Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Робота з першоджерелами. Статут Кирило-Мефодіївського товариства



Статут Кирило-Мефодіївського товариства

Головні ідеї:

Визначаємо, що духовне і політичне об'єднання слов'ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути.

Визначаємо, що при об'єднанні кожне слов'янське плем'я повинно мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо: південно-русів (українців), північно-русів (росіян), білорусів, поляків, чехів зі словенцями, лу­жичан, ілліросербів з хуруганами (хорватами) і болгар.

Визначаємо, що кожне плем'я повинно мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віроспо­віданням і станом.

Визначаємо, що правління, законодавство, право власності і освіта у всіх слов'ян повинні ґрунтуватися на святій релігії господа нашого Ісуса Христа.

Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні служити умовою участі в правлінні.

Визначаємо, що має існувати спільний Слов'янський собор з представників всіх племен.

Головні правила товариства:

Товариство утворюється з метою поширення вище викладених ідей переважно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. Товариство визначає своїми покровителями святих Кирила і Мефодія і приймає своїм знаком перстень або ікону з іменами чи зображенням цих святих.

Кожний член товариства при вступі приймає присягу використовувати талант, працю, статки, свої громадські зв'язки для цілей товариства, і якщо б котрийсь з членів зазнав гонінь і навіть страждань за прийняті товариством ідеї, то, відповідно присязі, він не видасть нікого з членів, своїх побратимів.

У випадку, коли член потрапляє до рук ворогів і залишає в нужді сімейство, товариство допомагає йому.

Кожний член товариства може прийняти нового члена товариства, не повідомляючи йому імена інших членів.

Товариство буде прагнути зарані про викорінення рабства і всякого примушення бідних класів, а водночас і про повсюдне поширення грамотності.

Як все товариство в цілому, так і кожний член окремо повинні узгоджувати свої дії з євангелійськими правилами любові, покірності і терпіння; правило ж: «Мета виправдовує засоби» товариство визначає безбожним.

Ніхто з членів товариства не повинен оголошувати про існування і склад товариства тим, котрі не вступають або не подають надії на вступ до нього.

Джерело: Кирило-Мефодіївське товариство. — К.: Наукова думка, 1990. - Т. 1. - С. 150 - 152.

 

Запитання і завдання:

1) Визначте головні завдання, які кирило-мефодіївці ставили:

а) для розв'язання соціальних проблем;

б) для розв'язання проблем національних.

2) Про що свідчить те, що у списку «слов'янських племен», які повинні мати самостійність і ввійти в федерацію слов'ян, «північно-руси » (росіяни) стоять на другому місці, а «південно-руси» (українці) на першому?

3) Про що свідчила відмова товариства від принципу «Мета виправдо­вує засоби»?

Робота з картою.

Показати на карті:

1) українські землі у складі Російської та Австрійської імперій;

2) центри громадівського руху 60–80-х років XIX ст.

Теми для складання хронологічних таблиць:

1) Заповнити таблицю розвитку культури України пер. пол. ХІХ ст.:

 

Освіта Наука Література Театр і музика Архітектура

 

2) У таблиці назвати та охарактеризувати (рік утворення, програма, представники та ін.) політичні партії, які представляли національний рух українців Наддніпрянщини на поч. ХХ ст.

Теми повідомлень, рефератів:

1) Реформи 60–70 рр. та їх роль на соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України.

2) Політичний портрет М. Драгоманова. Роль «Громад» 60–70х рр.. XIX ст. в українському русі.

3) Характерні риси українського відродження в ІІ пол. XIX ст. та його відмінності на західноукраїнських та наддніпрянських землях.

Тестові завдання для самоперевірки:

1. Українські землі в XIX – на початку XX ст. входили до складу:

1) Російської імперії Речі Посполитої, Туреччини;

2) Російської імперії, Австро-Угорщини;

3) Австро-Угорщини, Російської імперії та Туреччини.

2. Які українські землі у ХІХ ст. входили до складу Малоросійського генерал-губернаторства Російської імперії?

1) землі Північного Причорномор'я від Бесcарабії до Криму;

2) землі Лівобережної України, колишні Гетьманщина та Слобожанщина;

3) землі Правобережної України.

