Цю реакцію відкрив 1881 року німецький хімік А. Гофман, тому вона дістала назву «перегрупування Гофмана».
Відновлення. Під дією літій алюмогідриду ІлА1Н4 аміди карбонових кислот відновлюються до амінів, наприклад:
^Р [Н]; ЬіА1Н4
Н3С—С^ —----- **■ Н,С—СН2—ТЧН, + Н20
ацетамід етанамін,
етиламін
ОКРЕМІ ПРЕДСТАВНИКИ
Формамід НС(ЖН2.Безбарвна рідина (т. кип. 210,5 °С), розчинна у воді та спиртах. Застосовується як розчинник і реагент
в органічному синтезі.
^^Диметилформамід (ДМФА) НСОМ(СН3)2.Безбарвна рідина зі слабким запахом (т. кип. 153 °С), змішується з водою та спиртами. Широко застосовується як апротонний розчинник, у виробництві синтетичних волокон, лакофарбових матеріалів, штучної шкіри та у фармацевтичній промисловості для очищення лікарських препаратів.
Карбамід (сечовина).Це — діамід карбонатної дм—д—^Н2 кислоти. Є кінцевим продуктом розпаду білків, ||
міститься в сечі людини (близько 2 %). Уперше О
було виділено із сечі. Синтетично вперше її одержав 1828 року німецький хімік Ф. Велер при випарюванні водного розчину амоній ціанату, який за цих умов піддається ізомеризації:
А
Н4к6-С^К ^- Н2г4-С-МН2
амоній ціанат
і
У промисловості сечовину здобувають у великих кількостях взаємодією амоніаку з карбон (IV) оксидом:
21ЧН3 + С02Р''°С'Н2М—С—г4Н2 + Н20
А
Це біла кристалічна речовина (т. пл. 133 °С), добре розчинна У воді. У хімічному відношенні сечовина має властивості амідів. Проте, на відміну від амідів аліфатичних і ароматичних карбоно-
вих кислот, у сечовини більше виражені основні властивості. Це пов'язано з тим, що в її молекулі при карбонільній групі розміщені дві аміногрупи:
Унаслідок спряження неподілених пар електронів атома Нітрогену аміногруп з п-електронами кратного зв'язку (+Л/-ефект) основним центром у молекулі сечовини є атом Оксигену.
Із сильними кислотами сечовина утворює солі. Так, при дії на сечовину нітратної кислоти утворюється малорозчинний у воді нітрат сечовини:
У водних розчинах кислот або лугів сечовина легко гідролізується з утворенням карбон (IV) оксиду і амоніаку:
Зона придатна для кількісного визначення сечовини шляхом вимірювання об'єму азоту, що виділився:
Н2И—С—N1^ + 2гШ02 ----- - С021 + 2И2І + ЗН20
О Аналогічно проходить реакція сечовини з водними розчинами гіпобромітів: Н2И—С—ЇШ2 + ЗКаОВг------------ С02 + ТЧ2 + 2Н20 + ЗИаВг
О
Цією реакцією також можна здійснювати кількісне визначення сечовини.
При повільному нагріванні кристалічної сечовини до 150—
160 °С утворюється біурет:
Н
І
о н о
біурет
о о
Н2Н-С-НгШ2+ Ні-К-С-КН2 -^ Н2М-С-Н-С-МН2
комплекс ретової:
Н+ або ОН"
СО, + 2І\ІН,
Н2>4—С—ИН2 + Н20 О
Дикарбонові кислоти можуть утворювати із сечовиною циклічні сполуки. Важливе значення має похідна малонової кислоти — барбітурова кислота,структура якої лежить в основі низки лікарських препаратів, так званих барбітуратів (снодійні):
О
II
А
і н
Н,С
^
н
О
барбітурова кислота
Під дією нітратної кислоти сечовина розкладається з виділенням азоту, води та карбон (IV) оксиду. Цю реакцію відкрив 1875 року російський композитор і хімік-органік О. П. Бородін.
Біурет утворює з іонами Купруму (II) в лужному середовищі червоно-фіолетового кольору. Ця реакція має назву біу-
Ш2
Н2М/
Н2К
с=о
,с-о р=с
N Си
/
>^ Чо-<
Нї< +Си(ОН)2 ^5—
ш,
н,м
>>=0Н2гГ
Біуретова реакція застосовується для якісного визначення сечовини та білків, що, як і сечовина, містять у своєму складі групу
—СО— гШ—.
Важливим азотистим похідним сечовини є іміносечовина,яка
отримала назву гуанідин:
Н2Н—С—ИН2
гШ
Це біла кристалічна речовина (т. пл. 50 °С), яка розпливається на повітрі.
Карбонові кислоти. Глава Ід
Залишок гуанідину є структурним фрагментом нуклеїнової основи гуаніну, міститься в молекулі амінокислоти аргініну та антибіотика стрептоміцину:
ОН ^
>
І
Н2г4—С—N11—(СН2)3—СН—СООН
1ЧН
аргшщ
НІТРИЛИ (ЦІАНІДИ)
Нітрилами називаються органічні сполуки, що містять одну або кілька ціаногруп —С^ІМ, зв'язаних з вуглеводневим радикалом.
Від інших функціональних похідних карбонових кислот нітрили відрізняються відсутністю карбонільної групи. Загальна формула нітрилів К—С=г>Г.
НОМЕНКЛАТУРА
Назви нітрилів утворюють від тривіальних назв ацильних залишків карбонових кислот або систематичних назв карбонових кислот з тією ж самою кількістю атомів Карбону, включаючи атом Карбону групи —С=1Ч, до якого додається суфікс -нітрил. За ра-дикало-функціональною номенклатурою їх розглядають як похідні ціановодневої кислоти НСгЧ, в яких атом Гідрогену заміщено на вуглеводневий радикал:
Реакційна здатність нітрилів зумовлена наявністю в їх структурі ціаногрупи —О^ІЧ. Ціаногрупа має лінійну будову, атоми Карбону і Нітрогену знаходяться в ^-гібридизації і утворюють між собою полярний потрійний зв'язок, електронна густина якого зміщена до атома Нітрогену. Виявляючи негативний індуктивний ефект, ціаногрупа зміщує на себе електронну густину з вуглеводневого радикала й тим самим збільшує рухливість атомів Гідрогену при а-карбоновому атомі (СН-кислотність). За місцем розриву потрійного зв'язку нітрили вступають у реакції нуклеофільного приєднання.
а 8+ .^ 8-
тЧ5+ І НуЮіеофІЛЬНе
к—сн—о^іч
приєднання
Гідроліз нітрилів.При нагріванні з водними розчинами кислот або лугів нітрили піддаються гідролізу з утворенням карбонових кислот. Гідроліз відбувається у дві стадії. Спочатку за місцем розриву кратного зв'язку приєднується одна молекула води, внаслідок чого утворюються аміди, які можуть бути виділені в індивідуальному стані. Подальший гідроліз амідів приводить до утворення карбонових кислот:
а-5ЩГ ійШіГ. к-с^°7Н
Ьч—н
У> НОН;Н:__^
ч
- к %ш7 "КНз ^он
Відновлення.При відновленні нітрилш літій алюмогідридом або воднем у присутності каталізатора утворюються первинні аміни:
ЬіАІНд
к—о^и —^ а—сн2—тчн2
Карбонові кислоти. Глава
ОКРЕМІ ПРЕДСТАВНИКИ
АцетонітрилН3С—С^ІЧ. Безбарвна рідина (т. кип. 81,6 °С) добре змішується з водою та багатьма органічними розчинника ми. Ацетонітрил застосовується як розчинник для виділення жирних кислот з рослинних і тваринних жирів, використовується у виробництві вітаміну В,.
Акрилонітрил Н2С=СН—0=гЧ. Безбарвна рідина (т. кип. 77,3 °С), розчиняється у воді та багатьох органічних розчинниках. Застосовується у виробництві синтетичного волокна (нітрон), бу-тадієн-нітрильного каучуку та ін. Широко використовується в органічному синтезі.