Структура прикладної політології 16 страница

Діяльність за цими напрямами дає змогу оптимізувати комунікативні зв'язки на рівні сучасних потреб, сприяє ефективному розподілу зусиль суб'єктів управління щодо реалізації стратегічних і тактичних цілей.

ПР у політичному менеджменті

Політичний менеджмент передбачає управління полі­тичними процесами на основі аналізу тенденцій, прогнозу­вання наслідків їх розвитку, вироблення й реалізацію пев­них рішень. Його необхідність зумовлена тим, що суб'єкта­ми політичного життя є люди (об'єднання), а притаманні йому засоби забезпечують обмін інформацією в межах полі­тичної системи. Неодмінними особливостями політичного менеджменту мають бути: дотримання законодавчих та етичних засад; вільний доступ суб'єктів політичного про­цесу до ЗМІ; достовірність інформації, рівноправний обмін нею між усіма учасниками політичного процесу; функціо­нування системи зворотного зв'язку між владними інсти­тутами і громадянами, їх групами.

Важливою складовою політичного менеджменту є прог­нозно-аналітична діяльність як необхідна передумова Прийняття політичних рішень і державного управління за­галом. Вона може складатися з таких послідовних етапів:

206 Прикладні політичні технології

а) загальний прикладний політичний аналіз ситуації,
події, явища тощо. Він передбачає використання прита­
манних йому методів і методик відповідно до мети дослі­
дження;

б) політичний прогноз і його корекція стосовно зміню­
ваної ситуації. На цьому етапі на основі попереднього ана­
лізу слід визначити тенденції подальшого розвитку ситуа­
ції, події, явища тощо;

в) планування й управління через відповідність проце­
сів прийняття політичних рішень та їх реалізації. Цей
етап повністю залежить від попередніх двох і створює умо­
ви для вироблення відповідних рішень.

Отже, ПР дають змогу політичному менеджменту враховувати політичну ситуацію, ставлення суспільства до суб'єктів політики, забезпечувати соціальну відповідаль­ність, сприяють ефективному використанню потенціалу, особливо людського, цілеспрямованому впливу на гро­мадськість. Усе це розширює можливості досягнення полі­тичного результату та перспективи подальшого розвитку.

ПР у системі маркетингу

Будь-який продукт політичної діяльності (політичний проект) за демократичного устрою має здобути суспільне визнання. Тому інструменти паблік рілейшнз активно ви­користовують для створення у масовій свідомості, певних цільових аудиторіях сприятливого ставлення до політич­них ідей, проектів, гравців.

Традиційно маркетинг стосується сфери виробниц­тва, надання послуг, однак останнім часом набувають по­ширення нєкомерційний маркетинг (діяльність, спрямо­вана на засвоєння певних соціальних норм, розвиток спорту, охорони довкілля тощо), маркетинг ідей (спри­яння поширенню соціально значущих ідей, які не мо­жуть бути предметом комерції), політичний маркетинг (використання сукупності форм, методів, технологій впровадження в суспільно-політичну практику певних політичних настанов з метою здійснення контролю у сфе­рі влади).

У політичній сфері маркетингова діяльність передба­чає вивчення загальної політичної ситуації (політичного ринку); аналіз програм і дій політичних структур, полі­тичних діячів, рівня їх політичної культури; розроблення і реалізацію політичних проектів.

Паблік рілейшнз (ПР) у політичній сфері 207

Ефективність цієї роботи залежить від якості, спряму­вання програм, уміння донести їх до людей, переконати в їх значущості. Завдяки цьому відбувається зближення ін­тересів суб'єктів політичної організації і цільових аудито­рій, широких мас населення.

Система політичного маркетингу використовує різні засоби, які належать і до арсеналу ПР: маркетингові до­слідження (експертні опитування, глибинні інтерв'ю, вивчення фокус-груп, інтерактивна взаємодія під час засі­дань «круглих столів», семінарів), моделювання політич­них подій і процесів, просування політичних ідей, підтри­мання певних моделей політичної практики, політичних сил тощо.

Комунікаційна програма політичного маркетингу пе­редбачає поширення важливої для суб'єкта політики ін­формації про неї, його ідейні засади, програмні цілі, досяг­нуті результати тощо.

Основними видами діяльності у сфері політичного мар­кетингу є налагодження і підтримання відносин суб'єкта політики із засобами масової інформації задля розміщення в них відомостей про себе і свою діяльність; організація ре­зонансних громадських заходів місцевого, загальнонаціо­нального масштабу; розвиток відносин у політичній сфері на основі довіри.

Застосування інструментарію менеджменту і марке­тингу в політичній сфері з допомогою ПР реалізується за такими напрямами:

1. Формування політичної культури суспільства. В суспільному житті політична культура є синтезом полі­тичних культур соціальних спільнот, політичних інсти­тутів, виявляється у рівні їх політичної свідомості, полі­тичної діяльності і поведінки. Вона є важливою складо­вою духовної культури особи і суспільства, критерієм якісного оцінювання політичного життя. Формування політичної культури відбувається в процесі політичної практики та під впливом різноманітних комунікаційних зв'язків, серед яких важливу роль відіграють паблік рі­лейшнз.

2. Консолідація суспільства. Для цілеспрямованого політичного розвитку в умовах демократії важливою є здатність громадян до консолідованих дій. Особливо це актуально під час реформування суспільства, його окре­мих сфер. Як свідчить досвід, консолідація можлива за відповідності пропонованих політичних дій соціокуль-

208 Прикладні політичні технології

турному і ментальному рівням, запитам громадян краї­ни. Якщо такі перетворення не мають визнання в сус­пільстві, це може спричинити протидію їм. Тому завдан­ня ПР полягає у сприянні такій суспільній поведінці, яка б активізувала участь громадян у політичному житті за­для його прогресу.

3. Розбудова громадянського суспільства. Таким є суспільство громадян із високим рівнем економічних, полі­тичних, культурних прав і свобод, яке не залежить від держави, а взаємодіє з нею заради спільного блага. Демо­кратичний устрій неможливий без ефективного функціону­вання третього сектору суспільства — громадських об'єднань (організацій, клубів, асоціацій), які захищають економічні, політичні, соціальні, творчі та інші інтереси громадян. Намагаючись за рахунок власних ресурсів роз­в'язувати свої проблеми, вони акумулюють ініціативу гро­мадян, виробляють необхідні навички і методику. Завдяки цьому формується стійкий сегмент демократично налашто­ваного населення, що є передумовою подальшого розвитку, утвердження демократичних принципів у свідомості грома­дян. У такій справі багато залежить від ефективності ПР як важливого чинника трансляції світоглядних настанов. Від­повідно, громадські організації своєю діяльністю створю­ють демократичне тло, на якому й можливе функціону­вання ПР.

4. Громадський контроль за політичними і владними інститутами. Без належного громадського контролю влада з часом перетворюється на засіб тотального придушення волі населення. Протидіяти цьому можуть інститути гро­мадянського суспільства, активізація діяльності яких має наслідком становлення і поступове посилення контролю за рішеннями і діями органів влади. Здатність суспільства контролювати владу є запорукою демократичного розвит­ку і соціально-економічного прогресу. У здійсненні кон­тролю за політичними і владними інститутами полягає ва­жлива суспільна місія ПР.

5. Участь у діяльності політичних партій. Кожна полі­тична партія намагається здобути якнайширшу підтримку суспільства, яке видає їй мандат на владу за результатами виборів. Тому суспільство має знати якомога більше про діяльність партій, а вони повинні вибудовувати розгалу­жені і сталі зв'язки з громадянами, доводити до них свої програми, інформацію про партійних лідерів тощо. У цій діяльності широко використовуються можливості ПР на основі їх принципів.

Паблік рілейшнз (ПР) у політичній сфері 209

Реалізація потенціалу менеджменту і маркетингу в по­літичній сфері сприяє налагодженню практичної взаємодії держави і громадського суспільства, яка передбачає: про­зорість ухвалення політичних рішень органами влади; ак­тивізацію приватної ініціативи, формування громадянсь­кої політичної культури.

ПР у формуванні політичного іміджу

Одним із важливих стратегічних політичних ресурсів є репутація (лат. reputatio — обдумування, роздум) — сфор­мована у громадській свідомості думка про переваги, недо­ліки соціального, політичного суб'єкта та його суспільне оцінювання. Репутація є своєрідним кредитом довіри, про­явом ставлення до політичного гравця, свідченням його суспільного визнання.

Із репутацією тісно пов'язаний політичний імідж (англ. image — образ) — цілеспрямовано сформований, на­ділений певними ціннісними характеристиками образ суб'єкта політики з метою поширення суспільної значущо­сті його діяльності, забезпечення популярності, визнання авторитету. Формується імідж за результатами діяльності, а також завдяки вмілому використанню інструментів ПР задля емоційного впливу на певне середовище; стимулю­ванню позитивного ставлення до себе; готовності взаємо­діяти, відгукуватися на соціальні, економічні, політичні сигнали.

Імідж є історично, політично, економічно, соціально зумовленим і залежить від уявлень суспільства, окремих його спільнот або індивідів щодо тих чи інших факторів. Він має об'єктивно-суб'єктивну природу і свідчить не лише про необхідність соціально значущої політичної Діяльності, а й про важливість системного інформування суспільства щодо її змісту і результатів.

Імідж будь-якого суб'єкта політики може бути основ­ним (стабільним) і поточним (змінюється відповідно до ви­мог часу). Елементами іміджу є звіти про діяльність, які охоплюють певний період (здебільшого рік), відомості про окремі її напрями чи реалізацію конкретних проектів.

Відчутну роль у створенні іміджу політичної структу­ри, політика є графічні, пластичні, мовні та інші засоби, колір елементів символіки, партійні видання, друкована продукція, які забезпечують єдність сприйняття їх образу, вигідно вирізняють їх у конкурентному середовищі.

210 Прикладні політичні технології

Інформаційно-посередницькі функції ПР

Важливою інформаційно-посередницькою функцією па-блік рілейшнз є забезпечення владних відносин — постійно­го, конструктивного двостороннього діалогу суб'єктів сус­пільного життя й органів влади на національному рівні.

У процесі своєї діяльності будь-якому суб'єктові со­ціальної практики доводиться долати опір зовнішнього се­редовища, неузгодженість, недосконалість законодавства, консерватизм певних бюрократичних утворень. Тому в де­мократичному суспільстві вважають цілком цивілізова­ною практику впливу на процеси законотворчості, ухва­лення управлінських рішень. Таку діяльність називають лобізмом і вона є однією із функцій ПР.

Лобізм (англ. lobbysm, від lobby — кулуари) — співробітництво з органами, представниками влади з метою впливу на процеси ухвалення певних законів чи нормативних актів.

Ефективна лобістська діяльність передбачає:

— глибоке усвідомлення суб'єктом ПР-діяльності своєї мети, законодавчих і моральних обмежень (іноді ця мета може відрізнятися від інтересів і цілей замовника);

— всебічне вивчення історії питання, яким доводиться займатися (цілком можливо, що раніше хтось уже брався за нього);

— міцні контакти з контрагентами на всіх рівнях вла­ди, використання різноманітних можливостей для зустрі­чей з ними;

— готовність до дискусії та вміння ефективно діяти в проблемних ситуаціях, оскільки нерідко потрібно доводи­ти, що інтереси, які виражає фаховий лобіст, важливі й для представника органів влади;

— уміння знаходити союзників (чим більше суспіль­них сил залучено до захисту певних інтересів, тим вища ймовірність досягнення результату);

— підтримку ключових фігур, які відповідають за пев­ні сфери, розв'язують актуальні для конкретного проекту проблеми;

— залучення експертів до аналізу наявних проблем;

— використання впливових засобів масової інформації при формуванні громадської думки тощо.

Активно розвиваються міжнародні ПР, які висвітлю­ють, інтерпретують для своїх клієнтів зміни в політиці, економіці та соціальній сфері зарубіжних країн і в міжна­родних відносинах.

Паблік рілейшнз (ПР) у політичній сфері 211

Діяльність ПР-служб спрямовується також на забезпе­чення гармонійних відносин громад між собою, з органами влади і місцевого самоврядування. Виконуючи свої функції, ПР повинні поважати культуру, традиції, цінності, віро­сповідання всіх націй і народностей, які живуть на певній території, відкрито і справедливо співпрацювати з ними, демонструвати високу громадянську відповідальність.

