Культурно-освітня діяльність (мова, театр). Не проводили критики владних та політичних структур та ідей.
· Радикали (громади) – пропагували національну українську ідею на демократичному ґрунті, віру у можливість досягнення національного самовизначення. Діяльність – культурно-освітні заходи.
Характерною рисою громадського життя під тиском доктрини графа Уварова "самодержавство, православ’я, народність" стало виникнення суспільних рухів української інтелігенції як наприклад Кирило-Мефодіївське братство . Братство стало першим суспільно-політичним об’єднанням, першим провісником формування політичних партій на українських землях.
Додаткові завдання для самостійної роботи і самоперевірки.