метиламінCH3—NH2. Газ з гострим запахом, що нагадує запах амоніаку, добре розчиняється у воді. Насичений водний розчин містить 35—40% метиламіну. Метиламін використовується у виробництві лікарських засобів, барвників, інсектицидів, фунгіцидів тощо.
анілінC6H5NH2. Безбарвна рідина зі своєрідним запахом (т. кип. 184,4°С), легко окиснюється киснем повітря, набуваючи червонясто-бурого забарвлення. Анілін отруйний. Виробляється у великих кількостях, широко використовується в синтезі барвників, пластмас, лікарських препаратів, фотоматеріалів тощо. Л ^ Фенамін(1-феніл-2-пропанамін). Біла кристаліч-
н/ 2CHCH3 на речовина, малорозчинна у воді. Використовується
1
в медицині як стимулятор центральної нервової сис-
теми.
о-Фенілендіамін.Безбарвна кристалічна речовина, темніє на повітрі (т. пл. 102—104°С), добре розчинний у воді. широко використовується у виробництві лікарських препаратів (дибазол і под.), барвників, пестицидів.
тетраметилендіамін(путресцин) H2N—CH2—CH2—CH2—CH2—NH2. Кристалічна речовина (т. пл. 27—28°С), легко розчиняється у воді. Утворюється в процесі гниття білків при ферментативному декарбоксилюванні амінокислоти орнітину:
сн2—сн2—сн2—сн—соон » сн2—сн2—сн2—сн2
і і —СЛ-^з і і
>ш2 ин2 >ш2 >ш2
орнітин путресцин
Путресцин має неприємний запах. Він також утворюється при гнилісному розкладанні трупів, через що його відносять до групи птомаїнів (трупних отрут). В організмі людини путресцин використовується для синтезу біологічно активних поліамінів — спермідину і сперміну, які беруть участь у регуляції біосинтезу нуклеїнових кислот і білків:
2C65HSO—3 фонат], або ІчГ,ІЧ'-гексаметил-1,6-гексаметилендіамоній дибензенсуль-фонат). Біла кристалічна речовина (т. пл. 196—202°С), легко розчиняється у воді. Використовується в медицині як гангліоблокуючий і гіпотензивний засіб.
Глава 21 ДІАЗО- ТА АЗОСПОЛУКИ
ДІАЗОСПОЛУКИ
Діазосполуками називають органічні сполуки, які містять у своїй структурі угруповання з двох атомів Нітрогену, зв 'язане з вуглеводневим радикалом і залишком мінеральної кислоти.
Загальна формула діазосполук КІчГ2Х, де R — вуглеводневий радикал;
X — залишок мінеральноїкислоти (СГ, Вг , N0^, Н8О4, ОН , СІЧ , 8О3Н ,
8Н тощо).
Залежно від природи вуглеводневого радикала розрізняють аліфатичні та ароматичні діазосполуки. У цій главі розглянуто ароматичні діазосполуки, що мають велике практичне значення в синтезі барвників, лікарських препаратів, у фармацевтичному аналізі і т. д.
Загальна формула ароматичних діазосполук Аг—І^Х.
Залежно від природи кислотного залишку (аніона) зв'язок між Ar—N2 і X може
бути іонним або ковалентним. якщо X — залишок сильної мінеральної кислоти (СГ, Вг , Н8О4, N0^ тощо), то діазосполуки мають іонну будову і їх називають солями діазонію Ar—N+3NX~. якщо ж X — залишок слабкої мінеральної кислоти (СІчГ, Н8О^, ОН , 8Н і под.), діазосполуки мають ковалентну будову Ar—N=N—X.
Діазосполуки загальної формули Ar—N=N—О М+, де M — метал, отримали назву «діазотати». У розчині зазначені форми діазосполук, залежно від pН середовища, можуть перетворюватися одна в одну. У кислому середовищі діазосполуки існують у формі солей діазонію, у середовищі, близькому до нейтрального, мають ковалентну будову, а в лужному середовищі знаходяться у формі діазотатів. Так, при дії на сіль діазонію водним розчином натрій гідроксиду в нейтральному середовищі утворюється діазосполука ковалентної будови (діазогідроксид), яка у лужному середовищі перетворюється в діазотат. І навпаки, під дією хлоридної кислоти діазотат у нейтральному середовищі переходить у діазогідроксид, а в кислому середовищі утворює сіль діазонію: