Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ВМІСТ АМІНОКИСЛОТ У БІОМАСІ СПІРУЛІНИ



 

Амінокислота Кількість амінокислоти у 100 мг зразка спіруліни, мг Процентне відношення амінокислот у 100 г білка спіруліни Амінокислотний СКОР
Аспарагінова кислота 3,967 10,52  
Треонін 1,984 5,26  
Серин 2,100 5,56 131 %
Глютамінова кислота 6,630 17,57  
Пролін 1,597 4,23  
Гліцин 2,242 5,94  
Аланін 3,291 8,72  
Цистеїн 0,551 1,46 +Met 107 %
Валін 2,064 5,47 109 %
Метіонін 0,868 2,30  
Ізолейцин 1,547 4,10 103 %
Лейцин 3,173 8,41 120%
Тирозин 1,589 4,21 + Phe 133 %
Фенілаланін 1,423 3,77  
Гістидин 0,514 1,36  
Лізин 1,710 4,53 82%
Аргінін 2,479 6,57  
Всього; 37,73 ,  

За даними різних авторів, частка окремих амінокислот може коливатися у певних межах (табл. 6.29).


 


238


239


V-


Таблщя 6.29

ВМІСТ АМІНОКИСЛОТ У СШРУЛІШ, МГ/100 Г ВІД СУХОЇ РЕЧОВИНИ

 

 

 

Амінокислоти Вміст Амінокислоти Вміст
Незамінні 20 500—21 000 Замінні 31000—32 000
Валін 4000—5960 а-Аланін 4700—11350
Ізолейцин 3500—5090 Аргінін 4300—5780
Лейцин 5400—9230 Аспарагінова кислота 8400—10520
Лізин 2900—5550 Гістидин 1000—1420
Метіонін 1400—2170 Гліцерин 3200—9090
Фенілаланін 2800—3980 Глютамінова кислота 9100—12290
Треонін 3100—5780 Серін 3200—6580
Триптофан 350—1200 Тирозин 1900—3340
Цистин 500—700

Особливо багата спіруліна на лейцин, валін, треонін, ізолейцин. Лізину в спіру-ліні більше, ніж в усіх овочах, за виключенням бобових. Засвоюваність білка спіру-ліни становить 80—90 %.

Спіруліна містить мало ліпідів, що залежить від умов культивування і змінюється в межах від 3 до 6 % сухої маси. Виділяють три класи ліпідів: нейтральні, гліко-ліпіди та фосфоліпіди. Вміст гліколіпідів складає близько 40 % від усіх ліпідів спі-руліни (2,0% від сухих речовин), фосфоліпідів— 2—5% (0,1% від сухих речовин).

Ліпіди спіруліни характеризуються значним вмістом поліненасичених жирних кислот, особливо у-ліноленової та лінолевої кислот (табл. 6.30). За вмістом у-ліноленової кислоти спіруліна може порівнюватись з такими продуктами, як насіння смородини, з олією енотери та материнським молоком.

Таблиця 6.30

ВМІСТ ДЕЯКИХ ЖИРНИХ КИСЛОТ В СШРУЛІШ, МГ/100 Г ВІД СУХОЇ РЕЧОВИНИ

 

 

 

Жирні кислоти Вміст Жирні кислоти Вміст
Гептадеканова 17—20 Стеаринова 80—250
Міристинова 8—10 Олеїнова 100—120
Пальмітинова 800—2440 Лінолева 320—970
Пальмітолеїнова 100—330 у-ліноленова 300—1350
Пальмітоленоленова 175—256

Спіруліна характеризується низьким вмістом вуглеводів — до 15 % сухих речовин. Однак вони різноманітні у функціональному відношенні: це моно- і дицукри-ди, низькомолекулярні водорозчинні поліцукриди, запасні поліглюкани, структурні поліцукриди. Основну масу вуглеводів спіруліни складають поліцукриди, які представлені трьома групами поліцукридів — поліглюкани, клітковина та альгінати.


Спіруліна містить п'ять поліцукридних фракцій вуглеводів: спирторозчинні, водорозчинні, запасні та дві групи структурних поліцукридів— типу геміцелюлоз, пектинових речовин і типу клітковини.

Спіруліна синтезує вітаміни у великій кількості. В її біомасі сконцентровані в оптимальних співвідношеннях найважливіші вітаміни (табл. 6.31).

Таблиця 6.31

ВМІСТ ВІТАМІНІВ ТА ПІГМЕНТІВ У СШРУЛІШ, МГ/100 Г СУХИХ РЕЧОВИН

 

Вітамін Вміст Пігменти Вміст
Ретинол 69—73 с-фікоціанін 4000—15000
Р-каротин 12—46 Хлорофіл-а 500—1000
Тіамін 3,1—5,5 Каротиноїди 300—820
Рибофлавін 3,5—5,0 Каротини: 200—400
Пантотенова кислота до 0,1 Р-каротин 140—350
Піридоксин 0,073—0,8 інші каротини 40,0
Ціанкобаламін 0,098—0,175 Ксантофіли: 100—500
Аскорбінова кислота 5,0—220 міксоксантофіл
Кальційферол 0,3—0,5 зеаксантин
Філохінон до 2,0 криптоксантин

Спіруліна містить у 10 разів більше каротину, ніж морква, тому 1 г спіруліни забезпечує добову потребу в цьому провітаміні. Використання спіруліни сприяє адсорбції вітамінів групи В та підвищенню концентрації лактобацил у кишечнику за рахунок задоволення потреби цих бактерій у вітамінах, зокрема в пантотеновій кислоті.

Спіруліна широко використовується для отримання пігментів. Фотосинтетичний апарат спіруліни містить три групи пігментів — хлорофіл — а, який є основним і найважливішим ферментом для фотосинтезу, а також фікобіліпротеїди та каротиноїди, які відносяться до класу допоміжних пігментів.

Спіруліна містить значну кількість хлорофілу, синтезує унікальні пігменти фі-кобілінової природи с-фікоціанін і с-алофікоціанін. Вміст фікоціанінів залежить від умов вирощування і може змінюватися в межах 0,5—15,0 %. Цей пігмент утворює добре засвоювані комплекси із залізом, вітамінами та іншими сполуками.

До найбільш важливих допоміжних пігментів спіруліни відносять каротиноїди, з яких особливе місце займає Р-каротин. Серед ксантофілів містяться зеаксантин, ехіненон, криптоксантин, лютеїн та ін.

У процесі росту спіруліна накопичує значну кількість макро- і мікроелементів (табл. 6.32).

Спіруліна є найбагатшим джерелом заліза. У 100 г спіруліни міститься до 150 мг заліза, що у 20 разів більше, ніж в інших залізовмісних продуктах. Воно знаходиться в органічно зв'язаній формі, яка легко засвоюється організмом.

Спіруліна є джерелом кальцію і містить його більше, ніж молоко: у 100 г спіруліни міститься до 100 мг кальцію. В 10 г спіруліни міститься 10 % добової потреби людини в кальції та магнії і 16 %— в марганцю.


 


240


16'"


24±


Таблиця 6.32




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.