Тема 7. Організація виробничого процесу в часі

Мета теми: сформувати комплекс знань щодо визначення тривалості виробничого циклу та побудови графіків переміщення предметів праці від операції до операції за різного ступеня суміщення їх виконання.

1. Поняття і структура виробничого циклу.

2. Розрахунок та аналіз тривалості виробничого циклу простого процесу.

3. Розрахунок та аналіз тривалості виробничого циклу складного процесу.

4. Шляхи та ефективність скорочення тривалості виробничого циклу.

Виробничий цикл являє собою період між запуском предмету праці (сировини, матеріалів) на першу операцію і випуском його у вигляді закінченого (готового) продукту.

Розрізняють виробничий цикл виробу в цілому, складальних одиниць та окремих деталей, а також цикл виготовлення партії деталей.

Тривалість виробничого циклу визначається в робочих і календарних днях, а для виробів з малою трудомісткістю – у годинах і хвилинах.

Виробничий цикл є одним з важливіших техніко-економічних показників, що обумовлює виробничий потенціал підприємства, витрати на виготовлення продукції. Він використовується у розрахунку багатьох показників виробничо-господарської діяльності підприємства: термінів запуску предметів праці у виробництво з урахуванням термінів випуску готової продукції, виробничої потужності підрозділів, обсягу незавершеного виробництва та інших.

Виробничий цикл складається з робочого часу (періоду) та часу перерв. Робочий період, в свою чергу, складається з тривалості операційного циклу (час технологічних операцій, підготовчо-заключний час), тривалості допоміжного циклу (час контрольних і транспортних операцій) та тривалості природних процесів. Перерви діляться на міжопераційні (між операціями, перерви очікування, перерви комплектування) та міжзмінні (перерви на вихідні і святкові дні, перерви між змінами, перерви на обід).

Процес виготовлення окремої деталі, або окремий процес, який складається з кількох послідовних операцій, є простим процесом. Операційні цикли в процесі можуть протікати послідовно або в деякій мірі одночасно. Це залежить від порядку передачі партій по операціях, який в більшій мірі передвизначає тривалість циклу обробки партії.

Можливі три види руху предметів праці у виробництві: послідовний, паралельний і змішаний.

Послідовний вид руху предметів праці полягає в тому, що кожна наступна операція над партією деталей починається тільки після того, як закінчиться обробка всієї партії на попередній операції. При цьому партія не подрібнюється, а передається у повному розмірі.

Тривалість виробничого циклу для послідовного виду руху предметів праці розраховують за формулою:

= ,

де n - розмір партії, що обробляється, шт.;

m - кількість операцій;

t_i - трудомісткість і-ої операції, хв.;

с_i - кількість робочих місць на і-й операції;

t_мо - середній час міжопераційного очікування, хв.;

- тривалість природних процесів, хв.

Переваги послідовного виду: простота організації, спрощення ОКП; недоліки – велика тривалість операційного циклу, неповне завантаження устаткування, велика переривчастість партій, найгірші техніко-економічні показники діяльності. Сфера застосування послідовного руху: одиничне і дрібносерійне виробництво.

Паралельний вид руху предметів праці у виробництві полягає в тому, що невеликі передаточні (транспортні) партії або окремі одиниці передаються з попередньої операції на наступну негайно по закінченню їх обробки на попередній (не залежно від тривалості суміжних операційних циклів).

Тривалість виробничого циклу для паралельного виду руху предметів праці розраховується за формулою:

= ,

де p - розмір передаточної (транспортної) партії, шт.;

t_гол - тривалість головної, тобто найбільш тривалої операції, хв.

Переваги паралельного виду руху предметів праці: найкоротший виробничий цикл, висока ступінь паралельності робіт, можливість досягнення безперервності виробництва при умові здійснення повної синхронізації; недоліки – можливі перерви у роботі устаткування та робітників. Сфера застосування паралельного руху: масове і великосерійне виробництво при синхронізованому процесі або короткочасно при несинхронізованому процесі, якщо ставиться завдання максимально скоротити тривалість циклу і ліквідувати дефіцит окремих деталей.

Змішаний вид руху предметів праці у виробництві характеризується тим, що їх обробка на кожній операції здійснюється без перерв. Сутність змішаного виду руху предметів праці полягає в суміщенні виконання коротких операцій з довгими.

При організації змішаного руху можливі 2 варіанти суміщення операцій:

1) якщо час обробки одного предмету праці на наступній операції не менший, ніж на попередній, то для максимального суміщення операцій потрібно перший предмет праці передати на наступну операцію відразу після його обробки на попередній операції;

2) якщо час обробки одного предмету праці на наступній операції менший, ніж на попередній, то потрібно передавати предмети праці на наступну операцію певним запасом.

Тривалість виробничого циклу дорівнює при цьому:

=

або = ,

де t_кор - найкоротша операція з кожної пари суміжних, хв.;

- тривалість великих і малих операцій в тріаді, хв.

Переваги змішаного виду руху: коротший виробничий цикл у порівнянні з послідовним рухом, більше завантаження устаткування; недоліки: складність організації виробничого процесу, ускладнення ОКП. Сфера застосування змішаного руху: велико серійне виробництво.

У тому випадку, коли виробничий процес складний, тобто об'єднує декілька простих процесів, для визначення його тривалості треба користуватися ієрархічними (технологічними) схемами складання виробу і цикловими (стрічковими) або сітковими графіками. Зокрема, цикловий графік будується відкладенням ліворуч від нульової позначки (моменту виконання робіт) тривалості всіх простих процесів. Треба тільки дотримуватися правила: складальна операція може починатися лише тоді, коли завершено виготовлення всіх необхідних для цього деталей і вузлів.

Тривалість виробничого циклу складного процесу визначається найбільшою сумою довго тривалостей пов'язаних між собою простих процесів.

Скорочення тривалості виробничого циклу забезпечує збільшення випуску продукції, дозволяє поліпшити використання потужностей, знизити собівартість продукції, підвищити продуктивність праці, зменшити обсяг НЗВ, а, отже, прискорити оборотність оборотних активів.

Однак тривалість виробничого циклу не може встановлюватися довільно. Вона залежить від технології, застосовуваної техніки і рівня організації виробництва.

Скорочення тривалості виробничого циклу можна досягти за рахунок удосконалення конструкції продукції, технології її виробництва, впровадження більш досконалої системи планування та організації виробництва, раціонального планування робочих місць, поліпшення їх обслуговування, заміни природних процесів штучними, ущільнення режиму роботи підприємства та його підрозділів тощо.

Поиск по сайту: