Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Вивчіть алгоритми практичних навичок. Здійсніть практичний тренінг з муляжами у кабінеті тренінгу.



Під час відпрацювання практичних навичок зверніть увагу на особливості виконання даного навичка у дітей різного віку, дотримання правил асептики, антисептики, заповнення медичної документації, зверніть увагу на показання і протипоказання до маніпуляції.

 

Перевірте свої знання і заповніть таблицю:

Питання щодо виконання практичного навичка Відповідь
Які патологічні зміни визначають в загальному аналізу сечі    
Яка мета визначення бактеріурії      
Підготуйте оснащення робочого місця для проведення проби за Зимницьким      
Підготуйте дитину до визначення загального діурезу.      

 

 

Контроль самостійної роботи на практичному занятті № 11.


Тема №14 : Гостра ниркова недостатність та хронічне захворювання нирок. Етіологія. Класифікація. Медсестринська діагностика. Невідкладна допомога в разі гострої затримки сечі та гострої ниркової недостатності.

 

Методичне обґрунтування теми:на базі набутих знань з дисциплін анатомія людини, фізіологія, основи медсестринства, ріст і розвиток людини - студенти знають про розвиток сечовидільної системи та особливості її побудови і функціонування у дітей, особливості догляду за пацієнтами з захворюваннями нирок.

 

Актуальність теми: у 2002 році у світі було запропоновано концепцію хронічної хвороби нирок. Об’єднання різноманітних нозологічних форм під загальною назвою хронічна хвороба нирок (ХХН) зумовлене об’єктивними причинами. Існує висока ймовірність прогресування хронічного патологічного процесу в нирках з подальшим розвитком хронічної ниркової недостатності (ХНН), коли виникає потреба застосовувати позаниркові методи очищення крові: перитонеальний діаліз, гемодіаліз або трансплантацію нирки. Використання уніфікованих рекомендацій щодо обсягу обстеження, методів сповільнення прогресування хвороби нирок, симптоматичної терапії зменшує відмінності в рівні й якості надання медичної допомоги, дає значний економічний ефект, змогу усім лікарям говорити «однією мовою».

 

Після самостійного опрацювання теми студенти повинні знати:

· Хронічне захворювання нирок. Етіологія. Класифікація. Медсестринська діагностика.

· Невідкладну допомогу при гострій нирковій недостатності.

· Невідкладну допомогу в разі гострої затримки сечі відповідно до чинних Протоколів.

 

Після самостійного опрацювання теми студенти повинні вміти:

· Доглядати за дитиною з гострою нирковою недостатністю та хронічними захворюваннями нирок.

· Надати невідкладну допомогу пацієнту в разі гострої ниркової недостатності .

· Надати невідкладну допомогу пацієнту при гострій затримці сечі(відповідно до чинних Протоколів).

 

План самопідготовки:

· Ознайомтесь з темою та планом заняття

· Ознайомтесь з методичними рекомендаціями щодо самостійної підготовки до теми

· Вивчіть за конспектом або знайдіть самостійно у мережі Інтернет або у періодичних виданнях матеріали про хронічне захворювання нирок.

· Ознайомтесь з інструкцією виконання практичних навичок до заняття

· Проконтролюйте себе, дайте відповіді на питання самоконтролю, виконайте завдання, які надані в робочому зошиті.

Короткий зміст теми:

Хронічна хвороба нирок (ХХН) – це захворювання, яке характеризується тривалими (не менше 3 місяців) структурними та/або функціональними нирковими змінами за даними клінічних, лабораторних, інструментальних, морфологічних досліджень, які водночас дають підставу для виключення гострого характеру патологічного процесу в нирках.

Отже, критеріями визначення ХХН є:

1) ураження нирок тривалістю більше 3 місяців, проявами якого є структурні або функціональні порушення органа з наявністю/відсутністю зменшення швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ). Ураження маніфестує патоморфологічними змінами ниркової тканини або змінами в крові чи сечі;

2) ШКФ < 60 мл/хв/1,73 м2 тривалістю 3 місяці й більше за відсутності інших ознак ураження нирок.

У перебігу ХХН розрізняють п’ять стадій:

• ХХН І: ураження нирок з нормальною або збільшеною ШКФ (90 мл/хв/1,73 м2);

• ХХН ІІ: ураження нирок із ХНН з помірним зниженням ШКФ (60-89 мл/хв/1,73 м2);

• ХХН ІІІ: ураження нирок із ХНН з середнім ступенем зниження ШКФ (30-59 мл/хв/1,73 м2);

• ХХН ІV: ураження нирок з ХНН зі значним ступенем зниження ШКФ (15-29 мл/хв/1,73 м2);

• ХХН V: ураження нирок з термінальною ХНН (< 15 мл/хв/1,73 м2).

Як уже зазначалося, кожна стадія передбачає виконання конкретних дій:

І – діагностика та лікування основного захворювання;

ІІ – діагностика та лікування основного захворювання, оцінка швидкості прогресування ХХН і застосування препаратів для сповільнення її темпів;

ІІІ – діагностика та лікування ускладнень, застосування препаратів для сповільнення темпів прогресування ХХН;

ІV – діагностика та лікування ускладнень, підготовка до ниркової замісної терапії (НЗТ);

V – НЗТ і лікування ускладнень.

