За фізичними властивостями галогенокарбонові кислоти являють собою безбарвні рідини або кристалічні речовини, розчинні У воді.
У хімічному відношенні для них характерні реакції з участю карбоксильної групи та реакції з участю атома галогену.
Реакції по карбоксильній групі.Введення атома галогену у вуглеводневий радикал карбонової кислоти приводить до підвищення кислотних властивостей. Це зумовлено електроноакцепторним впливом атома галогену, який, виявляючи негативний індуктивний ефект, змішує електронну густину з атома Карбону карбоксильної групи й тим самим підвищує стійкість аніона. Наприклад, константа кислотності (рКа) оцтової кислоти у водному розчині становить 4,76, а для хлороцтової — 2,86. У міру віддалення атома галогену від карбоксильної групи індуктивний ефект згасає і тому кислотність зменшується, тобто сила кислот знижується в ряду а- > Р- >у- і т. д., наприклад:
н,с—сн—сн,соон
н3с—сн—сн2—соон
РА"„ = 4,05
РК = 2,85
і2С СІ
рКа= 4,60
При переході від моно- до ди- та полігалогенокарбонових кислот кислотність збільшується. Найсильнішою карбоновою кислотою є трифтороцтова — СР3СООН (рА,, = 0,23).
Галогенокислоти утворюють усі згадані у гл. 19 функціональні похідні — солі, галогенангідриди, естери, аміди та ін. Наприклад:
Реакції з участю атома галогену.Аліфатичні галогенокарбонові кислоти з участю атома галогену вступають у різні реакції нуклео-фільного заміщення, властиві галогенопохідним вуглеводнів. При цьому а-галогенокарбонові кислоти значно більш реакційноздат-ні, ніж галогеналкани. Це пов'язано з електроноакцепторним впливом карбоксильної групи, яка, виявляючи -/-ефект, збільшує рухливість атома галогену. Так, при взаємодії галогенокарбонових кислот з амоніаком утворюються амінокислоти:
21МН
Н,С—СН—СООН
3 І
Вг
а-бромопропіонова кислота
-НВг
н3с—сн—соо>ш;
Вг
ксильної групи.
амонійна сіль а-амінопропіонової кислоти
Карбонові кислоти.Глава 20
а-Галогенокарбонові кислоти при дії водних розчинів лугів утворюють а-гідроксикислоти:
В-Галогенокарбонові кислоти в присутності водних розчинів лугів утворюють В-гідроксикислоти, які при підвищених температурах відщеплюють воду і перетворюються на а-, В-ненасичені кислоти:
акрилова кислота у- та 5-Галогенокислоти за цих умов утворюють у- або відповідно 5-лактони - внутрішньомолекулярні (циклічні) естери:
н2с_сн2-сн2-<0 ВВ^Я. і
| Т)Н
СІ
^° ге ^°
— н2с-сн2-сн2-с^ ^г н2с-сн2-сн2-с^
очн он і
у-бутиролактон
О-^м глід ~0
ГІДРОКСИКИСЛОТИ
Гідроксикислотами називаються похідні карбонових кислот, які містять у вуглеводневому радикалі одну або кілька гідроксильних груп.
Залежно від природи вуглеводневого радикала розрізняють аліфатичні гідроксикислоти (спиртокислоти) і ароматичні (феноло-кислоти). Аліфатичні гідроксикислоти за взаємним розміщенням карбоксильної та гідроксильної груп поділяють на а-, В-, у- та ін.