Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Тема 8. Одиничний і партіонний методи організації виробництва



Мета теми: дати комплекс знань щодо одиничного і партіонного методу організації виробничих процесів.

 

1. Поняття методів організації виробництва. Чинники, що впливають на їх вибір.

2. Сутність непотокового виробництва, його різновиди та умови застосування.

3. Розрахунки основних параметрів не потокового виробництва.

 

Метод організації виробництва – це спосіб здійснення виробничого процесу, який характеризується взаємозв’язком послідовності виконання технологічних операцій з порядком розміщення устаткування, а також ступенем безперервності процесу виробництва.

Існують два методи організації виробництва: непотоковий та потоковий.

Фактори, які впливають на вибір методу: розміри і вага продукції, обсяги випуску продукції за певний період, періодичність випуску виробів, точність обробки і шорсткість поверхні виробів.

Характерними ознаками непотокового виробництва є:

- виготовлення на одних і тих же робочих місцях різних по конструкції та технології обробки виробів в обмеженій кількості;

- розміщення устаткування однотипними групами без певних зв'язків із послідовністю виконання операцій;

- складний маршрут переміщення предметів праці при обробці, і, як наслідок, виникнення перерв у процесі обробки;

- переважне застосування універсального устаткування.

Сфера застосування не потокового виробництва: одиничне і дрібносерійне виробництво.

Різновиди не потокового методу:

1) одиничний метод, при якому здійснюється організація виготовлення продукції одиницями або невеликими неповторювальними серіями. Особливостями організації одиничного виробництва є: використання універсального устаткування для виготовлення різнохарактерних виробів; розміщення верстатів та агрегатів групами; відсутність закріплення деталеоперацій за робочими місцями; технологічний принцип спеціалізації цехів і дільниць; недоцільність детального проектування виробів або серій; значні простої устаткування; труднощі ОКП і оперативної підготовки виробництва; велике НЗВ; використання праці робітників-універсалів високої кваліфікації при широкому суміщенні професій; погане використання матеріалів; висока собівартість продукції;

2) партіонний метод, рисами якого є: виготовлення продукції серіями і запуск предметів у виробництво партіями; закріплення за робочими місцями кількох операцій і виробів; використання універсального та спеціалізованого устаткування й інструментів; періодичні перерви в роботі устаткування; розміщення устаткування за групами верстатів або за ходом технологічного процесу; великий розмір НЗВ, площ, тари.

Партіонний метод застосовується в дрібно - і середньо серійному виробництвах, а також на дільницях масового виробництва.

У не потоковому виробництві розраховуються наступні основні параметри:

1) кількість устаткування у розрізі однотипних або взаємозамінюючих верстатів:

де Njg - кількість деталей і-го найменування, які обробляються на даному устаткуванні;

n - кількість найменувань деталей;

tgi - трудомісткість виготовлення однієї деталі j-го найменування;

Фп - плановий фонд робочого часу одиниці устаткування;

Кв.н. - коефіцієнт виконання норм виробітку;

Рн - % витрат робочого часу на переналагодження устаткування.

2) розмір партії – це кількість однакових предметів праці, що одночасно запускаються у виробництво або кількість готових виробів, що одночасно випускаються з виробництва.

Розмір партій визначаються наступними методами:

1) розрахунково-аналітичним;

2) за співвідношенням підготовчо-заключного і штучного часу;

3) пропорційно місячній виробничій програмі;

4) в залежності від стійкості оснащення.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.