Методолологічні особливості

Кейс стадіс

Позначимо деякі методологічно значимі особливості кейс стадіс, опираючись на сказане про ці дослідження вище.

По-перше, ці дослідження зосереджені не стільки на деякому готовому факті, остаточному підсумку наукового відкриття, скільки на самій події, по можливості цілісній і неповторній. Така подія може, на перший погляд, стати дуже приватною і незначною, але вона несе в собі деякі симптоми переломних, поворотних моментів в історії науки. З іншого боку, такі події, усвідомлюють це самі дослідники чи ні, виявляються своєрідним,

легкоозорим і точно зумовленим перехрестям різних напрямків історико-наукового пошуку, будь то аналіз процесу творчості, соціальних умов, співвідношення загальсоціального і власне наукового співтовариства, структури наукового знання і т.д.

Кейс стадіс поєднують у собі, що дуже важливо, синтетичність, універсальність і локальність, точечність, легкоозору предметність аналізованої події.

– По-друге, для кейс стадіс важливо, що в якості цілісного й унікального береться подія мала за обсягом: це, як правило, не культура якогось тривалого періоду часу в історії, не культура великого регіону. Ні, вивчаються події локалізовані, такі, як окремий текст, науковий диспут, матеріали конференції, наукове відкриття у певному науковому колективі і т.д.

– По-третє, особливого значення для кейс стадіс набуває можливість охарактеризувати їх як якусь лійку, в яку втягуються і попередні події, і наступні, хоча предмет вивчення характеризує сьогодення науки, «тепер», нехай навіть це «тепер» і відноситься хронологічно до минулих століть (згадаймо «чорні ящики» Т.Пінча).

Названі вище методологічні особливості кейс стадіс є не стільки результатом рефлексії істориків науки, скільки необхідними моментами розвитку нових форм історичної реконструкції.

ВИСНОВОК

Розглянуті вище три моделі історичного вивчення науки відрізняються одна від одної передусім тим чи тим розумінням безперервності історичного процесу. В XIX ст. й на початку XX ст. домінувало переконання в безперервному, поступальному характері розвитку науки. У середині XX ст. ця точка зору вже ставиться під питання, не сприймається як щось саме собою зрозуміле: наукові парадигми, теорії не можуть виводитися безпосередньо з попереднього знання,

вони непорівнянні й розділені прірвою наукових революцій. При цьому тривають спроби здолати цю розірваність історії, у той чи той спосіб відновити поступальність, безперервність історичного процесу. Наприкінці століття, коли на авансцену історичних досліджень висуваються праці типу кейс стадіс, де першорядного значення набувають такі риси історичних подій, як індивідуальність, особливість, несхожість їх одна на одну, безперервність і поступальність розвитку втрачають свою привабливість для істориків, історичні події повинні залишатися відмінними одна від одної, відділеними одна від іншої, вони не можуть бути вибудовані в єдиний ряд за допомогою узагальнення, вони можуть поєднуватися лише за допомогою спілкування. Самі поняття єдності та безперервності історії трансформуються.

ЗМІСТ

РОЗДІЛ І

Дев’ятова С.В., Купцов В.І.

І. ОБРАЗ НАУКИ ............................................................ 7

1. Що таке наука? .............................................................. 7

2. Мета науки ..................................................................... 7

3. Що виробляє наука? ...................................................... 9

4. Наука як процес пізнання ........................................... 15

5. Знання про що? ............................................................ 23

6. Наука як соціальний інститут .................................... 25

7. Перспективи розвитку науки ..................................... 30

Кузнєцова Н.І.

ІІ. ПРОБЛЕМИ ВИНИКНЕННЯ НАУКИ ............... 38

1. Дата й місце народження науки ................................. 39

2. Міф, технологія, наука ................................................ 43

3. Проблема «європоцентризму» ................................... 47

4. На гребені «соціальної хвилі» .................................... 50

5. З полону часу ............................................................... 53

Дев’ятова С.В., Купцов В.І.

ІІІ. "ВЕЛИКА НАУКА" ............................................... 57

1. Особливості сучасної науки ....................................... 57

2. Наука і суспільство .................................................... 60

Дев’ятова С.В., Купцов В.І.