До об’єктивних методів, що характеризують функціональний стан нирок, належать радіоізотопні методи ,а також розрахункові методи, найвідоміші з яких – MDRD і Cockroft-Gault.

В 2004 році в Україні вперше були створені регіональні і загальнодержавний реєстри хворих із ХНН й трансплантованою ниркою. Варто зауважити, що кожна цивілізована країна має національний реєстр нефрологічних хворих. Згідно даних, нефрологічна захворюваність в Україні невпинно зростає. Особливо це стосується інфекцій сечової системи. Повсякчас зростає кількість хворих із ХНН. І водночас надзвичайно незадовільним є забезпечення хворих з V стадією ХХН методами перитонеального діалізу або гемодіалізу. На сьогодні з-поміж наших співвітчизників лише 200 хворих мають можливість лікуватися за допомогою перитонеального діалізу. Близько 3 тис. пацієнтів лікуються за методом гемодіалізу. Між тим, щороку з’являються щонайменше 100 нових хворих на 1 млн. населення, які потребують цих методів лікування.

Основною метою запровадження класифікації ХХН є зменшення відмінностей у рівні й якості надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю в різних регіонах нашої країни.

Вітчизняна класифікація ХХН, в основу якої війшли причини формування ХХН (основні захворювання)

А. Первинні гломерулярні хвороби.

Б. Вторинні гломерулярні ураження, зумовлені:

а) системними захворюваннями сполучної тканини;

б) системними васкулітами;

в) цукровим діабетом 1 або 2 типів;

г) вірусним гепатитом В або С, СНІДом;

д) артеріальною гіпертензією будь-якого генезу;

е) пізнім гестозом;

є) іншими причинами.

В. Спадкові нефропатії.

Г. Хронічні неінфекційні тубулоінтерстиціальні хвороби.

Д. Хронічний пієлонефрит:

а) ускладнений;

б) неускладнений.

Е. Кістозні хвороби нирок.

Є. Хронічні хвороби (ураження) трансплантованої нирки.

У разі неможливості визначити нозологічну основу ХХН установлюється лише діагноз ХХН.

Ураження нирок, яке триває менш ніж 3 місяці й проявляється структурними та/або функціональними порушеннями, розцінюють як гострий процес. За наявності півмісяців у понад 50% клубочків і тривалості захворювання менш ніж 3 місяці воно класифікується як швидко прогресуюче.

Якщо раніше протягом року виявляли зміни в аналізі сечі і діагностували хронічне захворювання, то, за новими європейськими нормами, якщо протягом трьох місяців є зміни в аналізах сечі, повинні діагностувати хронічне захворювання нирок. Надалі вже неважливо, від чого виникло хронічне захворювання, важливо, що сформувалася хронічна ниркова недостатність і потрібно здійснювати ниркову замісну терапію, а іноді, на жаль, і трансплантацію нирок. Необхідно більше займатися профілактикою - вчасно здавати аналізи сечі після будь-якої інфекції, наприклад вірусної, частіше вимірювати артеріальний тиск.

Варто усунути чинники, які призводять до розвитку інфекції, знищити хронічні вогнища інфекції. Взимку варто боятися грипу й ускладнень після нього, цитрусових та надмірного споживання вітаміну С, який у великій кількості шкодить ниркам. Навесні та восени – респіраторних інфекцій та надмірного споживання малини, яку наші нирки не дуже люблять. Влітку – водних процедур, засмагання та недостатнього водного навантаження. Тому банальний аналіз сечі, консультування з лікарем та виконання всіх його рекомендацій врятує у майбутньому від багатьох проблем із нирками.

Лікування ХХН повинно поєднувати:

1. Специфічну терапію, основану на діагнозі.

2. Виявлення та лікування супутніх станів.

3. Уповільнення втрати функції нирок.

4. Профілактику та лікування серцево-судинних хвороб.

5. Профілактику та лікування ускладнень зниження функції нирок (таких як гіпертензія, анемія, ацидоз, затримка фізичного розвитку — для дітей).

6. Підготовку до терапії термінальної ниркової недостатності.

7. Заміщення функції нирок шляхом діалізу або трансплантації, якщо наявні симптоми уремії.

Література:

- «Педіатрія з курсом інфекційних хвороб та основами імунопрофілактики» за ред. С.К.Ткаченко Київ «Медицина» 2009 ст.338 - 341

- «Практикум з педіатрії в модулях» Н.О.Курдюмова Київ «Медицина» 2009 ст.95 – 100

- Методичний посібник «Невідкладні стани в педіатрії» Кривий Ріг 2010 ст. 35 – 36.

Методичні вказівки щодо самопідготовки:

1. Завдання: прочитайте вказану літературу

2. Складіть питання до прочитаного тексту

3. Напишіть огляд періодичної літератури щодо даної теми

При вивченні теоретичного матеріалу зверніть увагу на такі питання та заповніть таблицю:

Основні питання Хронічна хвороба нирок Гостра ниркова недостатність
Причини захворювання        
Основні періоди (стадії) захворювання        
Скарги хворої дитини        
План лабораторних та інструментальних досліджень        



©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.