Вивчіть алгоритми практичних навичок. Здійсніть практичний тренінг з муляжами у кабінеті тренінгу.

Під час відпрацювання практичних навичок зверніть увагу на особливості виконання даного навичка у дітей різного віку, дотримання правил асептики, антисептики, заповнення медичної документації, зверніть увагу на показання і протипоказання до маніпуляції.

Перевірте свої знання і заповніть таблицю:

Контроль самостійної роботи на практичному занятті № 11.

Тема №14 : Гостра ниркова недостатність та хронічне захворювання нирок. Етіологія. Класифікація. Медсестринська діагностика. Невідкладна допомога в разі гострої затримки сечі та гострої ниркової недостатності.

Методичне обґрунтування теми:на базі набутих знань з дисциплін анатомія людини, фізіологія, основи медсестринства, ріст і розвиток людини - студенти знають про розвиток сечовидільної системи та особливості її побудови і функціонування у дітей, особливості догляду за пацієнтами з захворюваннями нирок.

Актуальність теми: у 2002 році у світі було запропоновано концепцію хронічної хвороби нирок. Об’єднання різноманітних нозологічних форм під загальною назвою хронічна хвороба нирок (ХХН) зумовлене об’єктивними причинами. Існує висока ймовірність прогресування хронічного патологічного процесу в нирках з подальшим розвитком хронічної ниркової недостатності (ХНН), коли виникає потреба застосовувати позаниркові методи очищення крові: перитонеальний діаліз, гемодіаліз або трансплантацію нирки. Використання уніфікованих рекомендацій щодо обсягу обстеження, методів сповільнення прогресування хвороби нирок, симптоматичної терапії зменшує відмінності в рівні й якості надання медичної допомоги, дає значний економічний ефект, змогу усім лікарям говорити «однією мовою».

Після самостійного опрацювання теми студенти повинні знати:

· Хронічне захворювання нирок. Етіологія. Класифікація. Медсестринська діагностика.

· Невідкладну допомогу при гострій нирковій недостатності.

· Невідкладну допомогу в разі гострої затримки сечі відповідно до чинних Протоколів.

Після самостійного опрацювання теми студенти повинні вміти:

· Доглядати за дитиною з гострою нирковою недостатністю та хронічними захворюваннями нирок.

· Надати невідкладну допомогу пацієнту в разі гострої ниркової недостатності .

· Надати невідкладну допомогу пацієнту при гострій затримці сечі(відповідно до чинних Протоколів).

План самопідготовки:

· Ознайомтесь з темою та планом заняття

· Ознайомтесь з методичними рекомендаціями щодо самостійної підготовки до теми

· Вивчіть за конспектом або знайдіть самостійно у мережі Інтернет або у періодичних виданнях матеріали про хронічне захворювання нирок.

· Ознайомтесь з інструкцією виконання практичних навичок до заняття

· Проконтролюйте себе, дайте відповіді на питання самоконтролю, виконайте завдання, які надані в робочому зошиті.

Короткий зміст теми:

Хронічна хвороба нирок (ХХН) – це захворювання, яке характеризується тривалими (не менше 3 місяців) структурними та/або функціональними нирковими змінами за даними клінічних, лабораторних, інструментальних, морфологічних досліджень, які водночас дають підставу для виключення гострого характеру патологічного процесу в нирках.

Отже, критеріями визначення ХХН є:

1) ураження нирок тривалістю більше 3 місяців, проявами якого є структурні або функціональні порушення органа з наявністю/відсутністю зменшення швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ). Ураження маніфестує патоморфологічними змінами ниркової тканини або змінами в крові чи сечі;

2) ШКФ < 60 мл/хв/1,73 м2 тривалістю 3 місяці й більше за відсутності інших ознак ураження нирок.

У перебігу ХХН розрізняють п’ять стадій:

• ХХН І: ураження нирок з нормальною або збільшеною ШКФ (90 мл/хв/1,73 м2);

• ХХН ІІ: ураження нирок із ХНН з помірним зниженням ШКФ (60-89 мл/хв/1,73 м2);

• ХХН ІІІ: ураження нирок із ХНН з середнім ступенем зниження ШКФ (30-59 мл/хв/1,73 м2);

• ХХН ІV: ураження нирок з ХНН зі значним ступенем зниження ШКФ (15-29 мл/хв/1,73 м2);

• ХХН V: ураження нирок з термінальною ХНН (< 15 мл/хв/1,73 м2).

Як уже зазначалося, кожна стадія передбачає виконання конкретних дій:

І – діагностика та лікування основного захворювання;

ІІ – діагностика та лікування основного захворювання, оцінка швидкості прогресування ХХН і застосування препаратів для сповільнення її темпів;

ІІІ – діагностика та лікування ускладнень, застосування препаратів для сповільнення темпів прогресування ХХН;

ІV – діагностика та лікування ускладнень, підготовка до ниркової замісної терапії (НЗТ);

V – НЗТ і лікування ускладнень.

До об’єктивних методів, що характеризують функціональний стан нирок, належать радіоізотопні методи ,а також розрахункові методи, найвідоміші з яких – MDRD і Cockroft-Gault.

В 2004 році в Україні вперше були створені регіональні і загальнодержавний реєстри хворих із ХНН й трансплантованою ниркою. Варто зауважити, що кожна цивілізована країна має національний реєстр нефрологічних хворих. Згідно даних, нефрологічна захворюваність в Україні невпинно зростає. Особливо це стосується інфекцій сечової системи. Повсякчас зростає кількість хворих із ХНН. І водночас надзвичайно незадовільним є забезпечення хворих з V стадією ХХН методами перитонеального діалізу або гемодіалізу. На сьогодні з-поміж наших співвітчизників лише 200 хворих мають можливість лікуватися за допомогою перитонеального діалізу. Близько 3 тис. пацієнтів лікуються за методом гемодіалізу. Між тим, щороку з’являються щонайменше 100 нових хворих на 1 млн. населення, які потребують цих методів лікування.

Основною метою запровадження класифікації ХХН є зменшення відмінностей у рівні й якості надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю в різних регіонах нашої країни.

Вітчизняна класифікація ХХН, в основу якої війшли причини формування ХХН (основні захворювання)

А. Первинні гломерулярні хвороби.

Б. Вторинні гломерулярні ураження, зумовлені:

а) системними захворюваннями сполучної тканини;

б) системними васкулітами;

в) цукровим діабетом 1 або 2 типів;

г) вірусним гепатитом В або С, СНІДом;

д) артеріальною гіпертензією будь-якого генезу;

е) пізнім гестозом;

є) іншими причинами.

В. Спадкові нефропатії.

Г. Хронічні неінфекційні тубулоінтерстиціальні хвороби.

Д. Хронічний пієлонефрит:

а) ускладнений;

б) неускладнений.

Е. Кістозні хвороби нирок.

Є. Хронічні хвороби (ураження) трансплантованої нирки.

У разі неможливості визначити нозологічну основу ХХН установлюється лише діагноз ХХН.

Ураження нирок, яке триває менш ніж 3 місяці й проявляється структурними та/або функціональними порушеннями, розцінюють як гострий процес. За наявності півмісяців у понад 50% клубочків і тривалості захворювання менш ніж 3 місяці воно класифікується як швидко прогресуюче.

Якщо раніше протягом року виявляли зміни в аналізі сечі і діагностували хронічне захворювання, то, за новими європейськими нормами, якщо протягом трьох місяців є зміни в аналізах сечі, повинні діагностувати хронічне захворювання нирок. Надалі вже неважливо, від чого виникло хронічне захворювання, важливо, що сформувалася хронічна ниркова недостатність і потрібно здійснювати ниркову замісну терапію, а іноді, на жаль, і трансплантацію нирок. Необхідно більше займатися профілактикою - вчасно здавати аналізи сечі після будь-якої інфекції, наприклад вірусної, частіше вимірювати артеріальний тиск.

Варто усунути чинники, які призводять до розвитку інфекції, знищити хронічні вогнища інфекції. Взимку варто боятися грипу й ускладнень після нього, цитрусових та надмірного споживання вітаміну С, який у великій кількості шкодить ниркам. Навесні та восени – респіраторних інфекцій та надмірного споживання малини, яку наші нирки не дуже люблять. Влітку – водних процедур, засмагання та недостатнього водного навантаження. Тому банальний аналіз сечі, консультування з лікарем та виконання всіх його рекомендацій врятує у майбутньому від багатьох проблем із нирками.

Лікування ХХН повинно поєднувати:

1. Специфічну терапію, основану на діагнозі.

2. Виявлення та лікування супутніх станів.

3. Уповільнення втрати функції нирок.

4. Профілактику та лікування серцево-судинних хвороб.

5. Профілактику та лікування ускладнень зниження функції нирок (таких як гіпертензія, анемія, ацидоз, затримка фізичного розвитку — для дітей).

6. Підготовку до терапії термінальної ниркової недостатності.

7. Заміщення функції нирок шляхом діалізу або трансплантації, якщо наявні симптоми уремії.

Література:

- «Педіатрія з курсом інфекційних хвороб та основами імунопрофілактики» за ред. С.К.Ткаченко Київ «Медицина» 2009 ст.338 - 341

- «Практикум з педіатрії в модулях» Н.О.Курдюмова Київ «Медицина» 2009 ст.95 – 100

- Методичний посібник «Невідкладні стани в педіатрії» Кривий Ріг 2010 ст. 35 – 36.

Методичні вказівки щодо самопідготовки:

1. Завдання: прочитайте вказану літературу

2. Складіть питання до прочитаного тексту

3. Напишіть огляд періодичної літератури щодо даної теми

При вивченні теоретичного матеріалу зверніть увагу на такі питання та заповніть таблицю:

Поиск по сайту: