Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Функціональні похідні карбонових кислот



в органічних розчинниках. Застосовується як розчинник етерів це­люлози, хлорокаучуку, вінілових полімерів, жирів, восків. Викори­стовується в парфумерії, входить до складу харчових есенцій.

Бензилбензоат С6Н5СООСН2С6Н5.Рідина світло-жовтого ко­льору (т. кип. 323—324 °С). Нерозчинний у воді, розчиняється в етанолі, міститься в багатьох ефірних маслах. Використовується для лікування корости.

Вінілацетат СН3СООСН=СН2.Безбарвна рідина (т. пл. -100,2 °С; т. кип. 72,7 °С). Добре розчиняється в органічних роз­чинниках, спричиняє сильне подразнення та некроз шкіри тва­рин, а пари викликають опік рогової оболонки ока.

Н3С—СООН + Н2С=СН ■ " ■ Н3С—С—О—СН=СН2

3 1 2о 3 2

ОН

оцтова кислота вініловий спирт вінілацетат

Вінілацетат здатний полімеризуватися з утворенням поліві-

нілацетату (ПВА):

я сн=сн2---------- -І-сн—сн 1

ососн3 ососн3

вінілацетат полівінілацетат

ПВА знайшов широке застосування у виробництві лаків, фарб як основа для клеїв.

Гідролізом ПВА здобувають полівініловий спирт (ПВС), що являє собою білу аморфну речовину, яка не розчиняється в орга­нічних розчинниках, але розчиняється в гарячій воді:

-^СН—СН24^ "Щ° » -І-СН—СН2-^ + лСН3СООН
ОСОСН3 ОН

полівініловий спирт

Полівініловий спирт застосовується у виробництві штучних волокон, лікарських засобів. Зокрема, він використовується при виготовленні хірургічних ниток, які саморозсмоктуються.

Метилакрилат і метилметакрилат.Метилакрилат — безбарвна Рухлива рідина з різким запахом (т. кип. 80,5 °С), добре розчиня­ється в етанолі, бензені. Метилметакрилат — безбарвна прозора


Карбонові кислоти. Глава
326-------------------------------------------------------------------------------------------------- *'

рідина (т. кип. 101 °С). Необмежено розчинна в діетиловому етері та метанолі.

|сн-сн^

лН2С=СН—С^

Х)СН3

А

метиловий естер гу ОСН

полшетилакрилат сн, сн,
-|сн2-с-

«н2с=с-с Т)СН3

метиловий естер /у СН метакрилової кислоти, 3

акрилової кислоти метилакрилат

 

поліметилметакрилат

метилметакрилат

Поліметилакрилат застосовується у виробництві «безосколко­вого скла»; поліметилметакрилат — у виробництві «органічного скла».

ЖИРИ

І

Жири є естерами гліцерину та вищих аліфатичних кис­лот, тобто триацилгліцеринами, або тригліцеридами.

Природні жири тваринного і рослинного походження - пред­ставники ліпідів*.

Загальна формула жирів:

О Пріоритет у встановленні будови жирів на-

|| лежить французькому хіміку М. Шеврелю, який

СН2 О С К у 1817 році з'ясував склад і структуру деяких

О тригліцеридів. Триацилгліцерини бувають прості

II , та змішані. Прості включають залишки однако-

9й ° С **■ вих кислот (К = К'= К"), змішані — різних.

?

Природні жири являють собою здебільшого змі-

. ,, г_ Р__ к„ шані триацилгліцерини.

2 За консистенцією жири можуть бути твер-

* Від грец. ліпос — жир.

дими й рідкими. Тверді жири містять переважно залишки насиче­них вищих жирних кислот. До складу рідких жирів, які називають


— 327

функціональні похідні карбонових кислот

маслами або оліями, входять здебільшого залишки ненасичених кислот. Жири тваринного походження зазвичай — тверді речови-нИ) рослинні жири — рідкі*. У молекулах як рослинних, так і тва­ринних жирів (за винятком свинячого) найчастіше залишки нена­сичених кислот розташовані в положенні 2.

До складу жирів входять залишки одноосновних жирних кис­лот, переважно з нерозгалуженим ланцюгом і парною кількістю (від 4 до 26) атомів Карбону (найчастіше містяться ацильні залиш­ки з 16 та 18 атомами Карбону).

Здебільшого до складу жирів організму людини входять залишки таких насичених вищих жирних кислот, як стеаринова та пальмі­тинова, ненасичених — арахідонової, олеїнової, лінолевої та ліно­ленової. Насичені жирні кислоти потрапляють в організм з їжею, а також утворюються в процесі біосинтезу. Олеїнова, лінолева, лі­ноленова і арахідонова кислоти не утворюються в організмі люди­ни, вони надходять тільки з їжею, тому їх називають незамінними. Тривіальні назви, структурні формули та деякі фізичні кон­станти біологічно важливих жирних кислот, виділених з жирів у процесі гідролізу, наведено в табл. 19.1.

Таблиця 19.1 Насичені й ненасичені жирні кислоти, що входять до складу жирів

Назва кислоти

СН3(СН2)2СООН СН3(СН2)4СООН СН3(СН2)6СООН СН3(СН2)8СООН СНз(СН2)10СООН СН3(СН22СООН СН3(СН2)14СООН СН3(СН2)16СООН СН3(СН2)18СООН
Масляна Капронова Каприлова Капринова Лауринова Міристинова Пальмітинова Стеаринова Арахінова

Насичені кислоти

 

І -5,3
-3,2
  16,5
  31,6
  44,8
  54,4 149*
  62,9 167*
  70,1 184*
  76,1 204*

* Винятками є риб'ячий жир, що являє собою рідину, та масло какао - тверда Речовина (за звичайних умов).


       
 
 
   


Карбонові кислоти. Глава Ц

Закінчення табл. 19.}

 

 

 

Назва кислоти Формула Температура, °С
плавлення кипіння
Ненасичені кислоти  
Олеїнова Елаіщинова а-Лінолева Ліноленова СН(СН2)7СН3 СН(СН2)7СООН СН3(СН2)7СН II СН(СН2)7СООН СН3(СН2)4СН=СНСН2СН НООС—(СН2)7СН СН3СН2СН=СНСН2СН II НООС—(СН2)7СН=СНСН2СН 13,4 16,3 51,5 -5,2 -11,3

При тиску 1 мм рт. ст.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.