ІV. СУСПІЛЬСТВО І НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ

ПОСТУП ........................................................................ 66

1. Технологічні революції

в історії людства ................................................... 66

2. Три типи суспільства .................................................. 67

3. Докорінні зміни у «першій природі» ........................ 69

4. Радикальні перетворення у «другій природі ............ 71

5. Вплив розвитку техніки і технології

на життя людей ..................................................... 73

Дев’ятова С.В.

V. ВПЛИВ НАУКИ НА РЕЛІГІЙНЕ

СПРИЙНЯТТЯ СВІТУ ................................................ 78

1. Ставлення до релігії у добу НТП ............................... 78

2. Потреба в діалозі ......................................................... 83

3. Труднощі у взаєминах ................................................ 84

4. Розвиток уявлень про світ

і зміна «моделей» Бога ......................................... 87

5. Сучасні теологічні концепції розвитку

і ролі Бога в ньому ................................................ 89

6. Імовірнісний світ і нові «моделі» Бога ..................... 92

7. Можливості інтеграції ................................................ 97

РОЗДІЛ II

Дев’ятова С.В., Купцов В.І.

VI. НАУКА І ФІЛОСОФІЯ ....................................... 103

1. Позиція механістів .................................................... 105

2. Погляди позитивістів ................................................ 107

3. «Коперніканський поворот» у філософії ................ 113

4. Філософія як аналітична діяльність ........................ 118

5. Протистояння позитивізму ....................................... 121

Дев’ятова С.В., Купцов В.І.

VII. СТРУКТУРА НАУКОВОГО ЗНАННЯ .......... 125

1. Емпіричний і теоретичний рівні знання ................. 125

2. Філософські основи науки ....................................... 129

3. Взаємозв'язок різних рівнів знання ......................... 134

4. Структура наукової дисципліни .............................. 136

5. Характер наукового знання та його функції .......... 142

Нікітіна А.Г., Нікітін Е.П.

VIII. ФУНКЦІЇ НАУКОВОГО

ДОСЛІДЖЕННЯ ......................................................... 145

1. «Знати, щоб передбачати» ........................................ 145

2. Е.Мах про статус опису в науці ............................... 146

3. «Основна модель наукового пояснення .................. 149

4. Чи є процес пояснення дедуктивним? .................... 152

5. Який вид пояснення головніший? ........................... 154

6. Чому дзвони дзвонять на Великдень? ..................... 156

7. Пояснення без розуміння,

розуміння без пояснення .................................... 158

8. І все-таки розуміння! ................................................ 160

9. «Основна модель наукового передбачення ............ 165

10. Структура процесу передбачення .......................... 167

11. Характер прогнозу .................................................. 168

12. Основи передбачення ............................................. 169

Дев’ятова С.В., Купцов В.І.

IX. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ НАУКОВОГО

ПІЗНАННЯ ................................................................... 172

1. У пошуках логіки відкриття ..................................... 172

2. Критичні аргументи .................................................. 179

3. Від логіки відкриття до логіки підтвердження ...... 184

4. Фальсифікованість як критерій науковості ............ 187

5. Концепція «третього світу» К.Поппера .................. 189

6. Наукові революції, парадигми

і наукові співтовариства ..................................... 193

7. Методологія дослідницьких програм ...................... 196

Розов М.А.

X. ТРАДИЦІЇ Й НОВАЦІЇ

У РОЗВИТКУ НАУКИ ............................................... 202

1. Традиційність науки й види наукових традицій .... 203

2. Традиції та новації .................................................... 216

3. Новації і взаємодія традицій .................................... 224

Розов М.А.

XI. НАУКОВІ РЕВОЛЮЦІЇ ..................................... 237

1. Нові теоретичні концепції ........................................ 237

2. Нові методи дослідження ......................................... 240

3. Відкриття нових світів .............................................. 244

4. Революції і традиції .................................................. 248

Купцов В.І.

XII. ПРИРОДА ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ

НАУКОВИХ ВІДКРИТТІВ ....................................... 253

1. Два роди відкриттів .................................................. 253

2. Історична зумовленість

фундаментальних відкриттів ............................. 254

3. Геліоцентрична система Коперніка ......................... 256

4. Геометрія Лобачевського.......................................... 260

5. Відкриття Менделя ................................................... 267

Купцов В.І.

