Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПОХІДНІ КАРБОНОВИХ КИСЛОЇ




хлорангідрид

масляної кислоти,

бутирилхлорид


бромангідрид

бензойної кислоти,

бензоїлбромід


 


 


'


СПОСОБИ ДОБУВАННЯ


 


 


 


б

и


 

*0

До найважливіших функціональних похідних карбонових лот належать галогенангідриди, ангідриди, естери, аміди, нітр* та ін.:

 

.0

к-
к—сГ к—сС т>—к'
К—(
"\
N11,

к-с^

X

ТІаІ

аміди нітрили
естери

О

галогенангшриди ангідриди

ГАЛОГЕНАНГІДРИДИ КАРБОНОВИХ КИСЛОТ (АЦИЛГАЛОГЕНІДИ)

 

Галогенангідридами карбонових кислот називаютьс похідні карбонових кислот, в яких гідроксильна група, входить до складу карбоксильної групи, заміщена на атс галогену (Хлору, Брому, іноді — Фтору і Йоду).

 

НОМЕНКЛАТУРА

Назви галогенангідридів утворюють від назв відповідних ки<| лот або ацильніх груп і назви галогену:

н3с-с^ хлорангідрид оцтової кислоти, ацетилхлорид

,0

 

бромангідрид

мурашиної кислоти,

формілбромід

і •


Хлорангідриди та бромангідриди добувають взаємодією кар-онових кислот з фосфору галогенідами (РС13, РС15, РВг3, РВг5) бо тіонілхлоридом (80С12):

о

РС1,

К-С^ + Н3Р03

 

о
РСЦ
+ Р0С13 + НС1
К-<
он
' ■ '
х>

-«<

к—сГ + неп + 502і XI

зось

ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

І Галогенангідриди карбонових кислот являють собою безбарв-і Рідини або кристалічні речовини з різким запахом, леткі, по-разнюють слизові оболонки та шкіру.

ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Галогенангідриди є досить активними електрофільними ре-г ентами, електрофільні властивості яких зумовлені наявністю част­ішого позитивного заряду на атомі Карбону карбонільної групи ТЛектРофільний центр). Через електроноакцепторні властивості тома галогену (-/-ефект) на атомі Карбону карбонільної групи ГЄктРонна густина значно знижується, тому галогенангідриди п*Ють більш виражені електрофільні властивості, ніж карбонові слоти. Атом галогену в цих сполуках дуже рухливий.


функціональні похідні карбонових кислот
19

Карбонові кислоти. Глава

 

електрофільний центр

 

о

Ацилгалогеніди легко вступають в реакції нуклеофільного ; міщення. Так, під дією води вони гідролізуються до карбонових кислот; зі спиртами, алкоголятами та фенолятами утворюють ес­тери; з амоніаком дають аміди; із солями карбонових кислот — ангідриди кислот:

нон
-НС1

к-<

он

 
.0

карбонова кислота

к~5 к—сі
.0 "СІ хлорангідрид
к-сГ'
К'—ОН
0№
О
-неї
-N301
%,
о

к-<

 

ангідрид
2МН,
 

естер

-МН4С1

К-

>ГН,

амш


 

О
 
г***
,^4

4?

аісі3

ХН,

.
-неї

+ н3с—с

Ч^

XI

метил фенілкетон

бензен ацетилхлорид т

ОКРЕМІ ПРЕДСТАВНИКИ

Ацетилхлорид СН3С0С1. Безбарвна рідина з гострим запахом (т. кип. 51,8 °С), швидко гідролізується водою, розчиняється в біль­шості органічних розчинників. Ацетилхлорид використовується як ацилувальний реагент у виробництві барвників та лікарських за­собів.

Бензоїлхлорид С6Н5СОС1. Безбарвна рідина з гострим запахом (т. кип. 197,2 X), подразнює слизові оболонки дихальних шляхів та очей. Бензоїлхлорид добре розчинний в етері, бензені, сірко­вуглеці, гідролізується водою. Застосовується в синтезі барвників

та лікарських засобів.

Фосген СОС12 — дихлорангідрид карбонатної кислоти. За зви­чайних умов є газоподібною речовиною із запахом прілого сіна; важчий за повітря; дуже отруйний, спричиняє набряк легень. Під час Першої світової війни був застосований як бойова отруйна речовина.


 


Оскільки в процессі реакцій нуклеофільного заміщення в мо­лекулу нуклеофільного реагенту вводиться ацильна група, гало-генангідриди є ацилувальними реагентами, а реакції називають реакціями ацилування.

Зі слабкими нуклеофільними реагентами, такими, як арени, галогенангідриди реагують у присутності кислот Льюїса (АіСІз, РеВг3, 8пС12 та інші). У цьому випадку кислоти Льюїса активують молекулу ацилгалогеніду за рахунок утворення донорно-акцептор-ного зв'язку (тг-комплексу) або іона ацилію:

V-
к—сГ

о

С+[А1С14]'
г
^ч,
СІ:—А1СЦ

К—СГ + А1С13 XI


 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.