Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Тема 3. Характеристика основних тенденцій публіцистичної творчості у контексті історичних подій



Боротьба за свободу преси в добу лібералізації суспільства («хрущовської відлиги»). Комуністично-радянські преса і радіо як виразники зміцнення тоталітарної системи у повоєнний час. Антинаціональний характер комуністично-радянської преси в Україні. Провідні прокомуністичні і прорадянські журналісти. Василь Симоненко як журналіст.

 

Тема 4. Оскарження і звинувачення політики радянського тоталітаризму в публіцистиці І.Багряного

Політична, громадсько-видавнича діяльність І.Багряного в еміграції. Памфлет «Чому я не хочу вертатись в СССР?» як перший у світовій літературі твір про терор проти власного народу. Віршований памфлет І.Багряного «Антон Біда – герой труда» (1956), його нищівний викривальний зміст. Прес-конференції письменника, його інтерв’ю іноземним кореспондентам і радіостанціям з питань становища української літератури в СРСР.

Тема 5. Публіцистичний доробок І.Дзюби в контексті руху шістдесятників і сьогодення

Публіцистична праця І.Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» як дзеркало дисидентських настроїв української інтелігенції 60-х років ХХ ст. Головні положення трактату. Проблеми українського сьогодення і майбутнього у книзі І.Дзюби «Україна в пошуках нової ідентичності». Аналіз лекції І.Дзюби в університеті Києво-Могилянська академія 15 жовтня 2001р.: акценти, бачення суспільних і культурних процесів.

Тема 6. Публіцистика Є.Сверстюка як зразок європейської есеїстики: роздуми автора про шляхи розвитку нації

Постаті українських діячів культури в осмисленні Є.Сверстюка («Феномен Шевченка», «Прощання з Маддоною», «Василь Стус – летюча зірка української літератури» та ін.). Історіософські погляди Є.Сверстюка і його ставлення до національно-визвольного руху та історичної пам’яті («Блудні сини України», «Свобода слова і культура думки», «Духовні джерела відродження», «Шістдесятники і Захід» та ін.).

Тема 7. Концептуально-тематичні особливості української публіцистики 80-х рр. ХХ ст.

Унікальність української публіцистики епохи перебудови. Аналіз ідейно-тематичних особливостей публіцистичних творів у журналах «Київ» та «Вітчизна» (1985–1990). Розвінчання догм соціалістичного реалізму. Чорнобильська тематика у публіцистиці: документальна стрічка Ліни Костенко «Тризна», її фотопубліцистика про Чорнобиль; публіцистичний доробок В.Яворівського: «Обережно! Радіоктивна правда», «Третя світова – Чорнобильська», – питання чорнобильської трагедії; чорнобильний мотив у публіцистиці «пізнього» Олеся Гончара. Послаблення цензури. Публіцистика угруповання «Бу-Ба-Бу».

Тема 8. Проблеми суспільної духовності у публіцистиці О.Гончара (за матеріалами книги «Чим живемо»)

Занепокоєння О.Гончара проблемами мови, літературного та мистецького життя, завданнями, які покликані виконувати майстри слова, у циклі статей «Думаймо про велике» («Думаймо про велике», «Феномен незнищенності», «Нашій мові – жити» та ін.). Творчі постаті українських митців в історичному контексті у циклі статей «Про тих, що не гаснуть» («Змінюються часи – Нечуй зостається», «Яблуневоцвітний геній України», «Живописець правди» та ін.). Духовно-психологічний світ О.Гончара – письменника і громадянина у циклі його виступів, інтерв’ю та діалогів «Феномен незнищенності» («Творити людяне, творити прекрасне», «Безнастанна праця душі», «Поглиблювати в собі почуття синівське» та ін.).

 

Тема 9. Анатолій Погрібний – аналітик суспільних процесів в Україні (за матеріалами книги «Розмови про наболіле, або Якби ми вчились так як треба»)

Національно-культурне життя України в оцінці А.Погрібного («Знову про національне виховання» та ін.). «Мовна карта» в українському суспільстві як пріоритетна турбота науковця і публіциста («Як облаштовуються з мовою у світі», «Коли зникає народна мова, народу більше нема», «Чия мова, того й держава» та ін.). Проблема загрози української державності у публіцистичних роздумах А.Погрібного («Про час, коли нам „добре та солодко жилося», «Іншого народу у нас з вами, Юрію, нема», «Окупований інформаційний простір», «Бій за українську державність триває»).

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.