Боротьба за свободу преси в добу лібералізації суспільства («хрущовської відлиги»). Комуністично-радянські преса і радіо як виразники зміцнення тоталітарної системи у повоєнний час. Антинаціональний характер комуністично-радянської преси в Україні. Провідні прокомуністичні і прорадянські журналісти. Василь Симоненко як журналіст.
Тема 4. Оскарження і звинувачення політики радянського тоталітаризму в публіцистиці І.Багряного
Політична, громадсько-видавнича діяльність І.Багряного в еміграції. Памфлет «Чому я не хочу вертатись в СССР?» як перший у світовій літературі твір про терор проти власного народу. Віршований памфлет І.Багряного «Антон Біда – герой труда» (1956), його нищівний викривальний зміст. Прес-конференції письменника, його інтерв’ю іноземним кореспондентам і радіостанціям з питань становища української літератури в СРСР.
Тема 5. Публіцистичний доробок І.Дзюби в контексті руху шістдесятників і сьогодення
Публіцистична праця І.Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» як дзеркало дисидентських настроїв української інтелігенції 60-х років ХХ ст. Головні положення трактату. Проблеми українського сьогодення і майбутнього у книзі І.Дзюби «Україна в пошуках нової ідентичності». Аналіз лекції І.Дзюби в університеті Києво-Могилянська академія 15 жовтня 2001р.: акценти, бачення суспільних і культурних процесів.
Тема 6. Публіцистика Є.Сверстюка як зразок європейської есеїстики: роздуми автора про шляхи розвитку нації
Постаті українських діячів культури в осмисленні Є.Сверстюка («Феномен Шевченка», «Прощання з Маддоною», «Василь Стус – летюча зірка української літератури» та ін.). Історіософські погляди Є.Сверстюка і його ставлення до національно-визвольного руху та історичної пам’яті («Блудні сини України», «Свобода слова і культура думки», «Духовні джерела відродження», «Шістдесятники і Захід» та ін.).
Тема 7. Концептуально-тематичні особливості української публіцистики 80-х рр. ХХ ст.
Унікальність української публіцистики епохи перебудови. Аналіз ідейно-тематичних особливостей публіцистичних творів у журналах «Київ» та «Вітчизна» (1985–1990). Розвінчання догм соціалістичного реалізму. Чорнобильська тематика у публіцистиці: документальна стрічка Ліни Костенко «Тризна», її фотопубліцистика про Чорнобиль; публіцистичний доробок В.Яворівського: «Обережно! Радіоктивна правда», «Третя світова – Чорнобильська», – питання чорнобильської трагедії; чорнобильний мотив у публіцистиці «пізнього» Олеся Гончара. Послаблення цензури. Публіцистика угруповання «Бу-Ба-Бу».
Тема 8. Проблеми суспільної духовності у публіцистиці О.Гончара (за матеріалами книги «Чим живемо»)
Занепокоєння О.Гончара проблемами мови, літературного та мистецького життя, завданнями, які покликані виконувати майстри слова, у циклі статей «Думаймо про велике» («Думаймо про велике», «Феномен незнищенності», «Нашій мові – жити» та ін.). Творчі постаті українських митців в історичному контексті у циклі статей «Про тих, що не гаснуть» («Змінюються часи – Нечуй зостається», «Яблуневоцвітний геній України», «Живописець правди» та ін.). Духовно-психологічний світ О.Гончара – письменника і громадянина у циклі його виступів, інтерв’ю та діалогів «Феномен незнищенності» («Творити людяне, творити прекрасне», «Безнастанна праця душі», «Поглиблювати в собі почуття синівське» та ін.).
Тема 9. Анатолій Погрібний – аналітик суспільних процесів в Україні (за матеріалами книги «Розмови про наболіле, або Якби ми вчились так як треба»)
Національно-культурне життя України в оцінці А.Погрібного («Знову про національне виховання» та ін.). «Мовна карта» в українському суспільстві як пріоритетна турбота науковця і публіциста («Як облаштовуються з мовою у світі», «Коли зникає народна мова, народу більше нема», «Чия мова, того й держава» та ін.). Проблема загрози української державності у публіцистичних роздумах А.Погрібного («Про час, коли нам „добре та солодко жилося», «Іншого народу у нас з вами, Юрію, нема», «Окупований інформаційний простір», «Бій за українську державність триває»).