Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Етапи лікування бронхіальної астми



Метою лікуванняхворих на бронхіальну астму (БА) є пригнічення хронічного алергічного запалення і зниження специфічної та неспецифічної гіперреактивноств бронхів.

Медикаментозна терапія БА повинна бути спрямована на

o купування гострих приступів бронхоспазму,

o профілактику бронхоспазму,

o санацію вогнищ хронічної інфекції.

Ключові положення терапії бронхіальної астми:

¨ Лікування призначається з урахуванням ступеню важкості хвороби у конкретного хворого, доступності протиастматичних препаратів і індивідуальних, соціальних і економічних особливостей сім¢ї хворої дитини.

¨ Терапія бронхіальної астми складається з лікування під час загострення і лікувальних заходів в період ремісії.

¨ Найбільш ефективними симптоматичними препаратами при лікуванні загострень бронхіальної астми є інгаляційні b2-антагоністи швидкої дії, які є також найефективнішими серед існуючих бронхолітиків.

Головними завданнями терапії під час загострення є:

- відновлення нормальної функції дихальних шляхів (за рахунок ліквідації гострого бронхоспазму, набряку слизової оболонки бронхів і елімінації мокротиння з бронхіального дерева),

- усунення наслідків алергічної реакції,

- попередження розвитку незворотньої обструкції бронхів і летальних виходів.

Засоби швидкої дії

Бронхолітики:

– b2-антагоністи швидкої (короткої) дії (симпатоміметики - сальбутамол, вентолін, фенотерол, беротек) – препарати вибору: "золотий” стандарт – інгаляційний сальбутамол, шляхи введення – інгаляційний, пероральний, внутрішньовенний. Може бути введений за допомогою небулайзеру (сальбутомол у вигляді розчину - небули).

– тривалість бронходилятаторного ефекту – 1-5 годин,

· Антихолінергічні препарати (холінолітики - іпратропіум бромід, окситропіум бромід):

- шлях введення – інгаляційний,

- роль у лікуванні - мають обмежене використання у дітей, незалежно від віку, оскільки їх бронходилятаційний ефект нижчий, ніж у інгаляційних b2-антагоністів швидкої дії,

· Комбіновані препарати інгаляційних b2-антагоністів швидкої дії і холінолітиків:

- іпратропіум бромід + фенотерол застосовується у дітей старше 3 років

- іпратропіум бромід + сальбутамол застосовується у дітей віком старше 12 років.

- Метилксантини короткої дії (амінофілін, еуфілін):

- шляхи введення – пероральний, внутрішньом¢язовий, внутрішньовенний,

- роль у лікуванні – їх бронхолітичний ефект більш пізній, ніж у інгаляційних b2-антагоністів швидкої дії, однак вони покращують функцію дихального центру або дихальної мускулатури, подовжують і стабілізують ефект інгаляційних b2-антагоністів швидкої дії.

Засоби інгаляційної техніки (доставкові пристрої) для надання невідкладної допомоги дітям:

- небулайзер – кращий для застосування у дітей будь-якого віку при важкому приступі бронхіальної астми, якщо дитина має підвищену температуру і фізично втомлена, не має змоги координувати дихальні рухи (застосовується у стаціонарі). дозований аерозольний інгалятор (ДАІ),

- затримуючі камери - спейсер, синхронер, бебіхалер, волюматік-спейсер, оптимайзер або самостійно зроблений спейсер з пластикової пляшки, якщо в ній відрізати дно, а шийку змоделювати під мундштук дозованого аерозольного інгалятора,

- дозовані сухопорошкові інгалятори (ДПІ) – дискус, спінхалер, ротахалер, турбохалер, циклохалер, аутохалер, дискхалер, ізіхалер, ізі-бріс.

У дітей віком до 4 років, окрім небулайзера, краще застосовувати комбінацію дозованого інгалятора, спейсера і лицьової маски, у хворих віком 4-6 років – дозований інгалятор і спейсер, у дітей віком понад 6 років – дозовані інгалятори різних модифікацій, краще з активованим диханням або ДАІ зі спейсером.

· Системні глюкокортикостероїди (ГКС) (препарат вибору – преднізолон) прискорюють купування загострення і повинні включатись у лікування всіх загострень, окрім легких, особливо, якщо:

- після першого введення інгаляційних b2-антагоністів стійкого поліпшення не отримано,

- загострення астми розвилося на фоні пероральних ГКС,

¨ Досягнення повного контролю над захворенням повинно бути основною метою базисної терапії. Комбінована терапія інгаляційними ГКС(фликсотид, будесонид, флунизолид) та b2-антагоністом пролонгованої дії дозволяє досягти повного контролю над бронхіальною астмою.

¨ Після досягнення ремісії збереження контроля за перебігом бронхіальної астми протягом не менше 3 місяців доза підтримуючої терапії може бути поступово зменшена до мінімальної для підтримки контроля.

Контроль за перебігом бронхіальної астми у дітей визначають за такими критеріями:

· мінімальна вираженість або відсутність хронічних симптомів захворювання, включаючи нічні,

· мінімальні (не часті) загострення,

· мінімальне застосування b2-антагоністів швидкої дії “за потреби” або відсутність потреби у засобах невідкладної допомоги,

· нормальні або близькі до них показники ПШВ (пікова швидкість видиху),

· добові коливання ПШВ менше 20%,

· мінімальні прояви або відсутність небажаних ефектів медикаментозної терапії.

Засоби, які забезпечують контроль за перебігом бронхіальної астми (протирецидивна, базисна протизапальна терапія)

Головними завданнями превентивної базисної терапії є:

– боротьба з хронічним запальним процесом у дихальних шляхах;

– зниження бронхіальної гіперреактивності;

– попередження розвитку загострень і ускладнень хвороби, інвалідності і смертності від неї;

– нормалізація або поліпшення показників функції зовнішнього дихання;

– профілактика розвитку побічних дій тривалої медикаментозної терапії;

– відміна або зниження потреби в засобах невідкладної допомоги;

– покращання якості життя хворої дитини і її сім¢ї.

Препарати, які контролюють перебіг бронхіальної астми (синоніми - профілактичні, превентивні, підтримуючі) включають протизапальні засоби і бронхолітики тривалої дії.

1. Інгаляційні глюкокортикостероїди (ІГКС):

- шлях введення – інгаляційний,

- роль у лікуванні – висока ефективність щодо поліпшення функції зовнішнього дихання, зниження гіперреактивності бронхів, зменшення наявності симптомів хвороби, зниження частоти і важкості загострень, покращання якості життя. ІГКС є препаратами вибору при лікуванні хворих з персистуючою формою бронхіальної астми будь-якого ступеню важкості.

2. Системні глюкокортикостероїди (препарати вибору – преднізолон, метилпреднізолон):

- шлях введення – пероральний або парентеральний,




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.