Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Регулювання зайнятості і державна політика в цій сфері



Державне регулювання зайнятості -це система заходів цілеспрямованої дії на попит, пропозицію, ціну товару «робоча сила» з метою стабілізації суспільства, підвищення ефективності суспільного відтворювання, забезпечення стійкого економічного зростання.

Державна політика зайнятості в Українівідповідно до рекомендацій МОПкерується такими принципами:

· Забезпечення рівних можливостей всім громадянам України незалежно від національності, статі, віку, соціального положення, політичних переконань та відношення до релігії в реалізації права на добровільну працю та вільний вибір зайнятості.

· Сприяння ефективній зайнятості шляхом створення додаткових робочих місць та підтримки підприємницької діяльності.

· Добровільність праці.

· Сприяння трудової мобільності (можливість і бажання перекваліфікуватись, змінити місце роботи тощо).

· Забезпечення соціального захисту у галузі зайнятості, створення спеціальних заходів захисту для громадян, які зазнають труднощі у пошуку роботи.

· Поєднання місцевих заходів з центральними в галузі зайнятості.

Всі заходи державного регулювання зайнятості класифікуються за такими ознаками:

· Замасштабами дії:

Загальні: охоплюють все працеспроможне населення.

Селекційні: охоплюють мало захищені групи працеспроможного населення.

· За засобом дії:

- Прямі: спрямовані на створення додаткових робочих місць, встановлення мінімальної заробітної плати, регламентацію робочого часу.

- Непрямі або опосередковані: впливають на ринок робочої сили за допомогою змін умов господарювання через здійснення державної податкової, грошово-кредитної і бюджетної політики.

· За типом дії:

- Активні: допомога у працевлаштуванні; сприяння у підвищенні професійної і регіональної мобільності працеспроможних громадян; організація суспільних робіт, що оплачуються; розвиток самозайнятості; сприяння розвитку малого бізнесу.

- Пасивні: реєстрація осіб, що шукають роботу; визначення розміру допомоги по безробіттю; організація системи надання допомоги по безробіттю; оформлення дострокового виходу на пенсію за умови наявності трудового стажу.

· За змістом:

- Економічні: надання підприємцям кредитів, субсидій, пільг, дотацій; регулювання рівня податків.

- Адміністративні: законодавчі акти, які регламентують робочий час, пенсійний вік, обмеження міграції.

- Ідеологічні.

· За об'єктом дії: спрямовані на кількісні параметри (динаміка співвідношення попиту та пропозиції на робочу силу); - на якісні характеристики (рівень освіти та професійної підготовки, територіально-галузевої структури); організаційний аспект ринку праці.

У період кризи акцент робиться на перший і третій об'єкт дії, а в період пожвавлення - на другій.

Державна політика зайнятості здійснюється по таких напрямах, як:

 Сприяння зайнятості населення шляхом збереження ефективного функціонування робочих місць і створення нових на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності.

 Сприяння підготовці робочої сили, професійного складу та кваліфікаційного рівня, який відповідає потребам ринку праці.

 Підтримка самостійної зайнятості населення, розвиток підприємництва.

 Соціальна підтримка безробітних, які зареєстровані в державній службі зайнятості, з метою повернення їх до ефективної зайнятості.

 Сприяння підвищенню якості робочої сили, розвитку системи професійного навчання кадрів на протязі усього життя з урахуванням потреб ринку праці.

 Посилення мотивації до негативної ефективної зайнятості.

 Підтримка громадян, які не спроможні на рівних умовах конкурувати на ринку праці.

 Забезпечення соціального захисту громадян України, які працюють за кордоном.

 Сприяння розвитку системи колективно-договірного забезпечення повної, ефективної і вільно обраної зайнятості.

З метою реалізації державної політики зайнятості в Україні створена державна служба зайнятості (ДСЗ) під керівництвом Міністерства праці і соціальної політики, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування - це державний орган, який забезпечує дотримання наданих державою громадянам гарантій зайнятості і соціального захисту від безробіття.

Державна служба зайнятості виконує такі функції:

- аналізує попит та пропозиції на робочу силу, інформує населення та державні органи про стан ринку праці;

- консультує громадян, підприємства та установи про можливість отримання роботи та забезпечення робочою силою;

- надає допомогу громадянам в пошуку роботи та власникам підприємств у підборі працівників;

- здійснює облік вільних робочих місць і громадян, які звернулися в ДСЗ;

- організує профпідготовку та перепідготовку громадян;

- приймає участь у підготовці державних і територіальних програм зайнятості;

- інформує населення про наявність учбових закладів, центрів, курсів по підготовці і перепідготовці кадрів;

- влаштовує ярмарки вакансій;

- здійснює облік і складає звіти про витрати коштів Державного фонду

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.