Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Бутандіамін; тетраметилендіамін




і\гн2

О-фенілендіамін


СПОСОБИ ДОБУВАННЯ

Діаміни добувають аналогічно моноамінам, використовуючи як вихідні речо­вини відповідні біфункціональні похідні. амоноліз дигалогеналканів(див. с. 282):


Вг—СН2—СН2—Вг

Диброметан


4ІЧН3


—СН2— СН2

Етандіамін


2ІЧН4Вг


1 якщо аміногрупи розміщені на кінцях нерозгалуженого ланцюга, то в назві вказують кількість метиленових груп (використовуючи грецькі числівники), додаючи суфікс -діамін.



Глава 20


Відновлення динітрилів(див. с.283):


адиподинітрил


—сн2— (сн2)4— сн2

гексаметилендіамін


Відновлення нітроанілінів або динітробензенів(див. с. 274):

NН,

N0,
з

N11,

-2Н2О

о-фенілендіамін

б

-4Н2О

.и-динітробензен л-фенілендіамін


ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

За хімічними властивостями діаміни подібні до моноамінів. Особливістю їх хімічної поведінки є лише те, що реакції можуть проходити по одній або двох аміногрупах. Так, діаміни утворюють солі з одним або двома еквівалентами кис­лот; за участі однієї або двох аміногруп вони вступають у реакції алкілювання, ацилювання тощо. Діаміни сильніші основи, ніж моноаміни, що пояснюється присутністю двох аміногруп.

Для деяких діамінів характерні специфічні реакції, пов'язані з утворенням гетероциклічних структур. При нагріванні хлороводневих солей тетраметиленді-аміну і пентаметилендіаміну відбувається їх внутрішньомолекулярна циклізація і утворюються відповідно п'яти- і шестичленні гетероциклічні сполуки — піролі-дин і піперидин:

СН2— СН2— N11301
— Н-НС1
СН2— СН2

сн2—сн2 сн2—сн2


тетраметилендіамін дигідрохлорид; тетраметилендіамоній дихлорид


піролідин гідрохлорид; піролідиній хлорид


 


/СН2 сн,
\
\

СН2— СН2

сн2— сн2

пентаметилендіамш дигідрохлорид; пентаметилендіамоній дихлорид


 

сн

Г—Н-НС1 +

сн2—сн2

піперидин гідрохлорид; піперидиній хлорид


амІни
------------------------------------------------------------------------------------------------- 299

Хлороводнева сіль етилендіаміну в цих умовах вступає в реакцію міжмолеку­лярної циклізації, утворюючи гетероцикл — піперазин:

Н

3сг -сін3кч ^

І 2 + І 2 -^ 'і І 2-2НС1 + 2КН4С1

\+ _ +/ ^

н

піперазин дигідрохлорид

о-Фенілендіамін вступає в реакції конденсації з а-діальдегідами, дикетонами, альдегідо- і кетокислотами, а також карбоновими кислотами, утворюючи гетеро­циклічні продукти. Так, при конденсації о-фенілендіаміну з гліоксалем утворю­ється хіноксалін:

+ І----------- к Н ^ + 2Н2

о-фенілендіамін гліоксаль хіноксалін

У процесі конденсації з карбоновими кислотами утворюються похідні бенз-імідазолу:

\-СН3 ---► І і | ^С-СНз

КІН НО:

н......... ; А

о-фенілендіамін 2-метилбензімідазол

ІДЕНТИФІКАЦІЯ АМІНІВ

ХІМІЧНІ МЕТОДИ

Первинні аліфатичні та ароматичні аміни можна виявити за допомогою ізо-нітрильної реакції (див. с. 288) за характерним неприємним запахом ізонітрилів, які утворюються:


К—
СНС13
ЗН2О

К—А=(

ізонітрил

Для виявлення первинних ароматичних амінів використовують реакцію діа-зотування (див. с. 304) з подальшою конденсацією солі діазонію, яка утворилася,



Глава 20


з |3-нафтолом (див. реакцію азосполучення, с. 309). Спостерігають появу оранжево-червоного кольору азобарвника:




+ НС1 (надлидг) ; -Н2О


бензендіазоній хлорид



N=N01" +

р-нафтол


ОН


2О


азобарвник; натрій 1-(бензеназо)-2-нафтолят


Первинні, вторинні і третинні аміни аліфатичного та ароматичного рядів мож­на відрізнити один від одного реакцією з нітритною кислотою (див. с. 287 і 293).

Ідентифікацію первинних і вторинних амінів часто здійснюють через утворення N-ацильних похідних. Причому для характеристики аліфатичних амінів звичайно одержують N-бензоїльні похідні, для ароматичних — N-ацетильні. Бензоїльні по­хідні легко утворюються при обробці амінів бензоїлхлоридом, а ацетильні — дією оцтового ангідриду:


с2н5


СІ

бензоїлхлорид


етиламід бензойної кислоти


+ НС1


 



— С— СН,+ СН„— С

сн3

о о

 

сн3 ^ о

оцтовий ангідрид


ацетанілід


ОН


N-Ацильні похідні амінів — це кристалічні речовини з чіткими температурами плавлення.

ФІЗИЧНІ МЕТОДИ

У ІЧ-спектрах амінів спостерігаються смуги поглинання, зумовлені валент­ними коливаннями зв'язку C—N. В аліфатичних амінах Ус_м виявляються в ді­лянці 1230—1030 см~:, в ароматичних — 1300—1250 см~:. ІЧ-Спектри первинних і вторинних амінів мають смуги поглинання в ділянці 3550—3320 см~:, які відпо­відають валентним коливанням зв'язку N—H. У первинних амінів у цій ділянці дві смуги поглинання, а у вторинних — одна. Утворення міжмолекулярних вод­невих зв'язків призводить до зміщення смуг поглинання зв'язку N—H в ділянку 3330—3000 см"1.

Метод УФ-спектроскопії застосовується в основному для ідентифікації арил-амінів. Аліфатичні аміни поглинають УФ-випромінювання в далекій ультрафіоле-


амІни
------------------------------------------------------------------------------------------------- 301

товій ділянці, яка малодоступна для вимірювання. Наявність у молекулі ариламіну аміногрупи, зв'язаної з бензеновим ядром, призводить до значного зміщення смуги бензенового поглинання в довгохвильову ділянку і збільшення її інтенсивності.

Так, в УФ-спектрі аніліну бензенова смуга виявляється при Хтах = 280 нм (є = 1430).

У ПМР-спектрах первинних і вторинних амінів спостерігається широкий нерозщеплений сигнал в зоні 0,5—4,7 млн"1, що відповідає протонам груп

—NH2 і NH.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.