3. Ізмаїльський, Акерманський та Хотинський повіти Російської імперії з кількісно переважаючим українським населенням входили до:

1) Херсонської губернії;

2) Таврійської губернії;

3) Бессарабської області

4. Іноземцями (сербами, німцями, болгарами, греками, вірменами, росіянами) в другій половині XVIII – першій половині XIX ст. були значною мірою залюднені вільні землі губерній:

1) Катеринославської, Чернігівської, Полтавської;

2) Таврійської, Херсонської, Катеринославської;

3) Полтавської, Херсонської, Катеринославської;

4) Катеринославської, Таврійської, Київської;

5) Херсонської, Київської, Полтавської.

5. На території Лівобережної України (Малоросії) кріпосне право було запроваджене в:

1) 1775 р.;

2) 1783 р.;

3) 1796 р.

6. "Как жертва всесожжения вспыхнула святая белокаменная, й из конца в конец по всему царству раздался клич, чтобы виходили й стар, й млад заливать вражеской кровью великий пожар московский. Достиг этот судорожный клич й до пределов нашей мирной Украины. Зашевелилась она, моя родная мать; зашевелилось й охочекомонное ополчение малороссийское", – в цьому уривку з поеми Т. Шевченка "Близнецы" йдеться про:

1) події, пов'язані з повстанням під проводом О.Пугачова;

2) російсько-турецьку війну 1806–1812 рр.;

3) вторгнення військ Наполеона І у Росію в 1812 р.

7. Серед наведених тверджень виберіть правильні: (2 правильні відповіді)

1) у 1812 р. більшість дворян – вихідців з української козацької старшини підтримала формування загонів козацького ополчення

2) корпус військ Наполеона І під час кампанії 1812 р. прорвався до Києва і на деякий час взяв місто в облогу

3) населення західних повітів Волині створювало дружини самозахисту та партизанські загони, що діяли в тилу наполеонівських військ

4) селян-кріпаків з України, що брали участь у військових діях проти військ Наполеона І, указом російського імператора було звільнено від кріпацтва і переведено в козацький стан

8. Повстання Чернігівського піхотного полку в Україні, організоване декабристами, відбулося:

1) 14–25 грудня 1825 р.;

2) 29 грудня 1825 р. – 3 січня 1826 р.;

3) 7–15 січня 1826 р.

9. Повстання Чернігівського полку в грудні 1825 р. очолили:

1) В. Лукашевич та В. Капніст;

2) П. Пестель та К. Рилєєв;

3) С. Муравйов-Апостол та М. Бестужев-Рюмін.

10. Учасники польського повстання 1830–1831 рр. розглядали землі Правобережної України як:

1) територію, що після перемоги над царизмом повинна була увійти в Українську державу – складову відновленої Речі Посполитої;

2) споконвіку польські, а отже, такі, що стануть невід'ємною складовою відновленої Речі Посполитої;

3) територію, яка не належить полякам, а значить, має залишитись у складі Росії після відновлення Речі Посполитої.

11. Під час польського повстання 1830–1831 рр. більшість правобережних селян-українців:

1) підтримували поляків, а частина вступила в польські військові з'єднання;

2) підтримували поляків, але не брали активної участі у військових діях;

3) залишились лояльними до російського уряду, а частина вступила в спеціально створені для боротьби з повстанцями загони.

12. Русифікація Правобережної України урядом імперії була спровокована:

1) декабристським рухом 20-х років XIX ст.;

2) польським повстанням 1830–1831 рр.;

3) українським національним рухом першої третини XIX ст.

13. Таємне Кирило-Мефодіївське братство було створене в:

1) Києві;

2) Харкові;

3) Санкт-Петербурзі.

14. Таємне Кирило-Мефодіївське товариство існувало у:

1) 1843–1845 рр.;

2) 1845–1847 рр.;

3) 1847–1848 рр.

15. Програмний документ Кирило-Мефодіївського братства – це:

1) "Книга буття українського народу (Закон Божий)";

2) "Катехизис автономіста";

3) "Кобзар".

16. Автором "Книги буття українського народу (Закону Божого)", вважають:

1) Т. Шевченка;

2) П. Куліша;

3) М. Костомарова.

