Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Функціональні похідні карбонових кислот. Цю реакцію відкрив 1881 року німецький хімік А



Цю реакцію відкрив 1881 року німецький хімік А. Гофман, тому вона дістала назву «перегрупування Гофмана».

Відновлення. Під дією літій алюмогідриду ІлА1Н4 аміди карбо­нових кислот відновлюються до амінів, наприклад:

[Н]; ЬіА1Н4

Н3С—С^ ----- **■ Н,С—СН2—ТЧН, + Н20

ацетамід етанамін,

етиламін

ОКРЕМІ ПРЕДСТАВНИКИ

Формамід НС(ЖН2.Безбарвна рідина (т. кип. 210,5 °С), роз­чинна у воді та спиртах. Застосовується як розчинник і реагент

в органічному синтезі.

^^Диметилформамід (ДМФА) НСОМ(СН3)2.Безбарвна рідина зі слабким запахом (т. кип. 153 °С), змішується з водою та спирта­ми. Широко застосовується як апротонний розчинник, у вироб­ництві синтетичних волокон, лакофарбових матеріалів, штучної шкіри та у фармацевтичній промисловості для очищення лікарських препаратів.

Карбамід (сечовина).Це — діамід карбонатної дм—д—^Н2
кислоти. Є кінцевим продуктом розпаду білків, ||

міститься в сечі людини (близько 2 %). Уперше О

 

було виділено із сечі. Синтетично вперше її одержав 1828 року німецький хімік Ф. Велер при випарюванні водного розчину амо­ній ціанату, який за цих умов піддається ізомеризації:

А

Н4к6-С^К ^- Н2г4-С-МН2

амоній ціанат

і

У промисловості сечовину здобувають у великих кількостях взаємодією амоніаку з карбон (IV) оксидом:

21ЧН3 + С02 Р''°С' Н2М—С—г4Н2 + Н20

А

Це біла кристалічна речовина (т. пл. 133 °С), добре розчинна У воді. У хімічному відношенні сечовина має властивості амідів. Проте, на відміну від амідів аліфатичних і ароматичних карбоно-


 
 


вих кислот, у сечовини більше виражені основні властивості. Це пов'язано з тим, що в її молекулі при карбонільній групі розміще­ні дві аміногрупи:

 
Унаслідок спряження неподілених пар електронів атома Ніт­рогену аміногруп з п-електронами кратного зв'язку (+Л/-ефект) основним центром у молекулі сечовини є атом Оксигену. Із сильними кислотами сечовина утворює солі. Так, при дії на сечовину нітратної кислоти утворюється малорозчинний у воді нітрат сечовини:

У водних розчинах кислот або лугів сечовина легко гідролізу­ється з утворенням карбон (IV) оксиду і амоніаку:

Н2Н-*-О^Н2

Н2ІЧ—С—N11, + НІЧОз

IIО


Карбонові кислоти. Глава 19

-№
Н2К-

+

N0^

-с-он


Функціональні похідні карбонових кислот

------------------------------------------------------------------------------------------------- 341

Зона придатна для кількісного визначення сечовини шляхом ви­мірювання об'єму азоту, що виділився:

Н2И—С—N1^ + 2гШ02 ----- - С021 + 2И2І + ЗН20

 

О
Аналогічно проходить реакція сечовини з водними розчинами
гіпобромітів:
Н2И—С—ЇШ2 + ЗКаОВг------------ С02 + ТЧ2 + 2Н20 + ЗИаВг

 

О

Цією реакцією також можна здійснювати кількісне визначен­ня сечовини.

При повільному нагріванні кристалічної сечовини до 150—

160 °С утворюється біурет:

Н

І

о н о біурет
о о

Н2Н-С-НгШ2 + Ні-К-С-КН2 -^ Н2М-С-Н-С-МН2


 


 
 

комплекс ретової:

Н+ або ОН"

СО, + 2І\ІН,

Н2>4—С—ИН2 + Н20 О

Дикарбонові кислоти можуть утворювати із сечовиною цик­лічні сполуки. Важливе значення має похідна малонової кисло­ти — барбітурова кислота,структура якої лежить в основі низки лікарських препаратів, так званих барбітуратів (снодійні):

О II А і н
Н,С
^

н

 

О

 

барбітурова кислота

Під дією нітратної кислоти сечовина розкладається з виді­ленням азоту, води та карбон (IV) оксиду. Цю реакцію відкрив 1875 року російський композитор і хімік-органік О. П. Бородін.


Біурет утворює з іонами Купруму (II) в лужному середовищі червоно-фіолетового кольору. Ця реакція має назву біу-

Ш2

Н2М/

Н2К
с=о

,с-о р=с

N Си

/
>^ Чо-<

Нї< +Си(ОН)2 ^5—

ш,
н,м

>>=0Н2гГ

Біуретова реакція застосовується для якісного визначення се­човини та білків, що, як і сечовина, містять у своєму складі групу

—СО— гШ—.

Важливим азотистим похідним сечовини є іміносечовина,яка

отримала назву гуанідин:

Н2Н—С—ИН2

гШ

Це біла кристалічна речовина (т. пл. 50 °С), яка розпливається на повітрі.


     
 
 
   


Карбонові кислоти. Глава Ід

Залишок гуанідину є структурним фрагментом нуклеїнової ос­нови гуаніну, міститься в молекулі амінокислоти аргініну та анти­біотика стрептоміцину:

ОН ^

>
 
І

Н2г4—С—N11—(СН2)3—СН—СООН

1ЧН

аргшщ

НІТРИЛИ (ЦІАНІДИ)

Нітрилами називаються органічні сполуки, що містять одну або кілька ціаногруп —С^ІМ, зв'язаних з вуглеводневим радикалом.

Від інших функціональних похідних карбонових кислот нітри­ли відрізняються відсутністю карбонільної групи. Загальна фор­мула нітрилів К—С=г>Г.

НОМЕНКЛАТУРА

Назви нітрилів утворюють від тривіальних назв ацильних за­лишків карбонових кислот або систематичних назв карбонових кислот з тією ж самою кількістю атомів Карбону, включаючи атом Карбону групи —С=1Ч, до якого додається суфікс -нітрил. За ра-дикало-функціональною номенклатурою їх розглядають як похід­ні ціановодневої кислоти НСгЧ, в яких атом Гідрогену заміщено на вуглеводневий радикал:

-сн2—о=и

н3с—о=к с6н5—о=и н2с=сн—с^ч сйн

6П5"

ацетонітрил, етанонітрил, метил ціанід
бензонітрил, фенілціанід
феніл ацетонітрил, фенілетанонітрил, бензилціанід

акрилонітрил,

пропенонітрил,

вінілціанід

СПОСОБИ ДОБУВАННЯ

 

О

Дегідратація амідів:

^
Н,С—С
Н,С—О^Ч + В,0
^Н,
ацетамід
ацетонітрил

Р,0<; / °С

 

 


функціональні похідні карбонових кислот

Взаємодія галогеналканів із ціанідами лужних металів:
Н3С—СН2—Вг + КСК----------- Н3С—СН2—Сн=К + КВг

брометан етилціанід

ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Реакційна здатність нітрилів зумовлена наявністю в їх структу­рі ціаногрупи —О^ІЧ. Ціаногрупа має лінійну будову, атоми Кар­бону і Нітрогену знаходяться в ^-гібридизації і утворюють між собою полярний потрійний зв'язок, електронна густина якого змі­щена до атома Нітрогену. Виявляючи негативний індуктивний ефект, ціаногрупа зміщує на себе електронну густину з вуглевод­невого радикала й тим самим збільшує рухливість атомів Гідроге­ну при а-карбоновому атомі (СН-кислотність). За місцем розриву потрійного зв'язку нітрили вступають у реакції нуклеофільного приєднання.

а 8+ .^ 8-

 
тЧ5+ І НуЮіеофІЛЬНе

к—сн—о^іч

приєднання

 

Гідроліз нітрилів.При нагріванні з водними розчинами кислот або лугів нітрили піддаються гідролізу з утворенням карбонових кислот. Гідроліз відбувається у дві стадії. Спочатку за місцем роз­риву кратного зв'язку приєднується одна молекула води, внаслі­док чого утворюються аміди, які можуть бути виділені в індивіду­альному стані. Подальший гідроліз амідів приводить до утворення карбонових кислот:

а-5ЩГ ійШіГ. к-с^°7Н

Ьч—н

У> НОН;Н: __^

ч

- к7 "КНз ^он

Відновлення.При відновленні нітрилш літій алюмогідридом або воднем у присутності каталізатора утворюються первинні аміни:

ЬіАІНд

к—о^и —^ а—сн2—тчн2


       
 
 
   

Карбонові кислоти. Глава

ОКРЕМІ ПРЕДСТАВНИКИ

АцетонітрилН3С—С^ІЧ. Безбарвна рідина (т. кип. 81,6 °С) добре змішується з водою та багатьма органічними розчинника ми. Ацетонітрил застосовується як розчинник для виділення жир­них кислот з рослинних і тваринних жирів, використовується у ви­робництві вітаміну В,.

Акрилонітрил Н2С=СН—0=гЧ. Безбарвна рідина (т. кип. 77,3 °С), розчиняється у воді та багатьох органічних розчинниках. Застосовується у виробництві синтетичного волокна (нітрон), бу-тадієн-нітрильного каучуку та ін. Широко використовується в ор­ганічному синтезі.

лн2с=сн — » -[сн2—сн^

ш си

поліакрилонірил, нітрон

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.