Засоби реалізації завдань ПР

Функції паблік рілейшнз реалізуються на основі поєд­нання випробуваних методик із творчими пошуками, не­сподіваними підходами й оригінальними рішеннями, ви­користання різноманітних засобів та інструментів.

Виокремлюють ПР у ЗМІ, політичну рекламу, пред­ставницькі заходи, публічні виступи політиків тощо, які впливають на формування політичної думки електорату.

ПР у засобах масової інформації.Великими можливо­стями у формуванні громадської думки наділені засоби ма­сової інформації (ЗМІ), тому часто вони є головною опорою ПР-програм: до 80% діяльності ПР-фірм припадає на взає­модію з журналістами.

ЗМІ поширюють інформацію, норми і цінності, за­своєння яких необхідне для свідомої участі громадян у житті суспільства. Вони створюють середовище з потоків інформації, спрямованих згори — дані про державні, адмі­ністративні рішення (прямий зв'язок), і знизу — про те, як ці рішення сприймаються суспільством, які проблеми іс­нують у ньому (зворотний зв'язок). їх використовують як елементи системи соціального управління. Із ЗМІ активно співпрацюють органи влади.

Відчутну роль відіграють ЗМІ в політичній сфері, що зумовлено потребою суспільства в інформації, усвідомлен­ням політичними організаціями значущості її поширення, інтерпретації, інтегрування в суспільне середовище політич­них цінностей і досягнення завдяки цьому політичної мети.

Засоби масової інформації є потужним джерелом новин і фактів, їх матеріали підлягають системному моніторингу й аналізу апаратом органів державної влади, розвідувальни­ми службами, експертами політичних, комерційних струк­тур. Тому важливою ланкою ПР-практики є аналітична ро­бота зі ЗМІ. Вона може здійснюватися на основі огляду преси (послідовне розглядання, аналіз, оцінювання публі-

212 Прикладні політичні технології

кацій ЗМІ з певної тематики або певного характеру в одному з них). Огляди преси бувають загальними (фронтальне, по­слідовне вивчення преси) і тематичними (на основі конкрет­них потреб або тематичної спрямованості ЗМІ).

Результати аналізу матеріалів ЗМІ сприяють пошуку оптимальних шляхів розв'язання політичних проблем; прогнозуванню розвитку політичних тенденцій, перспек­тив функціонування соціально-економічного, політичного суб'єкта; моделюванню соціально-інженерних заходів щодо підвищення його іміджу в соціумі, конкретних се­редовищах. Для цього ПР-фахівцям необхідно знати спе­цифіку діяльності ЗМІ та їх типи, вміти аналізувати опри­люднену інформацію і порівнювати її з отриманою з інших джерел, а також з власним розумінням ситуації.

У реалізації більшості ПР-програм важливе місце зай­має системна організаційна робота із ЗМІ щодо підготовки необхідних матеріалів. Передусім вона полягає в розро­бленні й розсиланні редакціям прес-релізів (англ. press — преса і release — повідомлення) — коротких повідомлень про події і факти, які заслуговують на увагу преси. Такими подіями можуть бути призначення на посади, нові програ­ми й проекти політичних об'єднань, політиків тощо. Прес-реліз містить важливу інформацію, викладену в мак­симально зручній для журналістів формі. Зазвичай він складається не більш ніж з двох сторінок, починається провідною новиною, вибудовується за принципом пірамі­ди, як і замітка. Іноді в ньому вказують умови використан­ня (коли можна друкувати матеріал або передавати в ефір).

Подібним за призначенням продуктом діяльності ПР-служб є прес-кіт (англ. press — преса і kit — ранець, спорядження) — пакет з різноманітними довідками, бро­шурами, документами, звітами, таблицями, які можуть бути використані журналістами при підготовці матеріалів на запропоновану політичним гравцем тему.

Цінними ПР-ресурсами, які можуть бути використані ЗМІ, є листи, заяви, що свідчать про соціальну значущість діяльності суб'єкта політики, увагу до нього громадськості тощо. Вони містять не тільки актуальну інформацію, а й значний психологічний потенціал.

Ефективною формою спілкування із журналістами є прес-конференції (англ. press і лат. conferentia, від confero — збираю в одне місце) — зустрічі державних, політичних, громадських діячів із представниками ЗМІ, на яких роз­глядають питання, що цікавлять громадськість. При їх підготовці необхідно вдало обрати місце і час, передбачити

Паблікрілейшнз (ПР)у політичній сфері 213

можливості для роботи телекамер, мікрофонів, подбати про телефонний і факсимільний зв'язок, синхронний пере­клад, підготувати ведучого, зорієнтувати промовців, під­готувати для журналістів тексти виступів і продумати від­повіді на можливі запитання.

Для інформування журналістів влаштовують брифінги (англ. briefing — інструктаж) — короткі наради представ­ників ЗМІ, на яких оприлюднюють погоджену сторонами-учасниками переговорів інформацію про їх зміст, хід, ре­зультати.

Інформаційне навантаження мають паблік-тури (антл. public — публічний, суспільний і франц. tour, від tornore — круглити) — спеціалізовані поїздки, організова­ні для журналістів, під час яких їх ознайомлюють з пев­ним середовищем, регіоном тощо.

Із журналістами можуть працювати залучене ПР-агент-ство або власна прес-служба — структурний підрозділ, який організовує заходи для журналістів, задовольняє їх побажання, готує інформаційні матеріали для ЗМІ й аналі­зує їх матеріали. Працювати в ній повинні фахівці, які зна­ють особливості функціонування ЗМІ, вміють готувати ма­теріали для преси і мають організаторські навички.

У штаті політичних структур запроваджено посаду прес-секретаря, який забезпечує інформаційні потреби першого керівника держави, уряду, політичної організації, виконує у взаємодії із ЗМІ представницькі, публічні функції.

Отже, обираючи для поширення інформації, тривалого співробітництва орган ЗМІ чи їх систему, ПР-фахівці ма­ють враховувати, наскільки ці ЗМІ політично, фінансово незалежні, а також рівень професійних якостей і мораль­них орієнтирів журналістів, які працюють там. Нерозбір­ливість у пошуку партнерів для втілення ПР-програм може негативно позначитися на репутації ПР-служби, ПР-фірми та суб'єктів політики.

Політична реклама. У конкурентному політичному се­редовищі взаємодіють різноманітні політичні сили, ідеї, лідери. Для інформування про них у певних аудиторіях, наближення їх до потенційно зацікавлених суб'єктів вико­ристовують політичну рекламу — профінансоване друко­ване, рукописне, усне або графічне повідомлення про заці­кавлену у ньому особу, політичну силу, ідею, покликане підвищити їх популярність, збільшити кількість прихиль­ників, посилити політичну підтримку. Засобами її поши­рення є спеціальні видання (проспекти, каталоги, листів-

214 Прикладні політичні технології

ки, плакати), періодичні видання (газети, журнали), кіно-, теле-, радіопрограми, електронні ресурси та ін.

У ПР-програмах політичну рекламу використовують для поширення політичних ідей, популяризації політич­них проектів, поліпшення іміджу політичної організації, політика; залучення нових прихильників; забезпечення адекватної реакції на дії політичних конкурентів; запобі­гання певним загрозам.

У політичній рекламі для ПР-програм важливо знайти оригінальний хід, який би не лише привернув увагу ауди­торії на рекламу, а й дав змогу побачити за нею щось біль­ше, перенести враження від неї на певну політичну ідею, політичну організацію та її діяльність.

Ефективно працює на реалізацію політичних інтересів, досягнення політичних цілей уміле використання в ПР-програмах соціальної реклами — рекламних матеріалів, які поширюють суспільно значущі ідеї (здорового способу життя, охорони здоров'я, екології, збереження енергоре­сурсів, законослухняності, соціального захисту і безпеки населення тощо), не мають комерційного характеру, не на­зивають конкретну продукцію та її виробників. Метою со­ціальної реклами є зміна ставлення суспільства до наяв­них проблем, формування нових соціальних цінностей.

Представницькі заходи як елементи ПР. Формуванню доброзичливого ставлення до учасників політичного про­цесу, поширенню про них вигідних відомостей, налаго­дженню потрібних контактів сприяє участь у різноманіт­них представницьких заходах. У політичній ПР-практиці можуть бути використані презентації (лат. praesento — передаю, вручаю) — офіційні представлення нових проек­тів, програм, об'єктів тощо. Підготовка її починається з визначення мети і завдань. Після цього розробляють її ло­гічну послідовність, визначають час початку, тривалість, окреслюють коло учасників, враховуючи журналістів, формують робочу команду.

