1. Публіцистична праця І.Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» як дзеркало дисидентських настроїв української інтелігенції 60-х років ХХ ст. Головні положення трактату.
2. Проблеми українського сьогодення і майбутнього у книзі І.Дзюби «Україна в пошуках нової ідентичності».
3. Аналіз лекції І.Дзюби в університеті Києво-Могилянська академія 15 жовтня 2001р.: акценти, бачення суспільних і культурних процесів.
Завдання.На основі прочитаних спогадів І.Дзюби «Не окремо взяте життя (спогади і роздуми на фінішній прямій)» тезово окресліть інтелектуально-духовний портрет автора в контексті реалій його юності.
Література
1. Бойко Л. Як розпинали Івана Дзюбу // Вітчизна. – 1998. – №11-12.
2. Дзюба І. Інтернаціоналізм чи русифікація? – К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005. – 336 с.
3.Дзюба І. «Найважче бути власною совістю»: самопредставлення письменника // Дзвін. – 2007. – №5-6. – С.84-87.
4. Дзюба І. Не окремо взяте життя (спогади і роздуми на фінішній прямій) // Київ. – 2007. – №4. – С.11-31.
5. Дзюба І. Україна перед сфінксом майбутнього: лекція в університеті Києво-Могилянська академія 15 жовтня 2001р. // Український історичний журнал. – 2002. – №3. – С.3-22.
6. Дзюба І. Україна у пошуках нової ідентичності. Статті: Виступи. Інтерв’ю. Памфлети. – К.: Україна, 2006. – 841с.
7. Жулинський М. Іван Дзюба: «В мене свій світ, своя позиція...» Навздогін із пером в руках за 75-літнім марафонцем // Слово і час. – 2006. – №7. – С.3-16.
8. Дзюба І. Бо то не просто мова, звуки... – К. : Рад. письменник, 1990. – 134 с.
9. Дзюба І. Пастка: 30 років зі Сталіним, 50 років без Сталіна. – К. : Криниця, 2003. – 142 с.
10. Дзюба І. Починаймо з поваги до себе: Статті, доповіді. – К.: Просвіта, 2002. – 57с.
11. Дзюба І. Глобалізація і майбутнє культури // Слово і час. – 2008. – №9. – С.23-30.
12. Залізняк Ю. Морально-політична публіцистика Івана Дзюби: історіографічний аспект / Ю.Залізняк // Вісник Львівськ. ун-ту. Серія: Журналістика. – 2007. – Вип. 30. – С. 197 – 208.
13. Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960 - 80-х років. – К. : Либідь, 1995. – 224 с.
14. Стус В. Відкритий лист до Івана Дзюби//Твори: У 4 т. 9 кн. – Львів: Просвіта, 1994. – Т. 4. – С. 441- 443.
Тема 6. Публіцистика Є.Сверстюка як зразок європейської есеїстики: роздуми автора про шляхи розвитку нації
План
1. Постаті українських діячів культури в осмисленні Є.Сверстюка («Феномен Шевченка», «Прощання з Маддоною», «Василь Стус – летюча зірка української літератури» та ін.).
2. Історіософські погляди Є.Сверстюка і його ставлення до національно-визвольного руху та історичної пам’яті («Блудні сини України», «Свобода слова і культура думки», «Духовні джерела відродження», «Шістдесятники і Захід» та ін.).
Завдання. Підготувати повідомлення про життєвий шлях, дисидентські погляди та громадянську діяльність Є.Сверстюка.
Література
1. Сверстюк Є. Блудні сини України. – К. : Т-во «Знання» України, 1993. – 256 с.
2. Сверстюк Є. Феномен Шевченка // Сверстюк Є. Блудні сини України. – К. : Т-во «Знання» України, 1993. – С.175-187.
3. Сверстюк Є. Прощання з Мадонною // Сверстюк Є. Блудні сини України. – К. : Т-во «Знання» України, 1993. – С.196-206.
4. Сверстюк Є. Я любила вік лицарства // Сверстюк Є. Блудні сини України. – К.: Т-во «Знання» України, 1993. – С.189-195.
5. Сверстюк Є. Василь Стус – летюча зірка української літератури // Сверстюк Є. Блудні сини України. – К. : Т-во «Знання» України, 1993. – С.212-220.
6. Сверстюк Є. Блудні сини України // Сверстюк Є. Блудні сини України. – К. : Т-во «Знання» України, 1993. – С.12-18.
7. Сверстюк Є. Свобода слова і культура думки // Сверстюк Є. Блудні сини України. – К.: Т-во „Знання” України, 1993. – С.40-45.
8. Сверстюк Є. Духовні джерела відродження // Сверстюк Є. Блудні сини України. – К. : Т-во «Знання» України, 1993. – С.46-50.
9. Сверстюк Є. Шістдесятники і Захід // Сверстюк Є. Блудні сини України. – К. : Т-во «Знання» України, 1993. – С.23-33.
10. Сверстюк Є. Повернення до пережитків минулого // Сучасність. – 1997. –№1. – С.59-64.
11. Сверстюк Є. Високий дух офіри // Літературна Україна. – 2007. – 28 червня.
12. Сверстюк Є. На святі надій: Вибране. – К., 1999. – 781 с.
13. Сверстюк Є. Собор у риштованні. – Париж: Перша українська друкарня у Франції; Балтимор: українське вид-во «Смолоскип» ім. В.Симоненка, 1970. – 171 с.
14. Сверстюк Є. Роля і покликання інтелігенції // Правда полинова. – К. : Києво-Могилянська академія, 2009. – С.116 – 120.
Тема 7. Концептуально-тематичні особливості української публіцистики 80-х рр. ХХ ст.
План
1. Унікальність української публіцистики епохи перебудови.
2. Аналіз ідейно-тематичних особливостей публіцистичних творів у журналах «Київ» та «Вітчизна» (1985–1990).
3. Розвінчання догм соціалістичного реалізму.
4. Чорнобильська тематика у публіцистиці: документальна стрічка Ліни Костенко «Тризна», її фотопубліцистика про Чорнобиль; публіцистичний доробок В.Яворівського: «Обережно! Радіоктивна правда», «Третя світова – Чорнобильська», - питання чорнобильської трагедії; чорнобильний мотив у публіцистиці «пізнього» Олеся Гончара
1. Желіховська Н. С. Концептуально-тематичні особливості української публіцистики другої половини 80-х років ХХ століття (на матеріалах журналів «Київ» і «Вітчизна»)» : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к. н. із соц. комунік. : спец. 27.00.04 – теорія та історія журналістики. – К., 2008. – 18 с.
2. Жулинський М. Із забуття – в безсмертя: сторінки призабутої спадщини. – К., 1990. – 446 с.
3. Здоровега В. Й. У майстерні публіциста. – Львів : Вид-во Львів. університету, 1969. – 178 с.
4. Кость С. Журналiстський процес 1900 – початку 50-х рр.: основнi риси й особливостi // Українська перiодика: Історiя i сучаснiсть: Доп. та повiд. третьої Всеукр. наук.-теорет. конф. 20-23 грудня 1995 р. Львiв, 1995.
5. Михайлин І. Л. Історія української журналістики: Підручник. – Кн. 1-ша: Період становлення: Від журналістики в Україні до української журналістики. – Харків : ХІФТ, 2000. – 279 с.
6. Москаленко А. З. Теорія журналістики: Підручник. – К.: Експрес-об’ява, 1998. – 334 с.;
7. Москаленко А. 3. Журналістика в умовах гласності / [А.З. Москаленко, В. А. Качкан, Г. Мащенкота ін.]. – К. : Либідь, 1991. – 192 с.