17. Виберіть серед перелічених прізвища тих галичан, які відомі сьогодні як „Руська трійця”: (3 правильні відповіді)

1) Д. Зубрицький;

2) М. Левицький;

3) Й. Лозинський;

4) М. Шашкевич;

5) І. Могильницький;

6) Я. Головацький;

7) А. Добрянський;

8) І. Вагилевич.

18. "Руською трійцею" називали:

1) таємний гурток революційно налаштованих студентів Львівського університету;

2) український альманах, який вийшов у Будапешті в 1837 р.;

3) трьох товаришів – учнів греко-католицької семінарії у Львові.

19. Головна руська рада в Галичині діяла у:

1) 1846–1848 рр.;

2) 1848–1849 рр.;

3) 1848–1851 рр.

20. Головою Головної руської ради відразу після її створення був обраний:

1) Я. Головацький;

2) Г. Яхимович;

3) І. Вагилевич.

21. З-поміж наведених виберіть ті ідеї, які містив маніфест Головної руської ради (1848 р.). У маніфесті Головна руська рада заявила про:

(3 правильні відповіді)

1) існування 15-мільйонного українського народу, часткою якого є русини-галичани;

2) перехід земель, заселених українцями, до складу Російської імперії;

3) підтримку вимоги: забезпечити усім народам Австрійської держави їхні національні права;

4) необхідність адміністративного поділу Галичини та об'єднання всіх українських земель Австрії в окрему провінцію;

5) підтримку ідеї усунення від влади в Австрії династії Габсбургів і перетворення цієї держави на республіку;

6) необхідність введення в школах та адміністративних закладах Галичини української мови, реального зрівняння в правах греко-католицького та римо-католицького духовенства.

22. Поділ Галичини на українську та польську частини (тобто на окремі коронні краї) у 1848 р. був головною вимогою:

1) Центральної ради народової;

2) Головної руської ради;

3) Руського собору.

23. У першій половині XIX ст. землі України були переважно:

1) аграрним краєм;

2) промисловим краєм;

3) краєм інтенсивного розвитку і промисловості, і сільського господарства.

24. З-поміж наведених тверджень про основні результати національного руху українців у Галичині в 1848–1849 рр. виберіть правильні: (4 правильні відповіді)

1) поділ Галичини на окремі провінції: українську (з центром у Львові) та польську (з центром у Кракові);

2) заснування української преси;

3) розгортання культурно-просвітницького руху серед українців і створення його осередків – „Галицько-руської матиці" та "Народного дому";

4) відкриття кафедри історії Русі у Львівському університеті;

5) відкриття кафедри руської словесності (мови та літератури)у Львівському університеті;

6) утвердження ідеї національної окремішності русинів у Галичині на Слов'янському конгресі в Празі та на "Соборі руських вчених" у Львові.

25. Панщина в Галичині та на Буковині була скасована Маніфестом імператора Фердинанда у:

1) 1846 р.;

2) 1848 р.;

3) 1853 р.

26. У першій половині XIX ст. на східно- та західноукраїнських землях найбільша частка оброблюваної землі перебувала у власності:

1) поміщиків (дідичів);

2) селян;

3) держави.

27. Реформа 1861 р. забезпечила селянам східноукраїнських земель:

( 3 правильні відповіді)

1) особисту свободу;

2) отримання земельних наділів за справедливою ціною:

3) отримання наділів землі, достатніх лише для утримання родини;

4) збільшення земельних наділів за рахунок “відрізків”;

5) негайну ліквідацію всіх повинностей, які селяни мали виконувати на поміщиків;

6) рівність прав з іншими верствами населення.

28. Реформа 1861 р.:

1) зберегла поміщицьке землеволодіння на східноукраїнських землях;

2) ліквідувала поміщицьке землеволодіння на східноукраїнських землях.

29. Община, що існувала в деяких місцевостях України, в результаті реформ Олександра ІІ:

1) була ліквідована. Тепер селяни індивідуально несли відповідальність за сплату податків та виконання повинностей;

2) збереглась. Община володіла землею і несла відповідальність за виплату податків та виконання повинностей її членами. Без її дозволу селянин не міг покинути село.

30. У другій половині ХIX ст. у підросійській Україні провідними галузями економіки були:

1) вугледобувна, металургійна, цукрова;

2) хімічна, металургійна, цукрова;

3) хімічна, вугледобувна та цукрова.




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.