Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

КОЗАЦЬКА ДОБА В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ



(XVI–XVIII ст.)

(2 год.).

У результаті вивчення й засвоєння теми курсант (студент) повинен:

аналізувати причини, що привели до утворення українського козацтва; становище Гетьманщини після смерті Б. Хмельницького; політичне життя в Україні в другій половині XVII століття.

характеризувати основні етапи розвитку козацької держави; основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики України у 1657–1663 рр.; зародження буржуазних відносин в Україні в XVII ст. і зовнішньополітичні зв’язки України у ІІ половині XVII ст. на початок XVIIІ ст.;

називати причини поразки козацьких повстань.

визначати причини і хронологію подій Визвольної війни середини XVII ст.; події відновлення української державності;

показувати на карті територію воєнних дій;

узагальнювати основні факти, що привели до підписання Переяславської угоди і перехід України під аристократ Москви; основні причини, що привели до поділу України на Лівобережну і Правобережну;

сформувати власну оцінку подій означеного періоду;

складати політичні портрети видатних українських діячів XVI–XVIII ст.;

розповідати про Історичне значення Визвольної війни українського народу;

вказувати причини, що привели до занепаду феодальної системи господарювання;

порівнювати становище українських земель під владою Російської імперії і Речі Посполитої у кінці XVII–XVIIІ ст.

Теоретичні питання:

1. Походження українського козацтва. Запорозька Січ як військово-адміністративна одиниця.

2. Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького.

3. Становище українських земель у XVII ст. Руїна.

4. Ліквідація автономного устрою лівобережних українських земель у XVIII ст.

 

Ключові дати до теми:

1554–1556 рр. – спорудження Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця оборонного замка-фортеці. Заснування Запорозької Січі.

1566 р. – другий Литовський статут.

1569 р. – Люблінська унія між Литвою та Польщею. Утворення федеративної польсько-литовської держави – Речі Посполитої. Перехід під владу Польщі Київського, Волинського i Брацлавського воєводств, а також Підляшшя.

1572 р. – універсал польського короля Сигізмунда II Августа про утворення найманого козацького формування – початок реєстрового козацького війська.

1572 р. – видання у Львові друкарнею Івана Федорова першої друкованої в українських землях книги «Апостол».

1588 р. – Третій Литовський статут.

1591–1593 рр. – козацько-селянське повстання пiд проводом К. Косинського.

1594–1596 рр. – козацько-селянське повстання пiд проводом С. Наливайка.

1596 р. – Берестейська унія.

1616 р. – похід запорозьких козаків на чолі з П. Сагайдачним на Кафу, визволення невільників.

1621 р. – битва польсько-козацького війська з турецьким під Хотином.

1625–1638 рр. – хвиля козацько-селянських повстань пiд проводом М. Жмайла, Т. Трясила, I. Сулими, П. Бута, Д. Гунi, Я. Остряницi.

1648–1676 рр. – українська національна революція.

1648 р. – перемоги козацьких військ на чолі з Б. Хмельницьким над поляками під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями.

1649 р. – розгром польського війська в битві під Зборовом. Зборiвська мирна угода.

1651 р. – поразка козацького війська в битві під Берестечком. Білоцерківський договір.

1652 р. – розгром польського вiйська в битвi пiд Батогом.

1653 р. – перемога українського вiйська на чолi з I. Богуном над польсько-шляхетською армiєю пiд Монастирищем. Рiшення Земського собору про прийняття Вiйська Запорозького пiд протекторат московського царя.

8 січня1654 р. – Переяславська рада.

Березень, 1654 р. – «Березневi статтi».

1657 р. – смерть Б. Хмельницького.

1657–1659 рр. – гетьманування I. Виговського.

1658 р. – Гадяцький договiр.

1659 р. – розгром московських вiйськ пiд Конотопом збройними формуваннями пiд керiвництвом I. Виговського.

1659–1663 рр. – гетьманування Ю. Хмельницького.

1659 р. – «Переяславськi статтi» Ю. Хмельницького.

1660 р. – Слободищенський трактат.

1661 р. – заснування унiверситету у Львовi.

1663 р. – «Чорна рада» у Нiжинi.

1663–1668 рр. – гетьманування I. Брюховецького на Лiвобережнiй Українi.

1663–1665 рр. – гетьманування П. Тетерi на Правобережнiй Українi.

1665 р. – Московськi статтi. Обмеження територiально-адмiнiстративної автономiї Лiвобережної України.

1665–1676 рр. – гетьманування П. Дорошенка на Правобережнiй Українi.

1667 р. – Андрусiвське перемир’я мiж Росiйською державою та Рiччю Посполитою.

1668–1672 рр. – гетьманування Д. Многогрiшного на Лiвобережнiй Українi.

1669 р. – «Глухiвськi статтi».

1672–1687 рр. – гетьманування I. Самойловича на Лiвобережнiй Українi.

1676–1681 рр. – гетьманування Ю. Хмельницького на Правобережжi.

1677–1681 рр. – Московсько-Турецька вiйна за Правобережну Україну.

1681 р. – Бахчисарайський мирний договiр мiж Росiєю, Туреччиною та Кримським ханством.

1686 р. – «Трактат про Вiчний мир» мiж Росiєю та Польщею.

1687–1708 рр. – гетьманування I. Мазепи.

1708–1722 рр. – гетьманування I. Скоропадського.

Червень, 1709 р. – Полтавська битва.

1710 р. – обрання гетьманом в емiграцiї П. Орлика. Бендерська Конституцiя.

1714 р. – перша згадка в джерелах про гайдамакiв.

1722–1727 рр. – дiяльнiсть першої Малоросiйської колегiї.

1722–1723 рр. – гетьманування П. Полуботка.

1727–1734 рр. – гетьманування Д. Апостола.

1734–1750 рр. – дiяльнiсть Правлiння Гетьманського Уряду.

1750–1764 рр. – гетьманування К. Розумовського.

1768 р. – початок Колiївщини на Правобережнiй Українi.

1772 р. – перший подiл Польщi. Приєднання до Росiї Схiдної Бiлорусiї, а Галичини – до Австрiї.

1775 р. – лiквiдацiя царським самодержавством Запорозької Сiчi.

1783 р. – царський манiфест про приєднання до Росiйської держави Кримського ханства; царський указ про закрiпачення селян на Лiвобережнiй та Слобiдськiй Українi.

1785 р. – «Жалувана грамота дворянству» Катерини IІ, згідно з якою українська старшина зрівнювалась у правах з російським дворянством.

1793 р. – другий подiл Польщi. До Росiї вiдiйшли Київщина, Схiдна Волинь, Подiлля, Брацлавщина.

1795 р. – третiй подiл Польщi. Росiя включила до свого складу Захiдну Волинь, Захiдну Бiлорусiю, Литву i Курляндiю.

Словник історичних термінів і понять до теми:

Братство – релігійно-громадська організація міського населення при православних (згодом і греко-католицьких) парафіях в Україні та Білорусі.

Військо Запорізьке – у XVI столітті офіційна назва козацького війська з центром у Запорозькій Січі, а з середини XVII століття — української козацької держави на чолі з гетьманом.

Гетьманщина – українська козацька держава.

Греко-католицька церква – християнське об’єднання, створене Берестейською унією в 1569 р.

Задунайська Січ – військово-державна організація колишніх запорозьких козаків, яка виникла після зруйнування царськими військами Нової Січі й ліквідації Запорізького козацького війська у червні 1775 року в нижній течії Дунаю.

Запорізька Січ – військово-суспільний і духовний центр українського козацтва.
Козацька Старшина – військовий та адміністративний керівний орган Запорізької Січі, реєстрового козацтва, Гетьманщини, а також Слобідської України.

Зимівник – господарство фермерського типу, ведене на запорозьких землях старшинами і козаками.

Клейноди – дорогоцінні знаки старшинської влади.

Козак – термін тюркського походження, що означає вільну людину, шукача пригод, бурлаку; водночас уживався на означення охоронця кордонів, вправного вояка тощо.

Козацьке бароко – назва архітектурного стилю, що був поширений в українських землях Війська Запорозького у XVII–XVIII ст. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко.

Козацькі літописи – історико-літературні твори 2-ї половини XVII– середини XVIII століття, присвячені козацьким війнам.

Коліївщина – селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні у 1768 році проти кріпосницького, релігійного та національного гніту шляхетської Польщі.

Конституція – основний закон країни, який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих та судових органів влади, виборчу систему, права й обов'язки держави, суспільства та громадян. Інші закони держави, як правило спираються на конституцію.

Малоросійська колегія – колегія Російської імперії, утворена 1722 року замість Малоросійського приказу для контролю за діяльністю українського гетьмана і генеральної старшини.

Малоросія – у ХVІІІ ст. в Російській імперії так почали позначати Лівобережну Україну. Назви Малоросія, малоросійський, малоросіяни вживалися стосовно всієї підросійської України упродовж XIX і поч. XX ст. "Малоросія" виведено від назви "Мала Русь", якою у ХIV ст. візантійці називали Західноукраїнські землі (Галицько-волинське князівство) через створення в межах загальноруської митрополії власної митрополії: Київську митрополію називали Велика Русь ( в грецькій огласовці — Росія), Галицьку – Мала Русь.

