Дослідження прищитоподібних залоз

Прищитоподібні залози представлені двома парами дуже маленьких коричневого кольору тілець. Зовнішня залоза лежить або на щитоподібній залозі, або поряд з нею біля місця поділу загальної сонної артерії. Внутрішня залоза знаходиться на самій щитоподібній залозі. Величина щитоподібних залоз у великої рогатої худоби 8–12 мм, коней – 10–13, у собак – 2–4, свиней – 1–4, у овець і кіз – до 8 мм. Прищитоподібні залози секретують паратгормон (ПТГ), який разом з кальцитоніном і активними формами вітаміну D регулює гомеостаз кальцію в організмі. При патології реєструють наступні хвороби прищитоподібних залоз: гіпопаратиреоз, гіперпаратиреоз, післяродову гіпокальціємію, а також еклампсію собак.

Гіпопаратиреоз – захворювання, зумовлене зниженням секреції паратгормону, проявляється гіпокальціємією і нападами тетанічних судом.

Причинами хвороби можуть бути аутоімунні процеси в залозі, травми, інтоксикація, інфекції, вплив радіації, надлишкове споживання тваринами фосфорно-кальцієвих чи кальцієвих добавок. Зниження секреції паратгормону супроводжується гальмуванням утворення активних метаболітів вітаміну D в нирках, викликаючи зменшення синтезу кальцієзв’язувального білка в слизовій оболонці тонких кишок і, як наслідок, зниження рівня засвоєння кальцію в кишечнику. При гіпопаратиреозі зменшується мобілізація кальцію з кісткової тканини і виділення фосфору з сечею. Різке зниження кальцію в крові зумовлює підвищення нервової та м’язової збудливості з наступним розвитком тетанічних судом, які періодично охоплюють окремі групи м’язів: грудних і тазових кінцівок, м’язів голови, шлунка, кишечнику, діафрагми. Збіднена на кальцій кісткова тканина заміщується фіброзною (остеофіброз).

Лабораторна діагностика гіпопаратиреозу грунтується на визначенні вмісту загального та іонізованого кальцію і неорганічного фосфору в сироватці крові. Уміст загального кальцію менше 7,5 мг/100 мл (<1,85 ммоль/л), іонізованого – 4 мг/100мл (<1,0 ммоль/л), неорганічного фосфору в собак більше 6 мг/100мл (>1,94 ммоль/л). Концентрація паратгормону і метаболітів вітаміну D знижена.

Післяродова гіпокальціємія (післяродовий парез – Paresis puerperalis) – хвороба з гострим перебігом, для якої характерним є парез м’язів, коматозний стан внаслідок різкого зниження в крові й тканинах кальцію. Хворіють переважно високопродуктивні тварини 3–5-го отелів, оскільки синтез паратгормону у них знижується у 2–2,5 рази, порівняно з первістками, протягом першого тижня після отелу. Центральною патогенетичною ланкою захворювання є зниження умісту кальцію в крові й тканинах внаслідок посиленого виділення його з молозивом і зменшення всмоктування в кишечнику через знижений синтез паратгормону та дефіцит в організмі активних форм вітаміну D. Появі післяродової гіпокальціємії передує зниження в крові рівня паратгормону і біологічно активних метаболітів вітаміну D₃ (Кондрахін І.П., Ганджаєв І.Ф., Мухіна О.А., Терлікбаєв А.А.).

Паратгормон збільшує реабсорбцію кальцію в ниркових канальцях, прискорює утворення в кістковій тканині комплексу кальцій-цитрат, який, потрапляючи в кров, розпадається з виділенням іонів кальцію, тим самим підтримуючи гоместаз кальцію. Проте при високій продуктивності корів, коли витрати кальцію неадекватні його надходженню і порушені нейроендокринні механізми регуляції його обміну, відновити гомеостаз кальцію за рахунок остеолізису організм не в змозі. Виникненню гіпокальціємії сприяє також підвищений синтез кальцитоніну – антагоніста паратгормону, який пригнічує резорбцію кальцію в кістках, знижуючи активність остеокластів. Тому іони кальцію вивільняються з тканин, особливо з м’язової, що спричиняє порушення процесу нервово-м’язового збудження і скорочення м’язів, внаслідок чого тонус м’язів ослаблюється, настає їх парез.

Діагностика. Втрата реакції на зовнішні подразники, послаблення тонусу м’язів, залежування, коматозний стан, поява S-подібного згину шиї, відсутність чутливості шкіри, зіниць, анального отвору, атонія передшлунків. Патогномонічна ознака – різке зниження рівня загального кальцію в сироватці крові до 1,85 ммоль/л і менше та іонізованого кальцію до 0,50–0,75 ммоль/л (2,0–3,0 мг/100мл) і менше. Відмічається деяке зменшення в крові магнію. Уміст паратгормону в сироватці крові менший 20 пг/мл, кальцитоніну – більший 10 пг/мл.

Поиск по сайту: