Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Синдроми хвороб підшлункової залози



Клінічними проявами є больовий, диспептичний, зовнішньосекреторної недостатності і холестатичний синдроми.

Больовий синдром зумовлений порушенням відтоку панкреатичного соку, набряком підшлункової залози, стисканням фіброзною тканиною нервових закінчень. Тварини приймають неприродні пози, стогнуть, відчувають страх, розвивається синдром колік.

Диспептичний синдром є наслідком недостатньої екзокринної функції залози і порушення функції печінки, що викликає нудоту, блювання, пронос або запор, екскременти мають сальний вигляд зі смердючим запахом.

Холестатичний синдром зумовлений стисканням загальної жовчної протоки в результаті набряку, пухлини або кісти підшлункової залози. Проявляється стеатореєю (наявність жиру в калових масах), гіпербілірубінемією, підвищеною активністю лужної фосфатази, жовтяничністю видимих слизових оболонок. Із лабораторних тестів у крові й сечі визначають активність α-амілази, панкреатичної ліпази і трипсину. У здорових тварин активність цих ферментів незначна, у сечі встановлюють активність α-амілази. При панкреатиті й інших хворобах відмічають підвищену активність у сироватці крові та сечі переважно α-амілази.

Панкреатит – запалення підшлункової залози, яке характеризується больовим синдромом, порушенням екскреторної функції і розладом травлення. За перебігом буває гострий і хронічний, за характером запалення патоморфологічно виділяють геморагічний, гнійний, флегмонозний та ін. Захворювання зустрічається у великої рогатої худоби, коней, собак, котів, а також у птахів, але через трудність прижиттєвої діагностики часто лишається нерозпізнаним. При діагностиці захворювання враховують можливу етіологію: інфекційні захворювання (чума, вірусний гепатит, парагрип-3 та ін.), токсини патогенних грибів, продукти гниття білків, згірклих жирів, хімічні речовини. хронічний панкреатит часто є наслідком холециститу, гепатиту, цирозу печінки.

Діагностичні критерії. Для гострого перебігу панкреатиту і загострення хронічного характерний больовий синдром з проявом колік. У собак, котів і свиней нерідко спостерігають блювання, болючість при пальпації підшлункової залози. При хронічному панкреатиті, у періоди між загостреннями, спостерігають холестатичний і диспептичний синдроми, екзокринну недостатність підшлункової залози та прогресуюче виснаження. Відмічають діарею, стеаторею, метеоризм кишечнику, ентероколіт. Стеаторея є ознакою зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози. Використовують дані ехографії підшлункової залози; лабораторно – підвищення активності α-амілази сироватки крові та сечі.

Пухлини підшлункової залози

У підшлунковій залозі можуть розвиватися доброякісні, злоякісні та гормонально-активні пухлини. З доброякісних пухлин можливі: аденома, ліпома, міксома, ангіома; злоякісних – рак (карцинома) і саркома; із гормонально-активних – інсулінома (продукує в надлишку інсулін) і глюкагонома (продукує глюкагон).

Діагностичні критерії. Проявляються різного ступеня інтенсивності больовий, диспептичний і холестатичний синдроми. При стисканні великими пухлинами дванадцятипалої кишки з’являються ознаки її непрохідності, жовчної протоки – симптоми механічної жовтяниці.

Рак і саркома підшлункової залози викликають біль, анорексію, виснаження, нудоту, блювання, запор або пронос, підвищення температури тіла, ознаки механічної жовтяниці. У крові можливе підвищення активності α-амілази, ліпази, трипсину.

Інсуліному вирізняє виражена гіпоглікемія (нижче 2,5 ммоль/л), що нерідко супроводжується комою. Хворіють переважно німецькі вівчарки. При глюкагономі розвивається діабет, характерні ураження шкіри, свербіж, запор або пронос, зниження вгодованості при збереженому апетиті.

Цукровий діабет

Цукровий діабет – хронічне захворювання, зумовлене абсолютною або відносною недостатністю інсуліну і супроводжується порушенням обміну речовин, гіперглікемією та глюкозурією.

На цукровий діабет хворіють собаки, особливо такси, тер’єри, здебільшого у віці старше п’яти років, рідше кішки, коні, свині та інші моногастричні тварини. Співвідношення захворюваності самців до самок у собак становить приблизно 1:4.

У людини діагностують інсулінозалежний цукровий діабет (ІЗЦД) або діабет першого типу, зумовлений абсолютною недостатністю інсуліну, та інсулінонезалежний цукровий діабет (ІНЦД), або діабет другого типу, при якому не спостерігають гіпосекреції гормону, а захворювання спричиняється резистентністю клітин до його дії. Тому глюкоза не проникає через мембрани клітин. ІЗЦД часто супроводиться розвитком кетоацидозу, а ІНЦД перебігає з менш вираженим порушенням обміну речовин і менш вірогідним розвитком кетоацидозу. У собак та інших тварин відмінності між ІЗЦД та ІНЦД бувають стерті.

Цукровий діабет довгий час може перебігати без виражених клінічних ознак. Першими симптомами хвороби є слабість (астенія), сухість слизових оболонок, невелика спрага. У подальшому відмічають схуднення особливо при ІЗЦД, швидку втомлюваність, сухість шкіри, спрагу (полідипсію), часте сечовипускання (полакіурія) зі збільшенням у 2–3 рази і навіть більше кількості виділеної сечі (поліурія). Часто у собак виявляють двобічну катаракту.

Діагностика цукрового діабету грунтується на типових клінічних симптомах і результатах лабораторного дослідження. Передусім діагностують гіперглікемію: вміст глюкози у собак більший 120 мг/100 мл, або 6,6 ммоль/л (при тяжкому перебігу – 12,0–16,5 ммоль/л), у коней – більше 95 мг/100 мл (5,27 ммоль/л), свиней – більше 100 мг/100 мл (5,55 ммоль/л). Як правило, виявляють глюкозурію, при тяжкому перебігу ІЗЦД – кетонурію і зниження (менше 45 об% СО2) резервної лужності (кетоацидоз).

Цукровий діабет необхідно диференціювати він ниркової глюкозурії та нецукрового діабету. Ниркова глюкозурія зумовлена зниженням реабсорбції глюкози в ниркових канальцях при їх ураженні. Вміст глюкози в крові не підвищується. При нецукровому діабеті гіперглікемія і глюкозурія відсутні.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.