Національно-визвольна війна – назва історичного періоду 1648–1657 років та повстання під проводом Богдана Хмельницького, під час яких Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель, на базі яких постала козацька держава «Військо Запорозьке» на чолі з гетьманом, що проіснувала до 1760-их років.

Нова (Підпільненська) Січ – адміністративний і військовий центр запорозького козацтва в 1734–1775 роках. Остання Запорозька Січ, створена з дозволу та під контролем Російського уряду.

Паланка – адміністративно-територіальна та господарська одиниця Війська Запорозького Низового.

Реєстрове козацтво – частина українського козацтва, яка перебувала на державній військовій службі і була записана в окремий список – реєстр.

Руїна – період історії України кінця XVII ст., що відзначився розпадом української державності і загальним занепадом. В наслідок громадянської війни територію України по Дніпру було поділено на дві частини – Лівобережну і Правобережну.

Українська шляхта – вищий суспільно-політичний, привілейований, провідний соціальний стан, аристократія в Давній Русі-Україні, Галицько-Волинський державі, Великому Князівстві Литовському, Речі Посполитій, Козацькій державі та інших державних утвореннях на теренах України.

Завдання для самоперевірки:

1) Пояснити терміни та поняття:

Запорізька Січ, Переяславська угода, Руїна, Кючук-Кайнарджийський мир, Гадяцький договір, Гайдамаччина, Коліївщина.

2). Скласти словник персоналій та дати їм характеристику:

Б. Хмельницький, Ю. Хмельницький, І. Виговський, П. Тетеря, І. Брюховецький, П. Дорошенко, Д. Многогрішний, І. Самойлович, І. Мазепа, П. Орлик, І. Скоропадський, цар Петро І, король Карл ХІІ, П. Полуботок, Д. Апостол, К. Розумовський, Катерина І, Петро ІІ, Єлизавета І, Петро ІІ, Катерина ІІ, П. Калнишевський.

3). Встановіть відповідність:

а) битва на Жовтих Водах 1) 2–6 травня 1648 р.

б) битва під Корсунем 2) 15–16 травня 1648 р.

в) битва під Пилявцями 3) 11–13 вересня 1648 р.

г) облога м. Львова 4) 26 вересня – 16 жовтня 1648 р.

д) битва під Зборовом 5) 23 грудня 1648 р.

е) входження військ 6) 5–6 серпня 1649 р.

Б. Хмельницького до Києва

4). Скласти таблицю «Козацтво до середини ХVI ст.».

5). Виявити спільні й відмінні риси устрою Запорозької Січі та держави Війська Запорізького..

6). Визначити причини існування в історії України періоду, який образно називають "Руїною".

7). Прочитайте факти біографії історичного діяча і напишіть його прізвище. Родом із Галичини, з міста Самбора, навчався у найкращій тоді в Україні православній школі в м. Острозі. На початку XVII ст. перебував на Запорозькій Січі, де його обрали гетьманом. Прославився походами на турків і татар. В 1615 р. взяв турецьку фортецю Варну, в 1616 р. – Кафу, брав участь у битві під Хотином 1621 p., де отримав смертельне поранення.

8). Розкрити передумови та причини національно-визвольної війни.

9). Співвіднесіть поняття з їхніми визначеннями.

Поняття:

А) фільварок;

Б) козак;

В) чайка;

Г) клейноди.

Визначення:

1) вільна людина, особливий тип воїна-захисника;

2) багатогалузеве господарство, що базувалось на праці кріпаків;

3) козацька символіка;

4) човен запорізьких козаків

10). Скласти портрет політичного діяча Богдана Хмельницького.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Історія України мовою документів: Навчальний посібник / За загал. ред. проф. Є. Безпалова. – Донецьк : ТОВ “Юго-Восток ЛТД”, 2006.

2. Бойко О. Д. Історія України / О. Д. Бойко. – К. : Академія, 2002.

3. Історія України: Навчально-методичний посібник для семінарських занять /За ред. В.М. Литвина. – К.: Знання, 2006.

4. Савченко Н. М. Історія України: модульний курс. Навчальний посібник / Н. М. Савченко, М. К. Подольський. – К. : “Фірма ІНКОС”, “Центр навчальної літератури”, 2006.

5. Світлична В.В. Історія України. Навч.посібник, 4-е вид. / В. В.Світлична. – К., 2006.

6. Смолій В. А. Українська національна революція XVII ст. (1648–1676 рр.) / Україна крізь віки / В. А. Смолій, В. С. Степанков. – Т. 7. – К. : Альтернативи., 1999.

7. Яворницький Д. Історія запорозьких козаків / Д. Яворницький. – Т. 1–3. – К., 1991.

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.