Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Література для самопідготовки. Наказ МОЗ України № 437 від 31.08.2004р



Наказ МОЗ України № 437 від 31.08.2004р. «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і до шпитальному етапах.»

С.К. Ткаченко «Педіатрія» К .: 2009р. стр.214-215, 452 – 453.

 

1.Методичні вказівки щодо самопідготовки:

- Опрацюйте матеріали Наказу МОЗ України № 437 від 31.08.2004р., проконтролюйте себе і дайте відповіді на питання самоконтролю;

Витяг з Наказу МОЗ України № 437 від 31.08.2004р. «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і дошпитальному етапах.»

Анафілактичній шок (АШ) – максимально тяжкий прояв алергічної реакції негайного типу. АШ – стан, який виникає гостро і загрожує життю, супроводжується порушенням гемодинаміки, що призводить до недостатності кровообігу та гіпоксії у всіх життєво важливих органах. АШ характеризується швидким розвитком переважно загальних проявів анафілаксії: зниженням артеріального тиску, температури тіла, порушенням функції ЦНС, підвищенням проникності судин, спазмою гладком’язових органів, тощо. АШ виникає після контакту хворого з алергеном, до якого він чутливий: медикаментозні препарати, вакцини, сироватки, харчові продукти, охолодження тіла, отрута комах та інші причини.

Клініка АШ залежить від шляхів введення препарату. За внутрішньовенного введення реакція виникає через 3-5 хвилин і проявляється загальною кволістю, шумом у голові, вухах, головним болем, запамороченням, відчуттям жару у всьому тілі, заніміння пальців, язика, губ, зниженням зору, болем у ділянці серця, живота, у м’язах, суглобах, попереку, відчуття здавлення та розпирання грудної клітини, кашель, нудота, блювота. Можуть бути набряк гортані, бронхоспазм, ангіоневротичний набряк. Спостерігається набряк обличчя, висип на шкірі уртикарного характеру. Можуть виникати мимовільні сечовипускання, дефекація, кров’янисті виділення з піхви. Пульс малого наповнення, частота 120 – 150 за хвилину. АТ різко знижений або не визначається. Тони серця послаблені, над легенями вислуховуються сухі свистячі хрипи, які можуть змінитися картиною “німої легені”. З подальшим розвитком АШ симптоми наростають, можуть виникати носові та шлункові кровотечі.

Невідкладна допомога

1. Припинити введення ліків, які викликали анафілактичний шок.

2. Хворого покласти, повернути голову обличчям набік, висунути нижню щелепу, зафіксувати язик. Забезпечити доступ свіжого повітря або інгалювати кисень.

3. Необхідно припинити подальше надходження алергену до організму:

а) при парентеральному введенні алергену:

- обколоти навхрест місце ін’єкції (вжалення) 0,1% розчином адреналіну 0,1 мл / рік життя в 5,0 мл ізотонічного розчину натрію хлориду і прикласти до нього кригу;

- накласти джгут (якщо дозволяє локалізація) проксимальніше введення алергену на 30 хв., не здавлюючи артерії;

- якщо алергічна реакція викликана введенням пеніціліну – ввести 1 млн. ОД пеніцілінази в 2,0 мл ізотонічного розчину натрію хлориду в/м;

б) при краплинному введенні алергену до носа та очей – промити носові ходи та кон’юнктивальний мішок проточною водою;

в) при пероральному введенні алергену – промити хворому шлунок, якщо дозволяє стан.

4. Негайно ввести дом’язово:

- 0,1% розчин адреналіну в дозі 0,05 – 0,1 мл / рік життя (не більше 1 мл) і

- 3% розчин преднізолону в дозі 5 мг/кг у м’язи дна ротової порожнини;

- антигістамінні препарати: 1% розчин димедролу 0,05 мл/кг (не більше 0,5 мл – дітям до 1 року і 1,0 мл – старшим року) або 2 % розчин супрастину 0,1 – 0,15 мл/рік життя.

Застосування піпольфену протипоказане у зв’язку з його значним гіпотензивним ефектом!

Обов’язково контроль за станом пульсу, дихання і АТ!

5. Після завершення першочергових заходів – забезпечити доступ до вени і ввести довенно струменево 0,1% розчин адреналіну в дозі 0,05 – 0,1 мл/рік життя у 10,0 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.

6. Ввести довенно глюкокортикостероїди:

- 3% розчин преднізолону 2 – 4 мг/кг (в 1 мл – 30 мг) або

- гідрокортизон 4 – 8 мг/кг ( в 1 мл суспензії – 25 мг) або

- 0,4% розчин дексаметазону 0,3 – 0,6 мг/кг (в 1 мл – 4 мг).

7. Почати проведення довенної інфузійної терапії 0,9% розчину натрію хлориду або розчину Рінгера з розрахунку 20 мл/кг протягом 20-30 хв.

У подальшому при відсутності стабілізації показників гемодинаміки – колоїдний розчин (реополіглюкін) у дозі 20 мл/кг. Об’єм і швидкість інфузійної терапії визначаються величиною АТ. ЦВТ і станом хворого.

8. Якщо АТ залишається низьким – вводити альфа-адреноміметики довенно кожні 10-15 хв. до покращення стану:

- 0,1% розчин адреналіну 0,05-0,01 мл/рік життя (сумарна доза до 5 мг) або

- 0,2% розчин норадреналіну – 0,1 мл/рік життя (не більше 1 мл) або

- 1% розчин мезатону 0,1 мл/рік життя (не більше 1 мл).

9. При відсутності ефекту – довенно титроване введення допаміну в дозі 8-10 мкг/кг на хв. під контролем АТ і ЧСС.

10. При бронхоспазмі і інших розладах дихання:

- проводити оксигенотерапію;

- ввести 2,0% розчин еуфіліну 0,5-1,0 мл/рік життя (не більше 10 мл) довенно струменево в 20,0 мл фізиологічного розчину;

- видаляти накопичений секрет із трахеї і ротової порожнини;

- при проявах стридорозного дихання і відсутності ефекту від комплексної терапії – негайна інтубація, а в деяких випадках за життєвими показаннями – конікотомія.

11. За необхідності – проведення комплексу судино-легеневої реанімації.

12. Симптоматична терапія.

Госпіталізація у реанімаційне відділення після проведення комплексу невідкладних лікувальних заходів.

Кропив’янка ( urticaria) – це захворювання, яке характеризується появою на шкірі сверблячих плям, папул або пухирців досить чітко контурованих, розміром від кількох міліметрів до десяти і більше сантиметрів. Висип з’являється швидко, елементи можуть зливатися і поширюватися на всю поверхню тіла.

Одним із варіантів кропив’янки вважають ангіоневротичний набряк

( набряк Квінке ), в основі якого лежать такі ж самі патофізіологічні механізми, як і у разі кропив’янки, але патологічний процес поширюється глибше на дерму або підшкірну основу.

Основний клінічний прояв ангіоневротичного набряку - обмежений набряк певної ділянки тіла. Найчастіше він локалізується в ділянці голови (обличя, слизова оболонка ротової порожнини, язик та ін.), шиї, кистей рук, стоп, зовнішніх статевих органів. Шкіра на місці набряку не змінена. Хворі скаржаться на печію і дискомфорт, рідше – на свербіння.

· Найчастіше алергічна кропив’янка зумовлюється лікарськими засобами (антибіотики, рентгенконтрасні речовини, білкові препарати тощо),

· харчовими й фізичними факторами ( натискання, вібрація, сонячне опромінення, тепло, холод тощо).

Серед неспецифічних факторів , які підсилюють або провокують розвиток кропив’янки, слід назвати : гарячку, емоційний стрес, тепло, алкоголь, фізичне навантаження, передменструальний стан, гіперфункцію щитоподібної залози.

Етіотропна терапія передбачає:

1. припинення поступлення причинно-значущого алергену в організм

2. індивідуальна гіпоалергенна дієта ;

3. відміна лікуів, які спровокували прояви кропив’янки тощо.

Як медикаменти патогенетичної дії застосовуються антигістамінні препарати: тавегіл, супрастін і другого покоління (кларитин, лоратадин, семпрекс, трексил, цетиризин)

Для зменшення вираженості метаболічної інтоксикації, зниження сенсибілізації до харчових алергенів призначаються ентеросорбенти:

карболонг, активоване вугілля, силард, ентеросгель

ферментні препарати: фестал, мезим форте ,

жовчогінні засоби: магнію сульфат

У разі прогресування висипу і наростання інтенсивності набряку вводяться сечогінні препарати: лазикс парентерально

Якщо вказані вище лікувальні заходи неефективні, призначаються глюкокортикостероїди: преднізолон у дозі 1-5 мг/кг тіла парентерально.

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.