Ведучим презентації має бути комунікативно підготовле­на особа. Нерідко для цього запрошують акторів, шоуменів. У її програмі слід обов'язково передбачити виступ політиків, які достеменно знають предмет, уміють про нього компетент­но розповісти і відповісти на запитання аудиторії.

Відповідно до завдань презентації формулюють ключо­вий акцент (фразу) виступів, який мали б запам'ятати уча­сники і який необхідно поширити в суспільстві; моделю­ють бажану реакцію аудиторії; прогнозують подальші дії. Готують тексти виступів, інформаційні матеріали, які вру-

Паблік рілейшнз (ПР) у політичній сфері 215

чають запрошеним. їх не слід поділяти на категорії («для преси», «для гостей», «для почесних гостей»), оскільки це негативно впливає на тих, кому дістанеться менш респек­табельний інформаційний пакет.

Досягненню ПР-цілей сприяє проведення засідань «круглих столів», семінарів, конференцій — зібрань, на яких обговорюють актуальні для суспільства проблеми. Активно використовують семінари для вироблення полі­тичних рішень, налагодження взаємодії представників ор­ганів влади з громадськістю.

Публічні виступи політиків. До засобів паблік рі­лейшнз у політичній сфері належать і публічні виступи по­літиків, під час яких вони переконують певні аудиторії у перевагах своїх програм, проектів і формують до себе сприятливе ставлення.

Опановувати мистецтво виголошення публічних про­мов доводиться кожному політику. На зборах, семінарах, нарадах, зустрічах вони представляють свою політичну ор­ганізацію, орган влади, регіон, країну, себе. У демокра­тичній країні кожен, хто має суспільно значущі ідеї, пови­нен знайти можливість їх виразити, щоб йому повірили, проголосували за нього на виборах.

Прагнучи здобути повагу аудиторії, промовець має виявити чесність, сумлінність, принциповість, самокри­тичність, доброзичливість, скромність, уміти протистоя­ти, не піддатися маніпулятивним, провокативним діям, реплікам, опонентам. Результат публічних виступів за­лежить не лише від об'єктивної ситуації, а й від особисто­сті й майстерності оратора. Зменшують ефективність ви­ступу поверхове володіння проблемою, нечіткість змісту, сумнівні, непереконливі аргументи, невміння використа­ти виражальні мовні та паралінгвальні засоби.

Усний виступ є досить складним і потребує необхідних знань, умінь, навичок. Непродумана його форма не може яскраво передати думку. Промовець повинен пам'ятати, Що аудиторія сприймає не тільки положення, факти, мір­кування, а й їх оформлення.

Надзвичайно важливий у виступі початок, від якого нерідко залежить успіх усієї промови. Вже з перших слів необхідно заволодіти увагою аудиторії. Для цього можна розкрити план дій, а далі намагатися зробити всіх учасни­ками його здійснення. Утримати увагу аудиторії тривалий час майже неможливо, тому варто заздалегідь продумати місця виступу, де інтерес може знизитися і подбати про його посилення, використавши афоризми, факти, історії, приклади, жарти.

216 Прикладні політичні технології

У малій аудиторії бажано встановити контакти майже з усіма слухачами, які можуть ставити багато питань. Якщо промовець не знаходитиме відповідей на них, краще зізнатися в цьому і вдатися до взаємного пошуку відповіді.

Ділові наради і переговори в системі ПР. Поширеною формою спілкування є ділові наради — спільне обговорен­ня і вирішення певних питань. На них розв'язують різно­манітні стратегічні і тактичні завдання. Культура, стиль проведення ділових нарад впливають на формування імі­джу організації, політика. Вони повинні мати чіткий ре­гламент, заздалегідь підготовлений план, належні проек­ти рішень, інших документів, які необхідно буде виробити за результатами такого спілкування.

Для розв'язання ПР-завдань використовують також ді­лові бесіди (переговори) — процес поетапного досягнення згоди між партнерами за наявності різних, інколи супе­речливих, інтересів. Вони є неодмінними складовими за­гальної системи менеджменту, а вміння їх проводити — елементами ділової культури політика. У ділових бесідах важливо аргументувати свою позицію, до якої співрозмов­ник обов'язково прислуховується, бути ввічливим, гнуч­ким, уміти обирати із кількох взаємовигідних варіантів оптимальні.

