в органічних розчинниках. Застосовується як розчинник етерів целюлози, хлорокаучуку, вінілових полімерів, жирів, восків. Використовується в парфумерії, входить до складу харчових есенцій.
Бензилбензоат С6Н5СООСН2С6Н5.Рідина світло-жовтого кольору (т. кип. 323—324 °С). Нерозчинний у воді, розчиняється в етанолі, міститься в багатьох ефірних маслах. Використовується для лікування корости.
Вінілацетат СН3СООСН=СН2.Безбарвна рідина (т. пл. -100,2 °С; т. кип. 72,7 °С). Добре розчиняється в органічних розчинниках, спричиняє сильне подразнення та некроз шкіри тварин, а пари викликають опік рогової оболонки ока.
Н3С—СООН + Н2С=СН ■ " ■ Н3С—С—О—СН=СН2
31-н2о 32
ОН
оцтова кислота вініловий спирт вінілацетат
Вінілацетат здатний полімеризуватися з утворенням поліві-
нілацетату (ПВА):
■
я сн=сн2---------- -І-сн—сн 1
ососн3 ососн3
вінілацетат полівінілацетат
ПВА знайшов широке застосування у виробництві лаків, фарб як основа для клеїв.
Гідролізом ПВА здобувають полівініловий спирт (ПВС), що являє собою білу аморфну речовину, яка не розчиняється в органічних розчинниках, але розчиняється в гарячій воді:
-^СН—СН24^ "Щ° » -І-СН—СН2-^ + лСН3СООН ОСОСН3 ОН
полівініловий спирт
Полівініловий спирт застосовується у виробництві штучних волокон, лікарських засобів. Зокрема, він використовується при виготовленні хірургічних ниток, які саморозсмоктуються.
Метилакрилат і метилметакрилат.Метилакрилат — безбарвна Рухлива рідина з різким запахом (т. кип. 80,5 °С), добре розчиняється в етанолі, бензені. Метилметакрилат — безбарвна прозора
Карбонові кислоти. Глава /о 326-------------------------------------------------------------------------------------------------- *'
рідина (т. кип. 101 °С). Необмежено розчинна в діетиловому етері та метанолі.
|сн-сн^
лН2С=СН—С^
Х)СН3
А
метиловий естер гу ОСН
полшетилакрилат
сн, сн,
-|сн2-с-
«н2с=с-с
Т)СН3
метиловий естер /у СН
метакрилової кислоти, 3
акрилової кислоти метилакрилат
поліметилметакрилат
метилметакрилат
Поліметилакрилат застосовується у виробництві «безосколкового скла»; поліметилметакрилат — у виробництві «органічного скла».
ЖИРИ
І
Жири є естерами гліцерину та вищих аліфатичних кислот, тобто триацилгліцеринами, або тригліцеридами.
Природні жири тваринного і рослинного походження - представники ліпідів*.
Загальна формула жирів:
О Пріоритет у встановленні будови жирів на-
|| лежить французькому хіміку М. Шеврелю, який
СН2 О С К у 1817 році з'ясував склад і структуру деяких
дими й рідкими. Тверді жири містять переважно залишки насичених вищих жирних кислот. До складу рідких жирів, які називають
— 327
функціональні похідні карбонових кислот
маслами або оліями, входять здебільшого залишки ненасичених кислот. Жири тваринного походження зазвичай — тверді речови-нИ) рослинні жири — рідкі*. У молекулах як рослинних, так і тваринних жирів (за винятком свинячого) найчастіше залишки ненасичених кислот розташовані в положенні 2.
До складу жирів входять залишки одноосновних жирних кислот, переважно з нерозгалуженим ланцюгом і парною кількістю (від 4 до 26) атомів Карбону (найчастіше містяться ацильні залишки з 16 та 18 атомами Карбону).
Здебільшого до складу жирів організму людини входять залишки таких насичених вищих жирних кислот, як стеаринова та пальмітинова, ненасичених — арахідонової, олеїнової, лінолевої та ліноленової. Насичені жирні кислоти потрапляють в організм з їжею, а також утворюються в процесі біосинтезу. Олеїнова, лінолева, ліноленова і арахідонова кислоти не утворюються в організмі людини, вони надходять тільки з їжею, тому їх називають незамінними. Тривіальні назви, структурні формули та деякі фізичні константи біологічно важливих жирних кислот, виділених з жирів у процесі гідролізу, наведено в табл. 19.1.
Таблиця 19.1 Насичені й ненасичені жирні кислоти, що входять до складу жирів