Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Роль національних і колективних валют та золота в міжнародних розрахунках



 

Практично до початку XIX ст. у міжнародних розрахунках платіжним засобом було золото. Це пояснюється тим, що в часи золотого стандарту внутрішні національні валюти країн не ви­знавались державами-експортерами і функція світових грошей закріплювалася за золотом.

Зміни в міжнародній організації праці, концентрації та спеціа­лізації товарного виробництва, а також масштаби зовнішньотор­говельних зв'язків привели до того, що розрахунки золотом стали дуже незручними. У ролі золота як міжнародного засобу платежу почали відбуватися суттєві зміни. З розвитком кредитних відно­син кредитні гроші — банкноти, векселі та чеки — поступово ви­тіснили золото спочатку з внутрішнього грошового обігу, а потім і з міжнародних валютних відносин.

Із скасуванням золотого стандарту і припиненням розміну кредитних грошей на жовтий метал відпала необхідність оплати золотом міжнародних зобов'язань. Водночас у світовій торгівлі золото використовується як надзвичайні світові гроші при форс-мажорних обставинах (війни, економічні потрясіння та ін.) або коли інші можливості вичерпані. Наприклад, під час Другої сві­тової війни левова частка міжнародних платежів відбувалася ста­ндартними золотими зливками. Після війни сальдо за багатосто­роннім клірингом (за період створення і функціонування Євро­пейського платіжного союзу 1950—1958 pp.) погашалося золо­том (спочатку на 40%, а з 1955 p. — на 75%).

У сучасних умовах країни у разі надзвичайних ситуацій уда­ються до продажу частини офіційних золотих запасів за ті валю­ти, в яких виражені їхні міжнародні зобов'язання за зовнішньо­торговельними контрактами і кредитними угодами. Отже, і зараз золото використовується в міжнародних розрахунках опосеред­ковано через операції на ринках золота.

Найстарішим золотим ринком у світі є Лондонський, який ві­діграє визначальну роль у формуванні цін на цей метал у всьому світі. Другим великим центром торгівлі золотом в Європі з 70-х років став Цюріх (Швейцарія). Обсяги операцій на цьому ринку перевищують тисячі тонн на рік. У світі також відомі й інші тор­говельні центри золотом — Нью-Йорк, Франкфурт-на-Майні, Гонконг.

Витіснення золота з міжнародного платіжного обороту сприяло розвитку розрахунків кредитними грошима. Як платіжний засіб

ефективно використовувались кредитні гроші економічно розвину­тих країн, частка яких у міжнародній торгівлі була домінуючою.

Так, до Першої світової війни переказні векселі (тратти), ви­писані у фунтах стерлінгів, обслуговували 80% міжнародних роз­рахунків. З розвитком економік інших країн і втратою Англією передових позицій у міжнародній торгівлі частка фунта в міжна­родних розрахунках знизилась до 40% у 1948 p. і до 5% на почат­ку 90-х років.

Після Другої світової війни завдяки стрімкому розвитку аме­риканської економіки в міжнародних розрахунках інтенсивно по­чав використовуватися долар. У 80-ті роки його частка сягнула 75%, але вже на початку 90-х років вона знизилась до 55%. Втра­та позицій долара в міжнародних розрахунках обумовлювалась розвитком економік країн Європи та Азії. Починаючи з 90-х ро­ків німецька марка, японська єна, швейцарський франк та інші провідні валюти стали також використовуватись як міжнародні платіжні засоби.

З 70-х років новим явищем у системі міжнародних розрахун­ків стало використання колективних валютних одиниць — СДР та екю (починаючи з 1999 p. замість екю впроваджується євро). Колективні валюти з'явились у платіжному обороті в результаті процесу демонетизації золота, розпаду Бреттон-Вудської валют­ної системи та негативних наслідків девальвації національних ва­лют. Як нові світові кредитні гроші вони стали використовува­тись завдяки тому, що є більш стабільними валютами.

СДР (спеціальні права запозичення) та євро (європейська ва­лютна одиниця) призначалися для безготівкових міжнародних роз­рахунків шляхом записів на спеціальних рахунках країн: СДР — у Міжнародному валютному фонді, євро — в Європейському ва­лютному інституті Європейського Союзу (ЄС). Умовна вартість цих одиниць розраховується на базі середньозваженої вартості та зміни курсу валют, що входять до валютного котика (валютний кошик СДР включає в себе чотири валюти, тоді як валютний ко­шик євро — одинадцять валют країн Європи).

Використання СДР досить обмежене. Як платіжний засіб вони використовуються переважно в міждержавних розрахунках, зде­більшого для погашення заборгованості країн за кредитами МВФ. Офіційно СДР можуть бути використані банками, підприємства­ми, приватними особами для розрахунків. Але цією можливістю останні практично не користуються, тому ринок приватних СДР оцінюється приблизно у 10 млрд., переважно у формі банківських депозитів, депозитних сертифікатів і міжнародних облігацій.

На відміну від СДР євро використовується не тільки в офіцій­ному, а й у приватному секторах як валюта ціни і валюта платежу. При впровадженні євро на неї покладались великі надії як на валюту, яка стане в Європі єдиним платіжним засобом. Однак стрімка девальвація євро з початку її введення значно підірвала довіру до неї, у зв'язку з чим європейські банки в розрахунках продовжують використовувати національні валюти таких країн, як Німеччина, Швейцарія, Італія, Франція.

Переважне використання національних валют у міжнародних розрахунках посилює залежність їх ефективності від курсових коливань, економічної і валютної політики країн-емітентів цих ва­лют. Стан міжнародних розрахунків залежить від таких чинників:

— економічних і політичних відносин між країнами;

— валютного законодавства;

— міжнародних торговельних правил та звичаїв;

— банківської практики країн;

— умов зовнішньоторговельних контрактів та кредитних угод.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.