Дуже важливим є вміння слухати, адже справжнє спіл­кування є двостороннім процесом з неодмінним урахуван­ням інтересів усіх учасників.

Апробовані форми комунікативної взаємодії сприя­ють зміцненню реального контролю суспільства над структурами політичної і державної влади. Поряд з цим засоби реалізації завдань ПР допомагають сформувати ціннісну основу демократичного співжиття, сприяють внутрішньополітичній консолідації на всіх рівнях соці­альної ієрархії.

ПР як інструмент політики і державного управління

Оскільки в демократичному суспільстві джерелом вла­ди є народ, а втілення певного політичного курсу залежить від його волевиявлення (вибори, референдуми), важливо, щоб створені політиками концепції, ідеї, доктрини, про­грами ставали надбанням широких мас. Організаційно-технологічні форми участі ПР у політичному процесі зумо­влені необхідністю взаємодії політичної організації (су­купності суб'єктів політики) з масами.

Паблік рілейшнз (ПР) у політичній сфері 217

У цій взаємодії суб'єкти політики пропонують суспіль­ству свої ідеї, домагаючись їх визнання. Водночас певні суспільні групи, використовуючи свої можливості (мене­джмент, маркетинг), впливають на формування і коригу­вання цих ідей.

Використання ПР у передвиборних кампаніях. Участь ПР у політичному процесі найпомітніша під час виборчих кампаній — цілеспрямованої системної роботи щодо вису­нення і обрання певних осіб, політичних партій і блоків до органів влади та місцевого самоврядування. Змістом ви­борчої кампанії є:

1. Аналіз політичної ситуації. Він призначений для ви­роблення стратегії, оптимального плану дій суб'єктів по­літики в конкретних умовах, прогнозування їх подальшо­го розвитку та розв'язання інших завдань, які породжує перебіг політичного життя.

2. Визначення основних ресурсів виборчого процесу. До них зараховують: особистісний ресурс кандидата (особи-стісні якості, готовність до виборчої боротьби, імідж тощо); електоральний ресурс (готовність виборців голосувати за пропонованого кандидата); елітний ресурс (готовність еліт округу підтримати кандидата); інформаційний ресурс (мо­жливість доступу до ЗМІ); партійний ресурс (підтримка партії); фінансовий ресурс (наявність необхідних для фі­нансування кампанії коштів, можливість залучення додат­кових засобів); організаційний ресурс (наявність і розвине­ність структур для роботи серед виборців); технологічний ресурс (уміння використовувати виборчі технології); часо­вий ресурс (час, необхідний для реалізації виборчих захо­дів); адміністративний ресурс (можливість кандидата за­конно залучити на свій бік органи влади).

3. Створення плану виборчої кампанії. Розробляти його слід з урахуванням особливостей виборів, стратегії і ресурсів кандидата. Він повинен врахувати результати попереднього аналізу і можливості застосування наявних ресурсів.

4. Формування кошторису виборчої кампанії. У цьому Документі передбачають на основі фінансових ресурсів ви­трати на всі заплановані акції і дії, виготовлення різнома­нітних матеріалів, зарплату персоналу виборчого штабу, залучених аналітиків, агітаторів, технічних виконавців тощо. Бюджет виборчих кампаній регламентується зако­нодавчо, однак реальні їх витрати часто перевищують до­зволені суми.

5. Підготовка інформаційних матеріалів. За планом
кампанії розробляють тексти й ескізи листівок, плакатів,

218 Прикладні політичні технології

оригінал-макети друкованої продукції, тексти виступів, сценарії радіо- і телероликів тощо. Далі замовляють друко­вану продукцію, щитову рекламу, фільми і ролики.

6. Реалізація плану виборчої кампанії. Всі дії, акції ма­
ють відповідати ідеям, принципам, за якими розроблено
план. Для цього необхідно творчо використовувати його
аспекти і позиції, вносити відповідні корективи з ура­
хуванням зміни політичної обстановки. Цей елемент кам­
панії найвідповідальніший.

Поиск по сайту: