Суб'єкти соціального партнерства

Суб'єкти соціального партнерства підрозділяються на чотири групи:

1. Первинні носії прав і інтересів: наймані працівники, власники засобів виробництва, держава, органи місцевого самоврядування.

2. Представницькі організації та їх органи, тобто носії делегованих повноважень: професійні спілки, об’єднання роботодавців.

3. Органи, які реалізують соціальне партнерство, тобто забезпечують і сприяють взаємодії суб'єктів соціально-трудових відносин на принципах соціального партнерства: Національна тристороння соціально-економічна Рада, Український координаційний комітет сприяння зайнятості населення, комісія з питань охорони праці.

4. Органи, які мінімізують наслідки конфліктів: посередницькі, примиренські структури, незалежні експерти тощо.

Розглянемо деякі груписуб'єктів соціального партнерства.

Перша група. Важливим питанням в системі соціального партнерства (СП) є розподіл ролей між соціальними партнерами. Держава бере участь в СП на національному, регіональному, галузевому рівнях, де виступає у ролі:

- гаранту цивільних прав;

- регулятору системи СТВ;

-учасників в переговорах і консультаціях в рамках СТВ;

- розв’язує трудові конфлікти;

- координатору і арбітру у приміренні.

За державою в соціально-трудовій сфері закріплюються такі функції:

- визначення основних напрямів, пріоритетів соціальної політики і активна участь в його реалізації;

- правове регулювання взаємостосунків між працею і капіталом;

- сприяння соціальному діалогу між роботодавцями і найманими працівниками;

- участь в становленні і розвитку соціального партнерства на принципах трипартизма;

- контроль за дотриманням законодавства про працю.

Власники засобів виробництва виступають, як правило, в декількох ролях. Використовуючи найману працю, вони можуть бути роботодавцями. Маючи у власності засоби виробництва, вони грають велику роль у створенні робочих місць.

Друга група. Профспілки –

- цемасові, самоуправляючі громадські об'єднання найманих працівників певної галузі або групи галузей з метою захисту і представництва їх соціальних інтересів (створення для працівника гідних умов праці; забезпечення зайнятості; участь в управлінні виробництвом і розподілі продукту, підвищення рівня заробітної плати, збереження робочих місць для членів профспілок)

- або це громадські організації, які створюються для захисту соціальних, економічних, професійних прав найманих працівників і осіб вільних професій.

Провідні тенденції в розвитку профспілок з 90-х років характеризуються посиленням соціальної спрямованості у всій їх роботі. Вони також виконують роль індикатора громадської думки. Правовою основою профспілок України є Закон „Про професійні союзи, їх права і гарантії діяльності".

В Україні діє декілька профспілкових об'єднань:

- Федерація профспілок України, яка об'єднує 46 всеукраїнських галузевих профспілок і 26 міжрегіональних профоб'єднань.

- Автономні всеукраїнські профспілки: озброєних сил України; працівників податкової служби; працівників митниці; національної Академії; Акціонерного поштового банку „Аваль"; працівників вільного підприємництва; енергетиків; футболістів тощо.

- Інші профоб'єднання - альтернативні: Федерація солідарних профспілок; Федерація профспілок місцевої промисловості; Всеукраїнська профспілка кооперації; Незалежні профспілки працівників транспорту тощо.

Базове профспілкове право - право на свободу асоціацій (об'єднань) і право на колективні переговори відображено в конвенціях МОП № 87, 98, 154. Профспілкові права містяться в Загальній декларації прав людини, що прийнята Генеральною асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р. Право на страйк відображається в Європейській соціальній хартії і Міжамериканській хартії соціальних гарантій.

На районному чи міському рівнях представництво найманих працівників здійснюється багаточисленними організаціями профспілок.

На галузевому рівні наймані працівники однієї галузі мають свої представницькі органи (галузеві профспілки).

На національному рівні рівні інтереси найманих працівників представляє декілька десятків профспілкових об'єднань, галузевих і професійних профспілок.

Найактивнішими серед галузевих профспілок в Україні є профспілки працівників вугільної промисловості і гірничорудної галузей.

В недержавному секторі економіки найбільшим профспілковим об'єднанням є Федерація профспілок працівників кооперативних і інших форм підприємництва.

Союзи роботодавців бачать в соціальному партнерстві можливості проведення злагодженої технічної, економічної і соціальної політики, розвитку виробництва без потрясінь і деструктивних конфліктів. Союзи роботодавців- це Федерація роботодавців України; Союз орендарів і підприємців України; Українська національна асамблея підприємництва.

Поиск по сайту: