Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Загальноклінічні методи дослідження нирок



Розміщення нирок у великих тварин за очеревиною біля самого хребта робить неможливим огляд їх та зовнішню пальпацію. Однак при огляді тварини звертають увагу на наявність набряків, які можна виявити в ділянці підгруддя, міжщелепного простору, черева, вим'я, зовнішніх статевих органів та на кінцівках. Набряки розлиті, холодні, водянисті. Набрякова рідина може нагромаджуватися також у черевній і грудній порожнинах, перикардіальній сумці, внутрішніх органах (печінці, легенях, головному мозку). Набряки виникають при запальних і дистрофічних процесах у нирках (гострий гломерулонефрит, нефроз). При нефротичному синдромі вони розвиваються через втрату із сечею білка, особливо альбумінів, які утримують воду в кров'яному руслі. При цьому вода переміщується в міжтканинні простори. Сприяє розвитку набряків посилене виділення корою надниркових залоз альдостерону, який збільшує реабсорбцію натрію в ниркових канальцях і затримку води в організмі.

Зовнішньою пальпацією в телят і дорослої великої рогатої худоби незадовільної вгодованості можна дослідити лише праву нирку. Її знаходять сильним натискуванням кінчиками пальців правої руки, складеними разом, на черевну стінку у правій голодній ямці за останнім ребром під 1–2-м поперечнореберними відростками поперекових хребців.

У великих тварин нирки досліджують внутрішньою пальпацією, якою можна виявити їх розміщення, розмір, форму, чутливість та консистенцію. У великої рогатої худоби можна пропальпувати ліву нирку, а в невеликих корів – інколи задній край правої. Ліву нирку знаходять під 3–5-м поперековими хребцями приблизно по серединній площині тулуба. Вона рухлива, звисає від хребта на віддалі 10–12 см, при сильному наповненні рубця тазовий кінець її відтискується в праву половину черевної порожнини. Права нирка, на відміну від лівої, майже не зміщується з свого місця при пальпації. У коней нирки можна дослідити лише внутрішньою пальпацією. Пальпують ліву нирку, яка розташована від останнього ребра до попереково-реберних відростків 3–4-го поперекових хребців, а праву можна прощупати лише в невеликих тварин, її каудальний полюс, латеральну і медіальну поверхні. Збільшуються нирки при паранефриті, пієлонефриті, гідронефрозі, амілоїдозі, розвитку в них пухлин. Зменшення нирок зустрічається рідше, ніж збільшення. Воно зумовлене хворобами, що мають хронічний перебіг (хронічний нефрит, нефросклероз). При пієлонефриті та гідронефрозі ректальним дослідженням виявляють флуктуацію.

У коней поверхня нирок гладенька, у великої рогатої худоби чітко прощупуються окремі частки їх. Поверхня нирок стає горбистою при туберкульозі, ехінококозі, лейкозі, пухлинах і абсцесах у нирках, але найчастіше – при хронічному нефриті та пієлонефриті.

Важливе діагностичне значення має болючість нирок, яку виявляють ректальним дослідженням та вібраційною перкусією. Її виконують наступним чином: кулаком правої руки наносять кілька послідовних ударів по кисті лівої руки, покладеній на лівий, а потім на правий бік поперекової ділянки над нирками. Різке занепокоєння тварини, прогинання спини, бажання ухилитися від ударів та внутрішньої пальпації є показником болючості нирок, яка буває при гострому гломерулонефриті, паранефриті, абсцесах нирок та нефролітіазі. Необхідно пам’ятати, що болючість, яку виявляють вібраційною перкусією, можуть спричиняти також хвороби печінки.

У дрібних тварин (собак, котів, кролів, кіз, овець і телят) нирки досліджують зовнішньою пальпацією. Великі пальці обох рук накладають на поперекову ділянку, решту – на черевні стінки знизу, з обох боків за останнім ребром. Натискуючи пальцями рук, які рухаються назустріч одна одній, їх просувають по поверхні черевної стінки уверх – до останнього грудного хребця. У котів і кролів нирки бобоподібні, тверді, гладенькі. Права нирка в них лише злегка виходить за останнє ребро, а в собак її пальпують рідко. У свиней нирки важко пальпуються через жировий прошарок. В овець і кіз знаходять обидві нирки, поверхня їх гладенька, і вони майже не зміщуються при натискуванні, а в телят добре відчувається задній край лише правої нирки.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.