ХІІІ. РЕДУКЦІОНІЗМ:

МОЖЛИВОСТІ ТА МЕЖІ ....................................... 274

1. Прагнення до синтезу ............................................... 274

2. Успіхи редукціонізму ............................................... 275

3. Як обґрунтовується редукціонізм? .......................... 276

4. Аргументи проти редукціонізму ............................. 279

5. Контури сучасної картини світу .............................. 289

6. Єдність науки і її різноманіття ................................ 292

Кезін А.В.

XIV. ІДЕАЛИ НАУКОВОСТІ ................................... 294

1. Що таке ідеал науковості? ........................................ 294

2. Основи класичних уявлень у науці ......................... 296

3. Форми класичного ідеалу ......................................... 301

4. Основні напрями критики ........................................ 311

5. У пошуках альтернатив ............................................ 324

РОЗДІЛ III

Кузнєцова Н.І.

XV. СТАТУС І ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ НАУКИ .... 333

1. Навіщо потрібна історія науки? ............................... 334

2. Історія науки теж має свою історію ........................ 335

3. «Як це було?» ............................................................ 338

4. «Презентизм» і «антикваризм» - методологічна

дилема історико-наукового пізнання ................ 341

5. Чи відкрив Колумб Америку? .................................. 342

6. «Кіммерійські тіні» в історії пізнання .................... 348

7. Погляд Коллінгвуда .................................................. 350

8. Принцип додатковості в історико-науковому

дослідженні .......................................................... 353

9. Філософія науки й історія науки ............................. 356

Маркова Л.А.

XVI. СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ

ІСТОРІЇ НАУКИ ......................................................... 362

1. Дискусії інтерналістів і екстерналістів ................... 362

2. Спільна основа в позиціях методологічних

опонентів ............................................................. 365

3. Природничо-наукове теоретизування і

поняття соціальності ........................................... 368

4. Механізм дії соціального замовлення ..................... 370

5. Філософія в історії наукових ідей ........................... 372

6. Розмаїтість форм соціальних стосунків

в історії науки ...................................................... 375

7. Мікросоціологічні дослідження .............................. 375

8. Наукове співтовариство ............................................ 382

Маркова Л.А.

XVII. ЗАГАЛЬНІ МОДЕЛІ ІСТОРІЇ НАУКИ ...... 388

1. Кумулятивістська модель ......................................... 389

2. Наукові революції в історії науки ........................... 398

3. «Кейс стадіс» як метод дослідження ....................... 414

РОЗДІЛ IV

Юдін Б.Г.

XVIII. НОРМИ І ЦІННОСТІ

НАУКОВОГО СПІВТОВАРИСТВА ....................... 429

1 Норми і цінності науки .............................................. 429

3. Нормативно-ціннісна система

наукового співтовариства .................................. 437

4. Учений і наукове співтовариство ............................ 441

5. Автономія науки......................................................... 444

Юдін Б.Г.

XIX. ІНСТИТУАЛІЗАЦІЯ НАУКИ

У ЦІННІСНОМУ ВИМІРІ ........................................ 449

1. Становлення науки як соціального інституту ........ 449

2. Наука й ідеологія Просвітництва ............................ 452

3. Наука, техніка, виробництво .................................... 454

4. Перетворення науки на професійну

сферу діяльності .................................................. 458

5. Тягар соціальної відповідальності ........................... 463

Юдін Б.Г.

XX. ЕТИКА НАУКИ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

УЧЕНОГО .................................................................... 469

1. Знання людини й для людини .................................. 469

2. Норми наукової діяльності ....................................... 471

3. Етос науки .................................................................. 474

4. Соціальна відповідальність ученого ....................... 476

5. Об'єктивна логіка розвитку науки

і відповідальність ученого ................................. 483

6. Соціальні сили і відповідальність ученого ............. 486

7. Чи слід обмежувати свободу досліджень? ............. 488

Дев’ятова С.В., Купцов В.І.

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК .......................................... 494

ПЕРСОНАЛІЇ .............................................................. 499

Література ...................................................................... 546

Переклад з російської

М.Марчука

Поиск по сайту: