Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Безробіття та його види



Безробіття – це явище, коли частина економічно активного населення є бездіяльною (не працює) через відсутність відповідної роботи.

Згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» і за методологією МОП безробітними вважаються громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як шукаючі роботу, готові і здатні приступити до відповідної роботи.

Загальна маса безробітних умовно поділяється на такі категорії:

- особи, що втратили роботу унаслідок скорочення виробництва, зміни профілю або закриття підприємства;

- особи, що залишили колишнє місце за власним бажанням, але ще не знайшли протягом якого-небудь часу нової роботи з незалежних від них причин;

- особи, що вперше вступили на ринок робочої сили;

- особи, що знов повертаються на ринок праці після тривалої перерви.

Безробіття може мати різні причини. У зв'язку з цим існує декілька видів безробіття:

- Фрикційне безробіття - це безробіття, яке пов’язане з пошуками або очікуванням роботи. Це безробіття буває серед осіб, які зайняті пошуками робочого місця, що відповідає їхній кваліфікації та індивідуальним уподобанням щодо умов праці. Воно виникає внаслідок того, що:

1) ринкам праці притаманний динамізм (постійно відбуваються звільнення та працевлаштування);

2) випадкові коливання попиту спричиняють, з одного боку, банкрутства і звільнення, а з іншого, створення нових підприємств і робочих місць;

3) на ринку праці постійно зявляються нові люди, які займаються пошуком роботи, в той час як інші можуть виходити із складу робочої сили);

4) інформаційні потоки про стан ринку праці є недосконалими тобто потрібен певний час для того, щоб безробітні і роботодавці, які мають вакансії, знайшли один одного.

Фрикційне безробіття вважається неминучим і в якийсь мірі бажаним. Багато працівників добровільно переходять з низькооплачуваної малопродуктивної роботи на більш високооплачувану і більш продуктивну. Фрикційне безробіття переходить в структурне і сезонне.

- Сезонне безробіття – різновид фрикційного безробіття і виникає у випадках, коли причини, що мають кліматичний (літо, зима) характер, призводять до тимчасових, але таких, що повторюються, коливань.

- Структурне безробіття - це безробіття, яке є наслідком змін у структурі споживчого попиту і в технологіях, що, в свою чергу, змінюють структуру загального попиту на робочу силу. Воно виникає тому, що робоча сила реагує повільно на вказані зміни і її структура повністю не відповідає новій професійній та регіональній структурі робочих місць. Наприклад, географічне переміщення сім’ї заради працевлаштування дорослої особи не може здійснитись миттєво.

В умовах ринкових відносин попит на деякі види професій зменшується або взагалі припиняється, а на інші професії, у тому числі і нові, раніше не існуючі, збільшується. При структурному безробітті безробітні не можуть одержати роботу без відповідної перепідготовки, додаткового навчання, а іноді і зміни місця проживання.

Якщо фрикційне безробіття носить короткостроковий характер, то структурне - це довготривалий процес.

Фрикційне та структурне безробіття мають відносно сталий характер і разом утворюють природне безробіття, що віддзеркалює реальні адаптаційні можливості в економіці. Навіть якщо в цілому попит дорівнюватиме пропозиції праці, завжди будуть існувати фрикційне і структурне безробіття.

- Циклічне безробіття - це безробіття, яке спричинюється спадом виробництва, тобто цією фазою економічного циклу, яка характеризується недостатністю сукупного попиту (витрат). Коли, не зважаючи на можливості виробництва, сукупний попит на товари та послуги скорочується, зайнятість зменшується і безробіття зростає.

- Приховане безробіття - це безробіття, коли особи працюють, але в будь який момент часу можуть стати безробітними або коли люди працюють не повний робочий день (часткове безробіття).

Форми його прояву наступні:

- надмірна чисельність працівників, які одержують заробітну плату;

- утримання на підприємстві осіб, які працюють на умовах неповного робочого часу;

- оформлення певною частиною працівників відпусток без збереження або з частковим збереженням заробітної плати;

- наявність цілодобових або внутрішньозмінних простоїв з організаційно-технічних причин.

 

Рівень безробіття визначають як відношення чисельності безробітних до загального числа економічно активного населення (сума зайнятих і безробітних), виражене у відсотках. На Україні рівень безробіття в 2006 р. складав 6,8%, а по Одеській області - 5,1% ( за 2001-2006 рр. знизився на 6,7 відсоткового пункту). Найвищий рівень безробіття спостерігався в Рівненській, Чернівецькій і Тернопільській областях (відповідно 9,3%; 9,3%; 9,2%).

Загальний рівень структурного і фрикційного безробіття складає природний рівень безробіття - це мінімальний рівень безробіття в суспільстві, який не можливо зменшити і який відповідає поняттю загальної зайнятості: .

В економічно розвинених країнах він знаходиться на рівні 3-7%.

На національному рівні безробіття знижує об'єм виробництва ВВП. Взаємозв'язок цих явищ виражений в так званому законі Оукена, згідно за яким «якщо фактичний рівень безробіття перевищує природний рівень на 1%, то відставання реального обсягу ВНП від потенційного буде дорівнювати 2,5%.

Шляхи зниження безробіття:

Довгострокового характеру: використання гнучкої системи поєднання професійної підготовки та перепідготовки із зайнятістю; активна інвестиційна політика щодо створення додаткових, нових робочих місць, а також збереження та підтримка економічно доцільних робочих місць, розвиток тимчасової зайнятості; збільшення розмірів пенсій за віком та з інвалідності; широке застосування різних форм вторинної зайнятості; сприяння міграції працездатного населення на роботу за межі регіону.

Короткострокового характеру: розвиток додаткової зайнятості, індивідуальної трудової діяльності з надання послуг, заохочення створення підприємств малого бізнесу; розширення громадських оплачуваних робіт; застосування гнучких форм зайнятості; розвиток приміського фермерства.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.